До яких законодавчих новацій слід підготуватися виробникам харчових продуктів.
На початку липня офіційно опубліковано Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (документ ухвалили парламентарі у травні, й підписав президент у червні). Тож основна частина його положень набере чинності вже у квітні наступного року.
Як кажуть експерти, цей закон покликаний створити в Україні європейську систему державного контролю харчових продуктів. З практичного погляду це означає, що Держпродспоживслужба застосовуватиме нові процедури, окремі з яких можна без перебільшення назвати революційними. Відносини між державою й бізнесом в Україні завжди були в центрі уваги, тому закон про контроль закономірно викликає особливу увагу в операторів ринку. То на що бізнесу слід першочергово звернути увагу?
Перевірки без попередження
Той, хто стежить за змінами в законодавстві, напевно в курсі, що чинний Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» уже передбачає, що перевірки підприємств харчової промисловості проводять без попереднього повідомлення. Щоправда, це положення наразі є мертвим і реально не працює, бо суперечить Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким передбачено обов’язок держоргану попередити підприємство про перевірку за 10 днів до її початку.
Законом про контроль відповідний конфлікт між нормами двох законів усувається, тож бізнес має бути готовий до попередньо не анонсованих візитів державних інспекторів.
Зауважимо, що держконтроль у формі аудиту системи НАССР передбачає обов’язкове попередження оператора ринку за три робочих дні до його початку. Ідея в тому, щоб за цей час підприємство могло забезпечити наявність відповідної документації й участь в аудиті працівників, відповідальних за впровадження НАССР.
Перевірка без попередження є наріжним каменем європейської системи контролю безпечності харчових продуктів. Раптовість перевірки дозволяє держінспектору з мінімальними витратами часу побачити реальну картину роботи підприємства. Фактично і в Україні відповідна перевірка без попередження має рано чи пізно змусити всі підприємства АПК демонструвати ту саму відкритість, що наразі показують окремі виробники харчових продуктів, які забезпечують партнерським торговельним мережам можливість регулярного інспектування своїх підприємств у будь-який час.
Періодичність перевірок
Чинний Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачає, що планова перевірка суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику здійснюється не частіше як один раз на два роки. Згідно з європейським підходом така періодичність планових перевірок підприємств харчового сектору є занадто низькою.
Закон про контроль передбачає, що відповідною постановою Кабміну підприємства харчової промисловості будуть зараховані до певної групи залежно від ступеня ризику. Під час такої категоризації братимуться до уваги вид продукції, з якою має справу підприємство, особливості відповідного виробничого процесу, кількість виготовленої продукції, результати попередніх заходів державного контролю, ефективність бізнес-процесів підприємства й інша інформація, що може свідчити про порушення ним законодавства.
Про конкретну періодичність наразі говорити складно, оскільки відповідну урядову постанову ще не ухвалено. Водночас робоча версія відповідного проекту постанови передбачає, що оператори ринку з найвищим ступенем ризику перевірятимуться в плановому порядку до 5 разів на рік.
Адміністративні штрафи
Основний харчовий Закон установлює низку правопорушень, за вчинення яких на оператора ринку накладається штраф. Також передбачається, що інспектор Держпродспоживслужби оформляє протокол, а рішення про застосування штрафу ухвалює суд. Водночас процедура розгляду судом відповідної справи чітко не врегульована, тому сьогодні накладення такого штрафу є швидше винятком із правила.
Закон про контроль запроваджує підхід, коли інспектори Держпродспоживслужби і складають протоколи, і виносять постанови про застосування штрафів. Якщо оператор ринку не вважає себе винним, то має право оскаржити відповідне рішення як в адміністративному, так і в судовому порядку.
За судового оскарження тягар доведення того факту, що оператор ринку порушив законодавство, буде нести саме Держпродспоживслужба. Іншими словами, якщо держінспектор не забезпечить належних доказів правопорушення, то в підсумку адміністративний суд ухвалить рішення про незаконність штрафу та його скасування.
Тимчасове припинення роботи підприємства
Одним із найбільш дискусійних питань, що поставали під час розроблення й ухвалення Закону про контроль, була процедура примусового припинення роботи підприємства, яке не дотримується законодавчих вимог.
Слід зазначити, що у Євро пейському Союзі діє правило про те, що компетентний орган має право закрити підприємство, яке виробляє небезпечну продукцію, аж доки відповідні порушення не буде усунено.
Для української дійсності надання таких широких повноважень державному органу має загрозливий вигляд. Тому врешті-решт було прийнято компромісний варіант: інспектор Держпродспоживслужби має право ухвалити рішення про тимчасове припинення роботи підприємства на строк до 10 робочих днів. Зупинення роботи понад цей строк здійснюється лише за рішенням суду.
Підстави для позапланової перевірки
Закон про контроль доповнює передбачені чинним законодавством підстави для позапланових перевірок підприємств харчового сектору випадками, коли виявляється порушення законодавства або з’являється так звана обґрунтована підозра щодо такого порушення.
Це означає, наприклад, що позапланового візиту інспекторів Держпродспоживслужби можна буде чекати, зокрема, в разі подання належним чином обґрунтованої скарги на діяльність підприємства з боку його колег-партнерів або конкурентів. Нагадаємо, що сьогодні законодавство дозволяє провести позапланову перевірку суб’єкта господарювання лише на підставі скарги фізичної особи.
«Реклама» для порушників
Підприємці, які грубо порушують законодавство, отримають можливість бути «розрекламованими» на сайті Держпродспоживслужби.
Так, Закон про контроль передбачає, що в разі потрапляння в роздрібну торгівлю небезпечних для життя й здоров’я харчових продуктів Держпродспоживслужба негайно після виявлення цього факту оприлюднює на своєму сайті інформацію, яка дозволяє споживачам ідентифікувати відповідний товар.
Отже, оператори ринку мають дуже ретельно підходити до виконання своїх обов’язків перед споживачами, оскільки в протилежному випадку ділову репутацію доведеться відновлювати зі значними зусиллями.
Арбітражні лабораторні дослідження
За Законом про контроль, якщо оператор ринку не згоден із результатами першого лабораторного дослідження, він має право вимагати проведення так званого арбітражного дослідження, результати якого є остаточними.
Закон передбачає, що зацікавлений оператор ринку має право просити провести арбітражне дослідження в обраній ним акредитованій лабораторії, що застосовує референс-методики. Якщо Держпродспоживслужба сумнівається в тому, що обрана заявником лабораторія буде неупередженою, то арбітражне дослідження проводиться іноземною акредитованою лабораторією, яка має відповідний статус.
Найважливішим тут є те, що понесені оператором ринку витрати на оплату арбітражного дослідження, яким спростовано висновки первісного лабораторного дослідження, компенсуються Держпродспоживслужбою.
***
Хоча окремі елементи нової системи державного контролю харчових продуктів викликають у підприємців певні побоювання, навряд чи є інша альтернатива для забезпечення єдиних правил гри на ринку та підвищення конкурентної спроможності вітчизняних підприємств у рамках глобалізованої економіки.
Євгеній Горовець,
експерт Проекту «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні
газета “АгроМаркет”, серпень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
