Імпорт цін із зовнішніх ринків, внутрішні монетарні та фіскальні стимули розігнали інфляцію в Україні до рівня, який істотно перевищує раніше зроблені прогнози. З іншого боку, високий глобальний попит на товари українського експорту та розпродаж запасів валюти населенням обумовили посилення курсу гривні.
Обидва ці чинники пришвидшують зміцнення реального ефективного обмінного курсу (РЕОК) гривні, що погіршуватиме конкурентоспроможність вітчизняних товарів на зовнішньому ринку і скорочуватиме прибуток експортерів. За оцінками Нацбанку, РЕОК відхилятиметься у невигідному для експортерів напрямі аж до другого кварталу 2023 року включно, після чого стабілізується на більш високому рівні.
Черговий зламний період
Курс гривні на міжбанку у липні посилився до долара на 56 копійок, здолавши психологічний рубіж на рівні 27 грн/$.
Натомість загальне додане сальдо інтервенцій НБУ у липні скоротилося до $188 млн з $583,3 млн у червні, що свідчить про принципове рішення центрального банку зменшити стримування ревальвації. Такий крок зрозумілий у контексті загострення проблеми росту цін.
Штучна девальвація гривні у 2020 році на 19%, збільшення дефіциту держбюджету до 250 млрд грн, та 90 млрд грн пільгових кредитів для банків, з яких 70% пішло на фінансування уряду, зробили свою справу: офіційна інфляція у річному вимірі вийшла на рівень 9,5%, а у III кварталі, якщо вірити Нацбанку, сягне піку у 11,2%.
«На горизонті монетарної політики переважають проінфляційні ризики. Зокрема, на тлі стрімкого відновлення світової економіки ціни на товарних ринках будуть вищими, ніж передбачалося… Вагомий проінфляційний вплив також матиме жвавий внутрішній попит», – вважають члени комітету монетарної політики НБУ.
За даними Нацбанку, підприємства всіх секторів і надалі очікують подорожчання власної продукції/послуг на тлі зростання вартості сировини та комплектуючих.
Контркризові заходи проти антикризових
Схоже, антикризові заходи для подолання наслідків COVID-19 призвели до виникнення нової кризи – інфляційної. І Нацбанк змушений знову екстрено гасити пожежу. Але в нинішніх умовах будь-який крок регулятора вже буде запізнілим і нестиме прямі втрати для експортерів.
Необхідність керувати ціновими ризиками змусила НБУ збільшувати облікову ставку. Її незначна зміна на тлі значної надмірної ліквідності банків та низького попиту на нові кредити з боку платоспроможних клієнтів матиме обмежений та розтягнутий у часі вплив на внутрішні ціни. Натомість ревальвація гривні майже миттєво почне здешевлювати імпорт. Можливо саме через це Нацбанк вирішив з 1 серпня скоротити обсяг викупівлі валюти на ринку з 20 до 5 млн доларів на добу.
Індикативний обсяг купівлі валюти в розмірі 5 млн доларів становить трохи більше 1% середньоденного обсягу операцій на міжбанківському валютному ринку, що не перешкоджатиме ринковому курсоутворенню.
Для протидії інфляції відбулося й скорочення терміну рефінансування Нацбанку з 5 до 3 років, а також обмеження обсягів аукціонів: із липня – до 5 млрд грн, із серпня – до 4 млрд грн, із вересня – до 3 млрд грн. Зрештою, НБУ оголосив про план припинити довгострокове рефінансування з 1 жовтня 2021 року.
Чинники посилення гривні
Тим часом, українськи аграрії та металурги активно продають валюту, поспішаючи уникнути втрат через прискорення ревальвації нацвалюти. Наступним рівнем опору частина спостерігачів називають 26,7 грн/дол.
Істотно розширенню пропозиції валюти на ринку сприяли пожвавлення світової торгівлі після зняття карантинних обмежень та заходи стимулювання у найбільших світових економіках: зовнішня цінова кон’юнктура для України в першому півріччі 2021-го виявилася істотно кращою, ніж у попередні роки.
Зокрема, у липні 2021 року сталь дорожчала через обмеження її виробництва у Китаї у контексті «зеленої» політики та перебоїв в ланцюгах поставок у Німеччині унаслідок злив. Ціни на залізну руду коливалися на високих рівнях попре нарощуванням пропозиції з боку Бразилії, Австралії та Індії.
Погіршення погодних умов підігрівало ціни на пшеницю, але зменшення обсягів виробництва біопалива в США та Бразилії гальмувало ріст цін на кукурудзу.
Липневе рішення ФРС також стало чинником підтримки гривні – можливого прискорення початку згортання програми монетарного пом’якшення не сталося: послаблення курсу долара продовжилося.
Перспектива залучення валютних коштів від нерезидентів залежить під тактичних рішень Мінфіну: збільшення ставок за запозиченнями може повернути притік коштів, але розширить можливості для критики уряду. За даними Ради НБУ, середньозважена вартість первинних державних запозичень за результатами трьох аукціонів у липні становила 11,69%, що відповідає найвищому значенню з грудня 2019 року. Разом із тим, на 26 липня річний план 2021-го за державними внутрішніми запозиченнями було виконано на 48%, за зовнішніми запозиченнями – на 26%.
Питання вартості й обсягів запозичень залишаються гострими. У липні Україна завершила додаткове розміщення єврооблігацій на суму 500 млн доларів із відсотковою ставкою 6,876% та погашенням у 2029 році, що у Мінфіні назвали ознакою довіри інвесторів. Для порівняння: у липні Узбекистан розмістив єврооблігації на 635 млн доларів з погашенням у 2031 році під 3,9%.
Боржників побільшало
Вагомим чинником впливу на курс є продаж запасів валюти населенням під тиском зростання тарифів і цін. За перше півріччя 2021 року, як свідчать дані Опендатабот, в Єдиному реєстрі боржників з’явилося понад 700 тисяч нових боргів: найшвидше за цей період зростали борги фізосіб за кредитами (на 20,4%), заборгованість з оплати комунальних послуг (на 21,2%) та борги у справах про адміністративні правопорушення (на 19,6%).
В результаті у липні чистий продаж валюти населенням становив 341 млн доларів, а з початку року понад два мільярди. Разом із тим, сума надходжень від закордонних заробітчан, за підсумками січня-червня, зросла у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 8,5% – до 6,048 млрд доларів.
Обсяги купівлі-продажу валюти фізособами, млрд доларів
| купівля готівкової валюти | продаж готівкової валюти | продаж безготів-кової валюти | купівля безготів-кової валюти | сальдо: усього | |
| 01.2021 | -1,09 | 1,07 | 0,28 | -0,21 | 0,053 |
| 02.2021 | -1,34 | 1,30 | 0,30 | -0,28 | -0,009 |
| 03.2021 | -1,46 | 1,72 | 0,37 | -0,30 | 0,330 |
| 04.2021 | -1,37 | 1,84 | 0,40 | -0,33 | 0,546 |
| 05.2021 | -1,45 | 1,70 | 0,38 | -0,28 | 0,342 |
| 06.2021 | -1,61 | 1,94 | 0,40 | -0,30 | 0,428 |
| 07.2021 | -1,78 | 2,07 | 0,38 | -0,33 | 0,341 |
МВФ нам у поміч…
МВФ ухвалив рішення щодо розподілу капіталу для підтримки країн під час пандемії: Україна у серпні може отримати 2,7 млрд доларів, чим фактично буде знято проблему виплатити 3 млрд доларів за зовнішнім держборгом у вересні.
Крім того, у вересні у Києві очікується місія МВФ. «Дуже конструктивна телефонна розмова з президентом України Володимиром Зеленським щодо успішного економічного прогресу України в межах програми МВФ. З нетерпінням чекаю продовження нашого продуктивного співробітництва під час місії у вересні», – додала оптимізму директор-розпорядник МВФ Кристаліна Георгієва.
«Очікуємо, що досить швидко буде отримано новий транш від МВФ близько $700 млн… буквально у вересні очікую, що ми отримаємо новий транш», – повідомив радник президента України з питань економіки Олег Устенко.
А ось виконавчий директор аналітичного центру CASE Україна Дмитро Боярчук вважає, що відновлення фінансування з боку Фонду не варто очікувати до затвердження держбюджету-2021: співпрацю ускладнює питання ціни на газ – населенню обіцяна стабільність тарифів, а МВФ прагне ринкових механізмів ціноутворення.
«Кількісне пом’якшення та можливості позичати на зовнішніх ринках поки дозволяють обійтися без грошей МВФ. Але може настати момент, коли сприятлива зовнішня кон’юнктура зміниться, а Україна буде без співпраці з МВФ», – зауважив він.
На його думку, у найближчі шість місяців не вдасться домовитися з МВФ, то повернення до співпраці відбудеться не раніше, ніж після президентських виборів.
«Тривале гальмування у виконанні угоди про співпрацю з МВФ створює ризики для фінансування дефіциту держбюджету, передусім у наступні роки. Також це може призвести до погіршення інфляційних та курсових очікувань, що змусить центробанк проводити жорсткішу монетарну політику», – зазначають в Нацбанку.
І маятник хитнеться
У серпні-вересні ревальваційний поступ гривні може зупинитися, а можливо навіть почати рух у зворотному напрямку: закупівля газу для опалювального сезону вимагатиме значних валютних ресурсів через рекордні ціни на енергоносії.
Ціни на природний газ у Європі стрімко зросли через обмежене постачання з Норвегії, низькі запаси і значний попит. Спостерігачі допускають, що високі ціни на газ триматимуться щонайменше до березня-2022.
Ризики військової агресії з боку Росії у купі з ризиками дострокового скорочення транзиту російського газу через Україну оптимізму також не додаватимуть.
Крім того, традиційна активізація в цей час імпортерів та перспектива нового локдауну можуть додати девальваційного тиску.
«Втрати від можливого локдауну через розповсюдження варіанта Дельта в Україні оцінюються в 0.6% річного ВВП у разі його тривалості протягом одного місяця. Водночас у разі застосування лише карантину червоних зон втрати зменшаться до 0,4% ВВП за кожний місяць додаткових обмежень», – вважають у центробанку.
Варто також додати, що прийняття ФРС рішення по згортанню стимулів цілком можливо вже восени: це дасть старт до драматичного відпливу капіталів з країн з ринками, що розвиваються.
Курсові перспективи
Прогнозувати в умовах невизначної кількості змінних – справа непроста. Втім, певні орієнтири таки визначено. Мінфін у липні оприлюднив свої курсові прогнози, підготовлені у рамках розробки бюджетної декларації на 2022–2024 роки: на кінець 2021 року курс очікується в межах 27,6-29,6 грн/дол., 2022 року – 27,7-29,7 грн/дол., 2023 року – 27,9-29,9 грн/дол., 2024 року – 28,4-30,4 грн/дол.
Оцінки курсу гривні до долара у бюджетній декларації на 2022-2024 роки
| 2021 | 2022 | 2023 | 2024 | |
| середній курс | 28,0 | 28,6 | 28,8 | 29,2 |
| на кінець періоду | 28,6 (+-1) | 28,7 (+-1) | 28,9 (+-1) | 29,4 (+-1) |
«Очікується розширення дефіциту торговельного балансу до $6,2 млрд до кінця 2021 року. Очікується, що курс (середній) гривні до долара США залишатиметься відносно стабільним – на рівні 28 грн/дол у середньому по року», – прогнозують експерти Мінфіну.
Нацбанк прогнозів курсу не розголошує, але дає прогноз РЕОК і в ньому найпотужніші підстави для хвилювання.
Підступний РЕОК
Нацбанк у липні погіршив прогноз РЕОК гривні на третій-четвертий квартал поточного року до 1,24 и 1,26 з 1,20 и 1,21 відповідно в квітневих оцінках. Цей показник враховує зміну номінальних курсів національних валют та інфляції в основних торгівельних партнерах України. Чим більш сильний РЕОК – тим менше прибуток експортерів за незмінних обсягів поставок.
«Вища, порівняно з країнами – ОТП, інфляція в Україні зумовлюватиме ревальвацію РЕОК гривні, що погіршуватиме
конкурентоспроможність українських товарів», – йдеться в інфляційному звіті НБУ.
Індекс РЕОК гривні, IV.2016 = 1
| прогноз липня-21 | прогноз квітня-21 | |
| IV.20 | 1,16 | 1,16 |
| I.21 | 1,18 | 1,17 |
| II.21 | 1,22 | 1,21 |
| III.21 | 1,24 | 1,20 |
| IV.21 | 1,26 | 1,21 |
| I.22 | 1,30 | 1,24 |
| II.22 | 1,31 | 1,24 |
| III.22 | 1,30 | 1,22 |
| IV.22 | 1,31 | 1,23 |
| I.23 | 1,33 | 1,25 |
| II.23 | 1,34 | 1,25 |
| III.23 | 1,31 | 1,24 |
| IV.23 | 1,31 | 1,24 |
AgroTimes
