Тваринництво

Сучасна вітчизняна техніка допомагає ПСП «Колос» збільшувати надої молока

Надійні помічники

Надійні помічники
Соломорізка здатна за 2,5 год насікти 92 тюки сіна вагою 160 кг кожен і 40 тюків соломи

Сучасна вітчизняна техніка допомагає ПСП «Колос» збільшувати надої молока.  

Тваринники знають, як важливо для збереження продуктивності молочного поголів’я забезпечити корів збалансованими кормосумішами. Ключове значення має не лише їхня якість, а й регулярність подачі. Адже експериментальним шляхом доведено: завдяки постійному споживанню якісного, енергетично цінного корму корова за добу додатково отримує 1–2 кг сухої речовини раціону, відтак виробляє додаткові 2–3 кг молока. Ясна річ, якісне подрібнення об’ємистих кормів може забезпечити тільки сучасна техніка. Як вона допомагає фермерам у роботі, ми побачили в ПСП «Колос» на Київщині. 

Господарство має довгу історію, що тягнеться від радянських часів, з 2005 року працює як приватне сільгосппідприємство. Має в обробітку понад 2 тис. гектарів ріллі, де вирощують пшеницю, жито, тритикале, овес, кукурудзу, сою, гречку, просо, соняшник. Складова виробництва — молочна ферма на 840 голів ВРХ, з них 320 дійних корів породи голштин. Середні надої молока — 9 т на корову. 

Протягом свого існування ПСП «Колос» переживало різні часи, але війну, що докотилася до Київщини, — вперше. Про жахи розбомбленої окупантами Бородянки цього року дізнався весь світ, а «Колос» розташовано в безпосередній близькості від колишнього райцентру. 

Юрій Мудрик: «Для нас головне в техніці — надійність і продуктивність»

— На щастя, під час авіабомбування, вуличних боїв у селищі ферму не зачепило, але потім окупанти навідувалися щодня, — розповідає начальник цеху тваринництва Юрій Мудрик. — Важко було: концентрованих кормів бракувало, тож годували корів сіном і силосом, вода також не завжди була — тільки коли вдавалося накачати, бо світло зникло 25 лютого, тож працювали на генераторі. Корів доїли замість трьох два рази на день, молоко роздавали людям, решту — виливали. Через неповноцінну годівлю надої впали. Нині повернулися до звичного режиму роботи: доїмо тричі, годуємо двічі на день збалансованими кормами. 

Перш ніж провести екскурсію фермою, пан Юрій запропонував оглянути складені неподалік тюки із сіном і соломою — щоб продемонструвати якість подрібнення кормової сировини. Вона й справді висока. Тут же «читає» невеличку лекцію. 

— Для збільшення надоїв велике значення має якість кормів, їх збалансованість. Якщо раніше ми давали тільки сіно чи силос із додаванням концентрованих кормів, то тепер набір інгредієнтів значно розширився — їх може бути 10–15 різних видів. Зокрема, в раціоні наших корів — силос, сінаж, сіно, солома, пивна дробина, концентровані корми, шрот, сіль, премікс, кальцій. Як відомо, корова — перебірлива тварина, з кормового столу вона вибирає найкраще, найсмачніше. Але таке однобоке харчування викликає порушення травної системи, ацидоз рубця — у результаті не лише падають надої, корова навіть може загинути. Тому для функціонування травної системи в корм треба вводити грубі компоненти, сіно й солому. Але важливо правильно їх подрібнити. В основному наша подрібнена солома та сіно завдовжки 2–3 см — саме така фракція потрібна для раціону корів, усього 1–2% завдовжки 4 см. 

Після оглядин тюкованих кормових заготовок проходимо власне до техніки, що здатна так якісно їх підготувати до споживання тваринами. Це новенький причіпний подрібнювач соломи та сіна Demi-mix, який господарство придбало пів року тому. Його обладнано фрезою та дисковим ротором, що забезпечує швидке подрібнення, через встановлене решето виходить рівномірна фракція. Керує технікою тракторист із кабіни трактора за допомогою електронного пульта. У господарстві подрібнювач агрегатують із 300-сильним «Джон Діром», хоч він може працювати й у парі з трактором потужністю від 80 к. с., починаючи від звичайного МТЗ. 

— Нині всі ферми — і в Україні, і за кордоном купують подрібнювачі, — каже Юрій Мудрик. — Дехто купує стаціонарну соломорізку, але врешті-решт приходить до того, щоб купити причіпну. Тому що це зручно і більш економно. Бо до стаціонарного подрібнювача треба підтягувати потужне джерело енергії, щоб якісно подрібнити солому чи сіно. Це тільки здається, що їх легко подрібнювати. На стаціонарному подрібнювачі фактично цілий день повинні працювати дві-три людини, постійно закидаючи в нього тюки. І все одно продуктивність буде не та. Натомість на цій причіпній соломорізці ми можемо працювати в будь-якому місці, а щодо продуктивності судіть самі: ми за 2,5 год насікли 92 тюки сіна вагою 160 кг кожен і 40 тюків соломи. Тобто 15 і 6,5 т відповідно. І це разом із подачею тюків і розрізанням шпагату на них. Хто розуміється на цій роботі, підтвердить, що це колосальна потужність. Нам цих 2,5 год роботи трактора вистачає на 7 днів повноцінної годівлі корів, а ми немало даємо сіна та соломи — на дійну корову по 4 кг щодня. 

Якісне подрібнення кормів — половина справи. Далі їх потрібно змішати й вчасно роздати коровам. Це вже робота кормозмішувача. У ПСП «Колос» вже шість років її бездоганно виконує причіпний кормозмішувач Demi-mix. Незважаючи на те, що навантаження на нього інтенсивні — адже доводиться змішувати та роздавати корми двічі на день майже тисячі корів, — серйозних поломок не було. Хіба що стерся шнек, який оперативно за 2–3 год замінили техніки компанії Demi-mix, заздалегідь його замовивши. І агрегат знову поїхав працювати. 

— Чому придбали техніку в Demi-mix, а не іноземного виробника? — перепитує Юрій Мудрик. — Ми міркували так: нам потрібно, щоб техніка була надійною, щоб вона працювала постійно, змішуючи корми, бо худобу треба годувати регулярно, інакше падають надої. Так, можна купити якісну імпортну техніку, але ж левова частка її вартості — за бренд, ще продавець собі на ній хоче заробити. Окрім того, є свої хитрощі: коли купують імпортну техніку, ніхто не акцентує на запчастинах. Елементарно колесо може поламатися — адже відомо, які в нас дороги, а поготів біля ферм. А заміну в нас не знайдеш, тож стоятиме і дорогий міксер, і робота. А в нашій справі роздати корм із запізненням на 1–2 год — значить недоотримати 0,5–2 т молока від поголів’я. Тому ми подивилися, як працює ця техніка в інших господарствах і купили й собі таку. 

Кормозмішувач Demi-mix вже шість років бездоганно роздає корм коровам

Кормозмішувачі Demi-mix обладнано італійськими комплектуючими, конструкцією власного виробництва, а також надійною електронікою, конкуруючи з такими відомими фірмами, як Siloking, BvL, Kuhn, Trioliet. Міксеркормозмішувач для ВРХ має форму перевернутого зрізаного конуса, в центрі якого встановлено шнек (в старших моделях їх може бути кілька) з ножами для подрібнення і змішування корму. Вони приводяться в дію від вала відбору потужності трактора. На стінках бункера кормозмішувача встановлено протирізальні пластини — завдяки цьому подрібнення грубих кормів відбувається краще. 

Як вже зазначалося, кормозмішувач виконує функцію кормороздавача. Підготувавши суміш для годування, він переміщується до годівниць, гідроциліндром відчиняє вивантажувальне вікно і, рухаючись, вивантажує суміш. Завдяки цьому розподілення кормової суміші відбувається без участі людини, що зменшує час на годування ВРХ. 

— Для нас головне в техніці — надійність і продуктивність, — каже пан Юрій. — Техніка Demi-mix саме така. Звісно, за шість років роботи кормозмішувача не обходилося без дрібних поломок — на рівні відваленого болтика. А високотехнологічні деталі імпортного виробництва надійні, служать довго і в принципі не ламаються. Але ці проблеми швидко усуваються. Власне, це ще один чинник, що вплинув на наше рішення купити в Demi-mix техніку — оперативний ремонт у разі поломки. Молодці. Добре, що є такий вітчизняний виробник. 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ