До розумних технологій
Акценти Міжнародної виставки Agritechnica 2017 свідчать про те, що сільгоспвиробництво таки має шанс на «зелене майбутнє»
Навряд чи когось здивує твердження, що основною тенденцією сучасного агробізнесу є його стрімкий перехід на цифрові технології. Вони, власне, і є головним рушієм розвитку точного землеробства, з яким пов’язані можливості подальшого збільшення ефективності рослинництва, а зрештою й інших напрямів сільгоспвиробництва. Вони лежать в основі більшості інновацій, запроваджуваних сьогодні провідними виробниками агротехніки. Ба більше: сучасні комп’ютерні програми й мобільні додатки дозволили багатьом провідним компаніям світу досягти якісно нового рівня використання робочих і матеріальних ресурсів, а головне — організації керування аграрним виробництвом. Застосування CloudComputing (хмарні технології для зберігання й обробки даних) і BigData (великі масиви даних) уже стали повсякденною та невіддільною складовою роботи багатьох сегментів агросектору. Відтак головним акцентом цьогорічної міжнародної виставки Agritechnica 2017 у Ганновері була саме діджиталізація сільського господарства. Від компаній-учасників організатори цьогоріч отримали понад три сотні заявок про новинки із застосуванням цифрових технологій для більшої ефективності сільгоспвиробництва й економнішого споживання ресурсів. Зазначаючи неабияку роль цього тренду в подальшому розвитку агробізнесу, було сформульоване й гасло цієї найпотужнішої виставки у світі сільськогосподарської техніки: «Зелене майбутнє — розумні технології» (Green Future — Smart Technologie). Такий акцент передусім наголошує на величезній соціальній відповідальності агробізнесу перед споживачами за організацію виробництва, орієнтованого на безпеку для довкілля, мінімізації шкідливих викидів і безпечних харчових продуктів.
Тільки уявіть на хвильку: у 23 павільйонах, кожен із яких завбільшки з український виставковий центр, цьогоріч репрезентували свої найновіші розробки й досягнення 2803 (!) компанії-виробники з 52 країн світу. Серед них, зокрема, Італія (370 експонентів), Китай (110), Нідерланди (109), Туреччина (107), Франція (102), Австрія (67), Польща (67), Велика Британія (57), Канада (56), Іспанія (55), Данія (49), Фінляндія (47), США (46). У рамках національних корпоративних експозицій 13 країн уперше взяли участь — Данія й Ірландія. Були цьогоріч представлені й розробки 17 (!) українських компаній — це, як кажуть аналітики ринку, неабиякий крок до підкорення дуже вимогливого ринку об’єднаної Європи. Інтерес до української сільськогосподарської техніки продиктований її інноваційністю й конкурентоздатністю на багатьох ринках. Про популярність сучасної техніки з України, до речі, зауважив на прес-конференції і керуючий директор Німецької асоціації виробників сільгосптехніки VDMA доктор Бернд Шерер.
На «Агрітехніці» зазвичай справді можна знайти все, що потрібно. А крім того, ще й дізнатися про те, чого незнав (наприклад, про «Розумний ремонт», «Розумні матеріали», «Інтерфейс людина-машина», «Альтернативні приводні системи», «Корпоративний інжиніринг» тощо). Окрім техніки й обладнання на виставці репрезентували платформу для професійної зайнятості й кар’єри, науки та досліджень. Можна було ознайомитися з новаціями дистрибуторських і сервісних служб, відвідати спеціальну експозицію щодо перспектив захисту рослин і багато інших цікавих і динамічних подій. Насичена ділова програма сприяла налагодженню торгових і партнерських відносин — у рамках виставки, до слова, діяла міжнародна біржа контактів Match@Meet. Загалом численні семінари, майстер-класи, конференції й воркшопи, за підрахунками організаторів, відвідали понад 450 тис. гостей зі 128 країн. Чимало було й наших співвітчизників — керівників сільгосппідприємств, профільних спільнот, компаній, що надають послуги агробізнесу.
А кульмінацією цього насиченого експозиційного тижня стало нагородження переможців Agritechnica Innovation Award 2017. Машинам журі присудило дві золотих і 29 срібних нагород.
Золото здобула автономна молотилка для соломотрясних і гібридних зернозбиральних комбайнів CLAAS. Агрегат самостійно встановлює швидкість барабана й молотильний зазор для оптимального результату, постійно контролюючи продуктивність і регулюючи налаштування за допомогою спеціального комунікаційного модуля, який дозволяє контролерам окремих процесів контактувати між собою. Ще одна золота відзнака — в першого подрібнювача кукурудзяної стерні StalkBuster фірми Kemper, умонтованого в кукурудзяну жатку. Ця машина (до речі, перша на ринку) подрібнює стерню ще до того, як по ній проїде кормозбиральний комбайн або трактор із причепом.
Серед 29 призерів Silver Agritechnica Innovation Award 2017 — нова альтернатива роторним причепамподрібнювачам і кормозбиральним комбайнам Fliegl Buffel; перший напівгусеничний трактор Claas Axion 900TerraTrac, у якого вперше амортизовані передня й задня осі; колісні противаги EZ Ballast Wheels для трактора John Deere, перший у світі компактний акумуляторний електротрактор FENDT Vario e 100; уперше за довгі роки розроблено «з нуля» зернозбиральний комбайн вищого класу продуктивності AGCO Ideal із транспортною шириною лише 3,3 м; самохідний чотирирядний картоплезбиральний комбайн Grimme Ventor 4150 високої потужності для великих виробничих обсягів; протруювач Petkus Multi Coater CM 300, який ощадно ставиться до насіння в змішувальній камері та сушить його в ній же без тертя й пилу, а також багато інших технічних новинок, що вже наступного року з’являться в українських господарствах. Значно більше нагород дісталося різноманітним комп’ютерним програмам, додаткам і пристроям, що автоматизують роботу техніки, роблять її розумною, дозволяють застосовувати в системах точного землеробства. На часі — активізація потенціалу позитивних перетворень в агросекторі.
газета “АгроМаркет”, грудень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».