Агромаркет

Доброчесність у пріоритеті

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Доброчесність у пріоритеті

Мережування аграрного та харчового бізнесу націлене на посилення харчової безпеки України.

Що таке соціальні мережі, сьогодні знає кожний. І навіть запитання про те, чим професіональна мережа відрізняється від соціальної, швидше за все, викличе великий подив. Адже практично кожен виробник і кожна торгова мережа вже давно створили свої сторінки у всіх можливих мережах, укомплектувалися спільнотою друзів і активно ведуть інформаційні кампанії з просування своєї продукції. Що тут ще можна сказати? 

Терра інкогніта 

Втім, мережа — це цілком інший, протилежний до традиційних організаційних структур елемент. Мережі сьогодні так широко відомі лише завдяки одній зі своїх функцій — інформаційний. Адже, окрім всього іншого, мережа — це інструмент оперативного інформаційного обміну, «швидкого реагування» на проблеми, які виникають в її оточенні та у власному середовищі. Іншими функціями мережі є забезпечення професійного зростання, набуття додаткових компетентностей — не стільки шляхом участі в навчальних заходах, скільки завдяки взаємозбагаченню під час спілкування на конкретні теми, кооперування у проведенні заходів, в розробці та впровадженні проєктів, спільних продуктів. А ефективність всій цій діяльності додає координація, яку здійснює управлінське ядро групи — координаційна рада мережі. 

До речі, координаційна рада є чи не єдиним «інституціалізованим» елементом мережі. Всі інші структурні утворення формують учасники мережі за славною ініціативою: виникло проблемне питання — створюється робоча група, виникла фінансова можливість для розв’язання назрілої проблеми чи то донори оголосили конкурс — створюється консорціум організацій та окремих фахівців, з’явилась у споживачів нова потреба — авторський колектив працює над розробкою нового продукту, зокрема інноваційного. Єдина вимога до таких структур ad hoc — інформування про своє створення, мету, завдання та очікувані результати координаційної ради. Для чого? Для того, щоб, маючи змогу бачити мережу «зверху», добре розуміючи її склад і потреби окремих учасників, координаційна рада надала поради, які б заощадили ресурси, примножили результати, одним словом — забезпечили б синергетичний ефект. 

Без керма і вітрил? 

Саме таке враження зі сказаного вище може винести той, хто звик до традиційних організаційних форм. Однак мережа від них тим і відрізняється, що, на відміну від організацій, в ній на першому місці не місія-стратегія-показники, а вже потім люди як гвинтики для реалізації місії та досягнення цілей. Головне в мережі — люди, з їхніми амбіціями, зв’язками, енергією. Саме вони досягають спільного бачення, формують те, що називається базовим питанням мережі — констатація проблеми, на яку має бути дана відповідь в результаті діяльності мережі. Базове питання мережі є тією основою, спільною угодою між причетними до справи сторонами, на основі якої професіонали долучаються до діяльності мережі. Чітке формулювання проблеми, яка є базовим питанням мережі, націлене на результативність процесу її інституційного розвитку і організаційного зміцнення. 

Мережа разом із тим не виникає сама по собі. Зазвичай її ініціюють ті, хто бачить проблему й усвідомлює необхідність в об’єднанні сил для її вирішення. Організаційно цей процес виглядає приблизно так, як це відбувається в громадських організаціях — група ініціаторів створює організацію і отримує надалі такі самі права, як і інші її члени. В мережі ініціатори також стають її рівноправними членами. Ніяка організація тут не реєструється, просто серед рівноправних учасників обирається координаційна рада, до якої також можуть увійти члени ініціативної групи. 

Логіка становлення професійної мережі

Заради чого? 

Однак чи варто відмовлятися від традиційних організацій, які ще себе не вичерпали? Ми живемо у світі, який швидко змінюється. А основна перевага мережевих структур полягає у їхній спроможності адаптуватися до швидко змінюваних умов, реагувати на зміни середовища, кон’юнктури ринків. Учасники мережі мають можливість ефективно обмінюватися інформацією, концентруватися на розв’язанні окремих проблем і реалізувати свої ключові здібності. Діяльність у мережі веде до скорочення витрат і оптимізації їх структури, унеможливлює дублювання функцій і затрат учасників, прискорює розвиток внаслідок синергії. Тиражування передового досвіду, виконання спільних проєктів здатне прискорити розвиток не лише окремих підприємств, а й цілих галузей національної економіки. А запорукою того, що в мережі все відбувається так, як заплановано, є партнерська угода — ознайомлення тих, хто приєднується, з цілями, засадничими принципами, порядком взаємодії учасників мережі, кодексом професійної етики, слідування встановленим принципам, правилам і добровільна згода на застосування санкцій у разі їх порушення. 

Ногами на землі 

На підприємствах і навіть в організаціях з економікою та фінансами все зрозуміло. Але де кошти в мережі? Чи має таке утворення існувати винятково на засадах благодійності? І так і ні. Мережа як така не будується, наприклад, на членських внесках. Але гроші в мережі завжди присутні. Більше того, вже самим своїм існуванням вона просто притягує їх до себе. 

Учасники мережі об’єднують і тим самим оптимізують свої ресурси для розв’язання своїх власних завдань. Фахівці та інші учасники нікому в мережі не надають свої послуги безкоштовно, хіба що встановлюють виправдані з їх точки зору бонуси для членів мережі. Це мережа підвищує економічну і фінансову спроможність своїх членів тим, що підтримує цінову політику, яка убезпечує учасників від демпінгу, надає продуктам та послугам своїх учасників додану іміджеву вартість, грає для них роль маркетингового каналу, зрештою, просто торгового майданчика, на якому споживач, впевнений у якості, захищає об’єкти інтелектуальної власності, зокрема торгові марки, учасників. 

З ким буде працювати інвестор — з окремою компанією, якій доведеться вірити на слово про її здатність залучити до реалізації проєкту адекватних професіоналів чи з членом мережі, який активно спілкується з колегами і знає хто є хто в професійній спільноті? Кому нададуть кошти донори — окремому аматору, чи тому, хто підтримує професійну комунікацію, добре володіє питанням і має тісні зв’язки з цільовою аудиторією? Зрештою, чиї продукти радше купуватиме споживач — виробника, який сам по собі декларує дотримання стандартів чи того, чиї зусилля на задоволення вимог споживача добре знають і підтримують колеги у мережі? Мережа — це ефективний інструмент підвищення конкурентоздатності професіоналів на ринку, механізм прискорення розвитку, передусім інноваційного, якого сьогодні так бракує українській економіці взагалі, і зокрема її аграрно-харчовому сектору. 

Час аматорства минає 

Сучасні ринки висувають жорсткі вимоги до безпечності продуктів харчування. Підприємству дорого і недоцільно самому занурюватися в нюанси, пов’язані з дотриманням вимог законодавства, систем міжнародної сертифікації. Це мають робити для них спеціально підготовлені фахівці. І на сьогодні завдяки підтримці Посольства Королівства Нідерланди ГО «Аналітичний центр Аграрного союзу України» в рамках проєкту з розвитку потенціалу фахівців і виробників харчової продукції, спрямованого на забезпечення безпеки продуктів харчування та подолання корупції при державних перевірках, вже підготовано 56 сертифікованих тренерів у сфері харчової безпеки. Вони можуть працювати з бізнесом також як консультанти. 

«АгроМаркет» вже писав про перебіг цього процесу, і сьогодні можна додати, що 17 липня пройшли установчі збори мережі «Компетентність долає корупцію». Під час зборів ініціативна група презентувала засадничі документи мережі, цінності, політику та керівні принципи, стратегічний план розвитку, організаційно-економічні засади діяльності мережі, кодекс етики, презентувала інформацію про можливі формати діяльності мережі, нагадала про базові засади формування професійних мереж та ключові пункти тренерської та консультаційної майстерності. В освітніх заходах проєкту взяли участь більше як 200 осіб, які також можуть долучитися до цієї спільноти сертифікованих тренерів/консультантів. На часі доєднання аграрного та харчового бізнесу до діяльності мережі. 

Куди йдемо? 

Базове питання мережі у сфері безпеки продуктів харчування — це відданість принципам доброчесності, профільна освіта та поширення позитивного досвіду як запорука готовності бізнесу до перевірок контролюючими органами до сертифікації за міжнародними стандартами та виходу на міжнародні ринки. Мережа тренерів у сфері харчової безпеки, яка отримала назву «Компетентність долає корупцію», є частиною загальної мережі доброчесних виробників. Вона вже сформована і є платформою для взаємного навчання, обміну знаннями і досвідом між тренерами та суб’єктами господарювання, які прагнуть постійно підвищувати якість та безпечність аграрної та харчової продукції. Мережа нарощує людський і соціальний капітал у реалізації цієї мети, поєднуючи різні компетенції, професійні навички, кваліфікацію та зв’язки. 

А результатом мережування фахівців і доброчесних виробників має стати наявність в Україні добре розвиненого, наповненого якісними продуктами ринку тренінгів і консультацій для аграрного та харчового бізнесу щодо виконання вимог вітчизняного та міжнародного законодавства, і, як результат, — наповненість вітчизняного ринку харчовою продукцією, яка відповідає найвибагливішим стандартам світу. Саме мережеві структури, їх прискорене формування і розвиток сприятимуть зростанню темпів модернізації аграрного та харчового бізнесу в Україні. Але вже й сьогодні ті, хто приєднається до мережі, отримають додаткові компетенції щодо підготовки бізнесу до державних перевірок, будуть забезпечені доступом до унікальних методичних напрацювань фахівців, масиву вітчизняних і міжнародних документів з питань безпечності та якості харчової продукції, зможуть обмінятися і позитивним, і негативним досвідом проходження державних перевірок, виходу на ринки, заохочення споживача та отримання інвестицій.  

Лариса Старікова, координатор Аналітичного центру Аграрного союзу України 

газета “АгроМаркет”, жовтень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями