Чому не вдається запустити ринкові механізми для купівлі-продажу української сільгосппродукції.
Ви замислювалися над тим, що таке ціна? Як вона формується та що на неї впливає? Зазвичай механізм ціноутворення надзвичайно складний. А якщо йдеться про ринкову модель, покупець і продавець мають однакові інструменти впливу на формування ціни.
Керувати ризиками легше на світлі
Щоб запровадити механізм ринкового ціноутворення на певному ринку, має бути достатньо його учасників (високий рівень широти ринку) й обсяг пропозиції, що може бути одночасно виставлена на торги (належна глибина ринку), а торги мають відбуватися регулярно та за наявності такого важливого показника, як спред (різниця між найнижчою ціною продавця та найвищою ціною покупця). Всі ці параметри дають змогу порівнювати ціни й обсяги з обидвох боків: що менший спред, то жвавіше відбуватиметься торгівля й точніше визначатиметься рівень цін. Це і є передумовою для запровадження ринкових механізмів біржових торгів.
Уважний читач запитає: «Нащо сюди ще й біржі вплутувати? Є ринок, є його учасники — нехай торгуються». Кожен, звісно, має повне право вести бізнес на власний розсуд. Та на позабіржовому ринку всі угоди значно більш ризиковані. Натомість біржа бере не себе зобов’язання контролювати угоди й контрагентів. Теоретично за таких умов кожна зі сторін почуватиметься більш захищеною. Друга перевага — публічне й прозоре ціноутворення: біржові ціни (котирування) стають доступними для всіх зацікавлених сторін одразу після реєстрації угоди. Та ще й біржовий ринок дає змогу бізнесові хеджувати свої ризики, зокрема, керувати ними за допомогою біржових інструментів, таких як ф’ючерси й опціони.
Щодня ми чуємо про те, що барель нафти подорожчав чи подешевшав, але ми знаємо це тільки завдяки тому, що в публічних біржових торгах беруть участь трейдери з усього світу, а результати цих торгів біржа відкриває безплатно й для всіх (тоді як про результати торгів на позабіржовому ринку мало хто й мало що знає). Крім того, сучасні біржі слугують центрами залучення інвестицій і механізмами перерозподілу товарно-грошових потоків. І не лише в межах однієї країни, а й у світовому масштабі.
Дехто й досі вважає, що країни ОПЕК суттєво впливають на формування цін на нафту, однак цю функцію давно перебрали спекулянти — такі собі «санітари ринку», що виконують на біржових ринках вкрай важливу функцію: беруть на себе ризик зміни ціни. Ось, наприклад, на біржові торги виходить добувач нафти (хеджер). Він боїться зниження цін, а тому, аби перенести цей ризик на когось іншого, продає свій ф’ючерсний контракт на нафту. Його купує спекулянт, який сподівається, що ціна, навпаки, зростатиме. Якщо ризик добувача нафти підтвердиться й ціна на нафту знижуватиметься, збитків зазнає спекулянт. Якщо ж ризик не підтвердиться, мав би зазнати втрат хеджер. Однак оскільки ціна на ринку реального товару також зросте, він отримає компенсацію свого збитку приблизно на розмір свого збитку на ф’ючерсному ринку. Простіше кажучи, завдання хеджера — позбутися ризику, а спекулянта — заробити на ризикованих коливаннях цін. Країни ОПЕК, до речі, стали традиційними хеджерами, що намагаються стабілізувати свої доходи й перенести свої ризики на інших учасників ринку.
Вітчизняні реалії вільного ціноутворення
В Україні вимоги ринкового ціноутворення теоретично цілком прийнятні для ринку сільськогосподарської продукції, де налічується понад 10 тис. дрібних виробників, що потенційно можуть стати продавцями, і понад 100 покупців-трейдерів, що також можуть потенційно стати учасниками вільного ціноутворення. Кожен із них — потенційний хеджер, що зацікавлений в отриманні запланованого рівня доходу, а базисний ризик зміни ціни на аграрному ринку — на дуже високому рівні, і цей ризик ніхто з хеджерів не хоче брати на себе.
У наш час базис (різниця між ціною на товар на наявному та строковому ринку) коливається в коридорі від –50 до +50 дол./т протягом року, що свідчить про його дуже високий рівень. І, відповідно, про високий рівень непрозорості та непередбачуваності ціноутворення на внутрішньому ринку.
У здоровому ринковому середовищі, де функціонують біржі із сучасними торговими інструментами, спекулянт бере на себе ризик того, що ціни надалі можуть змінюватися. В ідеалі саме він зазвичай ризикує коштами, здійснюючи товарообмінні операції для отримання прибутку. Однак на вітчизняному ринку сільгосппродукції такого учасника біржової торгівлі наразі просто немає. Та й біржової торгівлі сільгосппродукцією також немає. Щоправда, й досі в Україні налічується понад 500 товарних бірж зі статутним капіталом 200 грн…
Чи може за таких умов ітися про ефективність ціноутворення аграрного ринку в Україні? Через відсутність регулярних і публічних біржових торгів учасники ринку не мають точної та правдивої інформації щодо ринкового рівня цін, а відсутність спекулянтів робить ринок важким і неповоротким. Ми не встигаємо за ринковими тенденціями, а ціни на українське зерно на 5–10 дол. нижчі, ніж у світі. Ми можемо пишатися тим, що годуємо півсвіту, але поставте собі питання: «якою ціною»? Всі дисконти на внутрішньому ринку включені в закупівельну ціну. Тож допоки в Україні не функціонуватиме повноцінний розвинений біржовий ринок, агробізнес не отримуватиме справедливу й рівнозначну світовому рівню ціну на свою продукцію.
Шукайте гроші на брокерську ліцензію
Нехай там як, ми живемо в цікавий час — ще сто років тому людина за місяць не отримувала стільки інформації, як сьогодні багато з нас отримує за день. Це налаштовує на думку про те, що й біржовий ринок в Україні не залишиться у такому зародковому стані. На часі — нова нормативно-правова база щодо регульованих ринків. Тож невдовзі ми отримаємо більш консолідований і надійний біржовий ринок. Аби мати в назві слово «біржа», треба буде сформувати серйозний статутний капітал, надати можливість працювати відразу кільком десяткам біржових брокерів й отримати ліцензію на здійснення біржових торгів.
Ці чинники мають позитивно вплинути як на самі товарні біржі в Україні, так і на учасників ринку й ціноутворення на ринку. Решта сьогоднішніх бірж, у яких залишиться бажання працювати на біржовому ринку, зможуть перекваліфікуватися на брокерські компанії та вийдуть зі статистичної звітності в рядку «Кількість бірж», а країна позбавиться ганебної статистики щодо півтисячі товарних бірж.
Із появою серйозних і фундаментальних організаторів торгів можна очікувати на впровадження сучасних торгових технологій, розширення торговельних можливостей і запровадження сучасних торгових інструментів. Це дозволить залучити більшу кількість як закордонних інвесторів і спекулянтів, так і внутрішніх, наповнить ринок ліквідністю та дозволить його зробити більш гнучким і прозорим, а відтак — і ціноутворення на ньому буде більш наближеним до реального.
Анатолій Стоянов, експерт
газета “АгроМаркет”, січень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
