Остання новинка в обладнанні для годівлі — електронні кормові станції. Їх застосовують в основному для годівлі поросних свиноматок.
Автоматизацію процесів годівлі вже давно застосовують на сучасних свинокомплексах. Комп’ютеризованою може бути годівля як свиноматок, так і поросят на дорощуванні та відгодівлі. Автоматизовані системи годівлі також дозволяють здійснювати плавний перехід від одного виду корму на інший або поступово вводити нові компоненти в корм, а також вести точний облік кормів.
На свинокомплексі має сенс використовувати годівлю, відповідну для окремих статевовікових груп. Наприклад, поросят після відлучення від свиноматки годувати слід «кашею»; до кінця дорощування їх потрібно поступово переводити на більш рідкий корм. А ось свиням на відгодівлі варто пропонувати кормовий «суп». Про це автоматизовані кормові установки дбають самі: співвідношення води та сухої речовини на них можна плавно поміняти з 50:50 на 75:25. Тоді, переходячи на рідку годівлю в період відгодівлі, тварини не відчують змін консистенції корму.
Останнє слово в автоматизації та комп’ютеризації годівлі свиней — електронні кормові станції. Ними бажано оснащувати свинокомплекси з поголів’ям від 200—300 продуктивних свиноматок і більше. Вони зручні для встановлення як у новому приміщенні, так і в тому, що існуює (як із щілинною підлогою, так і з солом’яною підстилкою). Важливо, щоб це було сучасне індустріальне підприємство з високим рівнем продуктивності тварин, на якому дотримувалися б усіх ветеринарних і санітарних режимів, суворо регулювали б систему мікроклімату, де дбали б про кормові раціони й генетику. Інакше витрати будуть непотрібними й невиправданими. Окупність таких станцій залежить не від кількості тварин, а від загальної організації праці.
Кормові станції, як правило, — задоволення досить дороге. Їх мета — створення максимально комфортних умов утримання для тих груп тварин, що найбільш цього потребують, тобто свиноматок на стадії осіменіння на поросності. Застосування таких систем для інших груп тварин невиправдано.
Це обладнання передбачає утримання тварин групами, тобто свиноматкам під час супоросності надають можливість вільного пересування й індивідуальної годівлі. Завдяки моціону тварин розвиток плоду відбувається природніше. Такі системи позбавляють свиноматок стресів, що добре позначається на їх продуктивності.
Кормові станції бувають різні. Наприклад, сьогодні представлено станції, розраховані на обслуговування від 60-ти до 80 свиноматок. Кожній тварині на вухо встановлюють спеціальний чіп. Свиноматка заходить у кормовий бокс станції одна, комп’ютер зчитує інформацію з чіпа про тварину щодо терміну поросності, на якому нині перебуває свиноматка, скільки корму вона з’їла за день, і залежно від її потреби видає певну порцію. Перебуваючи в закритому просторі, відокремленою від загальної групи, тварина має змогу спокійно споживати корм.
Один кормовий станок розраховано в середньому на 15 голів, і є стільки ж відсіків для годівниць, куди автоматично скидається порція корму. Якщо у цій групі є одна або декілька домінантних свиноматок, вони можуть з’їсти свою частку, вийти з кормового місця, відштовхнути дрібніших тварин і доїсти їх порції. Таким чином, сильніші можуть переїдати й жиріти, що не дуже добре для плоду, а слабші, навпаки, недоотримувати потрібний обсяг корму.
У зв’язку із цим доцільно застосовувати індивідуальні кормові станції, що поєднують у собі групове утримання й індивідуальну годівлю. Як уже зазначалося, переводячи в сектор групового утримання, кожна свиноматка отримує вушний чіп, за яким станція розпізнає тварину. Коли свиноматка заходить у станцію, вона отримує порцію корму, що відповідає її терміну поросності та вгодованості. Під час годівлі вхідні двері станції закриті. Після того, як свиноматка поїла, вона виходить зі станції, а вхідні двері відкриваються для наступної тварини.
Якщо тварина зайшла ще раз, коли не настав її час годівлі, комп’ютер це «побачить», і система автоматично штовхатиме свиноматку, щоб вона вийшла з боксу. Станція звільниться, і відкриються двері для наступної свині. Свиноматки, що виходять зі станції, не створюють перешкод для тих, що чекають; у загоні чітко розмежовано зони для відпочинку, годування й спорожнення тварин. Станція дозволяє вести контроль за самопочуттям тварин і точно визначати прихід свиноматок в охоту.
Додаткові функції
Кормову станцію можна оснастити селекційним пристроєм. Тоді свиноматок після годівлі можна направляти або в основну групу, або в окремий бокс (залежно від маніпуляцій, які потрібно виконати з твариною). Наприклад, якщо на опорос треба відправити групу свиноматок або необхідна ветеринарна обробка певних тварин, їх не слід шукати в групі. Комп’ютер, отримавши команду, направить цих тварин після годівлі в окремий бокс.
Або, приміром, можливий такий варіант: у приміщенні, де містяться великі динамічні групи, установлюють станок із кнуром. Віконце станка оснащено датчиком. Якщо свиноматка проявляє до кнура інтерес і постійно підходить до боксу, значить є велика ймовірність того, що вона в охоті й її потрібно осіменяти. Таку тварину станція також автоматично направить в окремий загон. Ті ж станції, які не оснащено селекційним пристроєм, можуть також виділяти тварин, але за допомогою кольорового маркування.
Якщо в самопочутті свиноматки є будь-які зміни, комп’ютер станції це визначить і, коли тварина знаходиться в кормовому боксі, пофарбує їй спину та поверне у групу. Таким чином, технолог побачить, що саме ця свиноматка потребує певних маніпуляцій: вакцинації, обробки тощо. Також системі можна задати команду додати певній тварині мікрокомпоненти, і коли свиноматка прийде споживати корм, спеціальні дозатори введуть в її корм ці препарати. Такі можливості значно полегшують роботу технолога свинокомплексу.
Н а початку — навчання
Автоматизація процесів годівлі на підприємствах вимагає в першу чергу наявності добре підготовленого та стабільного персоналу. Працювати на таких установках без навчання — це як посадити людину в автомобіль без прав і навиків водіння. Тому навчання персоналу ще до введення в експлуатацію — зобов’язання номер один.
Загалом, в експлуатації кормових комп’ютеризованих станцій нічого складного немає, єдине, що може викликати труднощі, — свиноматок потрібно привчити до такої системи годівлі. Якщо цього не зробити, то свиноматка може зазнати великого стресу, адже в станках годівля відбувається за допомогою автоматів, які видають порцію корму, необхідну для тварини, безпосередньо в годівницю.
Те, що деякі тварини надзвичайно погано звикають до годівлі на подібних станціях, іноді є одним із нарікань, що озвучують свинарі, які випробували таку систему годівлі на практиці. Часом тварина не розуміє, де вона споживатиме корм, тим більше, що до цього свиноматка, як правило, годувалася в індивідуальному станку (на опоросі й осіменінні) із напівавтоматичним способом годівлі у певні терміни. Тому тварини, особливо молоді, у період звикання до станції можуть відчувати стрес, що, звичайно, не дуже добре позначиться на самопочутті їх і плоду.
У зв’язку із цим перед осіменінням ремонтних свинкок розміщують у відділенні дорощування ремонтних свинок, де в них буде виявлено первинну охоту, і саме там протягом одиного — двох тижнів їх привчатимуть годуватися в станціях.
Особливості роботи
Станція, оснащена інтелектуальним контролером, ідентифікує особину, фіксує її вагу, вагу годівниці і подає корм. Інтелектуальна система реєструє номер чіпа, час входу тварини в годівницю і час виходу, кількість спожитого корму, вагу тварини при вході і при виході з годівниці. Система забезпечує пасивний облік, тобто всі дані в режимі реального часу автоматично передаються до бази даних головного комп’ютера. Програмне забезпечення системи веде щоденний облік інформації як по кожній тварині індивідуально, так і по групах свиней.
По закінченні періоду тестування станції електронної годівлі дозволяють отримувати такі показники, як середньодобовий приріст, кількість спожитого корму, конверсія корму. Звіт про кожну тварину або про групу тварин можна вивести на екран або роздрукувати.
За допомогою станцій просто зрозуміти, яка з тварин не споживала корм. А якщо не споживала, значить, захворіла. У даному випадку збільшується оперативність прийняття необхідних заходів, а це дуже важливо при вирощуванні елітних чистопородних тварин.
Але як будь-який електронний прилад, така система має діапазон похибки. Складність у роботі зі станціями полягає в тому, що вони є непростими, з великою кількістю датчиків і контролерів, інтелектуально ємних інструментів, які вимагають до себе особливої уваги та обережності. Людський фактор також впливає на їх роботу.
Свині — тварини досить розумні, вони швидко навчаються, де знайти корм. Якщо свиня в нормальному стані й здорова, вона обов’язково прийде споживати корми. Звичайно, перші кілька днів їх навчають, підштовхуючи до входу в кормовий відсік.
Ганна Гришанова
журнал “The Ukrainian Farmer” червень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “The Ukrainian Farmer” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
The Ukrainian Farmer
