Про способи та засоби, а також порівняльну ефективність окремих препаратів для дезінфекції інкубаційних яєць.
Дезінфекцію застосовують або одноразово, до закладання яєць в інкубатор, або багаторазово, тобто послідовно в різні періоди інкубації.
УФ-опромінення
Ультрафіолетові промені мають високу бактерицидність, згубно діють на різні види мікроорганізмів. Вони погано проникають через шкаралупу всередину яєць, але навіть цього достатньо для підвищення їх інкубаційних якостей.Доведено, що УФ-опромінення яєць до інкубації помітно підвищує виводимість за рахунок збільшення в жовтку вмісту вітаміну D.
Для УФ-опромінення зазвичай використовують ртутно-кварцові лампи, у спектрі яких близько 15% ультрафіолетових променів. Коли лампа включена в електромережу, струм проходить через пари ртуті, створюючи короткохвильові опромінення. Кварцове скло проникнедля ультрафіолетових променів. Лампи встановлюють на відстані 40 см від поверхні яєць, укладених у лотки. Тривалість опромінення становить 2–6 хв. Кращий ефект дає двобічне опромінення, коли одна лампа розташовується над лотками з яйцями, а інша — під ними. Для більшоїгарантії дезінфекції, але без шкоди для яєць, тривалість опромінення можна збільшити до 30 хв.
Під час горіння ртутно-кварцової лампи в повітрі утворюється шкідливий газ озон підвищеної концентрації.Отже, обов’язковою є постійна примусова вентиляція приміщення.
В умовах промислової інкубації у великих обсягах ультрафіолетове опромінення яєць за допомогою ртутно-кварцових ламп не отримало застосування через низький рівень технологічності (значні витрати ручної праці, часу тощо).
У Канаді розроблений цікавий метод дезінфекції яєць високою температурою. Збудник небезпечної хвороби мікоплазмозу гине за температури 46,5 °С. Він зустрічається не лише на поверхні, але й усередині яєць. Прогрівання яєць упродовж 10 хв у камері вбиває збудника. Виводимістьпісля такої дезінфекції знижується, тому її проводять, коли стадо неблагополучне щодо мікоплазмозу.
Порівняльне оцінювання
Порівняльне оцінювання понад 20 сучасних фізичних і хімічних деззасобів для обробки інкубаційних яєць (формалін, «ВВ», «Бактерицид», «Віросид», «Віросан», «Полідез», «Ектерицид», «Екоцид С», «Віркон С», «Септадор», Desu I, Desu S, Desu D, Desu R, «Стерилій», «БіоЛонг», «Іодіс», озон, УФ-опромінення тощо) показало, що за період інкубації майже в усіх групах спостерігали відхід яєць унаслідок ураження їх вмісту патогенними мікроорганізмами. Проте достовірно меншу кількість такої категорії відходів, як тумаки, зафіксовано в групах, оброблених формаліном і препаратами «Віросид», «Віросан», «Полідез», «Віркон С».
Кількість відходів цієї категорії в інших групах достовірно перевищувала формалінову групу. При цьому високі показники виводимості були отримані за передінкубаційної обробки яєць препаратами «Віркон С» і «Полідез», що достовірно перевищувало формалінову групу на 0,9–2%. Наявність в усіх групах тумаків говорить про те, що після знесення, тобто в період охолодження яйця, мікроорганізми вже починають проникати через пори шкаралупи, що потребує розробки нових технологічних схем цілеспрямованого застосування відповідних дезречовин.
Додаткова обробка поверхні шкаралупи в період інкубації яєць дезінфікуючими препаратами «Полідез» і «Віросан» майже в 10–30 разів знижує міко- та мікробіологічне навантаження. Слід зазначити, що дезінфектант «Полідез» у 0,1%-й концентрації проявив більший вплив на бактеріальну мікрофлору, а засіб «Віросан» (0,1%-й розчин) — на мікрофлору. Зокрема, «Віросан» проявив фунгіцидні властивості на 7-му добу інкубації та утримував фунгістатичні до 12-ї доби. Звідси випливає, що для передінкубаційної обробки і в період інкубації для яєць сухопутної птиці (курей, індиків, перепелів тощо) краще використовувати препарат «Полідез» у 0,1%-й концентрації. А для водоплавної птиці, яка утримується на глибокій підстилці, підійде препарат «Віросан». Доінкубаційна обробка яєць препаратами «Полідез», «Віросан» і «Стерилій» не показала значного негативного впливу дезінфектантів на інкубаційні якості яєць. Через відсутність фунгіцидних (фунгістатичних) властивостей щодо пліснявих грибів засіб «Стерилій» для дезінфекції поверхонь яєць перед закладанням на інкубацію краще не застосовувати.
Відомо, що формалін у період інкубації пригнічує ембріональний розвиток, тож його застосування до 18-го дня інкубації є небезпечним. Випробувані в присутності живих організмів препарати «Полідез» і «Віросан» можна застосовувати в низьких концентраціях, а саме: «Полідез» — у концентрації діючої речовини 0,05–0,2%, а «Віросан» — 0,5–1%.
Для виключення можливого негативного впливу препарату «Віркон С» на ембріогенез птиці яйця перед закладанням на інкубацію обробили формаліном. Оскільки формалін втрачає свої бактерицидні властивості вже на 6-й день інкубації, додаткову дезобробку яєць розчинами препаратів «Полідез» і «Віркон С» провели на 16-й день інкубації за допомогою дрібнодисперсного аерозольного розпилювача «Ураган». У кожній групі використано по 816 шт. яєць з ембріонами першої категорії розвитку.
Установлено, що препарат «Віркон С» проявив негативний вплив на ембріональний розвиток курей. Виводимість яєць була на 4,7% нижчою, ніж за використання препарату «Полідез». Отже, препарат «Віркон С» для додаткової дезобробки яєць у процесі інкубації краще не застосовувати.
Також установлено, що дезінфікуючий засіб «БіоЛонг», до складу якого входить ізопропиловий спирт, бензалконія хлорид та н-октодецилдиметілпропіл амонію хлорид за одноразової обробки поверхні шкаралупи інкубаційних курячих яєць проявив фунгіцидні властивості в концентраціях 3–8% через дві години після обробки, фунгістатична дія утримувалася до 18-ї доби після закладання оброблених яєць на інкубацію. Натомість у малих концентраціях (0,1%, 0,5% та 1%) бактерицидна дія розчину препарату «БіоЛонг» є короткотривалою.
Хоча малі концентрації (0,1%) розчину препарату мали менший негативний вплив на життєздатність ембріонів та показники виводимості (62,5%, що порівняно з контролем менше на 31,25%), використовувати їх для дезобробки яєць недоцільно у зв’язку з проявом розвитку всередині яєць мікроорганізмів. Збільшення рівня активності препарату від 0,5 до 8% призводить до зменшення розвитку всередині яєць мікроорганізмів, але підвищує загибель зародків із 6,25 до 45% у вигляді завмерликів та від 10 до 25% — у вигляді задохликів. Корелятивний зв’язок між концентрацією препарату «БіоЛонг» і виводимістю яєць від’ємний (r = –0,925) і близький до функціонального. Окрім того, обробка поверхні інкубаційних яєць курей методом розпилення препарату «БіоЛонг» негативно впливає на стан та почуття обслуговуючого персоналу.
Отже, використовувати препарат «БіоЛонг» для дезінфекційної обробки поверхні яєць перед закладанням на інкубацію недоцільно внаслідок його ембріотоксичності. У зв’язку з тим, що препарат проявив фунгіцидні та бактерицидні властивості, слід було б випробувати інші його композиції з урахуванням аспектів впливу на ембріогенез та фізіологічний стан людини.
Для передінкубаційної дезінфекції яєць курей рекомендують застосовувати препарат «Жавель-Клейд» у концентрації 0,045%: 3 таблетки на 10 л води шляхом обприскування яєць з експозицією впродовж години за температури 35 °С. Препарат «Жавель-Клейд» призначений для дезінфекції тваринницьких і птахівничих приміщень, інкубаторіїв, інкубаційних і вивідних шаф, цехів переробки птиці і яєць, забійних, м’ясопереробних і холодильних цехів, інвентарю, тари, посуду, спецодягу, взуття, контамінованих відходів та інших об’єктів, які підлягають ветеринарному нагляду.
Передінкубаційна обробка яєць розчинами «Жавель-Клейд» у концентраціях 0,03%, 0,45%, 0,06% протягом години не мала негативного впливу на розвиток ембріонів і результати інкубації. Однак потрапляння розчину цього препарату на електричні нагрівачі інкубаційних і вивідних шаф або дезкамери призводить до утворення вільного хлору, який негативно впливає на розвиток зародків під час інкубації яєць.
Лабораторні дослідження щодо використання препарату «Йодіс» показали, що він не має негативного впливу на розвиток птиці в ембріональний та постнатальний (перші 10 діб вирощування) періоди, не знижує виводимість та якість виведеного молодняку курей. Додаткова обробка поверхні шкаралупи в період інкубації яєць 1%-м розчином препарату «Йодіс» майже вдвічі знижує рівень бактеріального забруднення поверхні шкаралупи яєць. Однак для встановлення достовірності отриманих результатів потрібні додаткові випробовування композиції «Йодіс» (Росія) в умовах виробництва та на більшій кількості яєць (не менше 1000 шт.). Крім того, слід визначити рівень його корозійних властивостей щодо обладнання інкубаторію.
Система знезараження повітря
Щоб знизити ризик занесення особливо небезпечних захворювань, була розроблена система знезараження повітря, що надходить у птахівничі приміщення. Для цього використали установку «УФОТЕК», що складається з УФ-опромінювача та озонатора. Установка призначена для комплексного знезараження повітря побутових, лікувальних, виробничих, сільськогосподарських приміщень, на складах короткочасного і тривалого зберігання продукції, а також для дезінфекції й оберігання від бактеріологічного забруднення харчових продуктів, овочів, фруктів, тари в харчовій промисловості тощо.
Установка має широкий діапазон дії на мікрофлору. Загибель бактерій здійснюється в основному завдяки безповоротним ушкодженням ДНК.
Дослідження показали, що для повного знешкодження таких тест-культур, як Escherihia coli K99 і Saccharomyces cervisiae 80 (хлібні дріжджі) досить однієї установки незалежно від швидкості руху повітряних потоків. Що стосується такої тест-культури, як Staphylococcus aureus 209, то один апарат може знищити від 97,25% до 50,2% мікроорганізмів за швидкості руху повітря в повітропроводі 1,5 та 15 м/с відповідно. Для повного знешкодження цієї культури треба включати в роботу не менше двох УФ-опромінювачів і 3–4 озонатори.
Від знесення до виведення
Після визначення ефективності сучасних дезінфектантів щодо знезараження поверхні шкаралупи яєць і повітря дослідники розробили технології дезобробки яєць із моменту їх знесення до виведення молодняку.
За технологією, інкубаційні яйця після збирання перед відправкою з пташника перший раз обробляють парами формаліну прямо в тамбурі пташника, а потім в автомобілі, що доставляє ящики з яйцями в яйцесховище. Під час перебування яєць у пташнику частина патогенної мікрофлори встигає проникнути всередину шкаралупи. Подальша (після 2–6-денного терміну зберігання) дезобробка формаліном не завжди є ефективною, що призводить до появи в період інкубації тумаків, а потім — до перезараження молодняку на виводі.
Молодняк гарної якості можна отримати, якщо дезобробку яєць проводити не пізніше, ніж через 2 години після їх знесення, тобто поки яйце ще не встигло охолонути й мікрофлора під осмотичним тиском не проникла в шкаралупу. Для вирішення цього завдання нами розроблена і випробувана технологічна схема з використанням апарату «Уфотек» і деззасобу «Полідез».
Для цього в пташнику над транспортером для збирання яєць на відстані 60 см установили два апарати «Уфотек». Одночасно із включенням у роботу транспортера для збирання яєць автоматично вступали в роботу бактерицидні апарати. Пройшовши один апарат, кожне яйце перекочувалося на другий бік. Це дало можливість двома апаратами обробляти всю поверхню яйця. Враховуючи, що бактерицидний ефект препарату «Полідез» зберігається впродовж 30 днів, а сам препарат його можна використовувати в присутності птиці, один раз на місяць усі гнізда відкривали й обробляли цим дрібнодисперсним засобом за допомогою апарату «Торнадо». Контролем служив сусідній пташник, де апарат «Уфотек» і препарат «Полідез» не застосовували. При цьому рівень забрудненості повітря мікроорганізмами перед початком дослідів у порівнюваних пташниках був однаковим.
У дослідному пташнику після обробки гнізд препаратом «Полідез» і роботи апаратів «Уфотек» забрудненість повітря мікроорганізмами була достовірно нижчою на 12% порівняно з контролем. Забруднення мікроорганізмами повітря яйцесховища, де на всю ніч включали апарат «Уфотек», перед початком робочої зміни було в 11 разів меншим, ніж у контрольному приміщенні.
Перед завантаженням інкубаційної шафи яйцями бактеріальна забрудненість повітря була незначною (31 КУО). Через 4 години після завантаження кількість мікроорганізмів в повітрі шафи дослідної групи знизилася майже в 20 разів, а в шафі контрольної групи залишалася практично на тому ж рівні (31 КУО), що і до закладання яєць в інкубатор.
Перед вибіркою молодняку в дослідній групі зафіксовано більш високий уміст мікроорганізмів, що пов’язано з наявністю в контрольній групі ванночок із формаліном, який постійно випаровується. Проте за період інкубації з формалінової групи видалено 1,8% тумаків, уражених мікроорганізмами, а з групи «Полідез» — всього 3 шт. або 0,03%. Виводимість яєць у групі «Полідез» становила 86,6%, у формаліновій групі — на 1,1% менше за рахунок підвищеної загибелі зародків від ураження мікроорганізмами.
Отже, виробничникам рекомендуємо використати розроблену технологію дезобробки яєць і повітря приміщень без застосування формаліну, яка включає:
• дезобробку поверхні шкаралупи яєць у пташнику на стрічці транспортера за допомогою апарату «Уфотек»;
• додатково один раз на місяць прибирання і дезобробку гнізд проводити 0,2% розчином препарату «Полідез»;
• дезобробку повітря з використанням апарату «УФОТЕК» (озон + УФ-опромінення), потужність використовуваної установки залежить від швидкості руху повітряних потоків в повітропроводах і епіозоотичної ситуації в регіоні;
• дезінфекцію яєць після закладання на інкубацію 0,05–0,1%-м розчином препарату «Полідез», здатним зберігати бактерицидний ефект впродовж усього періоду інкубації.
Віталій Бреславець, ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»
Олександра Стегній, Харківська державна зооветеринарна академія
журнал “Наше Птахівництво”, листопад 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
