Мінеральні добрива в дозі N45P45K45 та комплексна обробка бульб і рослин регуляторами росту підвищили насіннєву продуктивність картоплі. Вихід насіннєвої фракції збільшився на 7% (дія мінеральних добрив) і 3–5% (дія регуляторів росту), вага насіннєвої бульби — на 6–19%. Найбільший прибуток та найвищу рентабельність для сорту Скарбниця отримали у варіанті з внесенням N45P45K45 та обробкою препаратом Регоплант (146,8%), для сорту Левада — те ж саме (149,2%).
Технологію вирощування насіннєвої картоплі вважають доцільною, якщо вона забезпечує високу продуктивність та якість отриманого врожаю. Важливе місце при цьому займає використання комплексних регуляторів росту в поєднанні з мінеральними добривами.
Багатокомпонентні стимулятори росту покращують польову схожість картоплі та підвищують стійкість рослин до несприятливих чинників довкілля, сприяють накопиченню більшої маси картоплиння. Хімічні та біологічні регулятори росту застосовують у картоплярстві для прискорення проростання й зниження захворюваності рослин, збільшення виходу насіннєвої фракції, покращення якості врожаю тощо.
Місце та методика досліджень
Польові, лабораторні та аналітичні дослідження проводили протягом 2016–2018 рр. в Інституті зрошуваного землеробства НААН України в с. Наддніпрянське на Херсонщині, що розташоване на правому березі р. Дніпро в зоні Інгулецької зрошувальної системи, з урахуванням вимог методики дослідної справи. Ґрунт дослідної ділянки — темно-каштановий середньо суглинковий.
Польовий дослід був закладений методом розщеплених ділянок. Ділянки — дворядкові, повторність — чотириразова. Облікова площа ділянки першого порядку (фактор — сорт) — 88,2 м2, другого (фактор — рівень мінерального живлення) — 29,4, третього (обробка регуляторами росту) — 7,35 м2. Схема посадки — 70 . 25 см.
Попередник — озима пшениця (1-й та 2-й рік) і кукурудза на зерно. У досліді застосовували агротехніку згідно з розробленими Інститутом зрошуваного землеробства НААН рекомендаціями з вирощування картоплі на зрошуваних землях за винятком факторів, що вивчалися. Зрошення проводили за режимом 70–80–80% НВ у такі фенологічні фази розвитку рослин: сходи-бутонізація, бутонізація-цвітіння і цвітіння-відмирання бадилля. У 2016–2018 роках було проведено 5 вегетаційних поливів фронтальною дощувальною машиною ДДА-100МА. Зрошувальна норма становила 2000 м3/га, поливна — 400 м3/га.
Уміст сухих речовин визначали гравіметричним методом (ГОСТ 13496.3-92); крохмалю — поляриметричним методом (за Еверсом), вітаміну С — методом Муррі (ГОСТ 24556-89); нітратів — потенціометричним іон-селективним електродом (ГОСТ 13496.19-93). У бульбах і бадиллі картоплі визначали вміст нітратного азоту, Р2О5 і К2О (з аскорбіновою кислотою на полуменевому фотометрі).
У досліді використовували суперсупереліту сортів Скарбниця, Левада та Явір селекції Інституту картоплярства НААН, що рекомендовані для вирощування на півдні України.
Скарбниця — ранній столовий високоврожайний сорт. Смакові якості добрі. Бульби за формою овальні, на колір — жовті з кремовим м’якушем.
Левада — середньоранній сорт, бульби округлі, світлорожеві, м’якуш кремовий.
Явір — середньостиглий сорт столового призначення, високоврожайний. Бульби формує округлі, жовті, з сітчастою шкіркою і кремовим м’якушем.
Мінеральні добрива у вигляді нітроамофоски (N, P і K по 16%) вносили локально в гребінь під час садіння по 45 або 90 кг діючої речовини азоту, фосфору та калію на один гектар. За день до садіння бульби відповідних варіантів обробляли 0,1% розчином препаратів Емістим С, Стимпо та 0,25%-м розчином препарату Регоплант. У фазу повних сходів та бутонізації рослини картоплі обробляли 0,01% розчином препаратів Емістим С, Стимпо та 0,025% розчином препарату Регоплант. Розробник препаратів — ДП МНТЦ «Агробіотех» (Україна). Емістим С — водно-спиртовий розчин продуктів метаболізму грибів-епіфітів. Містить комплекс фітогормонів ауксинової, гібберелінової та цитокінінової природи, амінокислот, вуглеводів, жирних кислот, мікроелементів.
Регоплант — полікомпонентний препарат із продуктів життєдіяльності грибівмікроміцетів з кореневої системи женьшеню, містить комплекс біогенних мікроелементів, калієву сіль альфа-нафтилоцтової кислоти та аверсектин С.
До складу Стимпо входять продукти життєдіяльності грибів-мікроміцетів, комплекс біогенних мікроелементів та аверсектин С.
Результати досліджень
Сортові особливості не вплинули на продуктивність картоплі. У трьох сортів середня врожайність відрізнялася на 0,21 т/га, що було в межах найменшої істотної різниці для цього фактора (таблиця 1). На неудобрених варіантах середня врожайність становила 14,68 т/га. Локальне внесення в рядок N45P45K45 підвищило врожайність картоплі на 5,45 т/га (37,1%), за подвійної дози добрив N90P90K90 — на 7,08 т/га (48,3%).
На врожайність картоплі регулятори вплинули так: за обробки Стимпо середня врожайність була на рівні з контролем без обробки — 18,75 т/га. За обробки картоплі препаратами Емістим С та Регоплант середня врожайність підвищилася до 18,84 та 19,11 т/га відповідно, що на 0,11 та 0,36 т/га більше за контроль.
На всіх сортах, крім Скарбниці, на неудобреному фоні регулятори зменшували врожайність на 1,0–9,3%. Подвійна доза мінеральних добрив у поєднанні з регуляторами також призвела до зниження врожайності — на 0,6–9,7%. У варіантах без добрив та за дії N90Р90К90 і регуляторів спостерігали надмірний розвиток вегетативної маси й зменшення врожайності картоплі. У варіантах, де вносили N45P45K45 у поєднанні з обробкою бульб досліджуваними препаратами, урожайність підвищилася на 3,6–21,7% залежно від сорту та регулятора росту.
У сорту Левада без обробки стимуляторами росту, але за внесення N90P90K90 була найбільша врожайність — 23,06 т/га. У сорту Явір без застосування добрив та за обробки препаратом Регоплант встановлена найменша врожайність — 14,01 т/га. Максимальний вплив регулятора росту зафіксовано на сорті Левада на фоні живлення N45P45K45 та за обробки регулятором Регоплант — плюс 21,7% порівняно з контролем без обробки.
Найбільша врожайність сортів картоплі була у варіанті N90Р90К90 без застосування регуляторів росту. Ця доза мінеральних добрив рекомендована для вирощування картоплі за умов зрошення та за попередніми багаторічними дослідженнями. Проте врожайність сортів картоплі з меншим удвічі рівнем живлення та застосуванням регуляторів росту була практично на рівні з рекомендованою дозою. За такої технології вирощування насіннєвої картоплі зменшуються витрати на додаткове внесення мінеральних добрив в 7,5, 11 та 15 разів.
У сорту Левада на фоні N45P45K45 за дії регуляторів був найбільший приріст урожайності — 8,4, 21,7 та 10,9%. У сорту Явір приріст урожайності становив 6,4; 11,6; 9,5%. У сорту Скарбниця за дії регуляторів на фоні N45P45K45 спостерігався найменший приріст урожайності — 3,6; 12,0 та 8,3%.
Проте сорт Скарбниця формував найбільшу кількість бульб у кущі — 7,6 шт., сорт Явір — 6,9 шт., сорт Левада — 5,5 шт. (таблиця 2).
На картоплі мінеральні добрива у дозі N45P45K45 та N90P90K90 збільшили кількість бульб на 1,2 та 1,5 шт./кущ. Лише обробка бульб регулятором Регоплант збільшила кількість бульб у кущі достовірно порівняно з іншими регуляторами.
За вагою середньої бульби виділився сорт Левада — 71,7 г, сорт Явір дещо поступився — 54,5 г, а сорт Скарбниця мав найменшу вагу — 49,8 г. Мінеральні добрива збільшили вагу бульб на 6,6 г (12%) та 8,5 г (16%), а регулятори росту — недостовірно. Вплив сорту на фоні N45P45K45 був достовірний — 3; 5; 3%.
У сорту Левада товарність бульб була найбільшою — 88%, у сорту Явір та Скарбниця — 81 і 82% відповідно. Мінеральні добрива підвищили товарність картоплі на 5 та 6%; Регоплант — на 1,5%. На фоні N45P45K45 Стимпо та Регоплант збільшили товарність бульб на 1,6 та 2,5%.
За три роки проведення досліджень були встановлені показники насіннєвої продуктивності картоплі. При цьому сорт Левада мав найбільшу насіннєву бульбу — 75,1 г та найменший вихід насіннєвої фракції — 51,5%. Сорт Явір формував менші насіннєві бульби — 68 г, але мав більший вихід насіннєвої фракції — 53%. У сорту Скарбниця були найменші насіннєві бульби та найбільший вихід насіннєвої фракції — 61 г та 56% відповідно. Отже, мінеральні добрива збільшили вихід насіннєвої фракції на 7 та 8% і вагу насіннєвої бульби на 11 і 15 г (19 і 25%).
У середньому по досліду стимулятор росту Регоплант збільшив вагу насіннєвої бульби на 2 г, вихід насіннєвої фракції — на 2% (обидва показники знаходилися на рівні найменшої істотної різниці). Вплив усіх регуляторів на фоні внесення N45P45K45 був суттєвим. Середній вихід насіннєвої фракції картоплі становив 10,26 т/га. У сорту Левада насіннєва продуктивність була найменшою — 9,85 т/га, у сорту Скарбниця — найбільшою (10,76 т/га).
Мінеральні добрива в дозі N45P45K45 підвищили кондиційність насіння на 55,7%, N90P90K90 — на 72,1% порівняно з неудобреним фоном. Застосування регуляторів росту не впливало на вихід насіннєвої картоплі в цілому по досліду. На фоні N45P45K45 підвищення насіннєвої продуктивності зафіксовано для регуляторів Стимпо (на 1,51 т/га вище за необроблений фон) та Регоплант (на 2,47 т/га вище).
Уміст сухої речовини у бульбах трьох сортів істотно відрізнявся залежно від погодних умов та року досліджень. Ранньостиглий сорт Скарбниця та середньостиглий Явір накопичували однакову кількість сухої речовини — 22,5%. Середньоранній сорт Левада за цим показником поступається на 2,6–19,9%. У трьох сортів внесені мінеральні добрива сприяли накопиченню сухої речовини і підвищили її вміст на 0,9 та 1,1%. Застосування регуляторів росту також збільшило цей показник на 0,8; 1,1 та 0,8%, на фоні живлення N45P45K45 — на 0,8; 1,5 та 0,8%.
Уміст крохмалю, вітаміну с та нітратів
Відносно невисокий уміст крохмалю (порівняно з еталонними показниками сортів) у досліджуваній картоплі можна пояснити складом ґрунту (на середньота важкосуглинкових ґрунтах уміст крохмалю знижується). За роками досліджень цей показник істотно відрізнявся. Наприклад, 2017 рік був не тільки сприятливим для формування високого врожаю картоплі, але й придатним для накопичення більшої кількості сухої речовини та крохмалю. Сорт Явір у досліді був найбільш крохмалистим — 14,3%, сорт Скарбниця мав проміжне значення — 13,9%, сорт Левада — найменше (11,7%).
Сортові особливості та внесення мінеральних добрив вплинули на зазначений показник несуттєво. Застосування N45P45K45 збільшило вміст крохмалю з 12,8 (у неудобрених варіантах) до 13,3% (на 0,5%), тоді як застосування N90P90K90 сприяло збільшенню крохмалю до 13,7% (на 0,9%). Регулятори збільшили вміст крохмалю у бульбах на 0,4, 0,8 та 0,5% на всіх рівнях живлення, зокрема на фоні N45P45K45 зростання зафіксоване на 0,8, 1,4 та 0,9%.
Уміст вітаміну С у бульбах всіх сортів істотно відрізнявся за роками (різниця становила до 66 мг/кг). У сорту Скарбниця вміст вітаміну С був найбільшим — 178 мг/кг, у сорту Явір — 176, у сорту Левада — 167 мг/кг. Отже, сорт Левада, на відміну від сортів Скарбниця та Явір, накопичував менше сухої речовини, крохмалю та вітаміну С.
Мінеральні добрива негативно впливали на накопичення вітаміну С у бульбах картоплі: на фоні N45P45K45 вміст вітаміну С зменшився на 6,9 мг/кг (3,9%), на фоні N90P90K90 — на 13,5 мг/кг (7,5 %). У цілому по досліду регулятори зменшили вміст вітаміну С на 1,5; 2,9 та 3,2%.
У бульбах уміст нітратів протягом трьох років проведення досліджень не перевищував гранично допустимої норми (120 мг/кг). У сорту Левада вміст нітратів становив 62,5 мг/кг, у сорту Скарбниця та Явір — 58,5 та 51,4 мг/кг відповідно. На цей показник сортові особливості вплинули несуттєво порівняно з кількістю внесених мінеральних добрив. У варіанті без добрив уміст нітратів був найменшим — 44,2 мг/кг, за внесення добрив у дозі N45P45K45 — 57,46 мг/кг, за внесення добрив у дозі N90P90K90 — 70,8 мг/кг. Отже, мінеральні добрива підвищили вміст нітратів у картоплі на 30,1 та 60,4%.
У середньому по досліду регулятори Емістим С та Стимпо знизили вміст нітратів у бульбах картоплі на 2,0 та 5,5%. На високому фоні добрив відбувалося більш істотне зниження вмісту нітратів — на 21,3%.
Висновки
Провівши аналіз трирічних даних, дійшли таких висновків.
Внесення N45P45K45 за вирощування картоплі збільшує приріст енергії на 111,7%, N90P90K90 — на 112,9%. Регулятори росту Стимпо, Емістим С та Регоплант на фоні N45P45K45 збільшують прихід енергії на 41,3; 29,5; 68,4%. Внесення N45P45K45 за вирощування сортів Скарбниця, Левада та Явір збільшує умовно чистий прибуток на 64,9%, рентабельність — на 42,0%. Натомість внесення N90P90K90 збільшує умовно чистий прибуток на 79,1%%, а рентабельність — на 43,3%.
Застосування регуляторів росту Емістим С, Стимпо та Регоплант збільшує рентабельність на 10,1, 15,8 та 24,7% на фоні N45P45K45.
Найбільший прибуток та найвищу рентабельність для сорту Скарбниця отримали у варіанті з внесенням N45P45K45 та обробкою препаратом Регоплант (90 968 грн/га та 146,8%), для сорту Левада — те ж саме (92 917 грн/га та 149,2%). Для сорту Явір найбільший прибуток був у варіанті з внесенням лише N90P90K90 без обробки стимуляторами (91 818 грн/га та 139,5%).
Олеся Юзюк,
Сергій Юзюк, канд. с.-г. наук Інститут зрошуваного землеробства НААН України
журнал “Плантатор”, вересень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
