Профілактиці бактеріальних хвороб і підтриманню високого імунного статусу птиці в «Агроімпексі» приділяють особливу увагу, бо втрати у племінному виробництві можуть коштувати підприємству життя.
|
| Хакім Хасбауі |
ТОВ «Агроімпекс» (с. Бірки Харківського р-ну Харківської обл.) вже багато років постачає інкубаційне яйце та добовий молодняк індиків середньоважкого кросу Grademaker канадської селекції фірми Hybrid у різні області України. Підприємство тривалий час було єдиним племінним заводом із розведення індичок, потім — репродуктором першого порядку в Україні. Племінна робота з індивідуально-сімейним обліком даних продуктивності, ведення родоводу й обробка даних з обчисленням генетичних параметрів — досить дороге задоволення. Тож відсутність державної підтримки на ведення племінної роботи змусило компанію стати племінною фермою й проводити тільки масову селекцію.
Про ветеринарний догляд за маточним стадом і технологічний цикл вирощування індиків у господарстві журналу «Наше птахівництво» розповів головний ветеринарний лікар «Агроімпекс» Хакім Хасбауі.
— Пане Хакіме, розкажіть про профілактику бактеріальних хвороб індиків у вас на підприємстві.
— Профілактика бактеріальних хвороб в нашому господарстві починається ще в інкубаторії. Коли переносимо з інкубаційної шафи у вивідну, методом овоскопії відбираємо задохликів. Ці яйця здаємо в лабораторію дослідної станції, яка виконує нам дослідження на чутливість щодо антибіотиків (антибіотикограму). І до моменту виводу добового молодняку ми вже знаємо їх антибіотикорезистентність. Тож цілеспрямовано випоюємо з 2-добового віку відповідними препаратами, до яких є чутливість.
Батьківському стаду індиків із перших діб і надалі приблизно раз на місяць даємо вітаміни й пробіотичні препарати. Останні — для заселення корисною мікрофлорою шлунково-кишкового тракту птиці.
Для профілактики бактеріальних захворювань щомісяця здаємо падіж (якщо є) для дослідження на антибіотикорезистентність. Через те, що в нас термін утримання батьківського стада набагато більший, ніж товарного, а птиця дорожча, то намагаємося кожні 1,5 місяця випоювати з профілактичною метою антибіотики. Взагалі акцентуємо на профілактиці захворювань, а не на лікуванні, яке може обійтися набагато дорожче, і ціна помилок буде вищою.
— Актуальною проблемою у вирощуванні індиків є респіраторний мікоплазмоз й аспергільоз. Розкажіть про методи профілактики та лікування цих захворювань у вашому господарстві.
— На жаль, в Україні вакцинопрофілактики від респіраторного мікоплазмозу поки що немає. Тому ми намагаємося не допускати розвитку цього захворювання. Для цього ми випоюємо птиці антибіотики й аерозольно дрібнодисперсним розпиленням за допомогою апарата «Туман» обробляємо приміщення в присутності птиці препаратами на основі йоду, ефірних олій (евкаліпт, ментол), органічних кислот один раз на тиждень. Паралельно профілактуємо проти аспергільозу, починаємо це ще з моменту знесення інкубаційного яйця. Коли зібрали яйце, протягом години обробляємо дезінфекційними засобами, потім кладемо у яйцесклад, і вже перед закладанням повторно дезінфікуємо яйця. Також обробляємо яйце, коли переносимо з інкубаційної шафи у вивідну.
Протягом усього циклу вирощування батьківського поголів’я індиків крім аерозольної дезінфекції додаємо в підстилку осушувачі, тому що птицю утримуємо на незмінній підстилці. Підстилку обробляємо дезінфекційними та фунгіцидними засобами і тільки після цього вже стелемо на підлогу, бо джерелом аспергільозу, як відомо, є, по-перше, інкубаційне яйце, по-друге, підстилка, по-третє, корми. У підсумку маємо таке: корми — перевіряємо, яйце та підстилку обробляємо, тим самим блокуючи шляхи виникнення цього захворювання. Також випоюємо комплексні вітаміни та пробіотичні препарати для зміцнення організму птиці.
— Чи плануєте оптимізувати витрати на ветеринарні препарати через їх суттєве подорожчання?
— Будь-яке підприємство, незважаючи на кризову ситуацію в країні, завжди прагне оптимізувати свої витрати. Звичайно, і ми теж намагаємося заощаджувати, але зважаючи на чому. Ми не можемо знизити норму комбікорму або випоювати антибіотики замість 5–7-ми діб 3 доби тощо. Одне скажу, не можна заощаджувати на вакцинах і кормах. Кожне таке заощадження може створити багато проблем. Тому тут доцільніше казати не про економію, а про оптимізацію.
Незважаючи на те, що, антибіотики, сульфаніламіди, вакцини, дезінфектанти подорожчали суттєво, ми не змінюємо ні схему вакцинації, ні препарати, якими ми користуємося нині. Ми постійно проводимо моніторинг цін ветеринарних препаратів, дивимося на аналоги та діючу речовину, її концентрацію й спілкуємося зі спеціалістами фірм, після чого ухвалюємо остаточне рішення.
Пробіотичні препарати, наприклад, застосовуємо тільки на молодняку за старту — на дорослій птиці вже їх не випоюємо. В раціон індиків додаємо ферментну групу, яка збільшує конверсію корму, але ніколи не відходимо від рекомендацій постачальника цього кросу.
— Від яких вірусних хвороб робите щеплення в господарстві?
— Вакцинопрофілактику в господарстві проводимо від таких вірусних захворювань, як хвороба Ньюкасла й інфекційний ринотрахеїт (TRT). Вакцинуємо двократно живою вакциною, тому що це батьківське поголів’я, — за місяць до початку несучості — інактивованою, яка тримає імунітет весь племінний період. Користуємося тільки імпортними вакцинами з наступним контролем титрів антитіл через 21 день після вакцинації. Кров досліджуємо на хворобу Ньюкасла за допомогою РЗГА в Державній дослідній станції птахівництва. А кров на інфекційний бронхіт досліджуємо в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (м. Харків).
— Чи забезпечене ваше господарство кормовою базою? Хто розробляє рецептуру?
— У господарстві налагоджено власне кормовиробництво, повністю механізоване. Кормоцех розміщено в ангарі й обладнано бункерами на 100 т інгредієнтів, циклоном для пнемозавантаження в них кормів, стрічкою подачі кормів на електронні ваги й млинами-змішувачами продуктивністю 3 т/год. Доставка й завантаження кормів у бункери на пташники здійснюється автотранспортом ЗСК-10.
Висока вартість комбікормів для індичок, яка в перших два місяці життя досягає вартості в 15–18 грн/кг, потребує постійної оптимізації та раціонального використання інгредієнтів. Рецепти комбікормів складаємо з використанням комп’ютерної програми «Оптикорм» на основі норм і рекомендацій із годівлі, які представляє фірма Hybrid.
Щоразу після надходження нової партії сировини відправляємо проби в державну дослідну станцію птахівництва НААН для аналізу за основними показниками, такими як протеїн, кальцій, фосфор, бактеріальне обсіменіння, вміст мікотоксинів тощо, а також визначаємо якість вхідного продукту.
— На вашу думку, чи не провокує розкльови додавання в раціон індиків кормів тваринного походження?
— Насамперед специфіка вирощування індиків полягає в забезпеченні їх високобілковими кормами (28% сирого протеїну на старті). Хоча й ця цифра не відповідає дійсності, оскільки в нормах потреби в поживних речовинах індиків уже не вказується рівень сирого протеїну, а представлено вміст незамінних амінокислот (зазвичай шість). Таким чином, якщо не буде балансу амінокислот, то поживність комбікормів навіть на рівні 32% сирого протеїну не забезпечить стандартного росту й розвитку індичат. Без кормів тваринного походження в умовах нашої країни неможливо забезпечити оптимальний рівень поживних речовин в раціоні.
У Європі представлено багато продуктів із сої високої якості, що дозволяє вводити в раціон до 50% цих продуктів. У нас обмеження щодо введення сої в раціон не перевищують 30%.
Щодо розкльовів і канібалізму — це поведінкова реакція птиці на зміну зовнішніх і внутрішніх чинників, так звана зміщена кормова поведінка — існують кілька критичних періодів росту й розвитку, за яких незбалансована годівля спричиняє цей феномен.
Причинами розкльову як пера, так і тканин, може бути брак кальцію, протеїну, клітковини й солі. Дефіцит цих речовин найчастіше спостерігається за використання тільки рослинних комбікормів.
Іноді розкльови можуть виникнути через короткочасне введення в корми великої кількості тваринного білка з подальшим переходом на низькобілковий раціон.
За кормових порушень, наприклад, обмеженій годівлі, можна спостерігати розкльовування ділянки куприка й клоаки; за порушення норм і технології годівлі — вищипування пір’я на спині й хвості; за голодування індичат — розкльовування пальців; за поганої якості кормів і дисбалансі електролітів в організмі — розкльовування шкіри й тканин.
До зовнішніх чинників, що призводять до зміни поведінки птиці, належать: висока щільність посадки, кількість голів у клітці, механічні пошкодження, наявність кліщів й інших ектопаразитів, стан підстилки за підлогового утримання, наявність мікотоксинів у кормах, різка зміна раціонів, підсадка нових особин, дисбаланс раціонів по білку, амінокислотах, біологічно активних речовинах, порушення енергопротеїнового співвідношення, підвищення температури, інтенсивність освітлення тощо.
Якщо індички не набрали живої маси, то в разі стимуляції несучості світлом і протеїном племінного раціону слід очікувати розкльовування. Саме підлогове утримання спричиняє агресію, що пояснюється особливостями соціального домінування.
— Багато господарств відмовляються від додавання в комбікорм адсорбентів мікотоксинів, а як у вас?
— Я вважаю, якщо адсорбенти не додавати, можна втратити набагато більше, ніж заощадити. Середня ціна адсорбенту на сьогодні від 60 до 80 грн/кг, і витрачаємо на кілограм корму всього 6 копійок. До того ж уже доведено Всесвітньою спілкою мікотоксикологів, що у 100% випадках наявність мікотоксинів у зерні, навіть у невеликих дозах, знижує опірність птиці до інфекційних захворювань.
— Чи існують проблеми з підстилковим матеріалом в утриманні індиків? Як відомо, саме підстилка є одним із чинників передання багатьох захворювань?
— Так, ви праві, підстилка відіграє найважливішу роль у вирощуванні, особливо індиків. Це та функція «прошарку» — ізоляція від холодної підлоги; функція «прокладки» — зв’язування посліду та всмоктування рідини; функція «захисту» — пом’якшення й амортизація на жорсткій підлозі приміщення; функція «клімат-контролю» — створення сприятливого мікроклімату для птиці.
Ми багато років користуємося тільки сухою тирсою, незважаючи на те, що з кожним роком отримати її становиться все важче, а купити все дорожче.
І хоча поглинальна здатність тирси щодо вологи й шкідливих газів удвічі нижча, ніж в соломи (145 кг вологи на 100 кг тирси, а соломи — 270 кг), а вартість в рази дорожча, ми змушені використовувати суху тирсу, щоб захистити птицю від аспергіл.
Нещодавно в нашому господарстві ми проводили експеримент щодо застосування ферментаційної підстилки, яку стелили не на весь пташник, а тільки на дослідну групу птиці. Така підстилка має низку певних вимог у використанні: по-перше, товщина підстилкового матеріалу має бути не нижчою за 10 см, норма вводу становить 1 кг на 20–30 м?, потім кожного тижня слід проводити аерацію (перекопування) для повітрообміну. І найголовніше — її не можна обробляти дезінфекційними засобами, щоб не заважати роботі корисних мікроорганізмів, які є у цій підстилці. Ми зробили контроль і дослід, нам сподобалося, але через те, що в приміщенні батьківського поголів’я постійно проводимо дезінфекцію в присутності птиці, то далі експериментувати не стали — дуже великий ризик розповсюдження інфекції.
Наталія Жейнова, канд. вет. наук, головний ветеринарний лікар ХОАПП «Харківптахопром»
журнал “Наше Птахівництво”, березень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
