Немаленький валовий збір яблук та дуже неоднорідна їхня якість. Низькі ціни на внутрішньому ринку та більш-менш прийнятні на експорт, але тільки у гривні. Багато яблук на перероблення на сік та значне зменшення їх споживання у свіжому вигляді. Такі основні тренди поки найскладнішого для українських садівників сезону, який триває в умовах воєнного часу.
Додайте сюди гострий дефіцит обігових коштів внутрішніх виробників, непогані врожаї в європейських країнах, які тиснуть на ціну, та загрозу зберігання яблук через відключення електроенергії. І отримуємо найсуворіші умови для виробництва, в яких вирішує правильний вибір виробничої та збутової стратегії, швидке й гнучке реагування на будь-яку зміну обставин з одного боку та витриманість під час прийняття стратегічних рішень з іншого.
Трохи підтримали галузь грантові програми, які запрацювали у воєнний період, — як від іноземних організацій, так і державна грантова програма на закладання нових садів, ягідників та виноградників. Список її учасників постійно збільшується — в основному за рахунок виробників яблук, ягід та горіхів. Проте грант на теплицю майже не має попиту, багато хто з виробників вважають його умови нереалістичними для виконання.
У будь-яких негараздах приховані й можливості, кажуть експерти. Споживчий ринок змінюється, з ним повинні змінюватись і виробники — шукати нові канали збуту, диверсифікувати виробництво, продумувати шляхи перероблення та дороблення. Причому саме малі виробники, які найбільше постраждали від ситуації, можуть бути мобільнішими у прийнятті рішень.
ДВА ВРОЖАЇ
Разом з Українською асоціацією аграрного експорту компанія USPA Fruit прогнозує за результатами 2022 року падіння урожаю на 10%, як порівняти з 2021-м.
«Хоча всі розуміють, що оцінка дуже з неба», — додає Володимир Гуржій, керівник USPA Fruit. За даними компанії, цього року промислове виробництво яблук в Україні перевищило 600 тис. тонн. Для порівняння: за офіційними даними, 2021 року в Україні було зібрано всього 1279 тис. тонн яблук, зокрема в межах 400 тис. тонн зібрали галузеві підприємства.
Не очікує надврожаїв і експерт плодоовочевого ринку України Марія Лакеєва, однак Україна за підсумковою статистикою 2022 року може отримати один з найкращих валових зборів, вважає вона. При цьому на ринку тривалий час залишалася продукція урожаю 2021-го. Наприклад, на ринку «Столичний» у Києві й зараз є яблуко тогорічного сезону.
«Яблук на ринку вистачає, — констатує адміністратор ринку Іван Григорович. — Цього року залишилося рекордно багато яблук урожаю минулого року. Зазвичай на ринку триває активний продаж з лютого до початку перших ягід, але цього року через війну вони в цей період продавалися дуже мало».
Протягом осені продажі яблук на ринку знову сповільнилися. Щонайменше за останній місяць клієнти ринку купують їх та й взагалі фрукти лише потрохи. Зараз у них або не вистачає грошей, або вони притримують їх для новорічних закупівель продуктів, припускає Іван Григорович. До того ж торгівля фруктами традиційно завмирає з приходом морозів.
Якщо порівнювати з попередніми роками, темпи збуту яблук всередині країни на порядок нижчі через зменшення купівельної спроможності населення та зниження загалом кількості основних споживачів яблук в країні — дітей та жінок, зі свого боку пояснює аналітик фруктового ринку Марія Лакеєва. Через воєнні дії в Україні значна кількість дітей та жінок зараз перебувають за кордоном.
За даними Марії Лакеєвої, на сьогодні яблуко у великому опті пропонують у середньому по 8‒10 грн/кг залежно від якості, сорту та умов постачань. Ціни на яблуко вже знизилися до тогорічного рівня, і, враховуючи ситуацію загалом, не виключаю, що ця тенденція зберігатиметься щонайменше ще кілька тижнів.
Яблука на ринку «Столичний» продавали від 5,5 грн/кг — найпростіше яблуко, а добірні — на рівні минулого року, від 15 грн плюс-мінус 4 грн залежно від калібру. Загалом щодо фруктів на «Столичному» зимовий сезон, що почався, не відрізняється від минулих років: основні позиції зараз — мандарин, яблуко, груша. При цьому, за спостереженнями Івана Григоровича, імпорту менше на прилавках не стало, але й більше теж. Незмінними залишилися й напрями, звідки привозять яблука, — переважно Чернівці та Вінниця.
Якість дуже неоднорідна по всій країні, констатує Марія Лакеєва. Цього сезону вона залежала насамперед від фінансових можливостей господарства та його розташування. Навіть у виробників на підконтрольних територіях нерідко виникали логістичні проблеми, особливо на початку повномасштабного вторгнення військ РФ.
Більш-менш вдалим у поточному році Марія Лакеєва вважає сезон слив. Навіть в умовах збільшення виробництва фермери мали змогу отримати вищу ринкову ціну, аніж торік. У середньому протягом сезону продукція поступала у продаж по 15‒20 грн/кг. Крім того, вона була і більш високої якості, ніж минулого сезону.
«Цьому сприяли передусім погодні умови: помірна кількість опадів не давала змоги поширюватися хворобам та шкідникам, і, на відміну від яблук, слива потребує меншої кількості оброблень, через що було і менш критичне порушення технологій виробництва», — каже експертка.
СОКОВИЙ ТРЕНД
Попри відносно хороші погодні умови, що могли сприяти отриманню доброго врожаю як за кількісними, так і якісними показниками, суттєвою перепоною стало порушення технологій вирощування у багатьох господарствах.
Через девальвацію гривні, руйнування звичних логістичних маршрутів зовнішньої торгівлі внаслідок війни, зростання витрат на енергоносії, деякі виробники були вимушені або скоротити кількість оброблень ЗЗР та внесення добрив, або провести їх з порушенням рекомендованих строків, що також вплинуло на майбутній врожай.
Експертам дуже складно оцінити ситуацію на тимчасово окупованій території країни. І тут вже йдеться не тільки про ЗЗР та добрива, а й загалом про стан садів, можливості проведення хоч якихось робіт тощо.
Попри те, що було багато прогнозів щодо економії на технології, якість урожаю яблук в нинішньому році вважається високою, зауважує Володимир Гуржій, хоча значною мірою це стосується саме підприємств, які орієнтовані на експортну діяльність.
Щодо трендів внутрішнього ринку, керівник USPA Fruit вважає доцільним коментувати лише перероблення яблук, яка набула актуальності в умовах кризи збуту та зберігання плодів.
Перероблення на концентрований сік — це глобальна ринкова позиція, де Україна має лідерські позиції, зазначає Володимир Гуржій, адже більшість яблук переробляють саме в цей продукт. Решта перероблення: чипси, пюре, соки прямого віджиму — є значно меншими в об’ємі і майже не впливають на ринок.
«У зв’язку з тим, що дехто з виробників яблук вирішив позбавитися ризиків тут і зараз, багато яблук було спрямовано на перероблення саме концентрованого соку прямо із садів, згодом тренд продовжився, і нині переробляють також великі обсяги», — розповідає експерт.
Зважаючи на те, що за обсягом урожай був великим — на перероблення також відправляли яблука, для яких просто не вистачило місця в холодильниках. «Хоча й були регіони, де зібрали менше яблук, бо зловили періодичність, завдяки високому урожаю минулого року», — додає експерт.
КУПУЮТЬ УКРАЇНСЬКЕ
Попри доволі негативний тренд щодо вартості логістики та дорогі елементи пакування, експорт яблук почався активно, констатує Володимир Гуржій, хоча було і декілька ринкових перепон.
«Сербія та Туреччина активно стартували і, можна сказати, що задали низькоціновий тренд на ринках споживання. Економіка експортерів звузилася з двох сторін: з одного боку, витрати виросли, а з іншого — ціновий тиск. Наразі постачання яблук сорту Роял Гала з цих країн обмежені, але ще й досі цей тренд впливає на цінові настрої з боку баєрів», — пояснює керівник USPA Fruit.
За його спостереженнями, географія експорту українського яблука була стабільною, якщо не рахувати білоруський ринок, який завжди превалював у структурі експорту, а зараз повністю відсутній через війну.
Марія Лакеєва серед перспективних ринків збуту виділяє країни Близького Сходу, Португалію та Іспанію. «Проте і на цих ринках у поточному сезоні конкуренція буде доволі високою», — прогнозує вона. На її думку, ситуація з експортом цьогоріч доволі нелегка, і питання не тільки в ускладненій логістиці. Хоча Україна в цьому сезоні зібрала доволі непоганий врожай яблук та могла б запропонувати міжнародному ринку непогані обсяги фруктів, проте хороший врожай зібрала і більшість європейських країн.
«Треба враховувати і той факт, що, на відміну від України, господарства країн ЄС більш високотехнологічні та не мали тих проблем з обробленнями, як наші господарства. Тому навіть за рівних цінових пропозицій наше яблуко, на жаль, програє у якості», — констатує Марія Лакеєва.
Загалом оцінювати експортні можливості України поки ще рано, резюмує вона, хоча перспективи непогані. По-перше, експортно орієнтовані господарства намагалися зберегти якість яблука, і вони справді мають пропозицію експортної якості. Крім того, за спостереженнями Марії Лакеєвої, на сьогодні помітна тенденція до зростання попиту на українські продукти за межами країни.
«По-перше, цей тренд зумовлено великою кількістю українців за кордоном, які хочуть купувати продукцію своєї країни, — пояснює вона. — По-друге, як для наших співвітчизників за кордоном, так і для жителів ЄС, купувати українське — це підтримувати український бізнес і країну загалом. Це підтверджує і активність на стендах українських виробників на міжнародних виставках. Однак поки прогнозувати якісь обсяги доволі складно, оскільки залишається ще питання логістики».
ПРОБУЙТЕ НОВЕ
На внутрішньому ринку яблук ситуація суттєво навряд чи зміниться, вважає пані Лакеєва. Виробники продаватимуть передусім те яблуко, яке не підходить для довготривалого зберігання. Незначне зростання можливе перед самим Новим роком. По-перше, певною мірою зменшиться пропозиція яблук, по-друге, враховуючи нестабільний курс валют і очікуване удорожчання екзотичних фруктів, експертка не виключає і збільшення попиту на яблука.
Утім, якщо ще у вересні-жовтні можна було говорити про те, що все ж таки виробники активно закладають яблуко на довгострокове зберігання з надією на поліпшення цінової ситуації у другій половині сезону, то вже зараз, у грудні, ситуація виглядає менш оптимістичною. Наразі через віялові та екстрені відключення світла процес зберігання яблук помітно ускладнився, та деякі виробники взагалі відмовляються від подальшого зберігання, оскільки наразі забезпечити стабільне енергоживлення просто не в змозі.
У такій ситуації тренд на закладання нових яблуневих насаджень, до якого підштовхує запроваджена державою грантова програма, набуває неоднозначного сенсу. На думку Володимира Гуржія, грант треба давати винятково експортно орієнтованим виробникам, бо внутрішній ринок насичений, а підтримка насадження яблук сортів Чемпіон, Симиренко та інших старих не експортних сортів буде тільки вбивати ринок.
У будь-якому разі виробники повинні зважено підходити як до вибору культур, так і до сортового складу та технічного оснащення господарства, наголошує Марія Лакеєва.
«Будь-яка культура може бути перспективною та прибутковою. Усе залежить від того, як фермер підійде до процесу виробництва та маркетингу. Адже спочатку варто визначитись із потенційним ринком збуту та його потребами, а вже потім слід обирати культури, сорти тощо», — вважає експертка.
Однак, на її думку, варто враховувати, що внаслідок реалізації державної грантової програми на сад/ягідник суттєво збільшиться і кількість гравців на ринку, зокрема й тих, хто до цього в кращому випадку був дотичний до сектору або мав певний досвід у садівництві. Тому, закладаючи нові насадження, треба починати зі стратегії не виробництва, а продажів.
Щодо реакції на зміни обставин, садівникам не треба боятися пробувати щось нове, вважає Марія Лакеєва. І тут йдеться не стільки про виробництво, а про диверсифікацію каналів збуту і, можливу, дороблення та перероблення.
«Споживчий ринок зараз дуже змінився, і на це впливає багато чинників: від фінансової спроможності споживача до падіння споживацької спроможності. І наразі найбільш мобільні у прийнятті рішень невеличкі господарства, які й потрапили у найскрутнішу ситуацію щодо оборотних коштів», — каже Марія Лакеєва.
Треба сьогодні відстежувати грантові можливості не тільки від держави, а й від приватного сектору та іноземних донорів. Як показує практика деяких господарств, участь у таких програмах може стати непоганим трампліном для подальшого розвитку. Є програми співфінансування, а є націлені на майже повне покриття витрат на закупівлю обладнання, посадкового матеріалу тощо.
«Сьогодні успішність у продажах можлива не тільки завдяки якості продукції, а й через її пізнаваність, — зауважує експертка. — Тож, якщо господарство має власну торгову марку, або безпосередньо продає продукцію кінцевому споживачу, дуже важливо приділяти час саме комунікації та просуванню продукції — активне ведення соціальних мереж, заохочення наявних клієнтів, радити продукцію друзям та знайомим».
Більш великим чи більш амбітним господарствам варто відвідувати профільні заходи, зокрема й профільні міжнародні виставки, щоб бути в курсі всіх останніх тенденцій на ринку та першим впроваджувати це на власному виробництві.
Садівництво по-українськи
