Об’єднана Європа визнала еквівалентність українських стандартів виробництва та сертифікації насіннєвого матеріалу. Документ, підписаний очільниками Європарламенту і Ради ЄС, уже набув чинності. Тож у новий рік насіннєвий бізнес увійде з новими викликами і новими амбітними цілями.
До цього визнання Україна йшла понад десятиліття. Ще 2009 року ратифікувала конституцію Міжнародної асоціації контролю якості насіння (ISTA) і долучилася до першої схеми сортової сертифікації Організації економічної співпраці та розвитку (OECD). Стратегічна мета згуртувала гравців насіннєвого ринку і 2011 було створено Насіннєву асоціацію України (НАУ). Відтоді українські та іноземні виробники активно нарощують потужності з виробництва якісного насіннєвого матеріалу. В Україні відбулася реформа державної системи сертифікації насіння. Як пригадує екс в.о міністра агрополітики Ольга Трофімцева, після офіційного міжнародного аудиту представниками DG Sante у 2015-му залишалося лише подолати політичні бар’єри й бюрократичні процедури ЄС. Утім це «лише» розтягнулося в часі мало не на п’ять років – наснаги в цій непростій ситуації учасникам ринку додавала активна позиція НАУ. Велику допомогу Україні у визнанні її рівноправним членом насіннєвого ринку Європи надавала на всіх етапах Європейська насіннєва асоціація Euroseeds. Як зазначила виконавчий директор НАУ Сюзана Григоренко, сьогодні ми можемо підтвердити і стійкість нашої галузі, і її інноваційність. На часі – нові репутаційні обрії українського насіння: «Ми можемо тепер формувати власну репутацію, власну впізнаваність, власний рейтинг»
– Крім визнання, звичайно, це велика відповідальність і нові можливості для України, – наголошує Віктор Карбівський, голова правління Насіннєвої асоціації України (НАУ), генеральний директор «Лімагрейн Україна». Втім, на його думку, не слід очікувати якогось різкого збуту, різкого експорту. Передусім ідеться про спрощення бізнес-процесів між Україною та ЄС. Зокрема, на українських теренах найближчим часом спостерігатимуться нові високі інвестиції у ведення насіннєвого бізнесу. А виграє від цього і країна, і споживач.
Як зазначив Андрій Касьян, заступник голови правління Насіннєвої асоціації України, керівник департаменту BASF Agricultural Solutions в Україні, Молдові та країнах Кавказу, більшість із топ-менеджерів міжнародних компаній, які працюють в Україні, є українцями, і саме вони виступають амбасадорами нашої країни в світовому насінництві та визначають стратегію розвитку ефективного використання земельного та насіннєвого потенціалу. І додає: «Тепер кожному з нас буде набагато легше позиціонувати європейському та глобальному топ-менеджменту обраний Україною вектор поступу. Тим паче, що Україна має всі можливості для впевненого руху вперед».
– Дле мене перший суттєвий крок, коли в нашій індустрії ми працювали на результат разом, – зазначив Ромен Дестйо, генеральний директор MAS Seeds (ТОВ «Маїсадур Семанс Україна»). На його думку, успіх, якого було досягнуто, є спільним, оскільки НАУ як профільна організація об’єднала фермерів, учасників насіннєвого ринку, долучила до цього питання державні органи та міжнародні організації. Тож аби досягнути нових амбітних цілей, і надалі треба розвивати взаємодію.
Визнання ЄС суттєво спростить ведення бізнесу багатьом насіннєвим компаніям, зауважив Олександр Федоров, генеральний директор із загальних питань ТОВ «КВС-Україна». На його думку, нові перспективи відкриваються, зокрема, й перед українськими селекціонерами та провідними селекційними компаніями. А площі, що закладатимуть під зерно на насіння, зростатимуть. «У його виробництві будуть задіяні аграрії, сертифіковані господарства, що вміють і знають, як правильно виростити якісне насіння. Це також їхня перемога і я хочу їх привітати», – наголосив він.
Визнання ЄС – це передусім репутаційний виклик: чи готові будуть феремери та замовники з Німеччини, Франції, Бельгії, Іспанії купувати вирощену в Україні насіннєву продукцію? Сергій Клішин, директор бізнес-підрозділу «Насіння» ТОВ «Сингента» пригадує часи, коли українські фермери років п’ять опиралися насінню румунського походження, а ось тепер на часі зворотній процес…
Власне, якість українського насіння суттєво вища (в ЄС виробництво суттєво дорожчає з року в рік через величезний регуляторний пресинг). Відтак українські насінницькі компанії мають нагоду знизити ціни як для власного фермера, так і для європейського.
Сьогодні, як зазначають гравці ринку, насінництво перебуває на тому етапі, коли виробник цілком нормально ставиться до наявної на ринку продукції вітчизняного походження. Україна є міжнародним хабом – і за експортним, і за виробничим потенціалом. Тому й ціна на продукцію формуватиметься залежно від ринкових запитів. Звісно ж, вирощене в Україні насіння має довести свою репутацію. Щойно споживач упевниться у високій якості продукції – не буде жодної економічної чи бізнесової причини від неї відмовлятися. Тож це лише питання часу – як швидко український виробник насіння пройде цю репутаційну еволюцію. Нехай яким буде цей шлях, насіннєвий бізнес України сьогодні упевнено прямує до нових здобутків – на хвилі доленосних змін.
газета “АгроМаркет”, листопад 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
