Агрономія

Насіння для конюшини

Насіння для конюшини


Ефективне кормовиробництво для потреб ВРХ потребує достатньої кількості насіння кормових культур.

  

Організовуючи вирощування конюшини лучної, слід урахувати те, що її сорти в основному мають місцеве походження й вузьколокалізоване поширення. Тому товарне насінництво слід зосереджувати в певних мікрорайонах, що найбільш сприятливі для зони районування сортів.

 

Фактор ґрунту

 

Значним гальмом для росту насіннєвої продуктивності конюшини лучної є підвищена кислотність ґрунту, яка лімітує позитивну дію інших елементів технології вирощування. Конюшина лучна оптимально розвивається за рН 6,0–6,5, до того ж накопичуючи до 300 кг/га азоту в ґрунті, й формує врожай насіння до 0,5–0,6 т/га за умови дотримання інших технологічних операцій. За рН 4,0–5,0 ця культура може рости й розвиватись, але в цьому разі вона накопичує всього 80–100 кг/га азоту й формує невисокий урожай насіння — 0,15–0,20 т/га.

 

Тож кислі ґрунти (рН 5,0 і нижче) треба вапнувати. Набуває поширення технологія пошарового застосування вапна за два рази. За перший раз половину норми розсівають на поверхні ґрунту, задисковують на глибину 10 см і переорюють плугом із передплужниками, встановленими на глибину 10 см. Потім розсівають решту вапна й загортають дисковими знаряддями на 10 см.

 

Для сівби насіння конюшини лучної потрібно підбирати ділянки поблизу лісів і лісосмуг, ярів, природних кормових угідь, неораних земель, де живуть дикі комахи-запилювачі. Найкраще розміщувати після удобрених просапних культур або однорічних трав на зелений корм, які ідуть по озимих чи ярих зернових.

 

Система удобрення

 

Під конюшину лучну слід уносити мінеральні добрива дозою 90–120 кг/га Р2О5 і К2О. У симбіозі з бульбочковими бактеріями культура здатна засвоювати азот атмосфери й накопичувати його в ґрунті, завдяки чому взагалі не потребує азотних добрив. Їй достатньо тієї кількості азоту, що вноситься під покривну культуру в дозі не більше як 30 кг/га д. р. Якщо фосфорно-калійні добрива не вносили в запас, то восени в перший рік життя і в наступний рік використання насіннєві посіви підживлюють до 30–45 кг/га д. р. фосфору та калію.

 

Слід пам’ятати, що молібденові добрива підвищують діяльність бульбочкових бактерій, і їх ліпше застосовувати шляхом обробки насіння (0,2–0,5 кг/га). Борні добрива підвищують життєздатність пилку, їх доцільно вносити шляхом позакореневого підживлення у фазу бутонізації конюшини лучної в дозі 0,5–1,0 кг/га д. р.

 

Вибір покривної культури

 

Конюшина лучна повільно росте в перші 1,5–2 місяці. За своєю біологією, філогенезом (історією розвитку) конюшина є рослиною лук, розвивається розеткою, через що для неї характерна висока тіньовитривалість. Тому краще переносить підсів під покривну культуру, яка захищає підсіяні рослини від бур’янів, вітрів, холоду та спеки.

 

Сучасні сорти конюшини лучної витримують покрив озимих зернових культур з урожайністю 2,5–3,0 т/га і ярих колосових з урожайністю 3,0–3,5 т/га. У разі вищих урожаїв зернових конюшина зріджується, виходить із-під покриву ослабленою й не може повністю реалізувати свій генетичний потенціал.

 

На родючих високоокультурених ґрунтах конюшину сіють під покрив зернових культур, які збирають у молочно-воскову стиглість на зернофураж або воскову — для плющення зерна. В інших умовах конюшину підсівають під покривні культури в такій послідовності, починаючи з гірших: овес, яра пшениця, горох, ярий ячмінь на зерно, вико-овес на зелений корм, горох на зелений корм, озимий ріпак на зелений корм, просо на зерно, кукурудза на зелений корм. У разі сівби трав під покрив треба знижувати норму висіву покривних культур на 25–30%, зменшувати норми азотних добрив під покривну культуру до 30–45 кг/га д. р. У разі вилягання покривну культуру слід негайно скосити на корм.

 

Умови сівби

 

Найкращим терміном сівби конюшини лучної є ранній весняний. У разі вирощування на насіння конюшину краще висівати звичайним рядковим способом із міжряддям 15 см.

 

Конюшина вибаглива до стану поверхні ріллі перед сівбою. Прямолінійність сівби, мілке загортання насіння в щільне вологе ложе, рівномірний розподіл його по глибині можливий лише в разі ретельної розробки поверхневого шару ґрунту за фізичної його стиглості. Обов’язковим є вирівнювання поверхні ґрунту комбінованими агрегатами. Глибина передпосівної культивації не може бути більшою за 50 мм у разі сівби під покривну культуру. Перед сівбою та після неї ґрунт обов’язково коткують.

 

За день до сівби насіння обробляють ризоторфіном. Доцільно також обпудрювати його мікроелементами з розрахунку по 50 г марганцевого та молібденового й 20 г борного препарату на 1 ц насіння.

 

Основою сучасних технологій насінництва є одновидові посіви з оптимальною густотою стояння травостою, яка має становити для конюшини лучної 60–80 рослин на 1 м². Подальше загущення посівів призводить до погіршення освітлення й запилення рослин, спричиняє їх вилягання. За результатами досліджень нашого інституту, з метою боротьби з виляганням посівів конюшину лучну (8–10 кг/га) найкраще висівати разом із тимофіївкою лучною, кострицею червоною або тонконогом лучним (1 млн/га схожих насінин), отава яких після скошування першого укосу на корм виконує функцію підтримувальної культури, що своєю чергою поліпшує збирання врожаю завдяки зменшенню вилягання посівів. До того ж збір урожаю основної культури збільшується на 15–20%.

 

Норми висіву визначають, ураховуючи біологічні особливості виду, ґрунтово-кліматичні умови, термін і спосіб сівби. На чистих від бур’янів ґрунтах ці норми можна зменшити на 10%, а в разі сівби під покривну культуру або пізніх строків їх треба збільшити на 10–15%. Установлюючи норму висіву, беруть до уваги масу 1000 насінин і господарську придатність. За 100% господарської придатності в чистих одновидових посівах норма висіву має становити 5–7 млн шт./га, або 9–13 кг/га. Глибина сівби конюшини на зв’язних ґрунтах — 1,5–2,0 см, на легких — 2–3 см, що істотно впливає на польову схожість насіння. Якщо насіння посіяно глибше, то ростки не можуть пробитися на поверхню ґрунту й гинуть або виходять на поверхню ґрунту ослабленими.

 

Догляд за посівами

 

Покривну культуру потрібно зібрати якомога раніше й у можливо короткі строки; одразу після обмолоту зернових культур вивезти з поля солому та полову й заскиртувати. Затягування цих робіт веде до ослаблення рослин конюшини та їх загибелі взимку.

 

За сприятливих гідротермічних умов літа й осені конюшина лучна після виходу з-під покриву починає швидко відростати, формуючи надмірну вегетативну масу, що може стати причиною незадовільної зимівлі, тому її потрібно підкосити до початку цвітіння. За нашими дослідженнями, скошування слід проводити не пізніше ніж за 30–40 днів до кінця вегетації (1–10 вересня) на висоті 12–14 см, що забезпечує ріст насіннєвої продуктивності на 15–20% порівняно з пізніми строками підкошування. У жодному разі не можна допускати, щоб конюшина лучна цвіла в перший рік життя: це дуже знижує зимостійкість рослин, а також їхню насіннєву та кормову продуктивність.

 

Конюшина лучна формує вищий урожай насіння з другого укосу. Також важливою умовою досягнення високого врожаю є своєчасне скошування першого укосу на корм. За результатами наших досліджень (2005–2010 рр.), скошування першого укосу у фазу масової бутонізації — початку цвітіння (або з 30 травня по 10 червня) забезпечувало ріст насіннєвої продуктивності конюшини лучної на 36–61 кг/га, як порівняти з ранніми (20.05–30.05), і на 67–100 кг/га проти пізнього скошування (15.06 чи масового цвітіння).

 

Для кращого запилення на поле вивозять бджіл — не менше як три вулики на 1 га. Пасіку ставлять біля посівів на початку цвітіння конюшини (10–15%) і тримають до його закінчення.

 

Комплекс агрозаходів щодо зменшення втрат від бур’янів, шкідників і хвороб треба проводити з урахуванням максимального збереження комах-запилювачів. І застосовувати їх лише в тому разі, якщо у цьому є потреба, здійснюючи їх після 20:00, коли закінчується літ запилювачів. В умовах різкого погіршення фітосанітарної ситуації на переважній більшості орних земель недобір урожаю насіння від бур’янів, хвороб і шкідників сягає 31–35% і більше. Тому захист насіннєвих посівів від шкідливих організмів набуває пріоритетного значення, що можна вирішити за умови застосування інтегрованої системи, в якій поєднуються профілактичні, агротехнічні, хімічні й інші заходи. Профілактичні спрямовані на те, щоб запобігти засміченню полів насінням бур’янів і накопиченню його в ґрунті. Це старанна очистка насіння трав, своєчасна сівба в добре підготовлений ґрунт, унесення під попередники перепрілого гною. До агротехнічних заходів належать такі: дотримання чергування культур, відповідний обробіток ґрунту й догляд за посівами. Крім запобіжних і агротехнічних заходів нерідко вдаються й до хімічних.

 

У разі домінування лободи білої й інших однорічних дводольних бур’янів у посівах зернових із підсівом конюшини лучної застосовують гербіциди на основі МЦПА кислоти. Якщо переважає ромашка непахуча та зірочник середній (мокрець), застосовують гербіцид із діючою речовиною бентазон. У разі широкого видового набору бур’янів застосовують суміш цих гербіцидів. Обробку проводять у фазу трійчастого листка конюшини, коли покривна зернова культура перебуває у фазі кущіння.

 

Щоб не допустити засмічення посівів конюшини іншими видами трав, які важко відділяються від основної культури, у фазу цвітіння проводять видове й сортове прополювання. Економічні розрахунки показують, що утримувати в чистому стані, навіть за умови ручного прополювання, значно дешевше, ніж проводити сортування на складних насіннєочисних машинах і пунктах.

 

Строки та способи збирання

 

Дозрівання насіння конюшини лучної відбувається нерівномірно, тому неправильне визначення строків збирання призводить до значних втрат, обламуються головки. Строки збирання визначають за ступенем побуріння плодових органів. Так, збиральна стиглість настає в разі побуріння 50–70% головок. Найпоширеніший спосіб збирання — роздільний: скошують травостій жатками для скошування зернобобових культур.

 

Якщо погодні умови склалися так, що дозрівання відбулося рано й дружно, то чисті від бур’янів посіви конюшини лучної можна збирати прямим комбайнуванням. Під час прямого комбайнування скошування проводиться на високому зрізі з тим, щоб зелена маса менше потрапляла в бункер. Для кращого витирання й очистки насіння комбайни обладнують витиральними пристроями.

 

Очищення насіння

 

Ворох, що надходить від комбайна, потрібно негайно підсушити, щоб не допустити його зігрівання. Також важливо утримувати температуру вороху насіння не більшу за +40…+45 ˚С. Сухий ворох спочатку очищають на вітрорешітних машинах. Виділені після цього неочищені головки пропускають через тертки й знову очищають на вітрорешітних машинах.

 

Дуже засмічені партії насіння не завжди вдається очистити на вітрорешітних машинах так, щоб вони відповідали посівним стандартам. Річ у тому, що багато видів бур’янів мають такі самі розміри насіння, як і культурні трави. Для доочистки такого насіння застосовують додатково спеціальні трієри, пневматичні та сортувальні столи, електромагнітні очисні машини й інші.

 

Технологія вирощування конюшини лучної, що розроблена в нашому інституті, за дотримання всіх технологічних операцій забезпечує формування 0,45–0,54 т/га високоякісного насіння. Вона впроваджена в мережі дослідних господарств Інституту кормів та інших агроформуваннях України. Протягом 2010–2014 рр. вироблено 14,5 т добазового насіння, що дало змогу вирощувати базове насіння високопродуктивних сортів цієї культури Анітра, Спарта, Політанка на площі 1210 га.

 

 

Степан Антонів, Сергій Колісник, кандидати с.-г. наук

Олександр Запрута

Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН

журнал “The Ukrainian Farmer”, травень 2015 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ