Про які активи йдеться?
Задекларувати необхідно ті активи, право власності на які було набуто до 1 січня 2021-го. Такими активами є нерухоме та рухоме майно, валютні цінності та цінні папери. Якщо є у наявності готівка, то просто вказати її у декларації не вийде, її треба покласти в банк. Оскільки організація податкової амністії вимагає певних витрат, то недорогі активи з-під декларування виключили. Так, не підлягають обов’язковому декларуванню квартири площею до 120 м2, будинки площею до 240 м2, нежитлові будівлі некомерційного призначення або недобудовані житлові будівлі некомерційного призначення площею до 60 м2, земля в обсягах безоплатної приватизації.
З транспортними засобами не все так просто. Можна не декларувати один транспортний засіб особистого некомерційного використання, право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Це не стосується транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, включно з водієм легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше ніж 3 см3 та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. гривень, мотоцикла з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 см3, літака, гелікоптера, яхти, катера.
Тобто якщо особа працювала неофіційно або отримувала зарплату «у конверті», але загальна сума її доходу не перевищила 400 тис. гривень або ж вона придбала активи, які не підлягають декларуванню, то такі активи все одно будуть вважатися задекларованими і легалізованими.
А як щодо корупціонерів?
Тривалий час закон про податкову амністію просували як такий, що спрямований на боротьбу з тіньовим капіталом та деолігархізацію. І таки певні елементи боротьби з олігархами присутні. Наприклад, через податкову амністію не можна легалізувати яхти та гелікоптери. Крім того, одноразовим декларуванням не можуть скористатися особи, які, починаючи із січня 2010-го виконували або й досі виконують публічні функції та зобов’язані щороку декларувати доходи, відповідно до антикорупційного законодавства. Також під податкову амністію не потрапляють особи, щодо яких з боку України застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції».
Скільки це коштуватиме?
Усім нам добре відомо, що під час отримання будь-яких доходів, окрім тих, які не оподатковуються відповідно до норм Податкового кодексу, необхідно заплатити 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору. Оскільки податкова амністія направлена на стимулювання легалізації доходів, то, звичайно, ставки оподаткування добровільно задекларованих активів набагато нижчі. Так, якщо активи розміщені в українських банках, незалежно від того, чи у гривні, чи у валюті, доведеться сплатити до бюджету 5% від вартості активів. Якщо такі активи знаходяться у банках за кордоном, то ставка оподаткування становить 9% (це не розповсюджується на активи, розміщені в країнах-агресорах), при цьому передбачено пільговий період до 1 березня 2022 року, протягом якого ставка оподаткування задекларованих активів становить 7%.
У систему податкової амністії закладені механізми стимулювання внутрішніх інвестицій в економіку країни. Так, якщо декларант придбає за кошти, що легалізуються, державні облігації, то ставка оподаткування становитиме 2,5%.
Ну і, звісно ж, держава пропонує послуги «кредитування» — збір за декларування можна сплатити рівним частинами, але за вищими ставками. Якщо декларант не сплачує своєчасно збір із задекларованих активів, то декларація вважається неподаною.
А про походження активів спитають?
За умови добровільного декларування можна не вказувати джерело отримання доходів. Крім того, задекларувати свої активи можуть як громадяни України, так і ті, хто живе за кордоном, однак на момент отримання тіньових доходів були резидентами України.
Інформацію, яку отримає держава за результатами декларування, не можна буде використати для підтвердження вини особи, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень щодо ухилення від сплати податків і зборів, передбачених ст. 212, 212-1 Кримінального кодексу України.
Що чекає тих, хто не декларуватиме?
Після завершення періоду податкової амністії вважатиметься, що всі, хто мав право задекларувати свої активи, але цього не зробив, не мають активів, набутих на незадекларовані доходи, з яких не сплачені податки. Якщо надалі будуть виявлені незадекларовані активи, то їх власники нестимуть відповідальність за ухиляння від сплати податків, відповідно до чинного законодавства. Як будуть таких осіб виявляти — поки невідомо. Якщо звернутися до світової практики, то це цілком можливо, наприклад, під час продажу не задекларованої раніше нерухомості тощо. Для українських аграріїв це може позначитись під час спроб придбати землю на незадекларовані кошти.
Що говорять про амністію?
Узаконений механізм податкової амністії ставить у нерівне становище добросовісних платників податків з громадянами, які отримували тіньові доходи і не сплачували податки. Фактично добросовісні платники податків забезпечили можливість недобросовісним платникам отримати більшу корисність від своїх доходів, а також оплатили бездіяльність податкової (фіскальної) служби у минулі роки. Такої ж думки дотримується Міжнародний валютний фонд, хоча умови податкової амністії в Україні й були з ним узгоджені.
Автори механізмів податкової амністії в Україні вважають, що вона дозволить вивести з тіні до 20 млрд доларів, у результаті чого державний бюджет отримає до 1 млрд доларів. Такий сценарій є дуже оптимістичним. А зважаючи на те, що податкова амністія ставить у нерівні умови добросовісних платників податків, то цілком можливо, що вони теж почнуть приховувати доходи для другої хвилі амністії…
Як було в інших країнах?
Податкову амністію проводили в багатьох країнах, а в деяких навіть по кілька разів. І це не може не насторожувати, оскільки вказує на слабкі місця цієї ідеї — разове декларування виявляється далеко не разовим, а в країні з високим рівнем ухилення від сплати податків може стати додатковим стимулом до такого ухилення, адже у платників податків будуть очікування, що все одно буде амністія.
Аргентина
В Аргентині податкову амністію проводять регулярно — у 1987, 1995, 2009, 2013 рр. Остання амністія закінчилась у березні 2017 року і її вважають найбільш успішною, адже за її результатами задекларовано активів на суму 117 млрд доларів та сплачено до бюджету 9,5 млрд. Правила останньої податкової амністії передбачали пільгову ставку оподаткування у випадку придбання трирічних суверенних облігацій з купоном в 1%. Оскільки амністію проводили вже не перший раз, то ставка оподаткування залежала також від суми раніше незадекларованих доходів.
Бразилія
Відповідно до правил податкової амністії в Бразилії, її учасникам треба було сплатити одноразовий податок на незадекларовані активи у розмірі 15% та 15 % штрафу в обмін на звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків. Під податкову амністію не потрапляли політики, державні службовці, члени їхніх сімей, що мало на меті мінімізувати конфлікт інтересів. Однак результати амністії виявились провальними, адже до бюджету було сплачено менше половини запланованих доходів.
Грузія
Досвід Грузії можна вважати одним з найпровальніших, адже амністією скористалось аж вісім осіб. Уряд очікував отримати 4 млн доларів за результатами нульового декларування, однак фактично отримав 35 тис. доларів.
Індія
В Індії від початку здобуття нею незалежності було проведено шість податкових амністій, в середньому один раз на десять років. Однією з найбільш успішних вважають амністію 1997 року, яку називають схемою добровільного розкриття доходів. У результаті зниження ставки оподаткування легалізованих доходів бюджет Індії поповнився на 2,5 млрд доларів замість очікуваного 1 млрд. Загалом було задекларовано майна майже на 8 млрд доларів, декларували все, що тільки можна уявити — від дорогоцінних металів до слонів.
У 2016 році було поведено ще одну податкову амністію, в результаті якої бюджет Індії поповнився на 4 млрд доларів, а задекларовано було активів на 10 млрд. Влада Індії активно просувала цю податкову амністію і звернулася до майже 700 000 платників податків, яких підозрювали в ухиленні від сплати податків, однак задекларували активи тільки 64 000 платників податків. При цьому очікуваного декларування коштів, які знаходяться на рахунках в офшорах, так і не відбулося. А їх уряд Індії оцінив приблизно в 500 млрд доларів.
Італія
Італію можна вважати прикладом зловживання податковими амністіями. Свого часу експерти Організації економічного співробітництва та розвитку радили італійській владі відмовитися від практики податкових амністій, адже вони почали перетворюватися на загрозу податковій системі.
Проте податкову амністію 20012002 рр. можна вважати успішним прикладом. Головна ідея цієї амністії полягала в поверненні коштів італійців, які знаходились за кордоном. Платникам податків було запропоновано залишити кошти за кордоном і сплатити повну суму податків або повернути їх в Італію і сплатити 2,5%. За результатами амністії було легалізовано 73 млрд євро та сплачено 1,4 млрд євро у вигляді податків. У 2009 році була знову оголошена амністія, однак за вищою ставкою — 5%, в результаті чого бюджет Італії поповнився на 4 млрд євро. Однак за оцінками аналітиків на момент амністії італійці тримали за кордоном близько 500 млрд євро, а задекларували тільки 80 млрд євро.
Казахстан
Казахстан можна вважати однією з найуспішніших пострадянських країн у частині проведення податкових амністій. Перший етап податкової амністії було проведено у 2001 році за результатами якої було легалізовано 0,5 млрд доларів. Задекларовані доходи не оподатковувались, і їх походження не потрібно було пояснювати. Для завоювання довіри платників податків бути знищені всі податкові документи за 1995–2000 рр. У 2006–2007 рр. було проведено другий етап податкової амністії, за результатами якої було легалізовано 6,7 млрд доларів, а до бюджету держави було сплачено 680 млн доларів.
Німеччина
Податкова амністія проводилась у Німеччині у 2004–2005 рр. з метою поповнення бюджету та повернення в країну коштів, які осіли в банках Ліхтенштейну та Швейцарії. Однак ефективність заходу виявилася сумнівною, адже замість очікуваних 5 млрд євро було сплачено тільки 1,1 млрд євро.
Туреччина
Наприкінці 2020 року чергова амністія стартувала в Туреччині з датою завершення декларування 30 червня 2021 року. Для Туреччини це вже шоста амністія з 1998 року. Амністія стартувала з метою залучення активів до Туреччини, які можуть перебувати як у Туреччині, так і за кордоном, для легалізації їх з нульовим податком. Податкова амністія розповсюджується не тільки на фізичних, але і на юридичних осіб.
Пан чи пропав?
Досвід інших країн свідчить, що успіх податкової амністії визначається кількома чинниками:
• податкова амністія має сприйматися платниками податків як унікальний шанс легалізувати доходи, а не як регулярна практика, яка застосовується внаслідок низької ефективності адміністрування податків;
• про податкову амністію має знати якомога ширша аудиторія, інформація має бути викладена повно і доступно, щоб запобігти поширенню міфів і «страшилок»;
• має бути правильно обраний час для податкової амністії. Найкращим є той час, коли платники податків довіряють уряду та його політиці;
• амністування повинно бути конфіденційним та гарантованим, платники податків мають бути впевнені, що за результатами декларування не будуть розпочаті репресії;
• помірний розмір збору (податку) за результатами декларування.
Чи всі ці чинники є в Україні — вирішуйте самі…
AgroTimes
