Нині у всьому світі підвищується запит на відновлювальне землеробство: разом з усвідомленням того, що застосування інтенсивних технологій це — прямий шлях до деградації ґрунтів і загроза всьому біорізноманіттю. Стандарти сталого землеробства, розроблені фахівцями ФАО, передбачають перехід на мінімальний обробіток ґрунту, боротьбу з його ущільненням на полі, внесення органічних добрив, вирощування бобових культур і багаторічних трав, а також активне застосування сидератів (ґрунтопокривних культур).
Вочевидь технологія no-till якнайповніше відповідає цим рекомендаціям, зокрема, в частині використання покривних культур, які є обов’язковою складовою «нульової» технології. Досвід найуспішніших іноземних і вітчизняних ноу-тілерів доводить, що вирощування покривних культур навіть без унесення органічних добрив сприяє збільшенню в ґрунті органічної речовини. На жаль, в Україні через брак вологи фермерам не завжди вдається отримати сходи покривних культур, причому не лише на Півдні, а й у Центральній Україні. Утім, відомий ноу-тілер із 15-річним стажем Михайло Войтовик, директор ТОВ «Мрія», що на Київщині, за багато років навчився працювати з покривними культурами і навіть дослідив, за яких умов вони принесуть найбільшу користь полю. Для цього торік провів експеримент, висіявши різні сумішки від різних виробників.
Строки та норми
— Один із постулатів технології no-till — ґрунт постійно має бути вкритим рослинністю чи рослинними рештками, — каже Михайло Войтовик. — Раніше я вирощував післяукісну гречку, але вже тривалий час після озимої пшениці висіваю сумішки покривних культур. Торік, зібравши озиму пшеницю, разом із чотирма компаніями-виробниками — «СМАРТ КРОПС», «Суффле Агро», «Заатбау» та RAGT — ми заклали дослід, щоб порівняти ефективність різних сумішок. Варто зазначити, що рік у нашій зоні видався сприятливим для сільського господарства, з достатньою кількістю опадів. Тож без проблем отримали сходи покривних культур, усі сумішки показали добрі результати, але з нюансами. Серед запропонованих сумішок є дуже якісні, з добре підібраним складом, але для технології no-till вони непридатні — дрібне насіння нездатне прорости в наших умовах. Звідси висновок: для кожної технології і навіть для кожного поля потрібно підібрати свою сумішку. Наприклад, для мого поля найкраще підходить сумішка «СМАРТ КРОПС» — ми вже чотири роки працюємо з цією компанією і за цей час відпрацювали і склад сумішки, і технологію висіву під наші землі. У результаті отримали вищі на 50 см рослини, порівнюючи з іншими сумішками. Ще одне спостереження: треба дуже ретельно підбирати норму висіву. Наприклад, інші сумішки також непогані, але 30–40 кг/га виявилася завеликою для наших умов. Сходи ми отримали, але результат не відповідав очікуванням, бо посіви були загущеними, що стримувало їх розвиток. Здавалося б, банальні речі, але вони працюють.
Узагальнюючи результати проведеного експерименту, можна дійти певних висновків щодо роботи з покривними культурами за технології no-till. Для того щоб поле якнайшвидше вкрилося рослинністю, потрібно якнайшвидше провести сівбу, за можливості під час збирання врожаю. Михайло Войтовик сіє ноу-тільною сівалкою відразу після збирання озимини, максимум протягом трьох днів, доки в ґрунті є волога. Сіяти можна не лише сівалкою, а й поверхнево або ж через висівні аплікатори, встановлені на комбайні.
Друга умова результативної «роботи» покривних культур — мінімум 3 т/га вегетативної маси, яка після припинення вегетації лишається на полі як органічна речовина. Для цього слід правильно закласти норму висіву. Пан Михайло експериментальним шляхом визначив, що для Білоцерківщини, де він працює, вона не має перевищувати 10–12 кг/га за достатнього вологозабезпечення. На Півдні взагалі потрібно сіяти нормою 3–5 кг/га. Таким чином, покривні культури будуть забезпечені оптимальною площею живлення та вологою. Практикою доведено: за маленьких норм висіву культури добре кущаться, виконуючи свою основну функцію — вкривати ґрунт.
Окрім того, в незагущені покривні посіви навесні можна сіяти основні культури — сівалкою вони дуже легко нагинаються й розбиваються. Саме так вирішив учинити й пан Михайло.
Робота з ґрунтом
Збереження ґрунтової вологи — одне з головних завдань покривних культур. Тому дивно чути, коли фермери кажуть, що не вирощують покривних культур, бо вони забирають вологу з ґрунту. Щоб остаточно з’ясувати для себе це питання, Михайло Войтовик торік перевірив вологоміром рівень вологи в ґрунті після покривних культур, а також після сої та озимої пшениці, висіяної по соняшнику. З’ясувалося, що в 40 см шарі ґрунту після сої було 116 мм вологи, після пшениці — 118 мм, а під сумішкою «СМАРТ КРОПС» — 124 мм.
— Виявилося, що земля акумулює більше вологи під покривними культурами, ніж після сої, коли фактично відпочиває, — підсумовує фермер. — Це переконує, що треба сіяти покривні культури, накривати ними землю й берегти вологу. От і тепер після того, як випав сніг, у сусідів на виораних полях чорніють гребені, а в мене все поле біле, тобто волога накопичується.
Ще одна роль покривних культур — розущільнення ґрунту кореневою системою. Роками Михайло Войтовик спостерігав, як гречка спушує ґрунт. Тепер перевірятиме роботу кореневих систем сумішок культур.
— Щодо складу, то за багато років ми визначилися, що для наших умов найпридатнішими є сумішки вики ярої, редьки олійної, гірчиці, льону, фацелії, — розповідає Михайло Войтовик. — Після ріпаку доцільно до цієї сумішки додавати суданку, яка лишає чимало решток, — після злакових вона непотрібна, бо вони й так лишають багато соломи на полі. Така сумішка збалансована, кожна рослина в ній відіграє свою роль. Наприклад, вика фіксує азот — співвідношення азоту до вуглецю становить 16 : 1, це значить, що мікроорганізми дуже швидко перетворюватимуть її рештки на гумус. Редька й гірчиця поліпшують фітосанітарний стан поля. Фацелія та вика вегетують аж до морозів, коли всі інші культури відмирають у листопаді.
Позитивний баланс
Одна з переваг сидератів (або покривних культур — залежно від способу їх використання) — можливість зекономити на мінеральних добривах. Причому доведено, що в довгій перспективі сидерація дає ще кращий результат, адже має накопичувальний ефект. Своєю практикою Михайло Войтовик підтверджує цю тезу.
— Мене завжди цікавило питання відтворення родючості ґрунту, — каже фермер. — Якось в одному інтерв’ю мене запитали: яке найбільше моє досягнення? На мою думку, це позитивний баланс гумусу, який я отримав за 12 років — +1% гумусу у 20 см шарі ґрунту. Таким чином я спростовую своїм досвідом твердження науковців про неможливість відновити природну родючість ґрунту жодною технологією. No-till може зупинити деградацію ґрунтів. Чомусь думають, що за 17 років на полі, де верхній шар не чіпає ґрунтообробна техніка, має бути подушка з решток 20 см. Але в мене її немає. Бо мікроорганізми перетравлюють пожнивні рештки й таким чином утворюється гумус.
Завдяки роботі «братів менших» Михайло Войтовик уносить набагато менше міндобрив. Його економіка явно має позитивний баланс:
— Вартість сівби покривних культур торік була 3 тис. гривень, з яких 1000 — робота посівного агрегата, 1000 — вартість насіння і 1000 грн — гліфосату для знищення бур’янів перед сівбою. Натомість того року 1 ц аміачної селітри коштував 3 тис. гривень, — підраховує фермер. — Чи можна порівняти 3 т/га органічних решток і 1 ц/га аміачної селітри? Це не порівнювані речі, але всі хочуть одразу бачити результат. Проте його видно через певний час, коли накопичуються органічні рештки. От під урожай 2023 року під озиму пшеницю я вносив 50 л/га РКД в рядок і 100 л/га КАС для підживлення. І отримав 7 т/га. Однак кожен рік — специфічний, все залежить від кількості вологи. А покривні культури — це завжди плюс: якщо не отримали результат цього року, то отримаємо наступного.
The Ukrainian Farmer
