Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Як ринок та держава шукали компроміс щодо цін на олію та обсяги її експорту

Оце так порозумілися

Оце так порозумілися

Як ринок та держава шукали компроміс щодо цін на олію та обсяги її експорту

Перетнувши екватор сезону, що запам’ятається високими цінами на всю сільгосппродукцію, держава взялася стабілізувати ситуацію, заявивши про намір обмежити експорт… олії. Звісно, ринок зреагував на такі наміри вельми емоційно. І хоча й досі запитань залишається більше, ніж відповідей, компроміс нібито знайшли. 

Реалії складного сезону 

Попри нарощування посівних площ під соняшником у 2020 році до рекордних 6,6 млн гектарів, погода добряче вплинула на продуктивність культури — в середньому з гектара збирали до 21,8 ц (проти 27 ц позаторік), а валовий збір був на 11,3–15,2% менший, ніж попереднього маркетингового року (14–14,3 млн тонн, за оцінками USDA та «АПК-Інформ» відповідно). Втім, це загалом навіть вельми оптимістичний результат — четвертий за всю історію вирощування олійної в незалежній Україні. І хоча її частка у світовому виробництві соняшнику поточного сезону зменшилася (до 28,2% проти 30,2% у 2019/20 МР), українська соняшникова олія незмінно перевищує третину (30,7%) загальносвітового виробництва, а її частка світового експорту становить понад 50% (навіть з урахуванням цьогорічних коригувань — 50,3% проти 50,6% минулого сезону). 

А на внутрішньому ринку… 

Внутрішнє споживання олії відносно стале з тенденцією помірного зниження. Тож традиційно більше як 90% виробленої на українських ОЕЗах продукції йде на експорт. Тому і залежність внутрішнього ринку від зовнішньої кон’юнктури (зокрема, попиту, ситуації з котируваннями нафти, пальмової та інших видів олій) доволі висока. За прогнозами аналітиків, у поточному маркетинговому році Україна мала продати світові 93% виробленої олії, а це 5,52– 5,6 млн тонн. 

Тож, коли 13 квітня з’явилася інформація щодо намірів українського уряду запровадити цьогоріч квотування та ліцензування експорту соняшнику й соняшникової олії та встановити квоти на нульовому рівні (тобто повністю зупинити експорт цих товарів), це стало справжньою несподіванкою для ринку. Натомість чиновники аргументували свій намір потребою стримати зростання цін на внутрішньому ринку та здешевити олію для населення. 

Про що говорять експерти 

Про можливі наслідки таких кроків цими днями не говорив хіба що лінивий. Узагальнюючи експертні оцінки, маємо такі висновки. Зважаючи на досвід РФ (де з кінця 2020-го «граються» квотами та митами на агропродукцію), заборони й обмеження навряд чи сприятимуть урегулюванню цінової ситуації. Навпаки, це може привести до повної зупинки багатьох підприємств олійно-жирової галузі України. Відповідно, буде зірвано виконання експортних контрактів на постачання олії соняшникової, а держбюджет не отримає очікуваних надходжень від втраченої валютної виручки (до 2–3 млрд доларів). 

Повна заборона експорту певних груп агропродукції та продуктів її переробки загрожує падінням закупівельних цін на неї. На переконання експертів, сільгоспвиробники можуть втратити інтерес до вирощування соняшнику, а це загрожує дефіцитом сировини для переробників у новому сезоні. Тож ціни на соняшник і соняшникову олію можуть надалі ще більше зрости, й тут недалеко і до зниження експорту та валютної виручки. 

Що ж до споживання соняшникової олії на внутрішньому ринку, то, за даними аналітиків, його багаторічна динаміка становить 5–10%. Зокрема, в «Укроліяпром» наголошують, що на разі підприємства олійно-жирової галузі України провадять зважену цінову політику, забезпечуючи першочергове постачання соняшникової олії до торговельної мережі. «Виробники бутильованої олії соняшникової нині фактично субсидіюють внутрішній ринок, оскільки, незважаючи на світові ціни на вказаний продукт, продовжують проводити зважену цінову політику та при високій вартості сировини підтримують на внутрішньому ринку ціни нижче за економічно обґрунтовані», — зазначили в асоціації. 

Вже не раз забороняли… 

Обмеження, запроваджувані у 2008 та 2011 роках, мали вкрай негативні наслідки як для аграрної галузі, так і для іміджу України на міжнародній арені. Про це під час обговорення урядової ініціативи одностайно заявили всі профільні асоціації. 

В Українській аграрній конфедерації нагадали, що застосування обмежень сприяло створенню корупційних схем, пов’язаних із наданням квот. «Тоді лише окремі підприємства отримували вигоду, а чиновники, причетні до прийняття рішень, — хабарі. Якщо ми повернемося до цих «традицій», то зазнаємо втрат не лише в олійно-жировій галузі, а в цілому в економіці країни, оскільки сільське господарство сьогодні є одним із головних драйверів стабілізації та розвитку економіки України», — заявив президент УАК Леонід Козаченко. 

Експерти Всеукраїнській Аграрній Раді окреслили ще й низку соціальних ризиків: оскільки для аграріїв вирощування соняшнику щороку дає стабільний дохід, то його зниження призведе до падіння розміру орендної плати за землю, від чого постраждають близько 5 млн українських пайовиків. 

В Європейській бізнес асоціації наголосили, що в поточній ситуації введення будь-яких квот на соняшникову олію не відповідає національному законодавству і міжнародним зобов’язанням України в рамках СОТ. 

Тож, на переконання профільних експертів, урядовці мають врахувати можливі ризики та скористатися досвідом розвинених країн, забезпечуючи цінову стабільність на внутрішньому ринку шляхом товарних та фінансових інтервенцій. 

Як зреагували ціни 

Перспектива щодо обмежень експорту вкотре збурила і без того вельми волатильну цінову диспозицію та на початках активізувала попит з боку імпортерів. Додаткову підтримку цінам надали зростання котирувань нафти та рослинних олій на світових майданчиках. За декілька днів українська соняшникова олія різко подорожчала більш ніж на 50 дол./т на експортному напрямі. Це призвело до суттєвого (більш ніж на 1000 грн/т) зростання цін на соняшник на внутрішньому ринку (за два тижні з моменту озвучення намірів щодо обмежень). Сільгоспвиробники за цей період дещо збільшили обсяги продажів, побоюючись можливого зниження цін на соняшник, а також через активну фазу посівної кампанії. Щоправда, з відновленням тенденції подорожчання олії на експортному напрямі продажі сировини знову почали стримувати. 

І ось нарешті 19 квітня Мінекономіки та асоціація «Укроліяпром» знайшли компроміс у підписанні додатку до меморандуму, узгодивши граничний обсяг експорту соняшникової олії з України до завершення поточного сезону на рівні 5,382 млн тонн. Це призупинило подальше зростання цін і трохи заспокоїло ринок. Утім, про стабілізацію або зниження ще рано говорити, адже сировину було закуплено за високими цінами. Ще одним негативним наслідком стало зниження інтересу імпортерів до закупівлі соняшникової олії через її різке подорожчання. Ринок терпляче чекає, коли ціни знову почнуть знижуватися. 

То про що домовилися 

Держава та бізнес узгодили обсяг, що дасть змогу в достатній кількості забезпечити внутрішній ринок соняшниковою олією до кінця поточного сезону. Далі цифра в додатку до підписаного меморандуму буде регулюватися залежно від того, як розвиватиметься ситуація на ринку. Як зауважив Степан Капшук, президент асоціації «Укроліяпром, це кращий варіант, ніж квотування і заборони. 

Кілька днів потому урядовці запропонували встановити квоти на експорт соняшнику. Втім, ринок та більшість асоціацій спокійно сприйняли цю пропозицію. Річ у тім, що обсяги експорту соняшнику з України мізерні. І хоча на початку сезону (через вельми привабливі ціни попиту) певну кількість сировини й продали на зовнішній ринок, у березні експорт олійної становив лише 2 тис. тонн, а з початку квітня відвантажень узагалі не було. 

За даними Держмитслужби України, за 7 місяців поточного МР на зовнішні ринки було поставлено 3,52 млн тонн української соняшникової олії з 5,52 млн тонн (офіційний прогноз до підписання меморандуму). У міністерстві зазначили, що в 2020/21 МР виробництво продукту очікується на рівні 5,92 млн тонн, а внутрішнє споживання — 400 тис. тонн. 

*** 

Загалом досягнення домовленостей між Урядом та учасниками ринку шляхом підписання додатків до меморандуму активно й ефективно використовується в зерновому сегменті. Чи зможе так швидко опанувати цей інструмент олійна галузь? Зазначимо, що залишається ризик формування на внутрішньому ринку профіциту агропродукції — чи то у вигляді сировини (соняшнику), чи переробленої продукції (олії). Це чинник тиску на ціни. Наступного сезону він може певним чином позначитися на вартості й активності укладання форвардних угод. Хоча, звісно, більшість переробників сподівається, що граничний обсяг експорту соняшникової олії згодом усе ж таки переглянуть у бік збільшення. 

Анна Танська, керівник відділу локальних ринків «АПК-Інформ»

газета AgroTimes, травень 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “AgroTimes” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали