Агромаркет

Кліматичний локдаун

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Кліматичний локдаун

Про неминучі кліматичні зміни на нашій планеті вчені почали говорити вже давно. Поступово цією темою зацікавилися політики, а потім до них приєдналися голоси громадських активістів. Зараз в Європі практично нема освіченої людини, яка б не переймалася проблемами екології та навколишнього середовища і не намагалася у своєму повсякденному житті докласти хоча б мінімальних зусиль, щоб запобігти екологічній катастрофі. У результаті сортування сміття, відмова від пластику та електромобілі — це європейська буденність сьогодні. Інша річ — українські реалії…  

Неоптимістична перспектива 

Тривалий час проблеми клімату та екології не отримували ні належної уваги з боку можновладців, ні зацікавленості з боку пересічних громадян. Фактично, всі розмови про збереження планети більшість українців сприймало як забаганки багатої Європи, якій «нічим зайнятись» — от, мовляв, і вигадали собі тему із кліматичними змінами, на яку можна списати бюджетні гроші чи підвищити свої політичні рейтинги. Здавалося б, чого нам перейматись глобальним потеплінням, ми ж у центрі континенту, в нас є великі річки і якщо клімат в Україні стане м’якшим, а зима теплішою, то ми від того лише виграємо. Це Нідерланди мають хвилюватися, що в разі підвищення рівня океану країна просто піде під воду, або Австралія, де з кожним роком пожежі стають дедалі тривалими та більш інтенсивними. 

Водночас 2020 рік докорінно змінив уявлення більшості українців — передусім аграріїв — про глобальне потепління. Цьогорічна посуха змусила багатьох по-новому подивитися на свої перспективи. Про те, що новий сезон також буде складним і принесе нові погодні виклики та ризики, вже ніхто не має сумніву. Принаймні сіють цієї осені з часовою затримкою і здебільшого в суху землю. Тож і спрогнозувати, якими будуть прийдешня зима та весна і в якому стані вийдуть ослаблені нестачею вологи посіви з перезимівлі, нині ніхто не візьметься. 

Також ні для кого не є новиною, що фактично за останні декілька років в Україні відбувся зсув кліматичних зон з півдня на північ. Це видно не лише по зміні температурного режиму, а й по розповсюдженню бур’янів і навіть по зміні ареалу життя тварин. 

До чого готується світ 

То що чекає на південні регіони нашої країни найближчими роками? Подивімося, яка ситуація у наших південних сусідів. У 2020 році Румунію накрила найпотужніша за останні 60 років посуха, яка розпочалась ще в попередньому сезоні і набирала обертів близько два роки. Показовим є те, що через кумулятивний ефект постійна нестача вологи потребує для відновлення ґрунтів набагато більшої кількості водної маси, ніж зазвичай, а за умов глобального потепління в цих регіонах на це годі й розраховувати. 

Не оминула посуха й країни Західної Європи та Сполучені Штати, а найближчими місяцями, за прогнозами вчених, погода випробовуватиме на міцність фермерів Південної Америки та Південно-Східної Азії. Разом із тим, фахівці з прогнозування клімату з різних країн схиляються до думки, що протягом останніх трьох місяців у Тихому океані розвивається черговий кліматичний феномен. Як наслідок, найближчими місяцями погодні негаразди будуть супроводжувати аграріїв Південної Америки та Південно-Східної Азії. Ці регіони традиційно є найбільш чутливими до впливу такого природного явища як Ель-Ніньо (El Niño) чи ЛаНінья (La Niña), яке ще отримало назву Південних коливань (ENSO). 

З початку цього року статус ENSO в тропічній частині Тихого океану залишався нейтральним, що свідчило про відсутність обох цих явищ. Однак з травня як поверхневі, так і підповерхневі води в регіоні почали різко охолоджуватися до рівня нижче середнього, а у вересні температура води впала до найнижчої позначки за останні десять років. Це дало підстави метеорологам заговорити про високу ймовірність приходу Ла-Нінья, оскільки саме цей природний феномен характеризується більш низькою, ніж зазвичай, температурою поверхневих шарів екваторіальної частини Тихого океану. Наслідком жорсткого Ла-Нінья, як правило, стає посуха в країнах Південної Америки та частині США, а також надлишок опадів у Південно-Східній Азії та Австралії. 

Сьогодні фахівці з прогнозування клімату з різних країн схиляються до думки, що на ЛаНінья слід очікувати в останні три місяці 2020 року. За оцінками аргентинських метеорологів ймовірність його появи поточного року становить 78%, що суттєво перевищує ймовірність у 62%, з якою фахівці прогнозували появу Ла-Нінья напередодні його приходу три роки тому. Аналогічної думки дотримуються і малайзійські експерти — за їх оцінками ймовірність приходу Ла-Нінья цього року становить 75%. 

Як це впливає на погоду 

У Центрі прогнозування клімату США заявили, що наслідком розповсюдження цього природного явища стануть посушливі погодні умови на Південних рівнинах та надлишок вологи на північно-західному узбережжі Тихого океану Сполучених Штатів. Так, у Канзасі, який є провідним аграрним штатом у країні, попри те, що сівба озимини розпочалась із достатньою кількістю вологи, наразі очікується настання посухи. Для прикладу, в Канзасі наприкінці 2017-го початку 2018 років, коли мав місце попередній прихід природного феномену Ла-Нінья, було зафіксовано рекордно низьку кількість вологи в ґрунті протягом всього періоду виробництва пшениці, що також негативно позначилось і на якісних показниках пізніх культур. 

Що ж стосується Аргентини, то для неї прихід Ла-Нінья ототожнюється з приходом тривалої посухи. Так, аргентинський врожай соєвих бобів у 2017/18 МР був на третину меншим за звичайний показник і становив лише 37,8 млн проти 55 млн тонн роком раніше та роком пізніше, коли вплив цього природного явища був відсутнім. Врожай кукурудзи в країні під впливом Ла-Нінья у 2018 році також становив лише 32 млн тонн проти 51 млн тонн у сезоні 2018/19 МР. Наскільки постраждають цьогорічні посіви кукурудзи та сої, поки лишається невідомим. 

Збирання врожаю пшениці в Аргентині традиційно розпочинається в листопаді, і він цього року, ще до початку негативного впливу Ла-Нінья, вже постраждав від посухи. Так, станом на початок осені кількість наявної вологи в ґрунті в основному Зерновому поясі Аргентини була найнижчою, починаючи з 2009 року, і на 13% меншою за середньорічний показник. Як результат, місцеві аналітики вже скоротили прогнози виробництва пшениці в країні з 21 до 17,5 млн тонн зерна. 

На відміну від Південної Америки, райони виробництва олійних пальмових горіхів у Південно-Східній Азії під впливом Ла-Нінья потерпатимуть від надмірних опадів, що може призвести як до скорочення обсягів виробництва на 5–10% через підтоплення угідь, так і до затримки зі збиранням врожаю. 

Як підлаштуватися під клімат? 

Актуальне для аграрія питання: що робити, щоб хоч наступного сезону не залишитися без врожаю, та на які дії налаштовуватися в середньостроковій перспективі. Оскільки на найближчі кліматичні зміни ми вже не зможемо вплинути жодним чином, то треба під них просто підлаштовуватись. Як мінімум — уже зараз шукати відповідний посівний матеріал. Дякувати, світова селекція пропонує чимало посухостійких сортів і гібридів. Скажімо, Бразильська дослідницька корпорація Embrapa 15 років розробляла посухостійкі гібриди пшениці разом із борошномельною корпорацією Santa Lúcia. Із чотирьох сортів визначили два найефективніші (із урожайністю у 5,3 т/га за короткий цикл у 75 діб) і тепер їх вирощуватимуть не тільки для Бразилії, а й для Об’єднаних Арабських Еміратів. 

Європейський Союз теж глибоко занепокоєний проблемою і заявив про намір стати першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року. Для цього розроблено концепцію European Green Deal (EGD). Її впровадження вимагає багатьох кроків і зокрема трансформації європейської енергетичної системи, на яку припадає до 75% викидів парникових газів. Повністю задовольняє технології EGD і підходить для перезапуску економіки ЄС енергія вітру, оскільки вона масштабована, конкурентоспроможна та дає багато нових робочих місць. Нині частка вітроенергетики в загальній енергетичній системі ЄС становить 15%, і вона, на думку Міжнародної Енергетичної Агенції (IEA), стане джерелом енергії номер один до 2027 року. Нині в цьому сегменті працює 300 тис. осіб і його вбачають рушієм зростання кількості нових робочих місць, особливо в регіонах із вуглецево-інтенсивною економікою. Що ж до енергії сонця, то Європа теж освоює цей перспективний напрям. Скажімо, в Нідерландах запустили пілотний проєкт із будівництва «сонячної ферми» безпосередньо в Північному морі в 15 км від узбережжя Гааги. Цей проєкт повинен показати стійкість сонячних панелей до впливу агресивного морського середовища, хвиль, вітру та несприятливих погодних умов. Оскільки в морі більше сонця і є додаткова природна система охолодження, то вихід енергії фотоелектричних сонячних модулів розташованих таким чином повинен на 15% перевищити наземні аналоги. До літа 2021 року «сонячна ферма» буде укомплектована плавучими батареями загальною площею 2500 квадратних миль і має вийти на свою проєктну потужність. Головною перевагою подібного проєкту є те, що сонячна енергія в морі не використовує дефіцитних земель і може коштувати набагато дешевше. 

У рамках концепції EGD, європейські виробники м’яса також починають замислюватись над проєктами, які зробить їхні виробничі процеси еконейтральними. Зокрема, це стосується впровадження концепції кліматично нейтрального свинарства, яка змушує фермерів повністю переглядати свої виробничі ланцюги та шукати можливості їх удосконалення. Так, свинячий гній, який є цінною сировиною для отримання зеленої енергії, використовується як поліпшувач ґрунту та замінник викопних добрив. Також фермери виявили неабияку зацікавленість і в реалізації проєктів, пов’язаних із сонячною енергетикою. Останніми роками такі проєкти часто реалізуються або спільно з власниками тваринних ферм, або безпосередньо самими аграріями. 

*** 

Світ дуже швидко наближається до критичної точки щодо кліматичних змін, і захист майбутнього цивілізації потребуватиме значних втручань і жорстких методів. Фактично незабаром на всіх нас чекає радикальна перебудова не лише енергетичних систем та політики, але також і фінансів та корпоративного управління. Прикладом того, як будуть діяти світові уряди в критичному стані, стала цьогорічна пандемія COVID-19, коли були запроваджені вкрай жорсткі кроки, блокування та обмеження. Все це робилося з метою запобігання виходу з під контролю надзвичайної ситуації цього разу в галузі охорони здоров’я, а наступного разу це може статися для вирішення проблеми клімату. 

На думку багатьох експертів в умовах «кліматичного локдауну» уряди можуть обмежувати використання приватних транспортних засобів, забороняти споживання червоного м’яса та будуть вводити надзвичайні енергозберігальні заходи, тоді як компаніям, що виконують невідновлювані джерела енергії, доведеться взагалі припинити своє виробництво. Щоб уникнути такого сценарію, людство має вже сьогодні переглядати нашу економічну діяльність та робити необхідні кроки для запобігання його розвитку. Першим кроком в цьому напрямі має стати розуміння, що відмова від вуглецевої економіки — це вже не захмарне майбутнє, а трохи відтерміноване сьогодення.  

Марія Колесник, аналітик аграрних ринків 

газета “АгроМаркет”, жовтень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями