Елеватор

Китайська брама в Миколаєві

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Китайська брама в Миколаєві

Китайці сподіваються, що миколаївський зерновий термінал стане важливою ланкою їхньої державної програми відродження Великого шовкового шляху.

  

19 травня в Миколаївському морському торговому порту відбулося урочисте відкриття зернового перевантажувального комплексу, що був збудований на кошти китайської державної компанії COFCO Corporation. Ця подія вкотре стала етапом процесу розбудови (що триває вже не один рік) зерноперевалочних потужностей у морських портах України — від Маріуполя до Кілії. І це далеко не останній такий об’єкт.

 

А передісторія виникнення цього термінала така. У 2014 році корпорація COFCO провела на глобальному ринку два потужних поглинання: в лютому придбала мажоритарну частку в нідерландському зернотрейдері Nidera, а у квітні — у Noble Agri Ltd., підрозділі сінгапурської Noble Group. На покупку цих активів COFCO витратила близько 3 млрд доларів. У спадок від Noble китайська корпорація отримала й деякі активи в Україні: ТОВ «Дунайська судноплавно-стивідорна компанія», Маріупольський олієекстракційний завод, низку елеваторів, а також майданчик в Миколаївському морському торговому порту, на якому й було згодом розгорнуто будівництво термінала. Втім, навіть до завершення будівництва власної перевалки COFCO здійснювала активний експорт сільгосппродукції з України: у 2015 році його обсяг становив 2,4 млн тонн, із яких понад 1 млн надійшло в Китай.

 

Технічно миколаївський термінал COFCO являє собою збудований на базі причалів №1 і 2 комплекс, що складається з 16 силосів загальною місткістю 120 тис. тонн і 4 силосів по 1,5 тис. тонн. Елеватор має станції для розвантаження автомобільного та залізничного транспорту, що дозволяють приймати до 10 тис. тонн продукції на добу. Є можливість одночасно завантажувати дві різних культури. До складу термінала входять зерносушарка й очисне обладнання потужністю 50 т/год, суднонавантажувальна машина потужністю 1 тис. тонн/год та швидкістю завантаження до 20 тис. тонн на добу, а також лабораторія для перевірки якості зерна. Загальна річна потужність термінала становить 2,5 млн тонн зерна.

 
 

У конструкціях термінала застосовано обладнання компаній AGI (силоси, транспортне обладнання), Neuero (суднонавантажувальна машина), Stela (сушарка), Siemens (електротехніка й автоматика), Buhler (сепаратори), а також вітчизняних «Елеваторпромсервіс», «Зернова столиця» й ін. Термінал може приймати судна класу «панамакс» (осадка — до 12 м), але завантажити їх повністю не може. Річ у тому, що найменша глибина фарватеру Дніпро-Бузького лиману становить 10,3 м, і це створює перешкоду для проходження великовантажних суден. Тому остаточне довантаження «памамаксів», що везуть зерно з Миколаєва, відбувається тільки на очаківському рейді. Треба сказати, що миколаївські портовики постійно порушують перед Адміністрацією морських портів України питання днопоглиблення Дніпро-Бузького каналу, а також запровадження нічної навігації та зниження тарифів проходження через Дніпро-Бузький лиман. Однак їхні голоси поки що не почуті.

 

Будівельно-монтажні роботи виконувала компанія «Український будівельник», головою наглядової ради якої є Василь Капацина, почесний президент Миколаївського порту. Китайська державна корпорація інвестувала в реалізацію проекту 75 млн дол. Будівництво тривало 20 місяців — із серпня 2014-го по квітень 2016 року. На підприємстві створено 150 робочих місць, а загалом кількість працівників COFCO Agri в Україні нині перевищує 500 осіб.

 

  Говорять експерти

 

Василь Капацина, почесний президент Миколаївського порту

 

У серпні 2014 року компанія «Український будівельник» залучила найбільшу китайську інвестицію в Україні, але перед цим було 8 місяців дуже напруженої роботи. Хочу нагадати, що відбувалося в ті дні: війна, під Іловайськом жорстокі бої. А у вересні ми забили перші палі. Це свідчить про те, що китайські інвестори повірили в економічний потенціал України, в її аграрний потенціал. Відтоді минуло 18 місяців, і ми отримали найсучасніший в Україні термінал. Протягом цих 18 місяців тут щодня працювало не менше ніж 500 осіб. Забито 70 км паль. Прокладено 125 км лише силових кабельних ліній. Це колосальний проект із погляду своєї індустріальної потуги.

Нам це вдалося тому, що ми навчилися створювати на маленькому шматочку землі унікальні інвестиційні умови, надзвичайно сприятливі. Розігнали всіх — прокурорів, міліціонерів… Серед них багато порядних людей, але, на жаль, зустрічаються одиниці, які можуть закрити будь-який проект. Спочатку вони тренувалися на Одесі, потім трохи тут, але, дякувати Богові, наші китайські партнери цього не відчули. Питання правові, майнові, дозволи, експертизи тощо ми успішно закрили. Китайці зайшли тоді, коли залишалося тільки вписати назву своєї компанії. До цього все зробили українські партнери.

  

 

Олексій Вадатурський, генеральний директор компанії «НІБУЛОН»

 

Те, що ця компанія зробила сьогодні, ми зробили ще 12 років тому. Вони схаменулися й намагаються нас наздоганяти, але не доженуть, бо ми, українці, швидші, кмітливіші, й ми платимо податки в бюджет України, а не інших країн. Ми не боїмося конкуренції, оскільки зможемо конкурувати ціною, адже транспортуємо своє зерно по річці, а це дешевше. Наші конкуренти такої можливості не мають.

— Чи зможуть ужитися в одному порту два таких великих зернотрейдери?

— А яка різниця — чи ми розташувалися через огорожу, чи на відстані 100 кілометрів? Не має жодного значення. Для аграрного сектора створення нових потужностей із перевалки — це позитив, адже для виробників зерна відкриваються нові можливості, щоб отримати прийнятну ціну, підняти ліквідність виробленої сільгосппродукції. Тому я тільки радію. Ці дії змушують нас іти далі, підвищувати свої конкурентні позиції, використовувати логістичні переваги. Ми саме в цьому напрямі досягли певних успіхів, і найближчим часом Україна побачить, як ми крокуємо першими, а інші нас наздоганяють.

— Отже, завдяки створенню нових експортних терміналів ціна на продукцію сільгоспвиробників має піднятися?

— Це залежатиме від того, якою буде ситуація на світовому ринку: може піднятися, а може й опуститися.

 

 

Володимир Клименко, президент Української зернової асоціації

 

До недавнього часу підприємство, де ми нині находимося, було відоме як підрозділ міжнародного зернотрейдера компанії Noble. Однак воно перейшло до рук китайської державної корпорації. Про що це говорить?

— Як я розумію, китайці зайняті питанням продовольчої безпеки своєї країни. COFCO є найбільшим у світі імпортером — щороку імпортують різних товарів для потреб Китаю на 1,5 трлн доларів. Тому вони пішли шляхом не створення нових структур, а купівлі вже діючих, разом із досвідченими кадрами.

Я вважаю, що це правильно. І так чинять не лише вони. Ось членом нашої зернової асоціації є американська компанія Gavilon: її теж купили у 2013 році — японський трейдер Marubeni. І теж думають будувати перевалку.

— Noble щось уже збудував в Україні на момент купівлі?

— Вони збудували олієекстракційний завод в Маріуполі, прямо на березі моря, з можливістю прямого завантаження олії в судна. Цей завод працює. А по терміналу в Миколаєві фінансування вже вела COFCO.

— На вашу думку, чи «ущільнив» цей об’єкт «НІБУЛОН», перевалочні потужності якого розміщено на сусідньому причалі?

— Річ у тім, що процес будівництва перевалочних потужностей є об’єктивним. Років 15 тому в Україні було два державних портових елеватори — в Одесі та Миколаєві.

І держава хотіла залишити за собою монополію на торгівлю зерном, із чим ми боролися протягом семи років. Дякувати Богові, так не сталося. А то б і сьогодні були тих два державних портових елеватори, і нічого більше.

А так — компанії активно будують свої перевалки. Сьогодні ми на відкритті в COFCO, а у червні — тут, поряд, компанія Bunge здаватиме свій елеватор. Також суперсучасний перевалочний комплекс. Відповідно до підписаних меморандумів, будуватимуться ще ціла низка комплексів в різних портах України — Cargill, «Суфле», «Укрлендфармінг», «Олсідс», АDМ.

Тому Олексій Опанасович Вадатурський чудово розуміє, що цей процес зупинити неможливо. Конкуренція зростатиме, і це має привести до зниження вартості перевалювання зерна й інших логістичних послуг. А це означає, що наші сільгоспвиробники одержуватимуть більше грошей.

— Якою є об’єктивна потреба України в зернових перевалочних потужностях?

— Ми вже сьогодні можемо перевалювати понад 50 млн тонн — на тих потужностях, що є. А будуються все нові й нові. Про що це свідчить? Про те, що Україна таки справді має вдвічі менші врожаї, ніж могла б мати. Не всі вірять, що ми за 10 років зможемо вдвічі збільшити виробництво зерна. Проте будівництво цих комплексів показує, що у це вірять інвестори. А вони ж не дурні.

Щоб серйозно працювати на зерновому ринку, своєчасно виконувати контракти, забезпечувати якість — без власного термінала компанії не обійтися. Ті, в кого не буде термінала, в результаті з ринку підуть. Тому всі намагаються свій бізнес забезпечити вертикально інтегрованими ланцюжками. Далі, безумовно, піде будівництво елеваторів різної потужності у глибині Україні — ці компанії не зупиняться на морській перевалці. Вони почнуть розбудовувати інфраструктуру, дороги; безумовно, справа дійде й до обробітку землі — у тих чи тих формах, залежно від нашого законодавства. Але вони не зупиняться. Бо в них є проблема — їм потрібно годувати людей.

  

Довідка

 

Державна корпорація COFCO є найбільшим постачальником зерна й олії в Китай. Корпорація має представництва у 140 країнах світу, має власні потужності з виробництва, закупівель, зберігання й транспортування продукції. Потужності COFCO дозволяють зберігати 31 млн тонн і щорічно переробляти 90 млн тонн продукції, а щорічний транзитний потенціал портів корпорації становить 55 млн тонн. Крім того, COFCO будує комерційну та житлову нерухомість, готелі та реалізовує інтегровані проекти регіонального розвитку.

Підрозділ COFCO Agri спеціалізується на торгівлі та переробці сільгосппродукції, яку закуповує в таких регіонах із надлишковим виробництвом, як Південна та Північна Америка, Південна Африка, Східна Європа й Австралія, щоб забезпечити регіони з високим попитом — Китай, Південну Азію та Близький Схід. У 2015 році обсяг продажу COFCO Agri становив майже 17 млрд дол.

 

 

Павло Коротич

журнал “The Ukrainian Farmer”, червень 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями