Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Досвід згодовування небілкового азоту

Досвід згодовування небілкового азоту

Навіть з меншим вмістом протеїну в раціоні можна досягти підвищення надоїв і збільшення жирності молока.

  

Сучасна наука і практика молочного тваринництва переконливо свідчать, що в годівлі високопродуктивних корів дуже важливе значення має не просто збалансованість раціону, тобто наявність у сухій речовині достатньої кількості поживних речовин (протеїну, енергії та ін.), а і його синхронізованість, що характеризується мірою доступності енергії і білка для ферментації мікрофлорою рубця у будь-який проміжок часу. В ідеальному раціоні високопродуктивної корови вміст різних за швидкістю ферментації в рубці джерел енергії (цукор, різні форми крохмалю, пектин, клітковина) має забезпечуватися відповідними джерелами протеїну (кормами з високою, середньою і повільною розщеплюваністю протеїну в рубці). У такому разі створюється оптимальний (не нижче від 10 і не вище за 60 г вільного азоту в рубці) і, що не менш важливо, стабільний азотний баланс рубця, що сприяє максимально ефективній роботі рубцевої мікрофлори (передусім целюлозолітичних бактерій, які «відповідають» за загальну перетравність раціону), а значить – повнішій реалізації продуктивного потенціалу корови і кращій конверсії корму.

 

Слід зазначити, що на відміну від урізноманітнення джерел енергії (об’ємні корми, різні види зернових, що відрізняються швидкістю ферментації крохмалю, джерела кормових жирів), у раціоні дуже складно добитися традиційними кормами оптимального поєднання різних за швидкістю розщеплювання в рубці джерел протеїну. До того ж, зважаючи на дорожнечу білка, в господарствах України рідко використовують більш як два види білкових кормів. Це неминуче призводить до перебоїв в «постачанні» азоту для мікрофлори рубця, а отже – неефективного використання енергії корму, зниження синтезу мікробного білка і зрештою – недоотримання продуктивності корови порівняно з «теоретично» очікуваним рівнем надою.

Отже, у вирішенні завдання підтримки оптимального і стабільного азотного балансу рубця допоможе небілковий азот в пористій матриці, який за швидкістю вивільнення азоту в рубці займає проміжне положення між кормами зі «швидким» протеїном (соняшниковий і ріпаковий шроти і макуха) і кормами з «повільним» протеїном (соєва макуха і шрот, пивна дробина).

 

У досліді, проведеному восени 2010 р. на базі господарства (близько 1000 корів з надоєм 7500 кг молока на корову на рік), встановили ефективність використання небілкового азоту в раціонах високопродуктивних корів. Господарство забезпечене високобілковим люцерновим сінажем (близько 20% сирого протеїну в сухій речовині), кукурудзяним силосом з калорійністю нижчою від середньої (близько 5,5 МДж чистої енергії лактації/кг СР); з білкових концентратів там застосовують макуху соняшникову, макуху соєву та сою екструдовану, забезпечуючи рівень протеїну в раціонах корів на роздоюванні в межах 18–20%.

 

Ми ввели до складу комбікорму джерело небілкового азоту, виключивши з раціону 1,0 кг соняшникової макухи і 0,5 кг соєвої, і таким чином переформували раціон, щоб у ньому за меншого рівня сирого протеїну в сухій речовині (16,5–17,0%) зберігався оптимальний азотний баланс рубця (55 г).

Вже через два тижні було відзначено підвищення добового надою в межах 1,0 кг на корову (з 22 до 23 кг), а також істотне збільшення жирності молока (з 3,85 до 4,0%) і вмісту білка (з 3,15 до 3,20%) (рис.). Тобто, зменшивши рівень протеїну з 20 до 16,5%, але поліпшивши його доступність, підвищивши калорійність раціону, ми підняли і надій, і якісні показники молока. Отже, для підвищення продуктивності корів на роздоюванні важливіше значення має не так сумарна кількість сирого протеїну в раціоні, як оптимальний і стабільний азотний баланс рубця.

 

В іншому досліді було запропоновано ввести в кормосуміш 100 г/гол. небілкового азоту, замінивши ним 1,0 кг сухої пивної дробини і 0,4 кг кормових дріжджів. Місце, що звільнилося в раціоні, частково заповнили додатковою кількістю дерті ячмінної, підвищивши тим самим калорійність раціону і оптимізувавши азотний баланс рубця (знизивши його з 65 до 35 г). Упродовж періоду згодовування небілкового азоту проводили регулярний моніторинг консистенції гною, його структури шляхом просіювання через спеціальний набір сит – сепаратор гною (комплект Visual pH Box компанії Celtic, Франція).

 

Результати через три тижні експерименту були такими: надій не змінився, але істотно підвищилась жирність молока (з 3,80% до 4,0%), що, за добового надою на дійну корову в господарстві 26 кг, еквівалентно підвищенню продуктивності на 1,4 кг на корову на день. Аналіз структури гною виявив значне зменшення кількості довгих волокон і великих частинок зерна на верхньому і нижньому ситах сепаратора. Це можна пояснити поліпшенням перетравності клітковини та засвоєння крохмалю раціону, що у свою чергу і стало причиною підвищення жирності молока.

 

Таким чином, при додаванні джерела небілкового азоту добрі результати були отримані в господарствах з відпрацьованою технологією виробництва молока, де умови утримання і годівлі стада є оптимальними. Додаткове підвищення надою – непросте завдання. Можна очікувати, що в господарствах, де система годівлі далека від оптимально збалансованої, ефективність застосування джерела легкодоступного азоту буде ще вищою.

 

Геннадій Бондаренко, кандидат с.-г. наук, доцент

НУБіП України

журнал “The Ukrainian Farmer”, січень 2011 року 

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали