 |
Віджнивувати з мінімальними втратами й високою чистотою зерна у складних кліматичних умовах допоможе двофазний метод збирання зернових.
Помірна зима і цьогорічна весна з рясними опадами дозволили колосовим культурам природним шляхом самостійно закрити й зберегти достатню кількість вологи в ґрунті. За безвітряної погоди такі умови сприятимуть забур’яненню при осипанні листя на зернових, і це врешті ускладнить вимолот зерна комбайном. Застосування десикантів на зернових культурах не рекомендоване за вологості понад 30%, оскільки призводить до надлому осі колосу і вилягання рослин. Також десикація не рекомендована на рослинах, солома яких використовуватиметься в кормових сумішах ВРХ. За таких умов пряме комбайнування може бути неефективним з точки зору втрат, якості та вологості зерна.
Наразі консервативні сільгоспвиробники сприймають роздільне збирання як технологію минулого століття. Певною мірою це пов’язано з тим, що завдяки покращеному рівню агротехніки очищати зерно від бур’янів таким способом більше немає потреби. Втім, двофазний (роздільний) метод збирання зернових культур, як і однофазний (пряме комбайнування), покликаний допомогти аграріям віджнивувати з мінімальними втратами. Його застосування — раціональна альтернатива, доцільна за певних умов — кліматичних, географічних, агрономічних, фінансових. Величезну роль у виборі способу збирання відіграє ще й наявність якісної агротехніки, що працюватиме влітку на полях господарства.
До слова, навіть у країнах з високою культурою землеробства, насінництва та селекції, як-от США й Канада, на 25–30% площ тамтешні фермери дотримуються роздільного способу збирання — аби досягнути зменшення втрат, а також ще більшої чистоти зерна та його якості. Як показує практика, головною причиною переходу більшості вітчизняних господарств на однофазний метод збирання є помилки, допущені під час роздільного збирання. Натомість грамотне застосування роздільного збирання дає чимало переваг. Серед них, зокрема, такі:
1. Збирання засмічених полів.
Нерідко виникають умови, за яких на полях з’являється велика кількість бур’янів. Йдеться, скажімо, про надмірну вологість у відповідний період або неможливість вчасно виконати гербіцидні обробки. Відтак аграрій фізично не може вплинути на подальший розвиток небажаних рослин, і на момент збирання їх частка в загальній рослинній масі стає відчутною і впливає на якість комбайнування. Застосування однофазного методу, зокрема в період активної вегетації бур’янів, є нелогічним, оскільки при цьому різко знижується продуктивність комбайна, посилюється навантаження на молотильний апарат, збільшуються втрати за рахунок невимолоченого зерна, підвищується вологість і засміченість зернової маси. За умови застосування двофазного методу зелена маса бур’янів підсихає у валках і не ускладнює роботу молотарки комбайна під час підбору підсохлих валків.
2. Збирання зерна підвищеної вологості.
Така ситуація притаманна для дощового літа, коли зерно погано втрачає вологу через погодні умови та ще й додатково зволожується дощами. За таких умов збільшується навантаження на молотильний апарат та зростає відсоток втрат. Під час двофазного способу скошена маса підсихає у валку, і на момент збирання її стан стає більш сприятливим для обмолоту.
3. Збирання культур, що дозрівають нерівномірно.
Оскільки гречка дозріває нерівномірно, її неможливо зібрати одразу. Якщо застосовувати пряме комбайнування, відсоток втрат буде значно більшим допустимого. За двофазного збирання, рослини підсихають і дозрівають у валках.
4. Боротьба зі шкідниками.
Ранні та стислі строки збирання врожаю зернових дозволяють істотно знизити пошкодженість зерна клопом черепашкою, позбавити шкідника джерела живлення і тим самим надалі знизити його чисельність. Роздільний збір зі швидким підбором валків може також зменшити недобір зерна від хлібних жуків і хлібної жужелиці.
5. Якість зерна.
Більшість вчених сходяться на думці, що за двофазного способу збирання підвищується якість зерна, оскільки воно обмолочується за рекомендованої вологості. Це означає, що оболонка зерна може витримати максимальні навантаження і не отримує механічних пошкоджень.
6. Строки збирання.
Незважаючи на те, що на висихання культур у валку відведено від 3 до 5 днів, швидкість збирання за двофазного способу вища (оскільки скошування у валок можна проводити незадіяними тракторами та застарілими комбайнами на 5–7 днів раніше). Разом із тим робота комбайна на підбір валка й обмолот є більш продуктивною, ніж під час прямого комбайнування.
7. Збирання насіннєвого зерна.
Підсушене у валках зерно легше відділяється від соломи й полови, відтак менше пошкоджується в результаті обмолоту й сепарації в молотарці комбайна.
8. Органічне виробництво.
Роздільний спосіб збирання тут незамінний. Неможливість застосування хімічних засобів для регулювання вегетативних процесів певною мірою обмежує аграріїв, особливо під час роботи з культурами, що схильні до нерівномірного достигання.
Завод «Бердянські жатки» має у своїй продуктовій лінійці цілий спектр валкових жаток, які можуть бути агрегатовані з різноманітними носіями, такими як комбайни, самохідні косарки, трактори з передньою або задньою навіскою. До того ж конструкція багатьох жаток передбачає можливість їх застосування під час заготівлі сінажу, що може бути актуальним для господарств із фермами ВРХ.
Навісна серія валкових жаток включає моделі шириною захвату 6 та 9 м. Жатки можуть бути з лівим або правим викидними вікнами. Залежно від ширини захвату, на платформі розміщується 4 або 5 транспортерних стрічок, які забезпечують ефективне переміщення великої кількості рослинної маси. Приводи мотовила пасові, що не потребує додатково захисту від перевантажень. Привід ножа виконаний по типу Schumacher з вертикальним шківом, що унеможливлює використання перехресних пасових передач та збільшує ресурс роботи приводного пасу. Також у лінійці наявні три моделі причіпних валкових жаток з шириною захвату 4,9, 6,4 та 9,1 м. За конструкцією вони схожі до навісних.
За детальною інформацією звертайтесь до представників заводу
(06153) 60-800, (095) 333-6-333, (096)33-666-33.
газета “АгроМаркет”, червень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
