У Київській області втілено в життя проект вирощування 600 дійних кіз із доїнням в доїльному залі.
У селі Усівка Згурівського району, що на Київщині, в березні цього року розпочало свою роботу фермерське господарство «Тетяна-2011». Залучивши частково свої, частково кредитні кошти (завдяки співпраці з «ПроКредит Банком»), тут збудовали сучасні приміщення, де утримується 600 кіз альпійської та зааненської порід французької селекції. Господарство має власну сироварню, 2500 га землі, рослинництво тощо.
Тваринницький авантюризм
Оскільки ФГ «Тетяна-2011» в рослинництві вже досягло хороших результатів, то постало питання, куди рухатися далі. От тоді й було вирішено про розвиток тваринництва. На початку тут розглядали кілька варіантів: і свинарство, і молочне тваринництво, і навіть кролівництво.
Директор ФГ «Тетяна-2011» Василь Цвік розповів: «Корови — це довготривалі інвестиції, від вирощування свиней гроші зазвичай повертаються швидше, але наш район насичений свиногосподарствами. Чого тільки вартують ферми «Ниви Переяславщини»…
Думали навіть розводити кролів, але в Макарівському районі вже є велика кролеферма, яка повністю покриває потреби ринку Києва та Київської області. А мені найменше хотілося ділити з кимось ринок. Тому після тривалих розмірковувань зупинилися на козах. І закупили перші 200 голів зааненської породи та ще 150 голів альпіни».
Перевагу було надано саме цим двом породам, бо від однієї можна продавати сире молоко, а молоко, що отримано від іншої, краще використовувати для виготовлення сирів, йогуртів, кисломолочних продуктів.
«Раніше була така думка, що коза — це корова бідняка. Нині я можу стверджувати, що це зовсім не так. Перед тим, як розпочати справу, я зустрічався з козівниками України, бо треба було дізнатися, з чого вони починали і який шлях пройшли, щоб не наступити на ті самі граблі. Вивчивши досвід колег, наших і закордонних, визначились із власним шляхом розвитку — ми все вклали в комплексний підхід до виробництва: починаючи з тварин, приміщень, умов утримання, технології, доїльної зали, кормової бази, кадрів і закінчуючи переробним цехом. Тобто ми не провадимо козівництво як-небудь, ми (нині три таких господарства в Україні) піднялися на вищий щабель. Він передбачає інше сприйняття й ставлення до виробництва. Козі потрібен збалансований раціон і комфортні умови, щоб вона змогла максимально реалізувати свій генетичний потенціал. Обов’язковим є механізоване доїння, коли молоко не контактує з повітрям.
А з якісної сировини — і якісна продукція, запитувана споживачем. Для цього потрібні чималі інвестиції», — розповів пан Василь.
Доїльна зала дисциплінує
На сьогодні комплекс із плановою потужністю у 2500 голів кіз обслуговує одна доїльна зала виробництва шведської компанії «Де Лаваль». Це зала паралельного типу 2 × 18 із системою обліку надою. Кожне дійне місце обладнано сертифікованим лічильником молока за ISO-стандартами й автоматичним знімачем підвісної частини. Встановлено два вакуумних насоси з прямим приводом, малошумні, з енергоощадними двигунами потужністю 4 кВт. Автомат промивки — на 80 л.
«Доїльна зала, — каже пан Василь — це як обличчя ферми та самого фермера. Вона дозволяє скоротити і час доїння (у нас воно триває до 30–35 хвилин), і контролювати кількість соматичних клітин, загальне бактеріальне забруднення молока».
Одразу після закінчення доїння стакан знімається. За такого підходу не виникає проблем із передоюванням чи недодоюванням вимені, мінімізується ризик виникнення маститів. Також робота в доїльній залі допомагає дисциплінувати робочий персонал, бо кожен оператор машинного доїння з часом напрацьовує рефлекс обробки вимені до та після доїння.
Наявна система обліку стада дозволяє здійснювати його контроль, контролювати час осіменіння й окіт, відсоток захворюваності, падіж, час вакцинації тощо.
Продати! А куди?
В українців немає культури споживання козиного молока та продуктів із нього. Тому перед фермерами, що вирощують кіз, стоїть завдання прищепити не просто культуру споживання, а навіть любов, зробити його незамінною складовою щоденного раціону споживачів. А тому на «Тетяна-2011» збираються виробляти та продавати не лише молоко, а й продукти з нього.
«Одним із пріоритетних напрямів нашої діяльності є якраз переробка молока в обсязі 7,5 тонн на добу. Ми вже будуємо цех переробки козиного молока. Навіть закуплено ізраїльське обладнання», — розповідає Василь.
Крім того, наразі вже розроблено технічні умови для виробництва молока з різним відсотком жирності, а також чотирьох видів йогуртів, кисломолочний сир. Реалізація відбуватиметься в супермаркети Києва й області. З «екологічними» магазинами поки що співпрацювати не збираються, бо споживачі не мають довіри до продукції, яку позиціонують як «екологічно чисту» чи то «органічну».
Крім того, фермери «Тетяна-2011» планують одержати для господарства статус племінного, адже вже сьогодні мають усі необхідні племінні паспорти європейського та вітчизняного зразків на кожну з вирощуваних тварин, а ще мають намір незабаром пройти акредитацію. Племінних козликів господарство збирається продавати за кордон, бо є велика зацікавленість у цьому.
«Ми можемо конкурувати за ціною з європейськими фермерами щодо племінного поголів’я. Там в них усе дорого, а особливо племінний молодняк кіз. Ми ж можемо продавати за нижчою ціною, ніж наші європейські колеги», — плекає надії на успішність племінної справи керівник «Тетяна-2011».
 |
| Доїльна зала Танк-охолоджувач молока на молочній фермі — річ найпершої потреби |
Найближчі плани
Планова потужність комплексу з вирощування кіз становить 2500 голів, із них 2000 голів — дійного стада. Через рік дійне стадо кіз планують збільшити до 750 голів, а протягом трьох років — вийти на плановий обсяг. «Коли я приїжджаю у Європу, то бачу фермерів, які працюють для того, щоб нормально жити, відпочивати, навчати дітей тощо. А не так, як у нас: ти живеш для того, щоб працювати, бо коли не в змозі працювати, то й засобів для нормально життя немає. У нас постійно треба бути готовим до різних несподіванок, немає стабільності, немає передбачуваності. Як можна працювати над створенням торгової марки, платити гроші компаніям, які будуть просуватимуть твою продукцію на ринку, якщо завтра гривня може обвалитися, споживачі збідніють, і просто нікому буде купувати твоє молоко. Я планую не просто розвивати козиний бізнес, а змінювати підходи до ведення тваринницької справи в цілому», — ділиться пан Василь.
O tempora, o mores!
Час нині складний. Аграріям живеться важко, але в кожного різні можливості справитись із сучасними викликами. Сьогодні агрохолдинги виробляють великі обсяги продукції сільського господарства, можуть працювати на зовнішніх ринках; є дрібні фермери, які обробляють не більше за 500 га землі, їм вкладати кошти у тваринництво і нецікаво, і не зовсім доцільно. А є ще середні фермерські господарства, котрі навчились ефективно працювати та могли б посісти свою нішу на внутрішньому ринку, забезпечити споживача з найвибагливішими смаками й уподобаннями. Доказом тому є європейський тренд, який останнім часом утверджується і в Україні: продаж продукції від фермера.
Більшість українських фермерів уже сьогодні розуміє, що звичка виробляти сировину та продавати її — згубна для них. Бо тільки переробляючи продукцію, створюючи додану вартість і додаткові робочі місця, можна мати пристойний заробіток, вагу та значення на ринку, в галузі, суспільстві.
«Я зовсім недавно в інтернеті побачив від мережі супермаркетів заклик до фермерів продавати в них вироблену продукцію, бо вони відчувають попит із боку споживачів на такі продукти. Дуже розумно, і про цей канал реалізації варто подумати. Власні невеликі магазини будуть нерентабельні, а до кооперативних ми не доросли, бо не довіряємо одне одному. Тому саме час критично переглянути, як ми працюємо, подивитися на себе самих іншими очима. Останнім часом тільки й чуєш: криза, криза. Проте після кожної кризи настає період розвитку й нових можливостей. Тому дуже важливо вже сьогодні застрибнути в потрібний вагон», — наголошує власник ФГ «Тетяна-2011».
Віктор Хват
журнал “The Ukrainian Farmer”, червень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
