Виробники готуються до високих витрат на корми й невизначеності в майбутньому
Очікування птахівників
Виробники продукції птахівництва готуються до високих витрат на корми й невизначеності в осяжному майбутньому.
Широко відома серед птахівників і кормовиробників компанія WATT Global Media (США) провела нове щорічне опитування 560 респондентів з усього світу, щоб з перших рук ознайомитися щодо макротенденцій, що впливають на птахівничу галузь поточного року й мати уявлення, як виробники продукції птахівництва, дієтологи й виробники кормів адаптуються до цих змін і викликів. Більшу частину учасників опитування становили дієтологи, консультанти й фахівці ветеринарного профілю, пов’язані з птахівництвом; 16% працюють у сфері керування птахівничими підприємствами або володіють ними. Близько 38% респондентів представляли Латинську Америку, 17 — Східну та Південно-Східну Азію, 12 — Європу, зокрема Україну, 10 — Африку, 4,5% — Близький Схід. Цьогоріч у центрі уваги були питання впливу на птахівничу галузь зазначених вище чинників. Однак і «вічнозелені» проблеми, такі як виробництво продукції без антибіотиків і альтернативних антибіотикам кормових добавок, не лишилися осторонь. Опитування засвідчило, що птахівники та кормовиробники з обережним оптимізмом дивляться на свій бізнес у 2021 році, але також готуються до нових викликів.
ВПЛИВ НА ГАЛУЗЬ ПАНДЕМІЇ COVID-19
На запитання про основні труднощі, на які їх компанія наразилася у 2020 році через пандемію COVID-19, 66% респондентів (рис. 1) указали, що найбільшою проблемою для їх бізнесу були збої в ланцюгу постачань. Другою за значущістю проблемою, яку назвали 57% респондентів, стали труднощі, пов’язані із забезпеченням безпеки персоналу, наприклад — необхідність використання засобів індивідуального захисту і дотримання процедур соціального дистанціювання.
Сорок відсотків респондентів як істотні проблеми для їх бізнесу назвали нестійкість цін на сировинні товари, втрату роботи або скасовані замовлення через зменшення купівельної спроможності населення і, як наслідок — споживчого попиту і невизначеність ринку. Слід зазначити, що в деяких країнах (Бразилії, США, окремі азійські країни) споживчий попит підтримувався на достатньому рівні різними програмами державної підтримки, пов’язаними з пандемією. І завершили перелік п’яти основних небезпек унаслідок пандемії COVID (34%) — зменшення оборотних коштів і бюджетів підприємств. Але чимала кількість респондентів вказали на дефіцит персоналу внаслідок пандемії (32%) і на випадки закриття підприємств через спалахи COVID-19 (28%).
ВПЛИВ НА ГАЛУЗЬ АЧС
Із середини 2018 року АЧС завдає суттєвої шкоди свинарським господарствам у Китаї та Східній і Південно-Східній Азії. Хвороба призвела до зменшення виробництва свинини в цих регіонах, особливо в Китаї. У зв’язку з цим птахівники низки країн експортерів м’яса птиці сподіваються на збільшення його експорту в зазначені регіони поточного року, як це відбулося в попередньому, для компенсації в них дефіциту свинини. Водночас АЧС практично не вплине на країни, що не експортують м’ясо птиці і в яких не спостерігали її спалахи. Тому на запитання: як вплине на їх бізнес у 2021 році АЧС — 49% респондентів відповіли, що ніяк не вплине (рис. 2), але 26% уважають, що вона це причиною збільшення виробництва м’яса птиці й 8% сподіваються на збільшення прибутку.
Також з огляду на очікуване збільшення виробництва м’яса птиці 38% респондентів мають намір збільшити виробництво кормів, 13 — кормових добавок, 40 — респондентів уважають, що виробництво кормів буде таким самим, як 2020 року, а 12% відповіли, що воно зменшиться.
ПРОГНОЗ ПРИБУТКОВОСТІ У 2021 РОЦІ
Поточного року тільки близько 39% респондентів розраховують на покращення прибутковості, що на 10% менше, ніж у 2020-му; 28% очікують на її зниження, а 33 — вважають, що вона лишиться на тому самому рівні (рис. 3).
Коли респондентів попросили вказати основні проблеми, на які їхній бізнес наразиться 2021 року, 85% вказали на підвищення вартості зерна і компонентів, а 68% — на проблеми з їх якістю, як дві їх головні турботи. Близько 52% респондентів уважають, що вартість кормів 2021 року зросте на 1–5%, 22 — очікують збільшення цін на корми на 5–10%, а 18% — більш ніж на 10%. Тільки 5% налаштовані оптимістично й розраховують, що вона лишиться такою самою, як і у 2020 році, а менш ніж 1% сподіваються, що вона зменшиться.
Третьою проблемою, як уважають 63% респондентів, стане зростання цін на кормові добавки та мікрокомпоненти, а четвертою проблемою — ризики в ланцюгу постачань. У 2021 році 60% виробників продукції птахівництва та кормів також очікують на зниження рентабельності.
ЗМЕНШЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ АНТИБІОТИКІВ І ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЦИМ ПРОБЛЕМИ
На запитання: які тенденції в птахівництві чинять найістотніший вплив на вартість кормів і програми рецептур — 38% респондентів вказали на обмеження застосування антибіотиків як на свою виробничу проблему номер один у 2021 році, 22% не змогли визначитися, 16 — вказали, що це виробництво м’яса бройлерів повільного росту, ще 11 — вказали як на істотну проблему — на виробництво продукції без застосування кліткових батарей, й 8% — на різні аномалії грудних м’язів у своїх курчат-бройлерів.
Вісімдесят вісім відсотків учасників опитування повідомили, що вони виробляють певний відсоток яєць і м’яса птиці, вільних від антибіотиків (АБВ), зокрема 24% заявили, що 100% їхньої птиці є АБВ. Водночас 12% продукцію без антибіотиків не виробляють (рис. 4).
За даними 32% респондентів, корми для АБВ птиці коштують на 1–5% дорожче, ніж традиційні рецептури; 18% сказали, що їхні витрати на корми АБВ зросли на 5–10%. На відміну від них, 15% респондентів зазначили, що рецепти їхніх АБВ кормів коштують дешевше, ніж з антибіотиками; і 11% зазначили, що ціни не змінилися (рис. 5).
На думку 40% респондентів, головною проблемою в переході до виробництва продукції птахівництва без застосування антибіотиків є непослідовні результати, які вони отримують, застосовуючи альтернативні антибіотики кормових добавок, 36% як основну проблему зазначили високу вартість альтернативних кормових добавок, а 25% вказали на втрати, пов’язані з невикористанням кормових антибіотиків і труднощі з упровадженням змін на рівні ферми (рис. 6).
Після припинення або зменшення використання кормових антибіотиків 55% респондентів спостерігали збільшення випадків некротичного ентериту, 49 — кокцидіозу, 39% — гангренозного ентериту (рис. 7).
ПОШУК АЛЬТЕРНАТИВ КОРМОВИМ АНТИБІОТИКАМ
Сімдесят три відсотки респондентів повідомили, що їх компанія активно здійснює пошук, випробування або використовує кормові добавки, що є альтернативами кормовим антибіотикам, або ж шукає інші рішення. Намагаючись отримувати такі самі показники, як і за застосування антибіотиків, респонденти опитування додавали різні кормові добавки в раціони своєї птиці. Найпопулярнішими альтернативами кормовим антибіотикам були пробіотики (65%) й органічні кислоти (62%), за ними — ферменти (58%) і фітогенні кормові добавки (51%) (рис. 8).
Ефективність органічних кислот як альтернативи кормовим антибіотикам зазначили 81% респондентів, таку саму кількість позитивних оцінок отримали пробіотики. Фітогенні кормові добавки й ефірні олії визнали ефективними 65% респондентів. Водночас 27% із них вказали, що не можуть коментувати ефективність добавок, які використовували.
Порівнюючи 2020 рік і перспективи 2021 року, 59% респондентів планують збільшити додавання пробіотиків, 50 — пребіотиків, 49% ефірних олій. Відповідно, на 28% зменшиться застосування субтерапевтичних і на 26% терапевтичних антибіотиків.