Аграрний бізнес — справа багатокомпонентна, адже результат залежить від сотні чинників, що треба контролювати. І чим краще нам це вдається, тим успішнішими ми будемо. Ведення аграрного бізнесу під час війни — ще більше випробування для фермерів. Адже товаровиробникам доводиться наражатися на значні подорожчання ЗЗР та пального, з одного боку, та зі зниженням ціни на вирощену продукцію і труднощами її реалізації — з іншого. Саме в такий момент хочеться запитати себе: а чи не можу я менше використовувати пального, де я його втрачаю, або чи справді ефект від унесення більшої кількості добрив на те чи інше поле дає в результаті такий економічний ефект, який би виправдав витрати. Або чи справді я дотримуюсь умов унесення ЗЗР, і чи вони виконують свою функцію в повному потенціалі, чи не марную я тут гроші?
Навіть нині, попри всі загрози, є можливості до збільшення прибутків і зменшення витрат завдяки нескладному інструменту — плануванню. Але не просто складання списків закупівель або перелік основних цілей і завдань, і не купа вкладок Excel із розрахунками: скільки грошей на що піде, а автоматизовані розрахунки по агроопераціях і фінансах, що до них прив’язуються, та автоматичне зіставлення факту з планом в одній єдиній системі керування підприємством.
Розібратися з особливостями та перевагами детального планування нам допоміг директор компанії Feodal Андрій Дем’янович.
Компанія нещодавно представила ринку систему керування агропідприємством Feodal.FMS, де одним із ключових блоків є планування виробництва.
Де ми витрачаємо найбільше грошей
Щоб детально розглянути планування, спершу поглянемо на витрати фермера в процесі виробництва. Загалом їх можна поділити на прямі та непрямі. До прямих витрат належать такі категорії:
1. Закупівля насіння.
2. Пальне та мастила.
3. Добрива та ЗЗР.
4. Обробіток землі.
5. Технічне обслуговування та ремонт.
Це найбільші категорії витрат, які становлять 60% у структурі бюджету виробництва. А отже, планування саме цих витрат — найперший крок до ефективного керування підприємством. Про них і поговоримо.
У системі Feodal.FMS блок планування — це окремий великий блок, який дає можливість фермеру запланувати технологічні карти на поле або групи полів з урахуванням погодних умов, стану полів тощо. До того ж це детальне планування — в розрізі кожної технологічної операції з фінансовими показниками, технікою і періодами роботи.
«У результаті, додавши поточну вартість матеріалів і ціну за сировину, фермер отримає планову економіку своїх культур. Він побачить, які культури вигідно вирощувати в сучасних умовах, а від яких варто відмовитися, адже вони дадуть профіцит у бюджеті. Ми хочемо, щоб фермер ще перед посівною бачив, чи ефективно він вирощує ту чи іншу культуру. Бо якщо технологічна карта “не летить” навіть на етапі планування, то розраховувати на досвід і вдачу не варто», — розповідає Андрій Дем’янович.
Технологічна карта потрібна для того, щоб ще перед початком сезону ми взагалі могли зрозуміти, чи варто нам вирощувати ту чи іншу культуру, чи це вигідно для нас і на скільки вигідно, побачити це на чітких показниках, а не керуватись абстрактними ринковими умовами.
На скріні зображено заплановані операції, по кожній з яких вносять інформацію, і знизу можна побачити витрати й ЕBIDA загалом і на кожен гектар.
Добрива і ЗЗР: як не «злити» кошти в землю
Зазвичай фермери наперед закуповують добрива й агрохімію з розрахунку попереднього сезону. Це суттєва стаття затрат, тому купівля в кредит — часта справа. Натомість ми часто стикаємось з тим, що вносимо добрива туди, де вони не принесуть втішного результату, або ж наша технологічна карта у фінансовому контексті не витримує оригінальних препаратів, і треба шукати аналоги, але чи ми вдаємось у ці деталі? А от кредитні ставки великі, і їх треба виплачувати.
«Перш ніж планувати сівбу, унесення добрив і ЗЗР, варто взагалі розуміти потенціал поля. Можливо, це конкретне поле не потребує такої кількості добрив, яку запланував фермер? Можливо, це поле за своїми показниками взагалі не здатне дати такий урожай, як ми собі думаємо, і тоді не варто розглядати купівлю дорогих оригінальних препаратів і розглянути альтернативні до прикладу. Нюансів дуже багато, і всі вони впливають на кінцевий фінансовий результат фермера», — запевняє експерт.
Незрідка буває й так, що фермер із благими намірами вносить більше запланованої норми добрив, сподіваючись отримати кращий урожай. Однак, якщо порахувати витрати на ці додаткові добрива, на пальне для проведення агрооперації, на інші витрати, то чи зможе потенційно більший прибуток бути виправданим? Як запевнив Андрій, здебільшого цей «надприбуток» заледве перекриває витрати. Це питання потенціалу поля, яке, до прикладу, не дасть більше врожаю, навіть якщо внести більше добрив. Трохи нижче ми розкажемо, за якими показниками зрозуміти ці поля.
Із засобами захисту рослин ситуація може бути ще цікавішою. Звичайно фермери моніторять прогноз погоди, але диявол криється в деталях. Розуміння погоди й того, що написано в умовах внесення ЗЗР, дуже важливо. Багато може залежати від жорсткості води, швидкості внесення та інших чинників, які відіграють важливу роль в ефективній дії препаратів. До прикладу, за інструкцією засіб потрібно було вносити за температури +28 ˚С. Агроном не проконтролював, і препарат внесли за +32 ˚С. Або ж не врахували pH води. У такому випадку фермер просто злив кошти в землю, не отримавши натомість нічого, окрім невиправданих сподівань.
Для того в системі можна задавати умови виконання таких операцій, і коли вона автоматично зіставлятиме умови з фактом, розуміючи, що відбувається внесення препарату, але температура не така, яка потрібна, вона сповістить власника про відхилення від норми. Цей контроль важливий, бо він про гроші, які ми можемо змарнувати.
«Так от, ще плануючи в системі, можна врахувати конкретні потреби кожного окремого поля й поставити умови внесення. А вже за безпосереднього внесення система проконтролює дотримання норм, зокрема, і відповідність погодних умов, вітру і температури та швидкість виконання операції», — каже Андрій.
Пальне: що не враховує фермер
Пальне — одна з тих категорій, що найчастіше має розбіжності з плановими й фактичними даними. І проблема не в тому, що на підприємстві зливають, — нині це легко можна контролювати. Як розповідає Андрій, проблема в тому, що в плануванні фермери часто не враховують додаткові нюанси. Зокрема, перевитрати пального є на рельєфах, де оберти двигуна будуть більшими, додаткові витрати будуть на переїздах між полями, розворотах техніки й перекриттях, що відбуваються на полях під час виконання агрооперацій. Звісно, зливання ніхто не скасовував, але левова частка надмірних «незапланованих» витрат припадає саме на усе вище згадане.
«Усі ці витрати важко виміряти вручну. Але ринок технологій сьогодні пропонує безліч рішень на будь-який гаманець. І щоб бачити усі ці витрати, — до кожної краплі пального в реальному часі та в історії, — достатньо придбати простий трекер за 50 дол. та витратомір. Система сама буде проводити аналіз витрат пального і навіть сповістить про перевитрати й відхилення в проведенні агрооперацій і покаже, якщо це були зливання. Всього один раз проаналізувавши витрати пального на своєму полі та як відбувались агрооперації, можна буде правильно запланувати витрати на наступні рази й увесь виробничий сезон», — запевняє пан Андрій.
Більше витрат заради більшого врожаю — а чи вигідно це?
Вирощування агропродукції — процес технологічний, однак не позбавлений творчості. Незрідка у виробничому процесі ухвалюють рішення про понадпланові витрати. Іноді це потреба через непередбачувані обставини, іноді — чиста імпровізація на емоції отримати більше. Але логіка «більше добрив дорівнює більше врожаю» часто підводить у фінансовому контексті та в контексті потенціалу поля.
«Припустимо, у фермера є плановий бюджет на цей сезон. І йому цей бюджет треба розтягнути на всі агрооперації упродовж всього виробничого сезону. А тут приходить агроном і пропонує збільшити кількість добрив. Це непланові витрати, але ж агроном очікує отримати більший прибуток, і це здається виправданим.
Однак тут ми отримуємо відразу дві проблеми. Перша — дельта вартості добрив не дорівнює дельті витрат, помножених на ціну. Просто кажучи, та більша кількість добрив не збільшить урожай до того рівня, щоб уносити ті добрива було економічно вигідно й виправдано. І щоб зрозуміти, чи це справді так, фермеру потрібно працювати з найпростішими фінансово-економічними показниками та супутниковою аналітикою, яка дає змогу зрозуміти потенціал поля.
Друга проблема — це коли ми витрачаємо більше запланованого на те, щоб внести більше добрив, через ці витрати потім змушені залізти в кредит за страшними ставками через те, що не дотягуємо до кінця сезону. Постійне кредитування, підтягування хвостів, “робота в мінус” рано чи пізно приведуть підприємство до фатальних наслідків. Тому планувати й дотримуватися плану — дуже важливо», — розповідає Андрій.
Насіння: де треба вносити менше
Розглянемо планування в розрізі найбільших категорій витрат. За словами пана Андрія, фермер із власного досвіду знає, яку кількість насіннєвого матеріалу він потребує на гектар землі. Проте, якщо аналізувати потреби насіння в розрізі полів, то цифри на гектар будуть різнитися. Адже, важливу роль відіграє розуміння непродуктивних ділянок на полі й поділ полів на групи: «продуктивніші та менш продуктивні».
Ми не хочемо говорити про диференційне внесення. Досвід показує, що не так багато підприємств готові до цього, тому що треба складати чіткі електронні карти, аналізувати врожайність тощо. Ви можете прийти до цього, почавши з простого.
Ми пропонуємо подивитись в загальному на продуктивність поля через супутникову аналітику. І на поля, де більше проблемних ділянок, сіяти менше. До прикладу, ще до сівби ви можете проаналізувати поле на проблемні ділянки. Індекс SBI показує на «голому полі», де менше гумусу, це ви можете порівняти з вегетаційними індексами за минулі роки й таким чином відібрати групу полів, які в загальному менш продуктивні за інші й зменшити норму внесення насіння на них.
Це простий інструмент аналізу того, де можна зекономити, або ж не витрачати зайві гроші на насіння.
Такий підхід є простим інструментом аналізу, який дозволяє заощадити кошти, уникнути непотрібних витрат на насіння та зосередити зусилля на продуктивніших ділянках. І цим можна користуватись за допомогою системи Feodal.FMS — де можна працювати як зі супутниковими індексами та погодою, так і з моніторингом й обліком техніки та будувати технологічні карти, які ми описали вище.
Планування — це найдієвіший інструмент фермера, що працює в кризових умовах
Для когось може здатися, що планувати виробництво в країні, де йде війна і все нестабільно, — марна справа, позбавлена сенсу. Андрій Дем’янович же наполягає, що саме планування — це шанс фермера не просто вистояти, а й заробляти більше, бути ефективним тоді, коли інші занепадають.
Експерт пояснює, що, спланувавши технологічні карти загалом, фермер побачить план виробництва в розрізі фінансового навантаження та в розрізі товарно-матеріальних цінностей і пального. Система надає йому календарний план потреб на кожен місяць, де фермер бачитиме конкретну потребу в пальному й агрохімії на майбутній місяць. З цим інструментом фермер може планувати закупки та поставки матеріалів, проводити переговори постачальниками, не витрачати кошти на великі закупки «на далеке майбутнє». Це дає можливість фермеру керувати своїми фінансами та матеріальними витратами розумно і зважено.
Матеріал надала компанія Feodal
The Ukrainian Farmer
