Клонова підщепа пуміселект сприяє у персика отриманню саджанців із товстішим штамбом та більшою кількістю гілок першого порядку галуження
Щоб запровадити нові підщепи у товарне садівництво, їх слід ґрунтовно дослідити. Передусім необхідно визначити потенціал виробництва саджанців, що щеплені на конкретну нову підщепу в умовах розсадника, — з урахуванням ґрунтових і погодних умов регіону, в якому продукуватиметься садивний матеріал. Важливою є і якість майбутніх саджанців.
Клонову підщепу пуміселект в Україні майже не вивчали. Літературні дані свідчать, що за оптимальних термінів окулірування (щеплення), належної якості пагонів, з яких заготовлятимуть сортові щитки, та правильної підготовки підщепних рослин якість і вихід щеплених саджанців на пуміселекті цілком задовольнятиме вимоги сучасного товарного розсадництва.
Якісний садивний матеріал дає старт успішній реалізації саду як бізнес-проєкту.
Ідеться і про приживлюваність саджанців після їх перенесення в сад, і про інтенсивність нарощування кроною продуктивних елементів, і про час вступу насаджень у плодоношення. Які ж компоненти для саджанців обрати, щоб сад вдався? Відомо, що саджанці на сильнорослих насіннєвих підщепах за своїми біометричними показниками суттєво відрізняються від тих, які виготовлено на клонових карликових підщепах. Це підтвердили результати виробничого польового досліду, виконаного в умовах товарного розсадника ТОВ «Підгур’євське», що розташований у Первомайському районі Миколаївської області (табл. 1).
Таблиця 1. Вплив типу підщепи на біометричні показники саджанців персика
Аналіз біометричних показників саджанців персика за критеріями, що описані у ДСТУ 4938:2008, показав, що висота надземної частини (штамб і центральний провідник) у рослин, підщепою для яких слугував гіркий мигдаль, була більшою порівняно з виготовленими на підщепі пуміселект (на 8,9% — під час порівняння рослин першого товарного ґатунку, та на 23,7 — другого). Однак щодо діаметрів штамбу, кількості коренів 1-го порядку галуження та середньої і загальної довжини коренів спостерігали зворотну залежність. У саджанців на клоновій підщепі (пуміселект) ці показники були більшими, аніж у щеплених на сіянцях гіркого мигдалю.
Більший приріст пагонів у окулянтів на сіянцях гіркого мигдалю зумовила їхня розвиненіша коренева система. Порівняно з кореневою системою рослин на клоновій підщепі, яка розташовувалася переважно у шарі 0–30 см й інтенсивно галузилася, корені сіянців гіркого мигдалю проникали у ґрунт глибше та колонізувала більший його об’єм.
Такий ефект цілком очікуваний, адже клонова підщепа пуміселект є карликовою. Саме це зумовило менше наростання довжини пагонів у щеплених на ній саджанців та сприяло формуванню більшого діаметра поперечного перерізу штамбу (табл. 1).
У саджанців, які в рамках дослідження віднесли до другого товарного ґатунку, порівняно з рослинами першого товарного ґатунку були дещо меншими такі біометричні показники, як довжина окулянта; діаметр окулянта в зоні штамбу; кількість та сумарна довжина коренів галуження першого порядку.
Разом з тим суттєвих відмінностей поміж саджанцями помологічних сортів Ред Хавен і Фаворит Мореттіні ані в межах першого товарного ґатунку, ані в межах другого не спостерегли. Їхні основні біометричні показники варіювали в діапазоні нормальної реакції рослин на коливання комплексу абіотичних чинників.
Глибший аналіз ростових характеристик саджанців на сильнорослій і карликовій підщепах виявив додаткові і важливі відмінності, які у подальшому значно впливали на інтенсивність нарощування молодими плодовими рослинами біомаси, зокрема й генеративних елементів (табл. 2.).
Таблиця 2. Вплив підщепи на ростові показники саджанців персика
Так, кількість пагонів першого порядку галуження у саджанців на насіннєвій підщепі було дещо меншим, аніж на клоновій. Це пов’язано з тим, що інтенсивніший лінійний ріст пагона нульового порядку обмежує пробудження пазухових бруньок і відростання пагонів.
Натомість карликова підщепа обмежувала лінійний приріст пагона нульового порядку і це стимулювало пробудження пазухових бруньок, як наслідок, виготовлені на її основі саджанці мали більше пагонів першого порядку галуження. Інтенсивний ріст пагона нульового порядку (саджанці на гіркому мигдалі) сприяв утворенню більших загальних приростів саджанця та його листкової маси. За цими показниками саджанці персика на мигдалі перевищували рослини на підщепі пуміселект. Так, у саджанців першого товарного ґатунку, які було виготовлено на насіннєвій підщепі (гіркий мигдаль), площа асиміляційної поверхні сягала 36,2–41,2 дм2, натомість у рослин аналогічного ґатунку на клоновій підщепі цей показник не перевищував 34,6–37,4 дм2. Подібна закономірність спостерігалася й для саджанців другого товарного ґатунку, натомість впливу помологічного сорту на ці показники не спостережено.
Важливим показником якості саджанців є добрий розвиток у зоні кроноутворення пагонів, які сягнули завдовжки понад 40 см: на їх основі можна створити високопродуктивну рослину вже у першій рік після закладання саду. Наші дослідження засвідчили, що у саджанців першого товарного ґатунку незалежно від типу застосованої підщепи таких пагонів бракувало (табл. 2).
Збалансована регенерація після перенесення саджанця на постійне місце в сад значною мірою залежить від стану рослини загалом та збалансованості розвитку її крони і коренів. Отже, у рамках дослідження зона, яку після викопування саджанців займала коренева система, була майже однаковою у всіх варіантах. На період викопування співвідношення загальної довжини приросту до загальної довжини кореневої системи у саджанців на сіянці становило 2,69–2,83, тоді як у рослин на вегетативно розмноженій підщепі ― 1,22–1,86.
Таким чином, у саджанців на підщепі пуміселект співвідношення між надземною частиною і кореневою системою було гармонійнішим та збалансованішим, що автоматично гарантує вищий продукційний потенціал закладеного ними саду вже у першій рік після створення.
Володимир Заморський, д-р с.-г. наук, професор
Віктор Бушилов, аспірант
Уманський національний університет садівництва
журнал “Садівництво по-українськи”, серпень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
