Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Овочі - Ягоди - Сад

Ідеальне сортування

Плантатор
Джерело:
Плантатор
Поділитись:
Ідеальне сортування

На виставці «Овочі. Фрукти. Логістика», що відбулася в лютому в Києві, чимало компаній представили свої ноу-хау. З лінійкою інноваційних сортувальних машин від світового лідера Concept Engineers B.V. нас ознайомив менеджер із розвитку ринків Роб Борнштайн.

  

Компанія Concept Engineers B.V. була заснована й побудована 17 років тому в голландському місті Ентховені. Вона спеціалізується на розробці та виробництві рішень з оптичного сортування та систем віброподачі овочевої продукції (картоплі, моркви, цибулі, заморожених овочів, фруктів). Власне, принцип роботи, який покладено в основу шести створених підприємством машин, відомий кожній людині: всі ми в дитинстві гралися камінчиками — навчалися аналізувати, сортувати їх за однаковими ознаками, зокрема кольором, формою.

 

Компанія пропонує виробникам, які замислюються над створенням власного переробного підприємства, шість машин: Ciris® — оптична сортувальна машина (вільне падіння) для сортування круглих продуктів, наприклад цибулі, картоплі; Focus® — оптична сортувальна машина (конвеєрний, пасовий тип); Nexus® — оптична сортувальна машина (вільне падіння), призначена для сортування заморожених продуктів; Optimus® — оптична сортувальна машина (пневматика), використовується здебільшого на тютюновому виробництві; Trimus® — оптична сортувальна машина (конвеєрний тип), спрощена версія Optimus®; TriPlus® — оптична сортувальна машина (вільне падіння).

 

— Дуже важливо у процесі оптичного сортування правильно подати в машину продукт, — пояснив Роб Борнштайн. — Для цього використовується система віброподачі, яка допомагає розташувати продукт у машині так, щоб камери могли його побачити й оцінити з усіх боків. Машини, які виготовляє Concept Engineers B.V., можна поділити на два типи: конвеєрний та вільного падіння.

 

Принцип роботи пасової подачі можна пояснити на прикладі машини Focus®: система лінійної віброподачі спрямовує (наприклад, моркву) на конвеєр, де встановлено комп’ютер і систему камер фотооптичного розпізнавання. Камери роблять фотографії кожного продукту. Йдеться не про піксельні камери, якими послуговуються в повсякденному домашньому вжитку, а про оптику з лінійним відтворенням. Ця апаратура прорисовує близько 60 тис. ліній за секунду. У світі існує лише кілька компаній, які виробляють такі камери фотооптичного розпізнавання. Для більшого унаочнення розуміння важливості цієї складової технології варто назвати вартість однієї камери — близько 20 тис. євро.

 

Після того як комп’ютер отримав із камери інформацію про продукт, програмне забезпечення «ухвалює рішення» про відповідність/невідповідність його заданим параметрам, тобто стандартній продукції. На це машина витрачає менше як 0,2 мілісекунди. Після цього спрацьовує система пневмогармат, яка шляхом тиску повітрям видаляє з потоку продукт, що не відповідає стандартам.

 

Машини з конвеєрним принципом подачі продукту мають один недолік — наявність тіні. Камери сканують зображення тільки верхньої частини продукту. Нижній бік лишається поза їхньою увагою. Для розв’язання цієї проблеми створено машини з аналізом продукту в процесі вільного падіння.

 

Зокрема, в TriPlus® на систему моніторингу продукт подається за допомогою окремого стабілізуючого паса. Щоб допомогти програмному забезпеченню виділити неякісний продукт, потрібно безпосередньо перед скануванням задати однакову швидкість усім одиницям аналізу. Наприклад, одна ягода може бути за розміром більшою, а друга — меншою, відповідно, вони матимуть різну швидкість руху, який потрібно врівноважити.

 

В момент вільного падіння шість камер оптичного розпізнавання сканують продукт з усіх боків, відтворюючи його поверхню на 360°. Відтак, TriPlus® має змогу проаналізувати продукт за різними критеріями: колір, форма, розмір, поверхня, вміст вологи. Знову ж таки, система пневмогармат видаляє неідеальний продукт із загального руху. Завдяки передбаченим трьом виходам продукції машина проводить одночасне сортування продукту за кількома критеріями оцінки (А, В, С).

 

Із 2000 року камери фотооптичного розпізнавання неодноразово вдосконалювалися. Якщо 17 років тому найсучаснішими вважалися чорно-білі камери, які могли розпізнавати 256 кольорів, то з 2007 року вони стали кольоровими, їхньої чутливості вистачало на ідентифікацію 17,6 млн кольорів. Нині виробникам пропонуються машини, які устатковано камерами 3-го покоління. Concept Engineers B.V. працює над удосконаленням функціональності камер в напрямі роздільної здатності, щоб можна було оцінити продукт із середини. Наприклад, цибуля або картопля ззовні можуть виглядати чудово, але всередині матимуть ушкодження чи хвороби. На наше запитання «якими будуть камери 2025 року», Роб Борнштайн посміхнувся й відповів, що він не чарівник, який має скляну кулю, проте прогнозує, що науковцям може пощастити розробити витонченішу технологію оцінювання продукту. «Цілком реально, що навчимо камери прогнозувати розвиток продукту через тиждень. У момент аналізу продукт може виглядати чудово, а за якийсь час у ньому можлива поява хвороб чи інших ушкоджень. Для цього потрібно домогтися надзвичайно тісної та злагодженої роботи камер і програмного забезпечення», — пояснив фахівець.

 

Найважливіший компонент технології Concept Engineers B.V.— програмне забезпечення. «Металеву конструкцію може виготовити будь-хто, можна придбати таймери та камери, а створити серце технології — програмне забезпечення — під силу одиницям», — наголосив Роб Борнштайн. Він  похвалився, що в кейсі компанії машини, що здатні працювати з потужністю 2–60 т/год, аналізуючи вологі, сухі, свіжі та заморожені картоплю, цибулю, моркву й інші овочі та фрукти. 

 
 

Як унаочнення позитивного ефекту від інвестування в модернізацію сортувальних ліній овочівників він розповів про досвід англійської компанії Alan Barlett & Sons, яка 2013 року інвестувала в автоматизацію сортування моркви катастрофічну з погляду українського виробника суму — 1,5 млн євро.

 

Працівники спроможні концентруватися лише 20 хв, після чого втомлюються і відволікаються. Це призводить до того, що якісний продукт може бути відсортовано в категорію неякісний, а в промислових масштабах це втрата грошей. Штат сортувальників було скорочено з 45 до 4. Якщо підрахувати відсотки, виходячи з продуктивності виробничої лінії 19 т/год, то 11% (2 т/год) втрачається через неуважність. Беручи до уваги, що морква у Європі в середньому коштує 0,1 євро/кг, то підприємство щогодини втрачає, по суті, 200 євро/год.

 

Ще один негативний наслідок — потрапляння неякісного товару чи сторонніх предметів у категорію «якісний товар». У будь-якому разі людський чинник — це не лише видатки власника підприємства на зарплату, а й втрати через неуважність людей якості та кількості товару, що загрожує втратою репутації компанії на ринку.

 

Отже, скорочення дії людського чинника мінімізувало потрапляння якісного продукту в неякісний із 11 до 3%. Тобто підприємство на 8% збільшило вихід якісної продукції — на 1600 кг/год! Співвідношення попадання неякісного товару в якісний із 9% зменшилося до 2%. Відповідно, зменшилася кількість клієнтів, які скаржилися на невідповідну якість.

 

Щодо продуктивності. До автоматизації ліній сортування робітники встигали перебрати 19 т/год моркви. Нині потужність збільшено до 23 т/год із постійним показником якості.

 

На економічний ефект від інвестиції Alan Barlett & Sons очікували через 3 роки, проте по факту вона окупиласяза рік. Що припустимо навіть для українських фінансових реалій.  

 
Лінія сортування моркви на Alan Barlett & Sons, Великобританія, до та після модернізації
 

Компанія пишається співпрацею з усіма клієнтами, проте не поспішає озвучувати їхні бренди. Чимало партнерів Concept Engineers B.V. не розголошують інформацію про те, яке обладнання та чиї технології впроваджено на їхніх виробництвах — це комерційна таємниця. «Кожну машину ми розробляємо й виготовляємо під технічні завдання конкретного клієнта. Адже кожен виробник має свої особливі потреби й запити, технічні умови, свій продукт, який сортує. І це природно, бо дехто хоче проводити сортування перед заморожуванням, а дехто — після. Це і є основною причиною того, що кожна машина є індивідуальною й відповідає запитам клієнта. Відповідно сортувальні лінії гармонійно інтегруються в наявну на виробництві лінійку інших машин», — пояснив Роб Борнштайн.

 

Конкурентами Concept Engineers B.V. є норвезька Tomra Sorting Solutions й американська Key Technology. «Всі компанії є близькими за концепціями й обладнанням. Проте в цілому це преміум-технології та преміум-якість. Concept Engineers B.V. робить ставку на досконалість програмного забезпечення, бо це найголовніша складова технологій оптичного сортування», — наголосив фахівець. — Чому голландський виробник надсучасного обладнання виявив інтерес до України?

 

— Приблизно 3–5 років тому почали вивчати, які ринки можуть бути для нас потенційно цікавими. Зрозуміли, що Україна — колосальний ринок із величезним потенціалом. У 2013–2014 рр. коли вирішили вийти на український ринок, у вас сталася революція. Пам’ятаю ранок 19 лютого, коли мав уперше виступати в Києві на конференції. Прилетів в аеропорт «Бориспіль», отримав повідомлення про скасування конференції. Був вибір: летіти назад або залишитися в Україні. Вирішив поспілкуватися з колегами, зустрітися 20 лютого з представниками посольства Нідерландів, порадитися. Наша делегація поїхала в готель. Наступний ранок розпочався стріляниною під вікнами готелю. Навколо стояв чорний дим від спалюваних автокамер. Ми поїхали в посольство Нідерландів. У ході бесіди до кімнати зайшла секретар і сказала, що нам потрібно їхати з посольства, бо центр міста заблоковано й пізніше буде неможливо пересуватися. Напрошувався висновок, що працювати в Україні небезпечно. Проте Concept Engineers B.V. звикла ризикувати і вміє цілеспрямовано йти до поставленої мети. Ми не вчинили так, як багато інших міжнародних компаній, і працюємо в Україні вже два роки.

 

— Хто цікавився вашими розробками?

 

— Два роки наші інтереси в Україні представляє компанія «Толсма Україна». На першому етапі роботи в Україні ми почали популяризувати серед місцевих компаній саме поняття «оптичне сортування». З’ясувалося, що багато виробників узагалі не знали, навіщо воно і як працює. Річ у тім, що рік-у-рік зростає вимога споживача до якості продукції та товарів. Українським виробникам потрібно про це замислитися, бо фактично кожне підприємство розуміє необхідність експортувати українську продукцію у Європу. Для цього потрібно, щоб її якість відповідала вимогам ЄС. Сортування є невід’ємною частиною технологічного процесу будь-якого виробництва харчової продукції. Сьогодні ми працюємо над тим, щоб український виробник усвідомив необхідність придбання якісного устаткування й обладнання, на якому спеціалізується Concept Engineers B.V. Ми відвідали величезну кількість компаній. Однак, на жаль, Україна протягом останніх років має проблеми з доступністю фінансів. Сподіваюся, що цього року в Україні ми продамо нашу першу машину.

 

— Який супровід і сервіс готові будете надати?

 

— Ми не продаємо машину, якщо вона не буде підключена до мережі інтернет. У 95% випадків усілякі негаразди, що можуть виникнути, пов’язані з навчанням персоналу, налаштуванням роботи програмного забезпечення. Тому наші інженери в Нідерландах працюють в режимі 24/7, можуть під’єднатися віддалено до встановленої в будь-якій точці світу машини, подивитися, у чому проблема, навіть усунути її, дати рекомендації локальному персоналу з налаштування обладнання. Якщо ж виникне потреба у присутності нашого інженера, то це всього лише дві з половиною години перельоту з Нідерландів в Україну.

 

— Ваші враження від України?

 

— Ми розуміємо великий потенціал України. На 2016 рік українським держбюджетом передбачено ріст ВВП на 2%. Ця цифра невелика, але, якщо порівнювати її з тогорічними —11% падіння економіки, то це можна вважати серйозним ростом. Ми, Concept Engineers B.V., вже почали працювати в Україні й нікуди звідси не збираємося. Ми віримо в Україну!

 

 

Оксана Руженкова

журнал “Плантатор”, березень 2015 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Джерело:
Плантатор