У світі бізнесу є особливе ставлення до компаній, що працюють на ринку десятиріччями. Такі підприємства не лише пережили лихоліття, а й, долаючи найстрашніші випробування, крокують у ногу з часом, розуміють потреби клієнтів і виготовляють сучасне обладнання. Не дивно, що стенд компанії «ЛУБНИМАШ», якій цього року виповнюється 135 років, привертав увагу учасників і відвідувачів Agritechnica 2023. На полях найбільшої у світі виставки сільгосптехніки ми поспілкувалися з комерційним директором ПП «ЛУБНИМАШ» Олександром Плескачем.
— Приємно, що люди вірять в Україну й українських виробників. На виставці до нас підходять багато європейців. Ми їм розповідаємо про нашу якість, наші об’єкти в Україні та Європі. Можемо повністю задовольнити їхній попит, адже у нас — найбільша лінійка елеваторного обладнання серед вітчизняних виробників, і ми готові до усіх викликів. Ми втримали колектив і фінансові показники, які не гірші від 2021-го та 2022 років. Підприємство не зменшує обсяги виробництва. Ми постійно рухаємося тільки на підвищення.
— Які тенденції елеваторного ринку сформувалися внаслідок війни?
— Унаслідок проблем з експортом через глибоководні порти нині збільшився попит на «сухі порти» на кордонах з ЄС, де є потреба перевантаження зерна з української широкої колії на вузьку європейську. Також спостерігаємо розбудову Подунав’я та збільшення елеваторних потужностей на Правобережній Україні ближче до кордонів з Європою. Наразі наше обладнання активніше закуповують і використовують на Вінниччині, Івано-Франківщині, Хмельниччині, Львівщині тощо. Нині маємо по кілька об’єктів у Волинській та Закарпатській областях, де також спостерігається активне будівництво елеваторів. Також установлювали наше обладнання й на Черкащині. Наші клієнти — в більшості представники середнього та невеликого бізнесу, які не мали власних потужностей зберігання, або ті, хто нині їх розширює. Холдинги не так активно будуються, як будувалися до повномасштабної війни.
— Чи спонукало повномасштабне вторгнення до розроблення актуальних для аграріїв конструкцій в нових умовах?
— Після 24 лютого агровиробники стикнулися з браком потужностей зберігання через великі перехідні залишки й добрий урожай. До нас звернулися представники програми USAID й агровиробники з пропозицію розробити мобільні зерносховища. Ми їх швидко спроєктували та запустили у серійне виробництво. Наші мобільні зерносховища мають колоподібну або прямокутну форму й потужність зберігання до 15 тис. тонн. Залежно від запланованих обсягів зберігання застосовуємо різні конструктивні рішення. У гіршому випадку їх можна ставити на землю, але, звісно, краще асфальтовану або бетоновану поверхню, щоб під конструкцію не затікала вода. Мобільні сховища монтують за кілька днів і накривають брезентом. Однак USAID відмовився закуповувати мобільні зерносховища, змістивши фокус своєї уваги на рукави. Проте сільгоспвиробники оцінили переваги мобільних зерносушарок. Також під час війни ми вивели на український ринок сепаратори потужністю 100 т/год. Крім того, ввели у виробництво нову модель зерносушарки. Завдяки конструкторським напрацюванням вона має більшу продуктивність і менше використовує як газу, так і альтернативного палива.
— Чи є в українського агробізнесу попит на будівництво укріплених об’єктів, які б менше потерпали від російських атак?
— Наші силоси є найбільш металомісткими серед усіх вітчизняних виробників. Чим більше металу — тим міцніша, надійніша й витриваліша конструкція. В одного з наших клієнтів, в об’єкт якого був приліт, стояли силоси «ЛУБНИМАШ» та й інших виробників. Наші силоси пошкоджень не зазнали, на відміну від інших, де конструкція легша. Це означає, що запас міцності в наших конструкціях достатній, щоб витримувати такі випробування, які можуть статися внаслідок ворожих атак.
— Чи використовує «ЛУБНИМАШ» ім портні матеріали?
— Коли розпочалася повномасштабна війна, ніхто в Україні не виготовляв оцинковану сталь. Адже завод «Метінвест» в Маріуполі, що випускав оцинковану сталь 275 г/м2, опинився в тимчасовій окупації. Тому ми можемо цей попит задовольняти лише за допомогою європейської продукції. Зокрема, оцинкована сталь у нас 350 г/м2 вся з Європи: Австрії, Фінляндії, Польщі та Німеччини.
— Як наразі змінилася географія експорту продукції «ЛУБНИМАШ»?
— До повномасштабного вторгнення ми активно співпрацювали з Казахстаном та Узбекистаном. Уже під час війни ввели в експлуатацію в цих країнах змонтовані у 2022 році нашими фахівцями великі об’єкти. Але через проблеми з логістикою вартість транспортування збільшилась, відповідно, зросли ціни на обладнання на території замовника. Тому на сьогодні ми більше орієнтуємося на Європу. Цього року продали до Європи силоси для зберігання зерна для Франції, до цього клієнти з ЄС замовляли в нас транспортне обладнання. Також виконали контракти у Молдові та Болгарії.
— Чи відчуває нині підприємство кадровий голод?
— Ця проблема нині є в усіх. Понад 10% співробітників наразі в нас служать у ЗСУ, інші працюють на заводі. На щастя, є бронювання. У нас під час війни навіть збільшилася кількість працівників, адже ми збільшили обсяги виробництва. Багато залучаємо молоді, активно співпрацюємо з вишами. Приємно, що молоді фахівці радіють, що вони працюють саме в нашій компанії.
— Яку частку на ринку продажів елеваторного обладнання наразі обіймають вітчизняні виробники?
— За моїми спостереженнями, переважна більшість українських аграріїв обирає обладнання вітчизняних виробників, зокрема через співвідношення ціна-якість. Оскільки вартість обладнання є нижчою за європейські аналоги, до того ж якість — не гірша, а й інколи навіть краща за європейську. Хоча є й такі аграрії, які хочуть купити європейське обладнання. Зазвичай вони беруть участь у кредитних програмах ЄС, що передбачають придбання обладнання тільки європейських виробників. Також обирають не вітчизняного виробника, коли працюють з іноземним обладнанням уже багато років, і воно їх повністю задовольняє. Усі наші виробники вже представляють якісну достойну продукцію й конкурують між собою. Конкуренція висока, і це зумовлює виготовлення високоякісної продукції за адекватними цінами. Ба більше, у держбюджет на 2024 рік закладено 1 млрд гривень на компенсацію аграріям за придбання вітчизняної сільгосптехніки й обладнання. Це дуже дієва програма без корупційної складової, яка підтримувала всіх вітчизняних виробників. Тому відновлення компенсацій стимулюватиме збільшення обсягів закупівель вітчизняного обладнання.
The Ukrainian Farmer
