Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Овочі - Ягоди - Сад

Коричнево-мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stål.): особливості біології та заходи обмеження його шкідливості у яблуневих насадженнях України

Поділитись:
Коричнево-мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stål.): особливості біології та заходи обмеження його шкідливості у яблуневих насадженнях України
Доросла особина коричнево-мармурового клопа

Надзвичайно важливою проблемою, що склалася в промислових насадженнях яблуні протягом останніх двох років, — поява у цих садах у південних і частині центральних областей України вкрай небезпечного карантинного об’єкта — коричнево-мармурового клопа (Halyomorpha halys Stål.) (рис. 1).

Цей виходець із країн Південно-Східної Азії активно заселив території США, Канади, Нової Зеландії (Fogain R., Graff S., 2011; Duthie C., Tana V., Stephenson B., Yamoah E., Mc Donald B., 2012; Callot H., Brua C., 2013), Європи (Heckmann R., 2012); Грузії, Казахстану, Південь РФ, Автономну Республіку Крим (Карпун М. М., Айба Л. Я., Журавлева Є. М., Ігнатова Є. А., Шинкуба М. Ш., 2015).

В Україні появу цього шкідника було зареєстровано у 2018 році (Н. В. Скрипник, 2019). Мабуть, він мігрував до України через теплі зими протягом останніх п’яти років, відсутності низьких температур повітря взимку, порушення вимог зовнішнього карантину інше.

Рис. 2. Доросла особина ягідного клопа

Варто нагадати, що в садових і ягідних насадженнях України шкоди завдають ще три види клопів, а саме: зелений, ягідний і грушевий. В окремі роки ці шкідники можуть завдати рослинам значної шкоди, але вони впродовж свого життя пошкоджують тільки листки, плоди, ягоди плодових культур (в окремі роки частково харчуються бур’янами), навіть є дещо схожими на вигляд (ягідний клоп, рис. 2).

Можна впевнено сказати, що коричнево-мармуровий клоп є особливо небезпечним для аграріїв багатьох країн світу, тепер цей об’єкт активно утримує лідерські позиції щодо шкідливості й очікуваних збитків у сільськогосподарському секторі України.

Шкідник пошкоджує насіння, плоди та ягоди, молоді пагони багатьох рослин, а саме: плодових, польових, декоративних, лісових і овочевих культур, винограду й інших, а також харчується бур’янами. Перелік рослин-живителів налічує більше як 300 видів рослин із 49 родин, однак перевагу надає представникам родини Rosacea (K. Duthie, M. Tana, B. Stephenson. 2012; Bergmann, E.J., 2016).

Варто загострити увагу на те, що інвазія цього виду є надзвичайно складною. Уперше в 90-х роках минулого століття комаха вийшла за межі природного ареалу (де її чисельність істотно контролювали природні вороги) та потрапила на території багатьох країн у різних частинах планети, де успішно акліматизувалася.

Мапа поширення Halyomorpha halys Stål. у світі

Коричнево-мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stål.) належить до родини Pentatomidae ряду Hemiptera. Цього небезпечного багатоїдного шкідника додали до «Єдиного Переліку карантинних об’єктів Євразійського економічного союзу», затвердженого Радою Євразійської економічної комісії від 30 листопада 2016 року № 158 і введений у дію з 1 липня 2017 року.

Рис. 3. Пошкодження плодів яблуні коричнево-мармуровим клопом (20 липня 2019 року)

За результатами маршрутних обстежень у садівничих господарствах Херсонської та Дніпропетровської областей у липні-серпні 2019 року в промислових насадженнях яблуні ми спостерігали характерні пошкодження плодів (рис. 3 і 4) і пізніше — під час збирання врожаю (рис. 5). Таких плодів у насадженнях було пошкоджено до 10% незалежно від їх сортового складу. Характерне пошкодження тканин плодів (у межах 1 см від їх поверхні, рис. 4) тотожно інформації іноземних учених (Malumphy C., Eyre D., 2011; Vetek G., Papp V., Haltrich A., Redei D., 2014; Гапон Д.А., 2016) про симптоми пошкодження саме коричнево-мармуровим клопом.

Рис. 4. Пошкодження плодів яблуні коричнево-мармуровим клопом (25 серпня 2019 року)

Візуально та способом «струшування» на світлу матерію дорослих особин чи личинок цього виду на деревах не спостерігалося. За даними Nielsen A. L. (2006) цей клоп є теплолюбною комахою, його розвиток триває в межах від +15 до +33 °С. За температури повітря +35 °С і вище шкідник може перебувати в стані діапаузи. На час проведення обстежень температура повітря в регіонах досліджень за останніх два тижні становила +35…+38 °С, що змусило нас до проведення обстежень у прилеглих до садів лісосмугах старих пеньків, всохлих стовбурів дерев, де можуть бути особини цього виду в стані діапаузи.

Рис. 5. Пошкодження плодів яблуні коричнево-мармуровим клопом (25 вересня 2019 року)

Ми знайшли загальною кількістю 45 особин шкідника, що дозволило його ідентифікувати за результатами досліджень закордонних учених (Wang H.J., Liu G.Q.,2005; Leskey T.C., Lee D.H., Short B.D., Wright S.E, 2012) і забезпечити нас дослідним ентомологічним матеріалом для проведення лабораторних досліджень з уточнення біології цього фітофага у 2020 році.

За результатами проведених досліджень дорослі особини коричнево-мармурового клопа (рис. 1) мають довжину 10–13 мм, тіло овальне, фон тіла світлий, по ньому зверху густо розкидані темні плями й окремі пунктирні цятки, що в результаті дає загальний коричневий колір. Нижня поверхня тіла має темний пунктирний малюнок, груди й голова також із металевими, блискучими, зеленкуватими ділянками й окремими пунктирними цятками. Зовні по межі черевця є контрастні темні, що мають зеленкуватий металевий відтінок і світлі смужки не трикутної форми. Однією з важливих відмінних ознак цього виду, порівнюючи з іншими садовими клопами, є :

  • передня частина голови (вигляд зверху) має прямокутну форму;
  • на перетинчастій частині передніх крил є темні смужки;
  • забарвлення вусиків (їх передостанній членик є чорним із білою основою та верхівкою, останній членик є чорним із білою основою.

Навесні (початок ІІІ декада квітня) у фазу рожевого пуп’янка за температури повітря +10…+15 °С у денний час клопи виходять у крону дерев і розпочинають живлення клітинним соком молодого листя, пізніше — молодих пагонів. За зниження температури вдень і нічний час рух особин припинявся. Так тривало до встановлення стійкої температури повітря в нічний час до +10…+12 °С. Протягом 11–15 діб відбувалося додаткове харчування, опісля — парування. Це спостерігалося з І декади травня й тривало 2,5 місяця. Самиці відкладали поетапно до 160 яєць. Яйця білого кольору. Личинки з’явилися через три тижні. Вони мали п’ять вікових категорій, розрізняючись за кольором на стадіях розвитку.

За нашими спостереженнями за температури повітря від +18 до +25 °С розвиток одного покоління клопа триває протягом 40–45 діб.

У 2020 році в умовах Херсонської області впродовж вегетації шкідник розвивався в трьох поколіннях, в умовах Дніпровської області — двох поколіннях зокрема:

І покоління — з I декади травня (яйцекладки) по ІІІ декаду червня;

ІІ покоління — з ІІІ декади червня по І декаду серпня;

ІІІ покоління — з І декади серпня по ІІІ декаду вересня, опісля імаго впадали в діапаузу.

Мабуть, це пояснюється тривалішими високими температурами влітку (вище за +35 °С протягом 20 діб у липні та нижчими температурами взимку (Дніпровська обл.).

Слід наголосити, що коричнево-мармуровий клоп колючо-сисним хоботком висмоктує клітинний сік із молодих пагонів, листків і плодів. Крім зниження вмісту рослинних клітин під час живлення він виділяє ферменти для кращого споживання соку, що призводить до омертвляння тканин, утворюються некротичні плями. Пошкодження стають помітними тільки протягом 2–3 тижнів після живлення. На листку з’являються некротичні плями, спостерігається його осипання. Поверхня пагонів і незрілих плодів стає горбистою, під шкіркою — суха ватоподібна тканина. Такі плоди мають невеликі некротичні плями, борозенки, коричневі зміни кольору, розвиваються бактеріози м’яких тканин, вони втрачають товарний вид, їх смак погіршується, при уколах у плодоніжку — осипаються. На яблуках пошкодження можуть нагадувати пошкодження градом. Пошкодження цим клопом можна відрізнити від фізіологічних проблем рослини, зауваживши, що ушкодження тканини спостерігається в межах 1 см від поверхні плодів.

Зважаючи на відсутність природних ворогів, чисельність популяції клопа стрімко зростатиме, що становитиме реальну загрозу рослинам.

Нині достатньою й необхідною умовою для винищувальних заходів є сам факт наявності цього виду в ценозі плодових насаджень незалежно від його чисельності.

Стратегія захисту плодового саду полягає в таких обробках:

Перше обприскування за температури повітря +10 °С, коли клопи активно виходять із місць зимівлі й починають активно харчуватися перед паруванням. Обробку насаджень варто проводити з 14:00, коли знижується їх льотна активність;

Друге обприскування в період масового відродження личинок І генерації шкідника;

Третє обприскування в період масового відродження личинок ІІ генерації шкідника.

Результатами проведених досліджень з уточнення біології цього виду свідчать, що найчисельнішим і найшкідливішим упродовж вегетації є І покоління. Тому най доцільнішим і економічно виваженим заходом для зниження чисельності личинок й імаго І покоління шкідника є проведення весняного обприскування саме у фазу рожевого пуп’янка, коли розпочинається його масовий вихід зі стану діапаузи та заселення дорослими особинами дерев у промислових насадженнях. Це дозволить значно знизити чисельність І покоління, що закономірно знизить і чисельність наступних поколінь, а відповідно — скоротити затрати на заходи обмеження цього небезпечного виду в садах України.

У лабораторних умовах (способом підсаджування в ентомологічні садки особин клопа та проведення обробки їх препаратами) ми проводили дослідження їх технічної ефективності. Для цього випробували біологічні препарати Лепідоцид-БТУ (інсектицид) і Бітоксибацилін-БТУ (інсектицид) і хімічні інсектициди (діючі речовини імідаклоприд, тіаметоксам, лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам, гамма-игалотрин, біфентрин).

За результатами наших лабораторних досліджень установлено, що найефективнішими інсектицидами проти цього об’єкта є Талстар, 10%, КЕ (0,6 л/га) і Вантекс, Мк. с. (0,08 л/га). Технічна ефективність їх застосування насамперед унаслідок високої контактної дії цих інсектицидів становила 92,3–95,7 і 91,8–94,2% відповідно.

Обприскування цими інсектицидами у фазу рожевого пуп’янка в промислових насадженнях яблуні сорту Голден Делішес знизило пошкодження плодів коричнево-мармуровим клопом до 1,5% (на контролі без обробки інсектицидами — 38,5%). Це дозволило отримати збільшення врожайності на 19,8 т/га, товарність плодів становила 88,9%.

Варто нагадати, що саме в цей період вегетації у яблуневих насадженнях досить значної шкоди завдають ще й такі фітофаги: павутинні кліщі, яблунева листоблішка, попелиці, трубкокрути (букарка, казарка), довгоносики (сірий бруньковий або брунькоїд, квіткоїд яблуневий), листовійки, п’ядуни, молі.

Застосування інсектицидів Талстар, 10%, КЕ (0,6 л/га) і Вантекс, Мк. с. (0,08 л/га) проти коричнево-мармурового клопа ефективно знижує також ще й чисельність перелічених вище видів комах і кліщів у промислових яблуневих насадженнях.

Треба пам’ятати, що застосування препаратів Талстар, 10%, КЕ (0,6 л/га) та Вантекс, Мк. с. (0,08 л/га) у фазу рожевого пуп’янка є можливим тільки в разі відсутності наземної квітучої дикої рослинності в насадженнях й активного льоту бджіл на ділянках, що розміщені поряд із садовими масивами.

Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри захисту і карантину рослин Уманського національного університету садівництва МОН України Ю. П. Яновський