Концепція «без силосів»
У Самбірському районі Львівщини цього року з’явився новий елеватор, який увійшов до структури «ЗахідАгро МХП». Це підприємство має в користуванні близько 45 тис. гектарів земель, і зерно з цих угідь раніше звозили на два елеватори компанії — Краснянський і Воскресинцівский. Але їх потужності не завжди вистачало для приймання у встановлені терміни — потрібно було шукати спосіб покращити ситуацію. Розглядали два варіанти — збільшення потужностей наявних елеваторів і будівництво нового. Порахували інвестиції та можливі переваги обох варіантів, і вирішили побудувати новий об’єкт у Вощанцях, де розташовано одну з технічних баз «Захід-Агро МХП» з достатньою територією для будівництва елеватора.
Будувати розпочали на початку року: у лютому перші бригади компанії AGRICON зайшли на майданчик, а вже в середині вересня завершили пусконалагоджувальні роботи. Як розповів керівник західної групи елеваторів МХП Віталій Губарєв, інвестиції у цей проєкт були відносно невеликими. «Ми відходимо від великих капіталовкладень на початку будівництва і намагаємось розтягувати їх у часі. Це вдається робити насамперед завдяки відмові від силосів. Вартість будівництва такого комплексу без силосів становить 55 доларів за умовний “куб” зберігання. Якщо ж додати силоси, вартість одразу підвищиться до 150– 180 доларів. За попередніми розрахунками строк окупності нашого елеватора у Вощанцях — 1,7 року, що свідчить про неймовірну ефективність проєкту», — зазначив Віталій Губарєв.
Коли починали будівництво, не могли й подумати, що тут дуже важкі ґрунтові умови. На майданчику росла травичка, він був рівним, і нічого не віщувало труднощів. Коли ж у лютому заїхали будівельники, уже сходив сніг і усе розмокло, палєвдавлювальна машина почала тонути. Підсипали щебінь, підкладали палі, підсипали щебенем грубої фракції, але це не допомагало. Ґрунт насичувався вологою й не хотів тримати таку вагу (машина важила трохи більше за 100 т). Довелося радитись із підрядниками — проєктною організацією, як розв’язати проблему. Дійшли висновку, що потрібно замінити техніку на легшу, а палі вирішили забивати, а не вдавлювати. В результаті цей етап робіт виконали із запізненням на 3–4 тижні. Потім, коли почалося бетонування, будівельні роботи просувалися набагато простіше й динамічніше.
Приймання з особливостями
Підприємство розраховано на 60 тис. кубометрів зберігання. Загальний вал приймання на рік становить 120 тис. тонн ранніх і пізніх культур. На цей рік заплановано прийняти 55 тис. тонн сої й кукурудзи, а на наступний сезон обсяг приймання буде значно більшим — до 120 тис. тонн. З власного виробництва додасться пшениця і ріпак, а також буде відкрита закупівля соняшнику і сої у місцевих аграріїв.
Одним із найбільш стандартних і водночас найсучасніших підрозділів підприємства є лабораторія. Як розповів її керівник Владислав Сторожук, для визначення основних показників зерна застосовують новий прилад FOSS Infratec TM, який за 40 с робить десять вимірювань одного зразка і видає середній результат. Також тут є двосекційна сушильна шафа нового зразка від виробника «ТехноТест», яка не втрачає температури, коли її відкривають. Це значно пришвидшує сушіння зразків, бо не витрачається час на нагрівання. Загалом для визначення всіх потрібних показників потрібно 10–15 хв, що залежить від культури і її стану. Для сої потрібно 15 хв — до 10 хв триває тестування на ГМО (треба розмелювати й чекати, коли зразок відлежиться). Кукурудзу перевіряють швидше — до 10 хв. Пшеницю також тестують 10–15 хв.
Після визначення показників і зважування автотранспорту починаються відмінності. Для приймання зерна зроблено завальну яму (вміщує 40 т) посеред великого бетонованого майданчика. Тут немає ані будівлі, ані підіймачів — тільки приймальна решітка. Перевага такого рішення полягає в тому, що в пікові фази сезону з великим валом зерна підприємство приймає збіжжя без огляду на продуктивність обладнання. Автомобілі розвантажуються на майданчику, який розрахований на 2500 т, а до завальної ями зерно переміщує навантажувач. Автотранспорт працює без затримок, техніка в полях не простоює. Така схема приймання дозволяє накопичувати зерно перед погіршенням погодних умов і працювати навіть у негоду.
«На інших елеваторах, де працюють за такою технологією, на майданчиках встигаємо накопичувати до 5 тис. тонн і маємо хороший резерв для роботи, коли приймання з певних причин немає. Крім того, вологе зерно зберігаємо в рукавах. Торік таку технологію застосовували на всіх елеваторах західного регіону і частині підприємств в інших регіонах. Перед початком зими це дало вчасно завершити збирання, і коли жнива закінчились, почали поступово розвантажувати рукави й сушити зерно. Кожен елеватор таким чином збільшив добову потужність приймання під час жнив на 20–25%», — зазначає Віталій Губарєв.
На сьогодні підприємство приймає близько 1200 т сої на добу, а кукурудзи 1200–1300 т. Якщо ж говорити про запровадження технології зберігання вологого зерна в рукавах, то потужність приймання становитиме 1600–1800 т на добу. Тобто близько 500 т вологої кукурудзи щодоби можна завантажувати в рукави. Тогорічний досвід показав, що вологу кукурудзу можна зберігати в рукавах досить тривалий час. Усе залежить від вологості зерна й температури зовнішнього середовища. Наприклад, якщо вологість зерна становить 24–25%, строк зберігання становитиме до 120 днів. Якщо ж вологість — 30% і більше, тоді строк безпечного зберігання скорочується до 90 днів. Слід зауважити, що йдеться про зимовий період, коли середньодобова температура — у межах 0 градусів.
Елеватор оснащено двома 1500-кубовими хоперами від KMZ Industries, в одному з яких накопичується вологе зерно, в іншому — зерно після сушіння. Хоча за потреби обидва хопери можна використовувати як для вологого, так і для сухого зерна. На лінії очищення працює сепаратор Горизонт К-300 українського виробника OLIS. Його застосовують як для попереднього очищення, так і для вторинного перед відвантаженням. Компанія вже має досвід роботи з обладнанням OLIS — нещодавно у Ямпільському елеваторі на двох лініях установили сепаратори Горизонт К-400, які забезпечують максимальну потужність приймання навіть із високою засміченістю. Наприклад, продуктивність очищення по пшениці становить 300 т/год. Якщо говорити про ріпак, коли якість зерна неоднорідна й трапляються домішки зернових і дикорослих культур, максимальну продуктивність визначити не вдалось, бо транспортне обладнання, що працювало на повну потужність, не змогло «засипати» очисну машину.
Витрати газу — в пріоритеті
Як головний елемент елеватора сушарка водночас є і найбільшим споживачем коштів у вигляді газу. Відповідно, на цей аспект роботи підприємства звернули максимальну увагу. Шукали таку сушарку, яка б мала хороші показники енергоефективності. Виходячи з досвіду інших елеваторів компанії, обрали Brice-Baker виробництва KMZ Industries потужністю 50 т/год по кукурудзі за сушіння на 10 т/%.
«Обрали сушарку українського виробництва, бо вона витрачає мало газу — 1,2 м. на зняття тонно-відсотка по кукурудзі, хоча вдавалось за певних умов досягати й менших — показників: 1,1–1,15 м.. У Ямполі ми замінили дві німецькі сушарки на Brice-Baker, і замість 1,4–1,6 м. витрачаємо 1,2 м., крім того, збільшили продуктивність сушіння на 20%. Також у Ямполі навчились контролювати викиди: якщо правильно налаштувати відкривання/закривання жалюзі під час вивантаження зерна, ніяких проблем не виникатиме. До речі, виробник бере до уваги наш досвід, поширює його на інші об’єкти й ураховує в удосконаленні свого обладнання».
Зберегти й відвантажити
Рукавне зберігання тут є основним. Під це відведено 10 га поруч з елеватором, тому внутрішня логістика коштує мінімально.
Поле має достатній нахил, по середині встановлено будиночок для охорони. Для захисту від птахів і тварин застосовують усі доступні засоби, тож псування зерна через пошкодження рукавів практично немає. За попередніми планами зерно буде зберігатись у рукавах близько 10 місяців, хоча в компанії є практика зберігання й 14 місяців.
Окрім рукавів для зберігання застосовують підлоговий склад. Нині триває його реконструкція, яка вже завершується. Сюди вміщується близько 5000 т, які можна буде оперативно відванта жувати, незважаючи на погоду. Навіть якщо техніка не зможе під’їхати в поле до рукавів, підприємство завжди матиме достатній запас зерна для оперативного відвантаження.
Бункер для відвантаження вміщує 100 м.. Це — небагато, враховуючи, що це тільки одна точка відвантаження, але на допомогу приходять хопери. Щонайменше в одному з них можна постійно зберігати 1000 т зерна, тому — не проблема відвантажувати стільки, скільки потрібно.
Незважаючи на те, що на в’їзді/виїзді працюють двоє ваг, у точці відвантаження встановлено ще одні. Таким чином розділяють потоки зерна (на зберігання та за межі елеватора), що спрощує облік. Ураховуючи великий обсяг перевалювання, працювати без залізниці важко, але нічого складного у цьому не вбачають. Поруч є дві залізничні станції, де за допомогою перевантажувачів можна вантажити зерно у вагони. Відстань до станцій — до 30 км, тож логістичні витрати є прийнятними. Ураховуючи, що зерно з цього регіону раніше возили на елеватори компанії за 150 км, нині ситуація набагато краща. Для завантаження вагонів купили потужні перевантажувачі французького виробника Perard. Планується возити зерно на власні комбікормові заводи й експортувати.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Віталій Губарєв, керівник західної групи елеваторів МХП
— У нас практично все обладнання, зокрема й транспортери, — українське. Вітчизняні виробники навчились виготовляти якісні машини, які повністю нас влаштовують. Тому немає сенсу переплачувати за імпортне. У технічних завданнях ми прописуємо всі деталі по кожній машині, і це стосується навіть найдрібніших складників. Відповідно, замовник отримує саме те, що йому потрібно. Наприклад, норійні стрічки та ковші просимо встановлювати певного європейського виробника. Головні вимоги до металу — товщина і вміст цинку, а де його виготовлено — це менш важливе питання. Такий підхід застосовуємо до всього обладнання елеватора, і в результаті маємо хороший функціонал, високу надійність і прийнятну вартість.
Ігор Бочан, співвласник групи компаній AGRICON
— Співпраця з МХП — це завжди виклик. Високі стандарти й вимоги до підрядних організацій потребують максимальної концентрації зусиль. З іншого боку, на об’єкті легко працювати, бо з професіоналами дуже просто порозумітись. Будь-які робочі питання вирішуємо кваліфіковано й оперативно. Не потрібно нікому довго пояснювати кожен аспект — тут усе розуміють із пів слова.
Зазвичай аграрні об’єкти будуються у стислі строки, і у цьому разі нам також довелось працювати в умовах дефіциту часу. Урожай не може чекати в полі тижні або місяці. Водночас ніхто не хоче збільшувати строки будівництва і монтажу, бо це тягне додаткові витрати. Відповідно, доводиться дуже точно планувати всі види робіт: загальні будівельні, поставку й монтаж обладнання, автоматики тощо. Іноді аграрії сприймають елеватор як залізну комору, але насправді це — повноцінний завод, що має свою технологію й свої бізнес-процеси. Починаючи з проєктування і завершуючи пусконалагоджувальними роботами, потрібно пам’ятати, що цей технологічний об’єкт має працювати довго й виконувати всі поставлені перед ним завдання. Отже, й підхід має відповідати завданням.
Ми зробили все вчасно, і навіть ті питання, що завжди виникають під час будівництва складних об’єктів, успішно та швидко вирішили. Тому елеватор розпочав свою роботу за графіком і тепер приймає урожай пізніх культур.
Богдан Дудар, керівник представництва KMZ Industries по Західному регіону
— KMZ Industries розпочала співпрацю з МХП ще 2014 року з поставки силосів, а дещо пізніше додалося й транспортне обладнання. До сушарок у МХП приглядались довше — хотіли переконатись, що вони реально здатні працювати навіть краще за європейські. Замовник має великий досвід сушіння та висуває високі вимоги до енергоефективності обладнання, якості матеріалів. Представники МХП відвідали різні підприємства, де вже експлуатують наші сушарки Brice-Baker, і детально вивчили конструктив і технологічні особливості обладнання безпосередньо в роботі.
Першу сушарку KMZ Industries виготовила для МХП 2021 року для елеватора у Воскресінцях. Після року експлуатації та пересвідчення в її економічності для інших об’єктів також обрали наше обладнання. Наразі на об’єктах МХП працюють три зерносушарки Brice-Baker з продуктивністю 50 т/год за зняття 10% по кукурудзі й одна — удвічі потужніша.
МХП дбає про безпеку і комфорт для своїх працівників і вимагає максимальну зручність для обслуговування вузлів обладнання: сервісні майданчики гарячої та холодної зон, майданчики для обслуговування верхніх вентиляторів і завантажувального транспортера.
З впевненістю кажу, що зерносушарки BriceBaker для МХП укомплектовано краще від максимальних комплектацій європейських виробників. Вони повністю утеплені (зокрема дах) і мають безліч «крутих помічників» для операторів. Наприклад, алгоритм роботи жалюзі, що перекривають повітряний потік під час вивантаження зерна, залежить від типу культури, його налаштування передбачено в програмному забезпеченні сушарки. Швидкість вентиляторів можна плавно змінювати за допомогою частотних перетворювачів, що дозволяє регулювати ефективність рекуперації й досягати максимальної енергоефективності.
The Ukrainian Farmer
