Плодовий рік 2021 в Україні став сезоном контрастів — кліматичних і як результат — якісних та цінових. На ринок «Шувар» (Львів) завезли черешні більше, ніж торік, тоді як у центральних і навіть південних областях черешня не вродила. Ситуацію врятувала пізня якісна черешня, роздрібна ціна на яку сягала 120 грн.
Головним дефіцитом на ринку була слива, до того ж закупна ціна на неї чомусь впала до 4–6 грн/кг. І тільки по яблуках очікується знову перевиробництво. Ті, у кого з несподіваних причин яблука не дуже вродили, з легкістю видихають — вони «пропускають» сезон падіння цін.
Детальніше про українські фруктові гірки цього літа — в експертному огляді «Садівництва по-українськи».
Густо та пусто
У сезоні-2021 на майданчику для торгівлі з автомобілів ОРСП «Шувар» реалізовано 4,3 тис. тонн вітчизняної черешні. Про це повідомляє заступник директора гуртового ринку «Шувар» Андрій Мельничук. Порівнюючи з минулим роком, обсяг реалізації цієї продукції зріс майже на 10%.
«Без зайвої скромності скажу, що цьогоріч, попри побоювання садівників втратити врожай через несприятливі погодні умови навесні, на ринку „Шувар” було представлено максимально широкий асортимент української черешні першокласної якості — це стосувалося як зовнішнього вигляду, так і відмінних смакових властивостей», — розповідає пан Мельничук.
За його спостереженнями, дуже добре себе показали фермери із Закарпаття. Саме їхня черешня у 2021 році відкрила сезон, але і південні регіони не відставали ні за обсягами, ні за якістю продукції.
На гуртовому ринку «Столичний» (Київ) не було ні повноцінних обсягів черешні, ні якісного товару, ні можливості на ній заробити. Таку картину побачив Іван Григорович, аналітик «Столичного». На ринкову ситуацію з черешнею насамперед вплинула погода, констатує він. Хороша, сніжна зима плюс непогана весна для зав’язі плодів були зведені нанівець перебором дощів. Зливи та град пройшли в зоні вирощування мелітопольської черешні в той момент, коли фрукт був готовий до збирання. Буквально за тиждень увесь прекрасний урожай негода звела нанівець.
«Черешню привозили на ринок мокру і потріскану, — розповідає пан Григорович. — Порівнюючи з попередніми роками, на ринок завезли неякісного товару більше. Черешня трималася більш-менш у показному вигляді недовго і тому продавалася досить дешево. Була і якісна, але її ціна перевищувала 100 грн/кг, причому в самий пік черешневого сезону. А середнього сегмента практично не було. Тому не можна сказати, що фермери на цій продукції заробили. Приблизно та сама ситуація склалася з вишнею — часто вона просто згнивала на деревах».
Загалом, за словами виробників, цьогорічний урожай черешні був більшим, ніж 2020 року, проте одним із найгірших за якістю. За даними Марії Лакєєвої, аналітика Асоціації «Ягідництво України», вже традиційно в топпостачальниках — Одеська, Дніпропетровська, Запорізька області. Щодо якості, то вже другий рік поспіль в Україні фіксується погіршення якості черешні через несприятливі погодні умови в період цвітіння та дозрівання плодів, а також через надмірні опади в період дозрівання ягід та збирання врожаю, констатує експерт.
«Головним чинником, який цього року впливав на ситуацію в сегменті загалом, усе ж таки були погодні умови, — резюмує пані Лакєєва. — Як наслідок, сезон не лише розпочався пізніше, а й із доволі обмеженою пропозицією. Виробники не могли зібрати товарні партії черешні, бо через надмірну вологу плоди розтріскувались, а подекуди також сприяло й поширенню бактеріозів».
Фермер із Черкащини Олександр Маценко зізнається, що зібрав невеликий урожай черешні. Хоча багато що залежало не лише від погоди, а й від сорту та правильного догляду. Наприклад, канадські сорти не бояться граду, бо плоди добре захищені листям. Але зимові морози, весняні приморозки зробили з урожаєм своє діло. За даними Олександра Маценка, який очолює Асоціацію розвитку інтенсивного садівництва Черкащини, дефіцит черешні був навіть у Миколаївській, Херсонській і Дніпропетровській областях.
«Садівники не пам’ятають такого за останній десяток років. Навіть у 2020 році за –9 градусах приморозків у Черкаській області була черешня. Але й ціна на неї цього року сягала на ринку 100–120 грн», — резюмує Маценко.
Ціна та якість
На «Шуварі» мірою того, як обсяги черешні зростали, аналітики спостерігали певне просідання цін проти минулого року. Найнижча цінова поділка була зафіксована в кінці червня — на початку липня, після того ціна почала дещо зростати, але все ж була нижчою, ніж торік. Середня ціна на черешню на «Столичному» коливалася на рівні 60–80 грн/кг. А під кінець сезону, коли лишалася переважно погана продукція, її віддавали по 40 грн/кг.
За даними Асоціації «Ягідництво України», в середньому впродовж сезону ціна на черешню в господарствах фіксувалась у межах 40–50 грн/кг. З тим максимальна планка могла в рази відрізнятися від мінімальної.
Поточного сезону через дощовиті весну та початок літа на українському ринку черешні зафіксовано значні обсяги продукції низької якості, констатує Катерина Звєрєва, директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) та керівниця міжнародної платформи East-Fruit.
«Через тривалі дощі в червні черешня старих сортів розтріскувалася і гнила, — пояснює експертка. — Така ситуація була характерна і для південних регіонів України, і для Сходу. Проте попит на якісну черешню зберігався високий. До того ж ідеться про пізні сорти черешні, які найменше постраждали від дощів».
Поточний сезон черешні в Україні почався із запізненням, тільки на початку червня через холодну весну, але середня ціна фактично відповідала рівню минулого року, каже пані Звєрєва, проте згодом ціни пішли вниз.
За даними УПОА та East-Fruit, упродовж сезону різниця в закупних цінах, порівнюючи з минулим роком, все збільшувалася, і тільки до початку липня ситуація вирівнялася, коли середня ціна зупинилася на позначці в 40 грн/кг, що відповідало ціні на аналогічну дату минулого року. На початку липня в південних областях гуртові ціни на черешню низької якості могли знижуватися і до 15 грн/кг.
«Згідно з інформацією, отриманою від великих виробників черешні Півдня України, падіння цін пов’язано не лише з якістю продукції, а й із низьким споживчим попитом, — пояснює Катерина Звєрєва. — Так, на зниження купівельної спроможності, на думку українських садівників, негативно вплинули карантинні обмеження, що вводяться в Україні в різні періоди з початку пандемії коронавірусу. З тим черешня або персик — це не продукт першої потреби в очах споживача, як, наприклад, овочі «борщового набору» — цибуля, картопля, морква, помідори».
Дати сливу
Практично у всіх категоріях плодових цьогоріч якість нижча, ніж торік, а обсяги приблизно на тому самому рівні. Винограду на гуртових ринках поки що небагато, але цілком гідної якості, найшвидше тому, що він так не постраждав, як кісточкові. На ринку «Шувар» білий виноград продається в середньому за 50 грн/кг, темний — 60 грн/кг.
Обсяги реалізації абрикоси й персика на «Шуварі» цього сезону лишились майже на рівні минулого року. Тільки по абрикосі керівники ринку констатують незначне зростання. Проте по вишні та сливі вони спостерігають зниження обсягів.
«До того ж сливи на ринку поки що не так багато, тому й ціни трохи вищі, ніж попереднього року. Якщо у разі зі сливою результат ще не остаточний і пояснюється зміщенням сезону, то по вишні фермери підтвердили зниження врожаю», — каже пан Мельничук.
Він зазначає, як і в разі з черешнею, широкий асортимент і відмінну якість представлених на майданчику кісточкових. «Наші виробники з кожним роком удосконалюються в технологіях вирощування та зберігання продукції, і це не може не тішити», — каже заступник директора гуртового ринку «Шувар».
Аналітик «Столичного», навпаки, спостерігає у себе збільшення обсягів неякісних абрикоса та персика — пошкоджених градом або навіть, як розповідають фермери, дуже сильним дощем із великими краплями.
«Проблема в тому, що навіть якщо плоди відразу після негаразди загоїлися, він потім усе одно починає псуватися зсередини вже після збирання, — пояснює Іван Григорович. — Якщо не пошкоджені абрикос і персик можуть зберігати товарний вигляд не менше як тиждень, то градобійні тримають його 2–3, максимум 5 днів, особливо враховуючи сильну спеку. Лежачи на ринку, такий товар дуже швидко втрачає вигляд — ціна на нього швидко падає. Фермери просто не встигають на ньому заробити».
Нині персик продається на київському гуртовому ринку від 15 грн/кг. Навіть великий і красивий, який керівники «Столичного» між собою називають «молдавським», коштує 35–40 грн/кг. Для хорошого продукту це невелика ціна, вважає пан Григорович. І вона знижується ще тому, бо навколо багато дешевого товару не надто високої якості.
Слива на київському гуртовому ринку поки що тримається в ціні, але, за прогнозами, її буде дуже багато. Всі зараз хвилюються через наближення циклону, тому що багато сортів ще дозрівають. Угорка має масово піти в останній тиждень серпня, впевнений Іван Григорович. Її урожай очікується дуже великим.
«З другої половини серпня знову пішли дощі, і на ринку з’являється все більше слив, тому що виробники намагаються хоч щось уже дозріле зняти з дерева і продати. Сьогодні можна купити у деяких продавців навіть за 8 грн/кг, тобто слива не в ціні. Це вимушена тактика — хоч щось витягнути із саду», — підсумовує пан Григорович.
Якщо погодні умови вплинули на врожай ранніх кісточкових, наприклад, згаданої вище черешні, то щодо сливи й абрикоса погода майже не відбилася на їхньої якості, уважає пані Звєрєва. Утім, наприклад, сливи на ринку не багато, кажуть виробники.
Агроном ПСП «Громівка» (Чернівецька обл.) Олександр Середюк підтверджує високу якість власних слив, але скаржиться на низькі ціни. «Виникає логічне запитання: чому сьогодні, якщо на внутрішньому ринку слива є дефіцитом, на неї така гуртова ціна — 4–6 грн? — ставить він запитання. — Відповіді у мене немає. Хоча ми робимо все, що від нас як садівників, агрономів залежить: намагаємось вирощувати товар найкращої якості, застосовуємо для цього фірмові препарати. Але ціну, на жаль, диктуємо не ми».
Пан Середюк зізнається: нинішні ціни на сливу не дозволяють йому, наприклад, планувати майбутню купівлю антиградової сітки. «Громівка» почала продавати сливу приблизно з 25 липня. Тоді гуртова ціна була ще 15 грн/кг на Чачакську Ранню. Нині ціна на неї знизилась до 4–7 грн/кг, а на сорт Ненька — до 10 грн/кг.
Спостереження фермера дещо корелюються з аналітикою УПОА. За словами експерти Звєрєвої, пропозиція сливи на українському ринку поступово зростає. Проте її ціна тільки за другу половину липня знизилася на третину — з 15,35 грн/кг до 10,30 грн/кг. На початок липня, у старт сезону персика в Україні, виробники пропонували свою продукцію в діапазоні 25–35 грн/кг. Однак, як і в разі зі сливою, мірою зростання пропозиції на ринку ціни на персик знижуються. Стабільною впродовж сезону є тільки ціна абрикоси (близько 15,55 грн/кг).
Високою буде ціна на грушу — в цьому сезоні вона вродила не скрізь, ділиться спостереженнями фермер Маценко. До того ж спостерігається дефіцит груші і в Україні, і у Європі. Головні причини: медяниця, з якою дуже важко боротися, бактеріальний опік, зворотні приморозки, що будуть із кожним роком завдавати все більше шкоди. Через дощі розвивалися парша, кокомікоз, фітофтороз, і треба було робити більше обробок. Це вплинуло на врожайність плодових дерев і на якість плодів. «Навіть найморозостійкіша культура — вишня обсипалася, — констатує фермер. — Така сама доля очікувала у центрі України сливу. Більш-менш нормальні врожаї кісточкових були тільки на заході країні».
Агроном Середюк із «Громівки», який вирощує один із найкращих сортів груш Ноябрьську, уважає ситуацію на ринку по цій культурі сприятливою, тому що є дефіцит товару, а, відповідно, це означає менше проблем для виробника. Його більше турбує майбутня ціна на яблуко. Головною умовою нормального розвитку бізнесу він уважає планку не нижчу за 14–15 грн за вищий сорт.
«Садівникам у цій ситуації треба завжди боротись за якість. Тому що вирощувати яблуко ми вже навчились — тепер треба переходити на кращу якість. Якщо ми почали вирощувати найкраще яблуко принаймні в регіоні, то можемо сміливо виходити на європейський ринок. Але, з іншого боку, ринок Європи й так заповнено яблуками. Там є свої закони», — розмірковує він.
Куди котиться яблуко
На ринку «Шувар» ще продається певна кількість торішнього яблука. Сезон тривав доволі довго, пояснює Андрій Мельничук, бо багато фермерів притримували досить великі обсяги яблука в очікуванні хорошої ціни. Як результат, у певний момент на ринку з’явилося дуже багато продукції, і кілька місяців поспіль аналітики ринку спостерігали зростання обсягів, як порівняти до минулого року. Загальна реалізація яблука по сезону нині теж уже перевищила тогорічний показник.
На «Столичному» також є яблуко минулого врожаю, сьогодні воно коштує 20 грн/кг — дешевше його немає сенсу продавати, вважає Іван Григорович. Хоча, за його словами, нині в основному ніхто холодильники не відкриває, тому що на першому плані поки що інші сезонні фрукти. З ранніх яблук з’явився тільки Білий налив, який коштує близько 10 грн/кг.
«Яблука цього року, зі слів виробників, має бути достатньо. Якої якості воно буде — важко сказати. Град для яблука цього року теж ніхто не скасував. Це відіб’ється на терміні зберігання яблук і, як наслідок, на ціні. Нині всі чекають, що відбуватиметься з ним на зовнішніх ринках, щоб одразу запланувати закладання якісної продукції в холодильники з прицілом продажу на експорт — це буде набагато вигідніше, ніж продавати всередині України», — уважає пан Григорович.
Прогнозувати ринкову ситуацію нового яблучного сезону сьогодні вкрай важко, кажуть експерти. Щось точніше можна буде сказати, коли на ринок почнуть надходити перші партії цьогорічного яблука. «Загалом фермери не кажуть ні про критичне зменшення врожаю, ні про суттєве його зростання, а далі вже побачимо все з розвитком подій», — резюмує заступник директора «Шувару» пан Мельничук.
Микола Олійник, відомий садівник із Черкаської області, впевнений:ринок буде насичений яблуками — ціна, відповідно, очікується низькою, і реалізувати їх буде важко. «За інформацією переробників, надзвичайно багато яблук буде у Винницькій і Чернівецькій областях. Проте наступного року, навпаки: яблук на ринку очікується менше, а в нас буде багато. Тому, сподіваюся, саме ми будемо рентабельними», — розповідає садівник.
Ті, хто перейшов на нові сорти, відправлятиме яблука за кордон, наприклад, в Індію та ОАЕ, прогнозує підприємець. Сьогодні в Україні, на думку фермера, вже достатньо продукції, яка має попит на вибагливому іноземному ринку. Всі інші зостануться на внутрішньому, але доведеться їм нелегко через усе нижчу покупну спроможність населення. «Економічної перспективи в гарних кольорах для садівництва я не бачу — усе в смутку», — сумно резюмує Микола Олійник.
Утім, на ринку вже з’явилися ранні сорти яблук, констатують спеціалісти УПОА. В Україні набирає обертів яблучний сезон: виробники мірою зростання пропозиції щотижня переглядають ціни на свою продукцію — тільки за другу половину липня вони знизилися в середньому на 40% — до 11,73 грн/кг.
«За оцінками фахівців ринку, поточного року українські садівники зберуть достатньо високий урожай яблука, що, своєю чергою, буде надавати знижувальний тренд на ціни, — прогнозує пані Звєрєва. — Однак чи вдасться виробникам уникнути вкрай низьких цін на яблуко в умовах подорожчання матеріально-технічних ресурсів, буде відомо тільки в період активного збирання врожаю восени».
А ось по черешні підбивати підсумки самий час, уважає вона. По-перше, середні гуртові ціни на неї цьогоріч були нижчими, ніж у 2020 році, але вищими, ніж зазвичай у попередні роки. Проте середні гуртові ціни на якісну черешню в Україні цього року були дуже високими, і її було дуже мало.
«Важливо розуміти, що світовий ринок черешні росте дуже швидко, і ніші для України на ньому обов’язково знайдуться, якщо акцентувати на виробництві якісної черешні. — пояснює директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА). — Крім того, пізні сорти черешні для українських садівників можуть бути прибутковішими, ніж ранні, однак і в категорії ранніх сортів є безліч ніш для прибуткового бізнесу, за умови інвестицій у якість продукції».
Останні два сезони для виробників черешні були доволі важкими, вважає Марія Лакєєва. Незважаючи на те, що ціни на продукцію з погляду споживача були зависокими, насправді виробники мали суттєві збитки.
«На фоні збільшення цін загалом на фрукти та ягоди можна дійти висновку, що на сьогодні споживач готовий платити більше, проте висуваючи високі вимоги до якості. Якщо говорити саме про черешню, то максимальна ціна подекуди досягала відмітки 60 грн/кг. Тоді як ціна на продукцію гіршої якості в той самий період могла бути вдвічі меншою й не мати попиту», — резюмує аналітик Асоціації «Ягідництво України».
У спеціалістів «Шувару» власні висновки. Перший і найголовніший: з кожним роком якість продукції стає кращою, фермери навчилися надавати своїй продукції показного зовнішнього вигляду та стежити за збереженням смакових якостей продукції під час транспортування та зберігання.
«Ну і, звісно, попри те, що ціни цього року були трохи нижчими, все ж виробники, з якими ми співпрацюємо, кажуть, що задоволені сезоном і своїми фінансовими результатами», — каже Андрій Мельничук.
До речі, цього року на «Шуварі» спостерігалося зростання обсягів реалізації імпортної черешні. Це пов’язано з тим, що українські підприємці й далі розширюють свої канали постачання. Наприклад, зросли обсяги черешні з Греції та Узбекистану, зазначає експерт. Взагалі, за словами пана Мельничука, асортимент й обсяги імпортних кісточкових на ринку «Шувар» є доволі широким і достатнім для задоволення потреб як роздрібних, так і гуртових покупців, а також представників сегменту НоRеCа.
Говорити про обсяги зовнішньої торгівлі поки що зарано, бо інформація оновлюється не так швидко, як нам би того хотілося, зауважує Лакеєва. Але впевнено можна сказати, що експорт черешні цього року знов був одним із найменших, що пов’язано з браком пропозиції продукції відповідної якості. Щодо інших кісточкових, то Україна їх, як і раніше, майже не експортує. По персиках й абрикосах вона взагалі нетто-імпортер. Ці фрукти здебільшого завозять із Туреччини, Молдови та Греції.
Садівництво по-українськи
