Про проблему мікотоксинів відомо понад 40 років. Відтоді багато господарств переконалися на практиці, що мікотоксини в кормах — далеко не рідкість, тож застосовують різні заходи для профілактики спричинених ними захворювань і зниження економічного збитку.
Мікотоксини — це група хімічних речовин, які продукують деякі цвілі (гриби), зокрема види родів Aspergillus, Fusarium, Penicillium, Claviceps і Alternaria, рідше інші. Утворені грибами мікотоксини завжди є результатом складних взаємодій між вологістю, температурою, рівнем рН, концентраціями кисню (О2) та вуглекислого газу (СО2), наявністю комах, поширеністю грибів у кормі й тривалості його зберігання.
Поява мікотоксинів у готовому кормі може відбуватися на різних технологічних стадіях кормовиробництва: у полі, під час транспортування, зберігання або навіть після кінцевої обробки готового корму. Токсичний комбікорм навіть може бути зроблений на комбікормовому заводі з якісної сировини. Це зумовлено тим, що токсичні продукти можуть нагромаджуватися в технологічному обладнанні виробничих ліній, оскільки чищення й санація цього обладнання, як правило, проводиться зрідка. Таким чином, можливостей появи токсинів у кормах достатньо.
Дотепер науковці виділили понад 140 мікотоксинів, але найкращі європейські лабораторії визначають не більше як 15 їх видів.
Мікотоксини, що утворюються в кормах, є вторинними метаболітами життєдіяльності грибів і являють досить стійкі речовини, що проявляють тератогенні, мутагенні й канцерогенні ефекти, здатні порушувати білковий, ліпідний і мінеральний обміни речовин і спричиняти регресію органів імунної системи. Мікотоксикози залежно від їх природи, концентрації мікотоксинів у раціоні, виду тварини, віку, умов годівлі й стану імунітету проявляються зниженням продуктивних параметрів сільськогосподарських тварин і птиці, зниженням ефективності використання кормів на виробництво продукції, порушенням репродуктивно-відтворювальних функцій, ослабленням імунної системи організму, підвищенням чутливості до захворювань (кокцидіоз, колібактеріоз та ін.), збільшенням матеріальних витрат на лікування й профілактичні заходи, зниженням ефективності дії вакцин і медикаментів.
Деякі види мікотоксинів є канцерогенними й нагромаджуються в продуктах тваринництва — яйцях, м’ясі, молоці, що становить велику небезпеку не лише для тварин, а й людини. Тому контроль за вмістом мікотоксинів у кормах і своєчасне усунення їх негативного впливу — першочергові заходи для забезпечення безпеки здоров’я тварин й особливо споживачів тваринницької продукції.
Ефективність сорбенту
Основний спосіб видалення мікотоксинів із кормів — нейтралізація за допомогою сорбентів. Її ефективність істотно розрізняється через різноманітність хімічних структур і властивостей мікотоксинів, а також сорбентів. Методи боротьби з мікотоксинами на сьогодні зазнають значну еволюцію, в результаті якої пройдено шлях від застосування бентонітів й алюмосилікатів, активних тільки до одного-двох мікотоксинів, до модифікованих глюкоманнанів, які міцно і швидко адсорбують практично всі відомі на сьогодні мікотоксини.
З огляду на актуальність проблеми ми взяли за мету визначити ефективність використання в раціонах годівлі молодняку на відгодівлі різних доз сорбенту мікотоксинів у комбікормах, контамінованих мікотоксинами. Дослідження були проведенні в умовах ТОВ «Таврійські свині» міста Скадовська Херсонської області на поголів’ї помісного молодняку свиней ((УМ . Л) . П).
Піддослідні групи були сформовані так: І (контрольна група) протягом періоду відгодівлі споживали основний раціон (ОР);
ІІ (дослідна група) до основного раціону вводили сорбент мікотоксинів у дозі 1000 г/т комбікорму;
ІІІ (дослідна група) до основного раціону вводили сорбент мікотоксинів у дозі 1500 г/т комбікорму — інші технологічні чинники годівлі й утримання були ідентичними.
Основний комбікорм, який використовували для годівлі свиней піддослідних груп, згідно з лабораторними дослідженнями, був визнаним слаботоксичний. У досліді вивчали відгодівельні показники за загальноприйнятими методиками.
Результати відгодівлі помісного молодняку свиней піддослідних груп за умови використання сорбенту мікотоксинів наведено в таблиці. Молодняк усіх груп за постановки на відгодівлю після зрівняльного періоду мав практично однакову живу масу в межах 33,6–34,6 кг у віці 90 днів.
За період відгодівлі молодняк піддослідних груп, що споживав комбікорм, контамінований мікотоксинами, до складу якого вводився або був відсутнім сорбент мікотоксинів, різнився за тривалістю перебування на відгодівлі.
Результат — покращення відгодівельних якостей
Молодняк свиней І групи, який споживав основний комбікорм, був на відгодівлі довше — 97,6 дня, поступаючись за цим показником дослідним групам: тваринам ІІ групи — на 9 днів (Р> 0,99) та ІІІ групи — на 12,3 дня (Р> 0,99). Ця різниця вплинула на загальний вік досягнення живої маси 100 кг. Так, молодняк ІІ та ІІІ піддослідних груп, до складу комбікорму яких уводили сорбент у дозі 1,0 і 1,5%, досягав живої маси 100 кг за 178,6 та за 175,3 дня відповідно.
Наявність у комбікормі, який використовували для відгодівельного молодняку, сорбентів зумовило вищі середньодобові прирости. Відповідно тварини ІІ групи мали показник на рівні 749,4 г, що на 11% переважали контрольну групу (Р> 0,999). Середньодобові прирости тварин ІІІ групи були на рівні 766,7 г, що на 13,6% вище за показник контролю. Вищі середньодобові прирости зумовили зменшення витрат кормів на одиницю приросту в молодняку дослідних груп.
Результати відгодівлі молодняку свиней за використання сорбенту мікотоксинів
Отже, доведено, що сорбент мікотоксинів, який уводили до складу комбікормів (контамінованих мікотоксинами) для відгодівельного молодняку, сприяє покращенню відгодівельних якостей. Вищі показники середньодобових приростів були отримані у свиней, до комбікорму яких вводили сорбент у нормі 1,5 кг/т комбікорму. Але, якщо рівень контамінації комбікормів не вищий, ніж у цьому досліді, то можливе введення меншої дози препарату — 1000 г/т комбікорму.
Таким чином, для збільшення продуктивності, профілактики шлунково-кишкових захворювань, підвищення природної резистентності відгодівельного молодняку та збільшення ефективності виробництва свинини в умовах промислових комплексів рекомендується до складу повнораціонних комбікормів уводити сорбент мікотоксинів у вказаних пропорціях. Уведення до складу комбікормів для відгодівельного молодняку (контамінованих мікотоксинами) сорбенту в дозі 1,0 і 1,5% сприяє зменшенню періоду відгодівлі до 100 кг — на 9–12,3 дня (P> 0,999) та збільшенню середньодобових приростів на 11–13,6% (P> 0,999) відповідно.
Вадим Лихач, д-р с.-г. наук, завідувач кафедри технологій у птахівництві, свинарстві та вівчарстві факультету тваринництва та водних біоресурсів Національного університету
біоресурсів та природокористування України
Співавтори: Микола Повозніков, доктор с.-г. наук, професор Національного університету біоресурсів та природокористування України
Руслан Тимбай, керівник відділу тваринництва ТОВ «ВЕТСЕРВІСПРОДУКТ»
журнал The Ukrainian Farmer, січень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
