Елеватор є невіддільною ланкою логістичного ланцюга, ефективність якого залежить від точних обчислень і чіткого бачення перспективи на кожному етапі розвитку. Зазвичай підприємства не з’являються з помаху чарівної палички: розвиток зерносушильних комплексів відбувається поступово. Це потребує ретельного вивчення ринку, значних інвестицій і вибору надійного та ефективного обладнання, яке допоможе пришвидшити окупність об’єкта. Однією з яскравих точок на елеваторній мапі України є «Савранський завод продовольчих товарів» (ГК «Агрейн»), який будували з нуля, і за 12 років він поступово став найбільшим зерноприймальним підприємством регіону.
Поступова розбудова
Коли Група компаній «Агрейн» придбала «Савранський завод продовольчих товарів», там не було елеватора — тільки склади та зали, у яких спочатку зберігали власне зерно.
«Фактично зерносушильний комплекс будували з нуля, — розповідає директор ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» Віктор Слободян.
— 2012 року на підприємстві встановили один силос потужністю зберігання 5 тис. тонн. Щоправда, маючи одну “банку”, зерно фактично продавали з коліс за нижчою ціною, ніж можна було отримати пізніше, притримавши партію».
За його словами, 2020-го компанія вирішила збільшити потужності зберігання. Ураховуючи тривалі партнерські відносини з KMZ Industries, керівництво «Агрейн» не сумнівалося щодо виробника обладнання. Адже досвід експлуатації силосів, транспортерів і норій на інших елеваторах Групи компаній свідчив про якість і надійність продукції Карлівського машинобудівного заводу.
«У KMZ Industries ми замовили три металеві силоси потужністю зберігання 5 тис. тонн кожен. У цієї ж компанії замовили транспортери, норії тощо. Вони запропонували нам найкращу ціну й умови. З моменту укладання угоди до введення обладнання в експлуатацію пройшло всього три місяці. Полегшало справі те, що фундаменти під силоси ми залили ще 2016/17 року», — уточнив Віктор Слободян.
Директор із продажу, співголова комерційного напряму KMZ Industries Олександр Небеський зауважив, що фахівці компанії обстежили фундаменти під силоси, які тривалий час стояли просто неба. Також вони провели всі фактичні заміри й адаптували силоси KMZ до приєднувальних розмірів по аероднищу готових фундаментів і стикування висотних відміток нових трьох силосів з одним чинним.
«Роботу наших монтажних спеціалістів підганяв урожай ріпаку, який раніше від запланованого терміну через погодні умови почав збирати замовник. Нам довелось приєднати транспортне обладнання за тимчасовою схемою на першому з трьох нових силосів, щоб була змога приймати новий урожай. Паралельно монтажники, не припиняючи роботу, монтували другу та третю місткості, адже важливо було встигнути до наступного надходження зерна на елеватор», — поділився спогадами Олександр Небеський.
На сьогодні потужності одночасного зберігання сільськогосподарських культур на елеваторі «СЗПТ» сягають 20 тис. тонн. Підприємство обладнано найсучаснішим устаткуванням, яке дає змогу приймати, доробляти, зберігати й відвантажувати продукцію з максимально можливим показником галузевої ефективності в регіоні.
«Нині вже можемо зберігати не лише власне зерно, а й партії поклажодавців, доля яких у загальному обсязі становить 30%. Загальна потужність відвантаження сільгосппродукції на елеваторі становить 1200 т/добу автомобільним транспортом.
Цього року плануємо приймати зерно озимої пшениці, соняшнику і кукурудзи. Послуги із сушіння кукурудзи надаватимемо стороннім підприємствам, адже ця зернова є доволі ходовою культурою. Щоправда, саджають її з року в рік усе менше. Натомість більше сіють соняшник і пшеницю через те, що вони менш витратні», — додає Віктор Слободян.
Особливості сушіння
На Савранщині відсутнє централізоване газопостачання. Тому сушарка на елеваторі «СЗПТ» працює на скрапленому газі.
«Перевагою такого палива є легкість у використанні. Адже фактично встановлені на сушарці випаровувачі переробляють скраплений газ на звичайний. До того ж довгі роки скраплений газ був дешевший за природний», — розповів Віктор Слободян.
Переходити на будь-який інший вид палива у компанії не збираються, адже сушарка працює тільки на газу й за 12 років експлуатації довела свою ефективність.
«Зерносушарка SUKUP здатна приймати до 1400 тонн кукурудзи на добу з вологістю 26%. Вона потужна й ресурсоощадна. Сушарка має роздільну камеру, що дає змогу відцентровому вентилятору створювати вакуум у нижній камері, втягуючи зовнішнє повітря через колону із зерном. Це охолоджує зерно та підігріває повітря, яке потім надходить у гарячу зону сушіння зерна, значно зменшуючи споживання палива», — зазначив директор «СЗПТ».
За його словами, за 12 років експлуатації серйозних поламок у сушарки не було. Представництво компанії постійно працює в Україні, тому проблем із запчастинами немає.
«Нині ми приймаємо й очищуємо пшеницю. Ураховуючи те, що в регіоні періодично вимикають світло на тривалий час, наш комплекс працює на генераторі потужністю 510 kVA. Генератор нам дозволяє працювати безперебійно. Щоправда, робота на ньому наполовину підвищує вартість сушіння», — поділився Віктор Слободян.
Станом на тепер вартість зняття тонно-відсотка становить 80 грн. Якщо ж із 1 вересня підвищать акцизи на пальне, сушіння подорожчає на 20%.
Зерно на експорт
На сьогодні на елеваторі працюють 22 особи. На одній зміні — вісім працівників, а сушарку обслуговують дві людини. Найбільш кваліфікованих фахівців-елеваторників забронювали.
Елеватор повністю автоматизовано — від приймання зерна до його відвантаження. Після того, як автівка потрапляє на елеватор, лабораторія відбирає проби й спрямовує збіжжя на приймання. А далі зерно по транспортерах і норіях потрапляє в сушарку. Якщо ж збіжжя не потрібно сушити, воно одразу прямує на зберігання. «Агрейн» — компанія-експортер. Тому з елеваторів партії зерна власним автотранспортом компанії везуть до портів.
«Щоправда, є певні нюанси. Зокрема, припортові зони не несуть відповідальності за партію збіжжя. А за валютними контрактами гроші платять, коли зерно вийшло з порту. За внутрішніми контрактами одразу сплачують 80%, але ж в Україні й ціни зовсім інші. Тому доводиться ризикувати», — зазначив Віктор Слободян.
«Агрейн» експортує агропродукцію в країни Європи й Азії, зокрема, Китай. Щоправда, через те, що уряд КНР запровадив програму підтримки власних фермерів шляхом скорочення імпорту зерна, торік компанія поставила в Піднебесну невеличкі партії, а тепер шукає й опановує нові ринки.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Олександр Небеський, директор із продажу, співголова комерційного напряму KMZ Industries
— Ми маємо тривалі партнерські відносини з ГК «Агрейн», плідно співпрацюючи вже понад 15 років. За цей час було реалізовано багато спільних проєктів, кілька з яких дуже потужні й об’ємні, зокрема, будівництво елеватора «Сервіс Грейн» в Одеській області та «Елеватор Агро» — в Чернігівській.
Реалізація елеваторного комплексу на «Савранському заводі продовольчих товарів» була особливою по-своєму. Перед нами стояло завдання — виготовити, змонтувати й виконати інтеграцію в чинну систему АСУ ТП трь ох місткостей для зберігання зерна по 5246 тонн кожен у досить стислі строки.
Зазвичай співпраця з нашими замовниками не закінчується будівельними роботами. Ми й далі надаємо сервісні послуги, виконуємо ремонтні роботи. У ГК «Агрейн» дуже потужна власна інженерна служба, яка в переважній більшості завчасно проводить планові ремонтні й обслуговчі роботи власними силами.
А от необхідні запчастини замовляють у нас постійно. Також звертаються до нас, коли потрібно провести вузькоспеціалізовані або складні ремонтні роботи, що потребують досвіду й певного устаткування. Наприклад, торік на «Елеватор Агро» наші фахівці провели виготовлення й заміну даху хопера (не нашого виробництва) без демонтажу всієї споруди, що дозволило суттєво зменшити витрати нашого партнера на цей ремонт.
The Ukrainian Farmer
