Овочі - Ягоди - Сад

Озима й підзимня цибуля із сіянки

Плантатор
Джерело:
Плантатор
Поділитись:
Озима й підзимня цибуля із сіянки

Цибуля — одна з основних культур у ФГ «Мартіко» із села Коса Рішнівка Шепетівського району Хмельницької області. Озиме вирощування цього овочу додало до їхнього цибулевого конвеєра ще одну ланку.   

Площа, на якій господарюють фермери із Косої Рішнівки, відносно невелика, всього 50 га. Та якщо до всього підійти зі знанням справи, то можна отримувати гідний прибуток і в середньому, і в малому господарстві. А фаховості Мартинюкам не позичати: всі члени родинного господарства мають сільськогосподарську освіту. 

ФГ «Мартіко» Степан Іванович Мартинюк і його дружина Світлана Василівна створили ще 1999 року. Обоє — випускники факультету економіки і організації управління сільськогосподарського виробництва Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Після закінчення вишу в середині 1990-х вони кілька років відпрацювали в місцевому колгоспі за направленням, хоча самим — молодим, активним, із освітою — кортіло все робити по-своєму. Це непереборне бажання мати власну справу допомогло подолати бюрократичні перепони й першими в районі зареєструвати фермерське господарство. Відтоді зібрали паї (свої, родичів, знайомих) і засіяли 35 га. 

Очільник ФГ «Мартіко» Степан Мартинюк

Даючи господарству назву «Мартіко», Степан Іванович мав на увазі «Мартинюк і компанія». І як у воду дивився: по-перше, «компанією» зрештою стало наступне покоління, а по-друге, його донька Олена вийшла заміж за хлопця Павла з тим самим прізвищем (буває ж такий збіг!), а значить, актуальність назви зберігатиметься й тоді, коли на землі хазяйнуватимуть онуки-правнуки. Агрономічну освіту отримав син Олександр, тепер він — агроном господарства, дочка й невістка — агрохіміки. Фахово розуміється на сільгосптехніці зять. 

— Ми знаємо, наскільки важлива для землі сівозміна, відновлення родючості ґрунту, підтримання його чистоти, тому обрали культури, вирощування яких підтримувало би ці правила, — розповідає голова господарства. — Впровадили трипільну сівозміну: цибуля — пшениця — ріпак. Не забуваємо про сидерати, прораховуємо для кожної культури водний режим, пестициди, мінеральні добрива. Все виробництво механізовано. 

Цибулеве захоплення 

Цибуля на полях «Мартіко» з’явилася не одразу. Починаючи з 2000-х фермери вирощували ранню й пізню капусту, столові буряки. Та раптом Степана Івановича запросив до роботи голова правління компанії «Сварог». Там трапилася неприємна ситуація: найняли фахівців із вирощування ярої цибулі на крапельному зрошенні, але ті зазнали фіаско. Зібрали урожай — гірше не буває. Степан Іванович погодився на пропозицію, залишив власне господарство на дружину й занурився в цибулеву історію. До класичної технології він додав досвід практиків, тож наступного року замість 15 т/га поля дали 70–80 т якісного врожаю. 

— Я не був фахівцем із цибулі, тому ледь не щотижня їхав до колег на Південь, аби повчитися в них. Такі знання дорогого коштують, — ділиться фермер. — І якось так сталося, що за кілька років я настільки захопився вирощуванням цибулі, що, коли повернувся до свого господарства, без цієї культури вже не зміг. Зробили свердловину для поливу, для насіння купили спеціальну сівалку, а коли вирішили вирощувати озиму, для цибулі-сіянки придбали в Голландії спеціальну саджалку. Тепер щороку із загальних 50 га під цибулю віддаємо 15–18 га, поточного року під озиму відвели 2,5 га. 

Економічна доцільність озимої 

Вирощування озимої цибулі із сіянки фермери в Україні практикують нечасто, однак справа ця доволі виправдана. У жовтні, коли її висаджують, фермер не перевантажений роботами так, як навесні. Весняна вегетація цибулі починається в ґрунті, зволоженому осіннє-зимовими опадами. До льоту основного шкідника — цибулевої мухи — озимі рослини встигають сформувати міцніший восковий наліт, ніж у ярих, тож виявляються більш захищеними, і не лише від мухи, а й від інфекцій. Озима вже в травні-червні дає ранню продукцію, яку можна реалізувати. А якщо її вегетація продовжується, то сформує великі цибулини, які добре зберігатимуться до наступного сезону. 

З іншого боку, озиме вирощування має істотні недоліки. По-перше, якщо помилитися із часом посадки, цибуля може рушити в активний ріст до настання холодів, внаслідок чого її пір’я буде пошкоджене морозами. По-друге, коли в Центрі й на Півночі України збирають ранній урожай озимої цибулі, на ринку вже з’являється яра з насіння-чорнушки, що посіяна на Півдні, а її ціна нижча не те що за ціну, а й за собівартість цибулі, вирощеної в північніших регіонах. 

— Так, ми не можемо конкурувати з південною продукцією, — погоджується хмельницький фермер Степан Мартинюк. — Цього року її, приміром, продавали гуртом по 2 грн/кг, а у нас собівартість не менше 3 грн/кг. Наш посадковий матеріал (цибуля-сіянка) утричі дорожчий за насіння (чорнушка). І урожайністю озима поступається ярій. Існують, звісно, ще й певні ризики щодо втрати цибулі, яка проросла восени, від морозів. Та як би там не було, я все одно двома руками за озиму. Головним аргументом для мене є те, що вона в нашому цибулевому конвеєрі додала ще одну ланку. Завдяки ще одному терміну збирання ми можемо гарантувати постійним клієнтам безперебійні поставки впродовж всього маркетингового року. Частину ми продаємо майже з поля, решту — зі сховища, фасуючи в сітки по 18–20 кг. 

Сховище на 1300 т, із утепленням і вентиляцією, «Мартіко» побудувало за власним проєктом. У ньому 600 т цибулі можуть зберігатися до настання морозів, 600 т — в утепленому приміщенні, 100 т — у приміщенні з охолоджувальними установками, які вмикають у квітні-травні, щоб цибуля не проростала під дією високих температур. Тож скільки та якої цибулі варто вирощувати, диктують господарям можливості інфраструктури: місткість сховища та умови зберігання. І поки в цьому знайдена рівновага. 

Трипілля по-мартинюківськи 

Завдяки трипільній сівозміні (цибуля — пшениця — ріпак) фермерам вдається підтримувати родючість ґрунту, уникати навали хвороб і шкідників та отримувати добру врожайність: 7–8 т/га пшениці, 3,5–4,5 т/га ріпаку, 80–90 і навіть 100 т/га ярої цибулі та 70–75 т/га озимої. 

Яру й озиму цибулю вирощують на одному полі. Цього року озиму зібрали та заклали в сховище на початку серпня, яру — на початку вересня. Зазвичай одразу після звільнення ділянки від цибулі проводять поверхневе лущення. Далі земля відпочиває в очікуванні озимої пшениці. Після озимої пшениці сіють ріпак. 

Ріпак цього року зібрали в середині липня. Ділянку після нього продискували в два сліди й засіяли гірчицею на сидерат. До середини жовтня ця рослина наростить чималу зелену масу, сягнувши у висоту метр чи й півтора. Тоді поле продискують і гірчицю загорнуть у ґрунт. У жовтні на ньому буде посаджена озима цибуля, а навесні — яра. 

Вибір посадкового матеріалу 

За словами Степана Мартинюка, насіння цибулі на ринку пропонується достатньо, проте якісної цибулі-сіянки  бракує. Йому пропонували придбати вітчизняні цибулинки, та це саме той випадок, коли тільки втратиш, бажаючи зекономити. Через те фермер вимушений купувати,  можливо, менш пристосований до наших температурних  умов, значно дорожчий, але здоровий посадковий мате ріал із Голландії. Голландську цибулю-сіянку кілька років  поспіль постачає господарству компанія «Рекорд Агро».  Цього року був посаджений ранньостиглий гібрид Трой F1.  Урожайний, гарного бронзового кольору, його залюбки  купують оптовики з Хмельницького й Житомирського ринків. Трой F1 і Форум F1, який фермер вирощував раніше, —  це промислові гібриди. Їхні товарні цибулини мають щільні  луски, котрі не пошкоджуються під час механізованих робіт,  що вкрай важливо для товарності й успішного зберігання. 

— Ми свою цибулю зберігаємо в сховищі насипом три метри  заввишки, — пояснює Степан Іванович. — Це означає, що цибулини на нижніх рівнях насипу мають витримувати вагу тих,  що розміщені вище. Років п’ять тому виростили соковитий, смачний, гарний іспанський гібрид, але він виявився дуже ніжним.  У нас все механізовано — трактор копає, підбирач завантажує  в машину, далі продукція розвантажується в приймальний бункер  та насипається для зберігання. Не встигли ми досипати «іспанця»  до звичної висоти, як з-під нижнього шару вже потекло. 

Щільність посадки має значення 

Відомо, що в технології культивування цибулі щільність  посадки відіграє чи не найпершу роль: посіяв із маленькими інтервалами — отримав сіянку, із більшими — товарну  продукцію. Надмірно загущені посадки небажані через  погану провітрюваність: вони несуть небезпеку зараженості  пероноспорозом, альтернаріозом. 

У «Мартіко» під час посіву ярої цибулі дотримуються  такої схеми: на гряді завширшки один метр висівають чотири спарені рядки. Між спареними рядками всередині гряди  під час посіву прокладають стрічки крапельного зрошення.  Потім йде технологічна колія для трактора, далі — знову  метрова гряда зі спареними рядками. На гектар витрачається 1 млн насінин. Втрати насіння та рослин до 25–30% від  загальної кількості вважають за норму. За такого розкладу  до часу збирання на гектарі має залишитися 700–750 тисяч  цибулин. Якщо вага однієї становитиме в середньому 100 гра мів, господар отримає урожайність 70 т/га і вище. Цього року  Мартинюки висіяли праймоване насіння й отримали 950 тис.  сходів, тож і врожайність матимуть вищу. У праймованому  насінні під час підготовки на насіннєвому заводі запускається процес проростання, на певному етапі він зупиняється  і продовжується вже в полі, коли насіння посіяне в ґрунт.  Праймоване насіння забезпечує швидку появу дружних  і однорідних сходів. Воно також стає в нагоді, коли неможливо вчасно вийти в поле і висіяти насіння в оптимальні  календарні терміни. 

Посадка озимої цибулі-сіянки здійснюється в господарстві спеціальною саджалкою, якою також можна висаджувати  часник. Ширина гряди для озимої цибулі, як і для ярої, становить метр, сіянка по ній розподіляється довільно. Одночасно  з посадкою укладається стрічка поливу. Як правило, на гектар  використовують 400–450 тис. цибулинок сіянки (або 2000 кг). 

Насос працює цілодобово 

У ФГ «Мартіко» капусту культивували на богарі. Та хіба  можна порівняти міцне довге коріння капусти з мочкуватою  й доволі короткою кореневою системою цибулі? У «Мартіко»  якось спробували на богарі вирощувати й цибулю. У підсумку  отримали врожай удвічі менший, ніж із поливом, тому від  подібних експериментів відмовилися.   

Система зрошення в господарстві складається зі свердловини, місткостей для накопичення води, магістральних стаціонарних труб,  що проходять по середині поля, їх розгалуження  на периферію й стрічок крапельного зрошення.  На кожному гектарі цибулевого поля щороку  укладають до 12 тис. метрів стрічки, тобто май же 12 км, у кінці сезону її здають на утилізацію фірмі-постачальнику. Насос, що качає воду  зі свердловини, працює цілодобово. Постійний  запас води становить 200 т. Одночасно поливають  два гектари. Так по черзі, один раз на чотири дні,  кожен гектар отримує по 100 т вологи. 

Крапельне зрошення добре ще й тим, що його можна поєднувати із підживленням. Цибуля доволі чутлива до макро- й мікроелементів, особливо до міді, але й вередлива. Їй не можна  кинути жменю добрив перед посівом чи посадкою та спокійно  чекати на врожай. Поживні речовини вона хоче отримувати  невеличкими дозами й постійно. Якщо їх надто багато, сидітиме  на грядці, як ображена пані, і припинить ріст. Щоб збалансувати поживні речовини, фермери щороку віддають зразки ґрунту  на аналіз до лабораторії. Для простоти внесення кожен гектар  розбивають на модулі, а модулі — на квадрати площею 100 .  100 м. Знаючи, із якого квадрата взятий зразок і чого там бра кує, туди спрямовують полив із певним розчином. Господарі  «Мартіко» застосовують мінеральні добрива, при нагоді поєднуючи їх із органічними. Азотні — вітчизняного виробництва,  решта — від норвезької фірми Yara, які постачаються через  офіційного дистриб’ютора в Україні — компанію «Агросем».  До речі, спробували якось китайські добрива — не сподобалися. 

Знайшов альтернативу 

Якщо повернутися до розмови про ризики надмірної  осінньої вегетації цибулі-сіянки, то цю проблему фермер  минулої осені вирішив, коригуючи час висаджування. Він  провів не озиму посадку, за якої цибуля входить у зиму  із 3–4 листочками, а підзимню, тобто за пару  тижнів до морозів, коли цибулинка встигає  лише трохи вкоренитися. Однак така посадка  дає більш пізній урожай, що й відбулося цього сезону: озиму цибулю в господарстві було  зібрано в першій декаді серпня. 

Рекордсмен Радар F1 цього року вразив врожаєм та смаком

Час збирання визначають за станом цибулиння.  Зелена маса наростає висока й вилягає сама по собі.  Коли це сталося, десять днів слід почекати, поки  шийка втратить тургор. За цей час цибулина в роз мірі не набере, але за рахунок відтоку поживних  речовин із бадилля в цибулю ваги їй додасться.  Збільшення вмісту сухих речовин також сприятиме кращому  зберіганню. Після підсихання бадилля на 70–80% машина  вакуумом підніме пір’я й скосить його. Далі цибуля викопується  й залишається у валку на один-два тижні, аби підсохла й загрубла  луска. Наступним кроком підбирач завантажить овоч у машину,  яка транспортує його до сховища. Там потужна вентиляція, яка  курсує під сітчастою підлогою, поступово охолодить цибулю. 

Про зірку з неба не мріють 

І ось урожай зібрано. Як винагороду за всі зусилля кожному господарю хочеться виторгувати за нього якомога більше. 

— Я не аналітик, тож прогнозувати, яка буде цього чи наступ ного року ціна, не можу, а вона непередбачувано стрибає по всіх  культурах, — каже Степан Мартинюк. — У кінці минулого сезону цибулю продавали дорого. Всі, як водиться, насіяли, а трапився коронавірус і порушив плани, особливо експортерів.  Для нас низька ціна руйнівна, а висока — теж погано, бо  тоді складно продавати. Хочеться, щоб була стабільна оптова серединка — 5–6 грн за кілограм. Тоді планувати набагато  легше. Оскільки впливу на ринок ми не маємо, щосезону ставимо одну й ту саму мету: виростити максимальний урожай  за мінімальних витрат. Вибором культури я задоволений.  На цибулю завжди є попит, а за прибутковістю один її гектар  дорівнює 20 га зернових. 

Говорить експерт

Юрій Дяк

Юрій Дяк, директор «Рекорд Агро» 

Завозити з Голландії якісну цибулю-сіянку  для озимого вирощування ми почали років  вісім тому. І, треба зазначити, за цей час попит  на неї постійно зростає. Колись нам було  достатньо однієї фури, сьогодні не завжди  вистачає 400 т. Із огляду на цю тенденцію  почали надавати господарствам в оренду  шестирядну саджалку.  Озима цибуля — це завжди рання продукція, а в бізнесі, як відомо, кожен день має  вартість. 

У країнах Західної Європи вирощування цибулі-сіянки — ціла галузь зі своєю  технологією, очищенням, зберіганням у контейнерах, із клімат-контролем  та вентиляцією. У нас, на жаль, цей сегмент ринку не розвинений. Вирощувати сіянку із чорнушки продовжують звичайні селяни, навіть цілі села  на Одещині спеціалізуються на цій продукції, але роблять це, а також сушать  і зберігають старими дідівськими методами — десь на горищі. Звісно, такі  виробники не спроможні тягатися з іноземними компаніями та гарантувати  якість. А відсутність якості — це непередбачувані втрати, на які виробник  товарної цибулі піти не може. 

Крім того, українські виробники сіянки роками використовують старі  малопродуктивні сорти. Ми зупинилися на голландських гібридах Радар F1,  Трой F1, Сеншуй F1 і саме їх рекомендуємо для озимого вирощування.  На присадибній ділянці така сіянка може дати цибулини вагою 300–400 г,  за промислового вирощування на богарі — до 40 т з гектара, на поливі —  понад 70 т. Таке вирощування найбільше виправдане в північних і захід них регіонах, куди весна приходить пізніше. Сорти, які ми пропонуємо,  витримують температури до мінус 20 °С й починають вегетацію із першими  весняними променями сонця, коли про яру в цих регіонах ще не йдеться.   

Олена Сухорукова

журнал “Плантатор”, вересень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Джерело:
Плантатор
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями