Обіцяний владою у 2019 році кінець епохи рейдерства, на жаль, не став реальністю. За оцінками експертів, у 2020-му кількість кримінальних проваджень у цій площині зросла на 20%. На початку поточного року кількість спроб рейдерства через внесення змін до державних реєстрів зросла майже в 16 разів. Відтак питанню захисту власного бізнесу варто приділити серйозну увагу.
Рейдерство по-українськи
Згідно з українською Вікіпедією, рейдерство (в Україні) — це вилучення майна на нібито законних підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації юридичних осіб тощо). Рейдером називають фізичну чи юридичну особу, спеціаліста з перехоплення оперативного керівництва або власності фірми за допомогою спеціально інсценованого бізнес-конфлікту.
Рейдерство «по-українськи» здебільшого полягає в набутті сумнівними шляхами тимчасового права розпоряджатися активами та якнайшвидшим продажем цих активів пов’язаним із рейдером особам, з наступним перепродажем їх між пов’язаними особами, щоб таким чином завадити чи унеможливити їхньому поверненню законним власникам.
Основними об’єктами рейдерів є такі форми підприємництва, як ВАТ і ЗАТ, хоча під їхні атаки потрапляють і фінансово нестабільні ТОВ, у яких існує конфлікт між власниками.
Штучний конфлікт
Найпоширенішими й водночас найшкідливішими для бізнесу є рейди з використанням можливостей, що створюються на підставі норм кримінального та кримінального процесуального законодавства за порушення кримінального провадження.
У цьому сценарії велику увагу зловмисники приділяють створенню штучного конфлікту підприємства або його власника з іншими особами, які в майбутньому стануть постраждалими особами в кримінальному провадженні. На цю роль підшуковують осіб, які справді мали в минулому якісь суперечки в господарських або в корпоративних відносинах із потенційною жертвою. Будь-який гучний спір у бізнес середовищі неодмінно привертає увагу рейдерів, вони шукають можливість втрутитися в такі спори, запропонувавши свої послуги. Після втручання рейдерів звичайний господарський або корпоративний спір швидко минає точку неповернення й стає непримиримим.
Кримінальний сценарій
Лакмусовим папірцем для підприємця, який став ціллю атаки рейдерів, буде порушення кримінального провадження за ст. 190 або 191 Кримінального кодексу України, що передбачають кримінальну відповідальність за привласнення чужого майна. Слід мати на увазі, що в Україні з 2012 року діє Кримінальний процесуальний кодекс, який установив таку процедуру порушення та застосування запобіжних заходів, яка потягнула за собою вибухове збільшення кількості кримінальних проваджень, обшуків, арештів майна тощо. Щоб не бути голослівним, наведу деякі статистичні дані. Так, у 2017 році до судів потрапило близько 119 тис. клопотань на проведення обшуків житла й іншої власності українських громадян. Це в 45 разів більше, ніж у 2012-му. За цей проміжок часу клопотань на отримання тимчасового доступу до речей і документів фігурантів кримінальних проваджень стало більше у 25 разів — 90% цих клопотань задовольняють суди.
Тобто для порушення кримінального провадження зовсім не має значення, чи насправді відбувся злочин. Компетентний державний орган зобов’язаний зареєструвати кримінальне провадження на підставі повідомлення про злочин, інакше до цього його зобов’яже суд. Фактично закон лишає дуже мало можливостей для відмови в порушенні кримінального провадження. А якщо підготовкою повідомлення про злочин готує професіонал, то немає сумнівів, що всіх формальних критеріїв буде дотримано.
Водночас із реєстрацією кримінального провадження у ЄРДР вносять потерпілу особу, яка відразу набуває процесуального статусу з відповідними правами. Внесення до реєстру потерпілої особи є також обов’язком державного органу. Відмова у цьому має бути мотивована і може бути оскаржена в суді. Отже, співробітнику правоохоронного органу безпечніше для інтересів своєї бездоганної служби не відмовляти у визнанні особи потерпілою в кримінальному провадженні без наявності безумовної причини для відмови.
Наступними кроками в кримінальному провадженні стають повідомлення про підозру та застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слід розуміти, що вимоги до обґрунтованості повідомлення про підозру — це твердження про можливість скоєння злочину певною особою. Слідчий або прокурор повинні довести тільки те, що певний злочин міг відбутися. Закон передбачає, що тільки за наслідками закінченого досудового розслідування слідчий або прокурор ухвалить рішення про висування обвинувачення. Але саме з моменту повідомлення про підозру певній особі для органу слідства відкриваються широкі можливості по застосуванню заходів забезпечення кримінального провадження.
Арешт майна
Українські аграрні підприємства за останні роки мали нагоду пережити все розмаїття арештів майна. Крім класичних арештів у вигляді заборони відчуження майна й арешту коштів на банківських рахунках у практиці слідчих органів вироблено маловідомі види арештів. Їх вибір залежить від цілей рейдерів.
Якщо ціллю рейдерів є вилучення врожаю агропідприємства, то арештовується незібраний урожай на полі. Збирання такого врожаю проводиться з дозволу та під контролем слідчого з наступною передачею на зберігання визначеній слідчим особі. Також може бути арештованим урожай, який зберігається на зерносховищах.
Щоб запобігти агропідприємствам продовжувати звичайну господарську діяльність, орган слідства може повідомити транспортні підприємства про заборону прийняття від них будь-яких вантажів для перевезення. Арештований урожай може бути вилучений і переданий уповноваженій особі для зберігання та продажу. З тим грошові кошти на рахунках підприємства не арештовуються, щоб надати підприємству фінансувати збирання врожаю.
Якщо ціллю рейдерів є корпоративні права агропідприємства, тоді арешту підлягають вони.
Розпорядники майна
Подальшим важливим кроком є передання арештованого в кримінальному провадженні майна на зберігання. До створення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних й інших злочинів (АРМА) таке передання здійснювалось особі, обраній слідчим і затвердженій ухвалою слідчого судді. Іноді наслідком такого «зберігання» майна були наступні кримінальні, дисциплінарні й інші провадження, які вже з’ясовували дії учасників процесу передання та зберігання майна. Тож відомий кінематографічний образ міліціонера Грищенка у фільмі «Зелений фургон», який розпоряджався вилученими «вєщдоками» на власний розсуд, зберіг свою актуальність.
Після фактичного початку діяльності АРМА у 2017 році арештоване майно, зокрема корпоративні права, можуть бути передані в керування цьому Агентству, яке передає його управителю активів. Деякі аграрії вже стикалися з практикою роботи АРМА.
За досягнення кульмінації в кримінальному провадженні власник об’єкту рейдерської атаки зазвичай отримує пропозицію про проведення переговорів для владнання майнових претензій «потерпілої» особи. Одні підприємці схилялися до варіанта переговорів, інші відмовлялися їх вести.
Злочин без кордонів
Нині розвивається інша технологія рейдерства, заснована на судових спорах у закордонних юрисдикціях.
Унаслідок поширення використання вітчизняними підприємцями іноземних компаній у корпоративних структурах власності зросла кількість спорів у судах і арбітражах за кордоном. Водночас поширились випадки рейдерства з використанням нових маловідомих можливостей. Якщо в Україні випадки рейдерства з використанням забезпечувальних ухвал судів у корпоративних спорах уже давно перестали бути звичайним явищем унаслідок жорсткої державної політики та зусиль суспільства, то отримання такої ухвали в популярних юрисдикціях не є суттєвими перешкодами.
Технологія цього процесу така. Позивач звертається до суду в закордонній юрисдикції за місцем реєстрації компанії українського бізнесмена з клопотанням про забезпечення без виклику та повідомлення відповідача (ex parte). Як забезпечення просить тимчасово відсторонити акціонерів і директорів від керування компанією-відповідачем і призначити тимчасового керівника (interim receiver) із місцевих громадян. Після отримання такої ухвали тимчасовий керівник отримує всі повноваження для керування та видає довіреності на представництво компанії в Україні. З цього часу керування українськими активами в руках фактично рейдерів. Їх дії обмежені їх особистими цілями та страхом потенційної відповідальності, якщо не пощастить. Через деякий час забезпечувальні заходи суд можуть скасувати. Викладена технологія заснована на прикладі судової справи, яка була розпочата в суді Республіки Кіпр у 2015 році. Після скасування судом забезпечувального заходу позивач відкликав свій позов.
Є також приклади складніших судових справ, які за своєю сутністю також є рейдерством. Бізнес-конфлікт конструюється на базі розбіжностей правових систем різних країн. Для цього потрібні юристи, які мають знання права країн, у юрисдикцію яких потрапляє спір. Унаслідок розбіжностей правових систем майнові вимоги до українського бізнесмена можуть ґрунтуватися на незвичному наборі фактів, що несподівано для нього та його українських юристів отримали юридичне значення.
На жаль, рейдерство є побічним на слідком ринкових відносин, яке водночас не спростовує їх переваг. Тому слід пам’ятати, що завжди будуть існувати остапи бендери.
Як зайняти вигіднішу позицію для захисту:
1. Будь-які партнерські та корпоративні відносини в бізнесі повинні бути чітко визначені в правових документах. Господарські операції не повинні мати подвійного смислу.
2. Слід уникати створення холдингових компаній з метою тримання активів в Україні в офшорних юрисдикціях і взагалі в країнах із нерозвиненою економікою.
3. Своєчасно відстежувати порушення кримінальних справ щодо власників і посадових осіб підприємств, особливо за статтями 190, 191 КК України.
4. Оскаржувати дії з арешту майна підприємств усіма можливими способами.
5. Використовувати кожен шанс для викладення своєї правової позиції, зокрема в засобах масової інформації.
6. Перешкоджати рейдерам у досягненні їх цілей усіма законними засобами.
Юрій Почепцов, адвокат, канд. юрид. наук, директор
Адвокатське об’єднання «Лекс Альянс»
журнал The Ukrainian Farmer, березень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
