Експорт живої великої рогатої худоби з України вже серйозно конкурує з експортом яловичини. Зі свининою ситуація ще не така, але вже стрімко розвивається.
Експорт ВРХ
Експорт живої великої рогатої худоби поступово стає важливою статтею українського сільськогосподарського експорту. Він почав стрімко зростати з 2013 року, сягнувши 2017-го 88 тис. голів і принісши країні в той рік майже 38 млн доларів США.
Експортують переважно худобу для забою. Племінна худоба також експортується — в середньому в кількості близько 2 тис. голів на рік.
Основним покупцем племінної худоби з України весь цей час був Узбекистан. По кілька сотень голів на рік також експортувалося до інших країн СНД, таких як Азербайджан, Казахстан, Росія.
Географія експорту забійної ВРХ набагато ширша й різноманітніша. Найбільшим покупцем української худоби у 2015–2016 рр. був Єгипет, але 2017-го його випередили Азербайджан, Ліван і Йорданія. Примітно, що Єгипет, який торік зменшив закупівлю живої ВРХ з України, натомість почав імпортувати українську яловичину. Це стало можливим завдяки погодженню ветеринарного сертифіката й вирішенню інших супутніх питань наприкінці 2016 року. Обсяги ще незіставні, якщо худобу перерахувати в еквівалент м’яса, але добре те, що додана вартість у нашому експорті збільшується.
Відповідно до торгової статистики, здебільшого експортувалися бички вагових категорій 160–300 кг і понад 300 кг, але середня вага в останні 7 років була на рівні близько 295 кг±10%.
Якщо перерахувати середню вагу в еквівалент м’яса, то можна вже порівнювати експорт живих тварин з експортом яловичини, і картина тут виходить доволі цікавою. Незважаючи на те, що експорт яловичини й далі зростає, оговтавшись після російського ембарго, експорт живої худоби зростає ще швидше! У 2017 році відношення експорту ВРХ у перерахунку на м’ясо до експорту самого м’яса сягнуло 27%. Тобто це вже цифри одного порядку. Причому не забуваємо, що експорт тварин є більш географічно диверсифікованим, тоді як головним напрямком експорту яловичини є Росія (з 2016 року — через Білорусь).
Отже, можна з повним правом стверджувати, що експорт ВРХ з України розвивається успішніше ніж експорт яловичини.
Однак наскільки ефективний такий експорт м’яса у живому вигляді? Чи не було вигідніше для країни експортувати яловичину, не худобу?
У 2017 році експорт ВРХ приніс, як вже було сказано, 38 млн доларів США загалом, або 33,5 млн доларів, якщо взяти без племінної худоби. З іншого боку, в еквіваленті м’яса було експортовано 15 тис. тонн. Якби ціна цього «живого» м’яса була б така сама, як в експорті яловичини — 2,76 дол./кг, то експортна виручка становила б уже 41,3 млн доларів.
Як можна побачити, експортуючи замість живої худоби яловичину, країна торік отримала б додаткових 7,8 млн доларів, тобто збільшила б виручку на 23%.
Проте можна піти ще далі! Якщо замість експорту напівкондиційних бичків вагою 294 кг, як це було 2017 року, дорощувати їх до вигіднішого рівня в 550 кг й експортувати вже м’ясо, то додаткова виручка могла сягнути май же 44 млн доларів (+130%) або понад 1 млрд гривень! Це — на тій самій кількості голів і за тієї самої ціни на м’ясо, хоча, насправді, кондиційна яловичина могла б бути дорожчою за ту, що Україна експортує сьогодні.
Чи можливо знайти ринки збуту для яловичини й позбавитися, нарешті, залежності від російського ринку? Як показує досвід розвитку експорту ВРХ — цілком можливо. Чи можливо перейти від експорту ВРХ до експорту яловичини? Як показує досвід поставок до Єгипту — теж цілком можливо.
Ну а поки що експорт живої ВРХ з України, за підсумками перших двох місяців поточного року, відстає від рекордного минулорічного на 7%. Експорт яловичини відстає майже на 8%. Натомість середня вага голови ВРХ в січневому експорті на забій зросла до 326 кг, але, що цікавіше, середня вага голови ВРХ, зданої на забій всередині країни, зросла до 378 кг, що на 3,6% більше, ніж на ту саму дату минулого року. Звичайно, цих даних ще замало, щоб констатувати початок позитивної тенденції, тому й далі уважно стежимо за розвитком подій.
Експорт свиней
З експортом живих свиней ситуація трохи інша. Незважаючи на ще стрімкіший зріст продажів за кордон в останніх два роки, цей експорт ще не набув такого масштабу, як ВРХ.
У 2017 році експорт свиней з України сягнув 33 тис. голів, а його вартість становила 4,6 млн доларів США. Тобто й отримана сума грошей порівняно невелика, і частка експорту в поголів’ї менш суттєва.
У структурі експорту переважає товарне поголів’я. Експорту племінних тварин в останні кілька років взагалі не було. Вагові категорії — здебільшого понад 50 кг, але торік 17% експорту припало на частку свинок, легших за 50 кг. Через це середня вага однієї голови в експорті 2017 року становила 88 кг проти 101 кг 2016 року.
Головним покупцем українських свиней завжди була Грузія. І якщо до 2016 року якісь десятки чи сотні голів могли ще йти до Молдови та Вірменії, то в останніх два роки покупець тільки один — Грузія. Головна причина цього зрозуміла — це африканська чума свиней (АЧС). Купівля тварин із країни, де щомісяця реєструють нові випадки цієї серйозної хвороби, є великим ризиком. Грузія, напевно, довіряє нам, купуючи свиней в Україні. Ця країна сама мала проблеми з АЧС у 2007 році, але відтоді нових випадків там не реєстрували.
У перерахунку на м’ясо, субпродукти й сало експорт свиней трохи перевищував 2 тис. тонн і в 2016-му, і в 2017 роках. Це небагато і є помітним тільки на тлі тих невеликих обсягів експорту свинини, які спостерігаємо в останніх два роки. Тобто назвати експорт живих свиней конкурентом експорту свинини поки що не можна й критикувати це явище поки що немає сенсу. Навпаки, добре, якщо такий експорт дозволив протриматися «на плаву» хоч комусь зі свинарських підприємств у період низьких цін на м’ясо всередині країни. Нині ціни на внутрішньому ринку вже набагато кращі, і експорт живих свиней мав би впасти.
Справді, за підсумками січня-лютого поточного року статистика фіксує зменшення експорту свиней майже на 40% проти того самого періоду минулого року. Експорт свинини також упав (на 68%), але даних двох місяців ще недостатньо, щоб екстраполювати це падіння на весь рік. Ми прогнозуємо скорочення експорту і свиней, і свинини поточного року через внутрішній дефіцит, але це скорочення буде, на нашу думку, не таким суттєвим. Подивитися наші прогнози можна на сайті meatbalance.org.ua.
Андрій Панкратов,
аналітик сільськогосподарських ринків Проекту FAO/EBRD з підтримки м’ясного сектору України
газета “АгроМаркет”, квітень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
