В Україні утворюється чималий надлишок зернових, тож ціни на головні складові кормів — пшениця і кукурудза, соя і ячмінь — і далі знижуються. Причина та сама — частково заблоковані морські порти та відсутність обсягів довоєнного експорту.
«Станом на серпень 2022 року вартість основних зернових інгредієнтів кормів для сільськогосподарських тварин зменшилася на 40% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року та є такою: пшениця фуражна — 4100 грн/т (на 36% менше); кукурудза фуражна — 4700 грн/т (на 33%); ячмінь фуражний — 4000 грн/т (на 35%); соняшниковий шрот — 3000 грн/т (на 70%); соєвий шрот — 14 тис. грн/т (на 22%)», — коментує Максим Гопка, аналітик УКАБ.
Тож оскільки ціни на ринку зерна у цьому сезоні залишаються низькими, хоч і спостерігається незначне коливання вартості (+/−10%) відповідно до регіону України, така ситуація є сприятливою для українського тваринництва. Оскільки корми — складова виробництва тваринницької продукції, то для цієї галузі агросектору відсутність зростання цін на них є перевагою.
«Зараз найкращий час нарощувати поголів’я свиней, птиці всіх видів, поголів’я м’ясної ВРХ, а ще подивитися в бік перероблення та виробництва молока і продукції з нього. Чому? Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, у нас зараз дешева і лишатиметься дешевою. Відповідно, маємо умови для непоганої маржинальності. Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрям, і можливо, знайшлися б кошти, хоча б донорів, щоб усе профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — зазначає Андрій Ярмак, експерт глобальних агроринків.
Для виробництва комбікормів потрібні мікроелементи, вітаміни та інші кормові добавки, котрі переважно імпортують в Україну. Ціни на такі складові в середньому зросли на 20−25% (проти липня 2021 року): лізин гідрохлорид — 95 грн/кг (на 26%); треонін — 95 грн/кг (на 18%); метіонін — 120 грн/кг (на 20%); валін — 280 грн/кг (на 51%); calpan — 77 євро/кг (у 6 разів); вітамін Е — 12,85 євро/кг (на 22%); вітамін B3 — 9,30 євро/кг (на 16%); вітамін D3 — 16,3 євро/кг (в 5 разів); триптофан — 380 грн/кг (зменшення на 10%); вітамін А — 73 євро/кг (на 16%); сіль помел №1 — 13,75 грн/кг (в 5 разів); монокальційний фосфат — 51,25 грн/кг (на 76%).
«Стрімке зростання цін на ці складові зумовлено зміною логістичних шляхів, вартістю валют, девальвацією гривні, здорожчанням логістичних витрат та ризиками під час ввезення закордонної продукції в Україну внаслідок бойових дій. До повномасштабної війни основна частина перевезень відбувалася через морські порти в контейнерах з подальшим сухопутним транспортуванням до складів. Наразі ситуація змінилася та ускладнилася», — пояснює Олександр Правілов, компанія «ПРОФІМІКС».
Та навіть попри це, ситуація максимально сприятлива для розвитку птахівництва і тваринництва. На внутрішньому ринку вже подекуди складно знайти молодняк свиней чи птиці. Адже більшість підприємців, котрі зайняті у тваринництві, вже почали нарощувати поголів’я. Крім зернових та олійних культур нового врожаю, в країні залишаються перехідні залишки попереднього врожаю на рівні 25,1 млн тонн, що у 4,2 раза перевищує показник попереднього сезону та сумарний валовий збір нового врожаю у 55,9 млн тонн. Тож не складно спрогнозувати, що в Україні і далі спостерігатиметься профіцит зернових на внутрішньому ринку та зниження цін на них, якщо ситуація з вивезенням збіжжя за кордон і далі буде блокуватися внаслідок російської експансії. Дров у вогонь, як кажуть, підкидає ще й ситуація з дефіцитом місткостей для зберігання зерна на рівні 16,3 млн тонн та очікуване підвищення ціни на газ, котрий потрібен під час сушіння зернових за їх зберігання. Тож землероби, хочуть вони цього, чи ні, вже змушені продавати (і продають) врожай відразу ж після збирання і просто з коліс, ймовірно, за ціною собівартості, якщо не нижче.
Врожай минулих сезонів усе ще зберігають у сховищах через неможливість експортувати його наземними та річковими шляхами великих обсягів. Є імовірність, що частина нового врожаю залишиться у полі. Одним і поки єдиним прийнятним шляхом розв’язання цієї проблеми є перероблення надлишків на корм для тварин і птиці. Наприклад, в агрохолдингу KSG Agro ще до війни планували горох у сівозміну. Наразі бобова культура може стати своєрідною протеїновою заміною сої у кормах для свинокомплексу. В компанії планують збільшити посіви гороху до 500 га під врожай 2023 року.
«Ситуація на ринку зараз склалася непогана для тих, хто вирощує свиней, корів чи птицю. Ціни на зернові відчутно впали. Фермери почали нарощувати поголів’я, закупати зернові. Цьогорічна ситуація на ринку зернових та кормів насправді стане потужним поштовхом для розвитку тваринництва і птахівництва. Особливо молочного тваринництва. Бо якщо раніше потужні зернові компанії тримали корів, а подекуди і свиней чи птицю як такий собі «соціальний баласт» для вдоволення потреб пайщиків, то сьогодні всі зрозуміли, що тваринництво треба розвивати, бо на зернових не заробиш. А от їсти м’ясо й пити молоко люди завжди хочуть і будуть», — зауважує Віктор Савчук, ФГ «Савчук».
На ринку готових комбікормів та преміксів ситуація така. За оцінками продавців цієї продукції, зараз суттєво змінилася географія продажів та закупівель, бо в якихось регіонах припинили роботу одні кормовиробники, в інших не кожен кормовиробник може доставити клієнту свою продукцію внаслідок логістичних проблем. Це впливає на кінцеву вартість цих товарів, бо логістичні затрати зросли і чимало. Крім того, підняли ціну на доставлення замовлень і основні логістичні компанії України: «Нова пошта», «Укрпошта», «Делівері», «САТ». За окремими оцінками, приблизно на 40%.
Ціна на курятину лишається стабільною та маржинальною для її виробників. Якщо ще в березні-травні виробництво кормів для цієї галузі демонструвало стабільне падіння, бо більшість господарств вирізало поголів’я та не планувало садити нову птицю, то ближче до середини літа та початку осені ситуація змінилася на протилежну. Тож на корми для птиці на ринку готових комбікормів знову припадає не менше 65% всього виробництва кормів, що пояснюється як розвитком українського птахівничого ринку, так і поступовим зростанням споживання м’яса птиці. Корми для свиней займають 17%, ВРХ — всього 9%. Ці цифри, за оцінками самих гравців ринку, так само починають зростати.
Як зазначив Віталій Матвійчук, заступник директора ТОВ «Березнівська птахофабрика», птахівничі господарства поступово відновлюють свою діяльність, зростає попит на премікси для відгодівлі птиці, особливо на фоні того, що багато кормових компаній для українського ринку втрачено, бо частина з них не змогла втримати свої позиції впродовж цих виснажливих місяців війни. А ще частина внаслідок бойових дій втратила свої виробничі потужності. Інші ж просто не витримали конкуренції.
Ринок птахівничий оживає. Збільшуються потужності виробництва, господарства адаптуються під роботу в нових реаліях. А цінова політика на ринку зернових сприяє відновленню роботи всіх підгалузей тваринництва та птахівництва.
Наше Птахівництво
