У товарного садівництва Закарпаття з’явилася нова загроза — західний непарний короїд. Масові ознаки цього шкідника в тамтешніх насадженнях яблуні проявилися навесні 2018 року.
Короїд непарний західний (Xyleborus dispar F., скорочена назва X. dispar) є поліфагом, що серйозно пошкоджує фруктові дерева, — яблуню, персик, абрикосу, нектарин, грушу, вишню та сливу, а також ліщину. Живиться він й на численних лісових культурах — ясен, бук, дуб, граб, береза та вільха зазнають унаслідок життєдіяльності шкідника значних пошкоджень. Спостережено випадки заселення сосни. Вид поширений у Криму, степу й лісостепу України, на Поліссі трапляється рідше. Профілактика ураження плодового саду короїдом має ґрунтуватися передусім на знанні біології шкідника.
Біологія
Дорослі самки завдовжки 3–3,5 мм, самці помітно менші, 2–2,8 мм. Тіло широке, чорно-буре. Надкрила червоно-бурі, блискучі, гладенькі, з ясними крапчастими борозенками, які доходять до верхівки. Передньоспинки самок виразно опуклі, із вінцем зубчиків на передньому краї. Приплюснутий спад надкрил починається майже зразу за їхньою серединою. У самців приплюснуті передньоспинки та обернено-яйцеподібні тіла.
Яйце біле, дрібне. Личинка безнога та м’ясиста, дещо вигнута й має добре помітну темну голову. Лялечка біла, з чітко позначеними зародками органів дорослої комахи.
Шкідник парується з настанням весни у маткових ходах під корою (фото 1). Після парування самки виходять назовні для нетривалого льоту й знову йдуть у деревину. Літ і відкладання яєць загалом тривають близько місяця.
Ходи, які самка короїда вигризає в деревині під час живлення, мають своєрідну будову і забарвлені у чорний колір. Спочатку хід завдовжки 3–6 см прогризається у гілці (штамбі), будуючи його, самиця рухається уздовж гілки. У найглибшій точці ходу самиця прогризає два короткі відгалуження, рухаючись річним кільцем спочатку в один, а потім у інший бік. У відгалуженнях вона відкладає яйця купками по 30–40 шт. й укриває їх подібною до борошна бурою деревною тирсою. Відкладання яєць триває від середини до кінця травня, личинки відроджуються через 10–14 днів, залежно від температурних умов. Відродившись, личинки ходів не будують й харчуються грибом-амброзією Ambrosiella hartigii Batra, що розвивається на деревному соці. Спори цього гриба містяться в кишківнику дорослих особин короїда і розносяться ними у ходах разом з екскрементами перед розмноженням — ідеться про симбіотичні взаємини фітофага та гриба. У разі загибелі гриба гинуть і личинки короїда. Фаза личинки триває 15–20 днів. Увесь період розвитку личинок самки короїда живуть у ходах, викидаючи із них їхні екскременти. Після лялькування личинок більшість самок помирає. Деякі з тих, що залишилися жити, здатні знову відкладати яйця, даючи початок другій — сестринській генерації. Самки нового покоління відкладають яйця лише після перезимівлі. Ці особливості розвитку непарного короїда, а також розтягнений період відкладання яєць самками, що перезимували, служать підставою для припущення про наявність у шкідника двох поколінь протягом року.
Лялечка короїда розвивається у тих самих ходах, де мешкала личинкою. Фаза лялечки триває 10–14 днів. Імаго (фото 2) формується через 1,5−2 місяці після спарювання і продовжує живлення в деревині кормового дерева до повного розвитку статевої системи.
Там-таки, у маткових ходах, імаго залишаються на зимівлю, розташовуючись групами. Часом узимку імаго знаходять і під опалим листям. Також самки іноді ще восени виходять зі старих ходів та прогризають у корі заглиблення, де потім зимують. Унаслідок ураження короїдом дерева слабшають, на них оселяються гриби, які пошкоджують стовбур (трутовики і т. п.), та інший вид короїдів — заболонники. Під час вегетації пошкоджені дерева затримують ріст, окремі гілки або й уся рослина в’януть, незабаром, особливо це сточується молодих екземплярів, дерево гине.
Ознаки ураження
У квітні-травні в корі штамбу і скелетних гілок з’являються округлі вхідні отвори діаметром близько 2 мм (фото 3). Під самим деревом добре помітна «тирса» — результат прогризання кори шкідником. Здебільшого короїд оселяється на деревах, що уже пошкоджені морозом, посухою, надмірною вологістю, кореневими шкідниками або хворобами. Короїд здатен атакувати дерева ще задовго до появи у них візуальних ознак дії згаданих небезпечних чинників.
Як тільки максимальна добова температура навесні сягає +18…+20 °C, самки короїда виходять із місць зимівлі й починають лет, шукаючи рослину-господаря. Зазвичай це відбувається у квітні-травні, але іноді вже й у березні. Основна льотна активність жуків припадає на період від 14 до 16 год. Є відомості про те, що короїд здатен перелітати на значні відстані. Якщо плодовий сад розташований поряд із лісом, то існує велика загроза заселення його короїдом.
Короїд атакує здебільшого ослаблені дерева. Проте спостереження свідчать про випадки пошкодження абсолютно здорових ділянок саду. Щодо характеру ушкоджень: зазвичай короїд атакує і знищує поодинокі дерева або їх групи, але іноді сильно пошкоджуються цілі молоді насадження на другий рік після закладання.
Так, свого часу значні втрати через ушкодження короїдом були зафіксовані у лісах на території Європи. Ідеться про загибель молодих плантацій клена та дуба (Постнер, 1974), каштану (Швестр, 1954; Буд, 1972), китайського каштана (Цанков і Ганчев, 1988), насаджень берези, тополі та вільхи (Балаховський, 1963). В Австрії спостерігалися масові ураження дерев на усій висоті крони (до 4 м) у насадженнях ясена, дуба та вишні (Перні, 1998).
Хімічний захист
Хімічний метод боротьби з короїдом дуже складний і дорогий через захищені місця його розмноження та стійкість до багатьох інсектицидів. Тому обприскування застосовуються лише у виняткових випадках. Сполуки, які раніше використовувалися для контролю популяції короїда, нині використовувати уже не можна. Ті ж, що зареєстровані для боротьби із короїдом на території ЄС нині, такі як карбаріл, органофосфати та піретроїди, здатні контролювати популяцію фітофага лише частково.
Інсектициди застосовують, коли навесні імаго починають літ та пошук рослини-господаря (найвища денна температура сягає+18…+20 °C); також перший літ імаго ловлять у алкогольні пастки. Обробіток можна провести й дещо пізніше, коли перші жуки починають прогризати отвори у деревині. У цьому разі робочим розчином слід рясно вкрити увесь штамб та скелетні гілки. Якщо особини короїда й далі ловляться в алкогольні пастки, обприскування потрібно повторити через 2−3 тижні. Відлов 20 особин на одну пастку протягом доби є сигналом для повторного обробітку інсектицидами.
Незрілі стадії короїда мають природних ворогів. Самець зазвичай залишається у вході в маткові ходи, поки розвиваються незрілі стадії, запобігаючи проникненню потенційних хижаків та паразитів. За умови, що самка лишається живою і що симбіотичний гриб-амброзія у прогризених ходах розвивається, личинки мають що їсти та виживають. Зазвичай найбільшу смертність особин короїда спостерігають під час їх льоту та створення ними маткових ходів. Дорослими імаго харчуються ящірки, хижі жуки і мурахи.
З-поміж природніх ворогів короїда відмічено кілька видів ряду Hymenoptera (Noyes, 2003), проте смертність унаслідок діяльності цих хижаків невисока. Комахи з родини паразитичних наїзників (Pteromalidae) атакують імаго короїда (Trypodendron spp., Xyleborus spp.) по всій Європі (Балази, 1963; Капецький, 1963; Хедквіст, 1963). Їхні личинки живляться личинками шкідника (Eichhorn and Graf, 1974). Швестер (1950) знайшов нематод сімейства Allantonematidae та Parasitylenchus xylebori в порожнині тіла дорослих самок і виявив, що це знижує їх плодючість. Однак про дієвість такого методу боротьби із популяцією короїда інформації ще замало.
Наразі актуальним є дослідження ефективності застосування хімічного та біологічного методу боротьби зі шкідником. Як свідчать літературні дані, біологічний метод, зокрема природні вороги короїда, є малоефективним. Проте є також важливим вивчення хвороб короїда. Зокрема, літературні джерела вказують на негативний вплив сінної палички (Bacillus subtilis) та бактерій виду Pseudomonas chlororaphis.
Завдані короїдом пошкодження дуже швидко приносять господарствам економічні збитки. Невелика, але неконтрольована популяція короїдів здатна за короткий час знищити значні площі лісових насаджень. Якщо ж «на зуб» шкідникові потрапляє невеликий, порівняно із площею типового лісового масиву, сад яблуні чи фундуку, ураження і загибель плантації відбувається стрімко. Так, за нашими спостереженнями, гектар саду яблуні на підщепі М9, закладений за схемою 3,5 × 0,9 м, декілька особин короїда знищили за місяць.
Профілактика та боротьба
Важливими етапами у боротьбі із непарним західним короїдом є такі профілактичні та захисні заходи:
Тетяна Попович, аспірант кафедри зоології, Ужгородський національний університет
журнал “Садівництво по-українськи”, грудень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі
“Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
