Старт для ремонтних свинок

Правильне введення ремонтних свинок в основне стадо допоможе господарю досягти високої плодючості тварин та збільшити термін їх використання.

  

Про те, як працювати з ремонтними свинками знає чи не кожний зоотехнік. Однак у практиці свинарства термін використання свиноматок малий, тварини часто не приходять в охоту, більшість свиноматок вибуває зі стада вже після першого — третього опоросу тощо. Крім того, часто генетичний та виробничий потенціал маток не використовується повною мірою, що передусім є наслідком погано спланованого введення молодих ремонтних маток до основного стада. А це спричиняє проблеми зі здоров’ям, які у підсумку призводять до частих перегулів, знижують багатоплідність тварин.

 

У чому причина

 

Уже при відборі й переміщенні молодих свинок з рідного господарства до нового тварини піддаються впливові багатьох незвичних для них факторів: перегрупування, транспортування; по прибутті на нову ферму вони потрапляють у незвичне оточення, стикаються зі зміною корму і системи годівлі, новим обслуговуючим персоналом. А все це є стресом для тварин, який зрештою негативно позначається на резистентності імунної системи, наслідком чого стає висока сприйнятливість до хвороб.

 

З іншого боку, гормональна система, яка регулює прихід свинок в охоту, настання статевої зрілості й регулярних репродуктивних циклів, також зазнає певних впливів. Як наслідок, тварини приходять в охоту пізно чи з нерегулярною циклічністю. Тому спеціалісти намагаються вводити ремонтних свинок в основне стадо не одномоментно, а впродовж шести тижнів. Адже протягом цього часу свинки можуть звикнути й пристосуватися до нових умов. Шеститижневого терміну достатньо для імунної системи, щоб завдяки вакцинаціям виробилися захисні антитіла, а також відбулося звикання до фону мікрофлори навколишнього середовища. Тобто після завершення цього адаптаційного періоду готовність свинок до першого покриття, з огляду на стан їхнього здоров’я, можна вважати доброю. Отже, вводити свинок до основного стада треба поетапно, бо завдяки цьому відбувається таке:

 

–  захист основних свиноматок від заразних хвороб, котрі можуть бути занесені з підприємства, звідки прибули ремонтні тварини;

–  адаптація імунної системи молодих свинок до нової мікрофлори;

–  заходи з вакцинації свинок у боротьбі з паразитами;

–  звикання до незвичного навколишнього середовища;

–  досягається рівень кондиції свинок, потрібної для першого осіменіння;

–  виконуються передбачені біотехнологічні заходи, наприклад синхронізація статевої охоти.

 

Двофазове введення

 

 

Процес введення можна розділити на дві частини:

 

–  фаза карантину (перший-третій тижні);

–  фаза акліматизації (четвертий-шостий тижні).

 

Упродовж перших трьох тижнів ремонтних свинок повністю ізолюють від основного стада. Для цього їх відразу ж по прибутті у господарство розміщують у карантинному приміщенні. У цей час тваринам потрібен спокійний та терплячий догляд. Крики обслуговуючого персоналу під час переміщення тварин ведуть до виникнення в них стресу. Карантин — обов’язковий захід, який дозволяє вберегти основне поголів’я від можливих інфекційних хвороб, що були завезені з молодняком (адже не можна виключати того факту, що на момент прибуття якісь хвороби були в інкубаційній фазі).

 

До приміщення, в якому перебуватимуть свинки, висувається низка вимог. У ньому мають бути забезпечені окремий вихід, роздільне зберігання гною, робочий одяг та інструменти для персоналу, що використовуються виключно в цьому приміщенні. Метою таких пересторог є профілактика занесення інфекції. Оптимальним варіантом для цього є використання для розміщення тварин окремого свинарника, що не має контакту з основним свинарником й розміщується на краю ферми. У цьому разі буде також мінімізовано рух «чужих» транспортних засобів територією підприємства. Якщо ж такого приміщення немає, то новоприбулих свинок можна розмістити у звичайному свинарнику, виділивши для цього частину приміщення.

  

Дотримання часових інтервалів при вакцинації

 

По закінченні першого-другого тижнів свинки встигають пристосуватися, тож можна вдатися до вакцинування. До мінімальної програми вакцинації входять щеплення проти парвовірусу й бешихи (мінімальний вік для цієї вакцинації — 180 днів). Під час вакцинування увагу слід звернути на таке:

 

–  усі тварини мають бути здоровими, вільними від паразитів;

–  у день транспортування щеплення слід уникати;

–  інтервали між першим та другим вакцинуваннями мають бути саме такими, які рекомендує виробник вакцини;

–  мінімальний вік тварин для вакцинування не повинен ігноруватися (насамперед це стосується парвовірусу, колібактеріозних інфекцій);

–   завжди слід вводити повну дозу препарату.

 

Рішення про вакцинування від якихось інших хвороб приймається індивідуально, відповідно до ветеринарної обстановки того чи іншого господарства. До речі, якщо перші щеплення у господарстві — постачальнику ремонтного молодняку проводилися до досягнення тваринами віку 180 днів, то по прибутті у нове господарство, що закуповує реммолодняк, слід провести ще одну вакцинацію.

Після цього всі подальші щеплення проводять разом зі щепленнями основного поголів’я з інтервалом у чотири місяці.

 

Дозовані контакти

 

Після завершення фази карантину та фази акліматизації поголів’я імунна система свинок, завдяки дозованому контакту з іншими тваринами, повністю адаптується до мікрофлори підприємства. Однак доцільним є поетапне пристосування свинок, бо їхній нетренований імунітет може ще дати збій. Можна також натренувати імунну систему завезених свинок шляхом згодовування так званого контактного супу (гній, сеча тощо). Проте найкращим методом є короткочасне утримання молодих свиноматок зі старими, наприклад тими, що будуть за тиждень відправлені на м’ясокомбінат. Також слід забезпечити тісний контакт з персоналом, адже завдяки йому свинки своєчасно приходять в охоту, краще запліднюються, у них знижується кількість стресових гормонів.

 

Коли можна осіменяти

 

Оптимальний вік для першого осіменіння знаходиться у інтервалі між 220-м і 250-м днем. До першого покриття у свинок має минути щонайменше дві виражені охоти, не враховуючи тієї, яка була індукована транспортуванням. Бажано при цьому, щоб маса тіла сягала 130 кг, а товщина шпику була на рівні 18 мм. Цих показників можна досягти у тому разі, якщо в період введення в основне стадо свинкам буде забезпечено інтенсивну годівлю. Метою такої годівлі є досягнення середньодобового приросту на рівні 700 г. Крім високої енергії корму (мінімум 12,6 МДж обмінної енергії) слід також звернути увагу на достатній вміст лізину (мінімум 0,9%).

 

Цілеспрямована охота

 

В ідеалі ремонтним свинкам пропонують спеціальний раціон. Альтернативно може бути запропонований корм для лактуючих маток. Годівлю здійснюють таким чином, щоб не було залишків та втрат корму, тобто до «чистого корита».

 

Додавання у раціон сирої клітковини у вигляді сіна, соломи, трав’яного сінажу також сприяє розвитку шлунку й збільшенню його розмірів. За умови годівлі готовими комбікормами можна підвищити вміст клітковини в раціоні сухим жомом. Це робиться з тією метою, щоб під час першої лактації свиноматка споживала більше корму: цим досягатиметься відповідно більше продукування молока. Слід зауважити, що з метою кращого споживання корму його потрібно, як це роблять на більшості репродукторів, злегка зволожувати.

 

Для покращення приходу свиноматок в охоту треба їх час від часу мити в душі, що також знижує тиск мікрофлори.

 

Контакт із кнуром має бути дозованим. Свинок при цьому підпускають до кнура групами двічі на добу. У групі в тварин виникає менше страху, а частий та дозований контакт покращує стимуляцію. За деякий час до штучного осіменіння свинок треба призвичаїти до інструментів, що застосовуватимуться. Так, наприклад, якщо в господарстві використовують пояс, скоби тощо, то їх можна багаторазово та часто вдягати на свинок.

 

Синхронізація

 

 

На підприємствах, де передбачено групові опороси, проведення ремонту стада викликає певні незручності. Адже після виведення старих свиноматок з основного стада новоприбулі мають перебувати на тій же стадії статевого циклу, що й вибракувані. Тому для досягнення синхронізації циклу слід проводити тимчасову блокаду. Для цього застосовують регумат або альтресин. На жаль, в Україні ці препарати так і не стали до цього часу офіційно зареєстрованими. Регумат чи альтресин дають у дозі 4 мл на голову впродовж 15 діб. Їх можна вводити в корм, але з метою кращого та гарантованого споживання в деяких господарствах їх наносять на шматок хліба й згодовують конкретним маткам. Без застосування цих препаратів майже неможливо своєчасно інтегрувати ремонтних свинок у господарство, що працює, наприклад, у тритижневому ритмі. А для господарств, що працюють у тижневому ритмі, ці препарати значно полегшують введення ремпоголів’я в основне стадо. Слід пам’ятати, що в період застосування гормональних препаратів треба уникати стресів тварин. Гормони потрібно давати в однаковій дозі в один і той самий час щодня.

 

Свинок з вираженим рефлексом нерухомості осіменяють через 4—5 днів. А управління статевим циклом з допомогою гормональних препаратів забезпечує багатоплідність свиноматок.

 

Говорить експерт

 

Ігор Святний, лікар ветеринарної медицини, консультант зі свинарства

На сьогоднішній день спостерігається тенденція до збільшення маси ремонтних свинок при осіменінні. Закордонні постачальники генетичного матеріалу ведуть мову про 142—150 кг живої ваги та товщину бокового шпику у 18 мм на час осіменіння, як мінімум повинно бути 16 мм. Оптимальний вік для першого осіменіння ремонтної свинки — 32—34 тижні. Свинок, яких не осіменили до 38-го тижня, вибраковують зі стада, і таких свинок може бути до 20%.

Слід також більше уваги приділяти якісній адаптації тварин в основному стаді: про це всі знають, але належних заходів ніхто не вживає.

Найважливіший фактор у статевому дозріванні ремонтних свинок — це стимуляція кнуром. Її починають робити з 140—150-денного віку, проводять раз або двічі на день по 15 хвилин. Бажано, щоб у станку при цьому було по 10—12 ремонтних свинок. Кнурів для цього беруть старших від 10-місячного віку, активних, з явно вираженим слиновиділенням. На фермі має бути достатня кількість кнурів, тому що на день кнура можна заганяти не більше ніж у п’ять станків.

 

 

Наталія Колос

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ