Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Хвороба Гамборо є однією з основних причин економічних втрат у птахівництві

Гарантований захист

Гарантований захист

Стратегію захисту птиці проти хвороби Гамборо розробляють відповідно до специфіки вірусів ІБХ, що циркулюють на підприємстві, і підбирають відповідні оптимальні програми вакцинації птиці

Вірус інфекційної бурсальної хвороби (ІБХ, хвороба Гамборо) є однією з основних причин економічних втрат у птахівництві. Захворювання призводить до імуносупресії, зниження виробничих показників, характеризується високою смертністю, часто без чітких клінічних ознак. 

Особливо актуальною проблема хвороби Гамборо стала в 90-х роках ХХ століття у зв’язку з поширенням в Європі, Азії й Африці високовірулентних штамів вірусу ІБХ (vvIBDV). Тоді як у країнах Америки превалюють варіантні штами, які не здатні спричиняти клінічний прояв захворювання, при цьому призводять до вираженого імуносупресивного стану організму. Головним антигеном вірусу ІБХ є білок VP2. Ген VP2 містить гіперваріабельний регіон, мутації в якому призводять до появи нових антигенних варіантів вірусу. 

На сьогодні загальноприйнятою є класифікація вірусів хвороби Гамборо, запропонована Дарелом Джеквудом у 2017 році і заснована на геногрупах, ідентифікованих у результаті філогенетичного аналізу гіперваріабельного вірусного білка (hvVP2) штамів IBDV у всьому світі. Було ідентифіковано сім основних геногруп, деякі з яких географічно обмежені, інші мають глобальне поширення. Наприклад, віруси геногрупи 2 фіксують тільки в Америці, віруси геногруп 4, 5, 6, 7 територіально виокремлені на окремих континентах. Віруси геногруп 1, 3 поширені глобально: в Європі, Азії, Африці. Згідно з цією класифікацією, геногрупа 3 (G-3) є найбільш наповненою ізолятами, включно з високовірулентними вірусами ІБХ (vvIBDV), які виокремлено в різних частинах світу, зокрема в Україні. Так, за даними Центру ветеринарної діагностики, за останні роки (2012–2020 рр.) у нашій країні захворювання птиці хворобою Гамборо пов’язані винятково з інфікуванням високовірулентними вірусами (vvIBDV). 

ФОРМИ ПРОЯВУ 

Як правило, реєструють дві форми ІБХ. Перша — клінічна, яка супроводжується високим відсотком зараження птиці в поголів’ї, високою смертністю, наявністю піку. Для цієї форми характерні специфічні патзміни: набряк і гіперемія фабрицієвої бурси (може набувати розміру і кольору стиглої вишні), виражені крововиливи на стегнових і грудних групах м’язів, збільшення і бліде забарвлення нирок. 

Другий прояв впливу високовірулентних вірусів хвороби Гамборо на птицю — це субклінічна або економічна форма. Протікає без виражених клінічних і патанатомічних змін. Можна виявити тільки за неспецифічними ознаками: зниження однорідності поголів’я і приростів, збільшення конверсії корму. Ефективність програми вакцинації за субклінічної форми перебігу захворювання контролювати складно. Причому одразу можна і не помітити негативний вплив польового вірусу на зграю. У більшості випадків захворювання на перших етапах діагностують рідко, тим самим створюючи передумови для розмноження вірусу на підприємстві, посилення його тиску. За ураження фабрицієвої бурси високовірулентними штамами, як правило, відбувається виснаження фолікулярної тканини без можливості подальшого відновлення, що призводить до імуносупресії всього організму і проявляється наявністю вторинних бактеріальних інфекцій слабкою імунною відповіддю проти хвороби Ньюкасла та відставанням за основними виробничими показниками: вага птиці, тривалість життя тощо

ДІАГНОСТИКА ТА ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБИ 

Інструментом для оцінки стану епізоотичної ситуації, пов’язаної з хворобою Гамборо, є молекулярні методи діагностики. Сучасна методика дозволяє швидко і ефективно детектувати вірус у клінічному матеріалі (фабрицієвої бурси, клоакальні змиви, мазки-відбитки фабрицієвої бурси) й аналізувати нуклеотидну послідовність геномів різних польових штамів вірусу ІБХ, що дає змогу підбирати вакцину для профілактики ІБХ у кожному окремому господарстві. 

Класифікація ізолятів вірусу ІБХ (Daral J. Jackwood, Linda O. Michel, 2017

Суворе дотримання заходів біобезпеки, ретельне очищення та дезінфекція грають вирішальну роль у зниженні вірусного навантаження. Успішна вакцинація повинна забезпечувати не тільки захист птиці від клінічного прояву захворювання, а й захищати від поширення вірусу на майданчику, не допускати безсимптомну циркуляцію вірусу (субклінічна форма) зі збільшенням вірусного тиску. Вибір оптимальної вакцини повинен задовольняти такі вимоги: 

• відповідність генетичного профілю польового і вакцинного штамів (ефективність вакцинації безпосередньо залежить від генетичної спорідненості вакцинних і польових штамів вірусу); 

• формування раннього імунітету у поголів’ї (залежить від швидкості колонізації фабрицієвої бурси вакцинним штамом); 

• відсутність імуносупресивного впливу на фабрицієву бурсу. 

ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ 

На сьогодні на вітчизняному ринку доступні вакцини проти хвороби Гамборо (табл.), розроблені на основі виділених на території нашої країни ізолятів вірусу ІБХ. Ефективність вакцин, розробником і виробником яких є компанія «БІОТЕСТЛАБ», досягнута внаслідок максимального ступеня подібності ділянок гена VP2 польовим українським ізолятам щодо антигенного профілю вакцинних штамів POLIMUN. Завдяки чому формується специфічна поствакцинальна імунна відповідь до циркулюючих штамів вірусу ІБХ. Антигенні відмінності вакцинних штамів POLIMUN забезпечують можливість адаптації вакцин до різних епізоотичних ситуацій та підбору оптимальної програми для кожного підприємства. 

Таблиця. Лінійка вакцин проти ІБХ

Вакцина Полімун ІБХ+ (штам МВ/3) належить до 3-ї генетичної групи і має спільне походження з високовірулентними вірусами хвороби Гамборо (vvIBDV), виділеними в Україні. 

Вакцинний штам колонізує фабрицієву бурсу в ранні строки (через 3 дні після вакцинації), внаслідок чого спричиняє формування ранньої імунної відповіді, захищаючи птицю від інфікування. Застосування вакцини в ранні строки дає змогу «випередити» польовий вірус і тим самим викликати раннє формування імунної відповіді і захист птиці. Вакцинний вірус має трансмісивну активність, тобто здатність до швидкого горизонтального поширення на нещеплене поголів’я, що є додатковим бонусом у разі якщо під час вакцинації не все поголів’я змогло отримати імунізувальну дозу вакцини. Внаслідок швидкого горизонтального поширення птахопоголів’я зможе сформувати 100%-й груповий імунітет. 

Формування у поголів’я раннього специфічного імунітету проти vvIBDV, що циркулює в господарстві, відповідає основним вимогам програми вакцинації. Вакцина Полімун ІБХ+ забезпечує захист птиці як від клінічного, так і субклінічного прояву захворювання, сприяє зниженню польового тиску високовірулентного вірусу ИББ (vvIBDV), а згодом і елімінації вірусу. 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали