Для аграрного бізнесу пошук коштів актуальний завжди. Окрім залучення кредитів сільгоспвиробники можуть скористатися лізинговим фінансуванням. Про можливості лізингових інструментів читачам газети «АгроМаркет» розповідає Віталій Крат — провідний експерт відділу продажу OTP Leasing.
Наскільки активно в Україні використовують лізингові інструменти?
– На жаль, не так активно, як за кордоном, хоча на українському ринку вони з’явилися досить давно. Причин багато. Головна — надто висока вартість грошей в Україні. В Європі гроші коштують значно дешевше: якщо там кредитні чи лізингові ставки до 5%, то в нас — від 10%. Тому вітчизняні підприємства, на відміну від європейських фермерів, сьогодні не стоять у черзі ні за лізинговими послугами, ні за кредитами.
Які саме фінансові інструменти пропонують лізингові компанії аграріям?
– Лізингові послуги на українському ринку представлено фінансовим й оперативним лізингом. Найчастіше аграрії користуються фінансовим лізингом. Це форма довгострокової оренди, коли після повного погашення всіх платежів (вартості об’єкта лізингу, відсотків за фінансування тощо) об’єкт лізингу переходить у власність лізингоотримувача (у нашому випадку — аграрного виробника). Найчастіше аграрії користуються фінансовим лізингом для залучення сільгосптехніки: тракторів, комбайнів, причіпного знаряддя, самохідних обприскувачів.
Яка різниця для сільгоспвиробника: придбати техніку в кредит чи взяти у фінансовий лізинг?
– Сьогодні в економіці склалися такі умови, за яких банки воліють видавати короткострокові кредити терміном до 1 року. Тоді як термін укладення договорів фінансового та оперативного лізингу, прописаний законодавством, становить від 1 до 5 років. Крім того, банк для придбання техніки чи обладнання у фінансовий лізинг не вимагає додаткових застав, оскільки нею є сам об’єкт лізингу. Це суттєва відмінність, яка робить лізингові інструменти привабливими для малого й середнього бізнесу.
Наступна відмінність. Беручи кредит, компанія отримує гроші. Далі вона має самостійно оформити договори купівлі-продажу, застрахувати придбані активи, займатися їх технічним обслуговуванням тощо. Іншими словами, усі супутні процеси лягають на плечі компанії. Коли ж мова йде про лізинг, аграрій отримує актив «під ключ», уже застрахований і зареєстрований, який із другого дня може приносити дохід. Відповідно, лізинг є зручнішим для самого виробника.
Наскільки у цьому разі лізинг дорожчий за кредитні ресурси?
– Відсоткові ставки фінансового лізингу тримаються майже на однаковому рівні з кредитними: в межах 10—12% в доларах США та 22—24% у гривні.
Розкажіть детальніше про оперативний лізинг.
– Оперативний лізинг призначено для користування неосновними виробничими активами. Це довгострокова оренда, по завершенні якої об’єкт лізингу (автомобіль, сільгосптехніка тощо) залишається у власності лізингової компанії. Тобто покористувалися технікою від 1 до 5 років, сплачуючи фіксовані платежі, а потім повернули її назад лізинговій компанії.
У яких саме випадках аграріям зручно використовувати оперативний лізинг?
– Наприклад, агрохолдинг зі значним земельним банком потребує для свого персоналу (менеджерів й агрономів) 50 легкових автомобілів. Він традиційно може звернутися до спеціалізованого автосалону, придбати там автомобілі за власні або кредитні кошти, потім самостійно займатися їх реєстрацією, страхуванням, техобслуговуванням тощо. А може придбати ті самі автомобілі в оперативний лізинг.
Тобто оперативний лізинг цікавий тоді, коли за мету ставиться не володіння, а користування. Це не інвестиція у певне майно, а вкладення в діяльність. Навіть ті компанії, які мають доступ до кредитних ресурсів за низькими ставками, часто беруть транспортні засоби в оперативний лізинг, оскільки дешеві кредити потрібні їм для основної справи. Крім того, займатися купівлею авто, постановкою його на облік, проходженням техогляду, потім зняттям із обліку, продажем відпрацьованих автомобілів (адже їх ресурс обмежений), навіть елементарно вирішувати проблему зберігання сезонних шин — це час і гроші.
Чи практикують оперативний лізинг для залучення сільгосптехніки?
– Зазвичай ні. Для придбання сільгосптехніки аграрії обирають фінансовий лізинг, оскільки їх мета — не лише користуватися певним сільськогосподарським активом, а й придбати його у власність, щоб використовувати до 10 років і довше. Власний комбайн чи трактор означає для аграрія стабільність виробничого процесу, адже техніка — основний виробничий актив (другий за важливістю після землі). Крім того, аграрії воліють мати техніку у власності, аби самим здавати її в оренду і таким чином отримувати додатковий прибуток. Та й сенсу брати в оперативний лізинг трактор немає, адже достатньо експлуатувати його 3 роки, щоб він себе окупив і почав заробляти гроші.
Наскільки самі лізингові компанії готові надавати аграріям техніку в оперативний лізинг? Адже за кордоном це поширена практика.
– Готові, але за кордоном і в Україні різні умови експлуатації техніки. В Європі дороги кращі, паливно-мастильні матеріали вищої якості, сервіс надається на вищому рівні, навіть кваліфікація персоналу, який обслуговує техніку, там вищий. Крім того, якщо за кордоном комбайн працює один місяць на рік, то в Україні його експлуатують іноді до півроку, оскільки українські сільгоспвиробники мають більші площі в обробітку і прагнуть якомога більше завантажувати техніку роботою, щоб швидше окупити вкладені гроші. Враховуючи таку інтенсивну експлуатацію, вартість оперативного лізингу для вітчизняних аграріїв буде більшою, бо спрацювання техніки буде значним. Якщо порівняти комбайн після трьох років експлуатації в європейського фермера і в українського — це небо й земля. Дуже часто сільгосптехніка після кількох років експлуатації в Україні стає непридатною для повторного продажу.
Чи практикують лізинг (фінансовий, оперативний) доїльного обладнання?
– Якщо мова йде про придбання цілісного майнового комплексу, до складу якого входить доїльне обладнання, тоді його можна буде придбати у фінансовий лізинг. В іншому разі — питання вирішуватиметься індивідуально, оскільки це доволі специфічний продукт, який складається з великої кількості дрібних комплектуючих.
Давайте поговоримо про загальну ситуацію на ринку. Яким ви бачите 2013 фінансовий рік?
– Ми розраховуємо на стабільний курс гривні, в першу чергу щодо долара США та євро, оскільки велика кількість українських компаній залучає фінансові ресурси з прив’язкою до іноземних валют.
Невже криза 2008 року не відучила наших виробників залучати фінансування в іноземній валюті?
– Криза додала досвіду й багато чому навчила. До залучення коштів компанії стали підходити більш зважено й продумано. Але фінансування в іноземній валюті таки популярніше, особливо серед українських компаній, які експортують продукцію за кордон і мають валютну виручку. Банки й лізингові компанії мають дуже незначний відсоток гривневого фінансування, оскільки гривня майже вдвічі дорожча за долар США.
Чи прогнозуються зміни відсоткових ставок фінансування?
– Ми очікуємо на зменшення ставок в іноземній валюті, це пов’язано зі стабільністю рейтингу України. Банки й лізингові компанії розуміють, що реальний сектор економіки потребує коштів для розвитку й оновлення активів, тому вони готові йти на поступки. Щодо гривневого фінансування, все залежатиме від політики Нацбанку та уряду.
Марія Михно газета “АгроМаркет”
липень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
AgroTimes
