Партнери компанії БТУ-ЦЕНТР напрацювали неоціненні результати щодо роботи без шкоди довкіллю
До механізмів, створених природою
Агропідприємства — партнери компанії БТУ-ЦЕНТР напрацювали неоціненні результати щодо відповідального господарювання без шкоди для довкілля.
Аграрне виробництво дійшло до тієї межі, коли подальша інтенсифікація не сприятиме отриманню більших врожаїв, а призведе до виникнення ще більшої кількості проблем — як-от поширення не властивих тій чи тій агрокліматичній зоні хвороб і шкідників, виснаження ґрунтів, погіршення біорізноманіття екосистеми. Протистояти викликам і долати проблеми наявними засобами й технологіями стає дедалі складніше. І що більший тиск ландшафту (застосування потужніших препаратів і збільшення кількості обробок), то швидше з’являються здатні адаптуватися чи протистояти їм організми: шкідник стає агресивнішим в рази, щойно дія інсектициду закінчується. Порятунок — у механізмах, що створені самою природою.
Сучасні наукові досягнення і високотехнологічне виробництво — на противагу архаїчним науковим уявленням і застарілим технологіям — здатні запропонувати мікробні препарати, що не поступаються традиційним засобам захисту і мають низку переваг перед «хімією». Скажімо, фітофаги захистять від агресії шкідників, а бактерії — від спалахів різних патогенних мікроорганізмів. Таких прикладів ефективного застосування мікробіології в боротьбі зі шкідниками та хворобами стає дедалі більше. Біопрепарати частіше з’являються у технологічних картах господарств і після успішного застосування стають їх невіддільною частиною. Про свій практичний досвід нам розповіли підприємства — партнери знаного виробника біопрепаратів БТУ-ЦЕНТР.
Технології для щедрої ниви
Інтегровану систему захисту в компанії «Щедра нива» застосовують уже кілька років. Господарство має в обробітку близько 4 тис. гектарів на Вінниччині. У сівозміні зимовий клин представлено пшеницею, ячменем і ріпаком, у ярому клині — соя, кукурудза і соняшник. І хоча господарство намагається дотримуватися просторової ізоляції культур, протруєння насіння, правильної сівозміни, все ж не вдалося запобігти появі у посівах соняшнику білої гнилі. «Згідно зі стандартом, соняшник можна повертати на поле через вісім років. Проте цього жодна компанія не може дотриматись, — розповідає Юрій Страховяк, головний агроном ТОВ «Щедра нива». — Бо мусимо враховувати ще й економічну складову, Ми повертаємо соняшник на поле на 5–6й рік, але три роки тому виникла ситуація, коли соняшник довелося сіяти через рік, та ще й після сої».
Раннє повернення соняшнику та спільні хвороби із соєю, а також вологий клімат і холодна затяжна весна створили сприятливі умови для розвитку склеротиніозу — ним було заражено близько 5% посівів. Оскільки усі попередні спроби здолати цю хворобу зазнали поразки, у господарстві вирішили застосувати біологічний препарат. Схема захисту біофунгіцид Склероцид® (2 л/га) у поєднанні в баковій суміші з біодеструктором Екостерн® (1 л/га) спрацювала (використання з деструктором підвищило ефективність біофунгіциду на 20–30%) — втрати від білої гнилі були невідчутні. Цього року соняшник заради експерименту знову повернули на піддослідне поле (після вирощування кукурудзи на зерно). І якщо білою гниллю до внесення препаратів було уражено менше як 2%, то після застосування препаратів Склероцид® і Екостерн® агроном і консультант БТУ-ЦЕНТР не знайшли ознак жодної форми хвороби — ні на корені, ні на стеблі, ні на кошику. До того ж урожайність соняшнику на полі, де застосовували біопрепарати, була 42 ц/га, що на 4–5 ц більше, ніж на полях без внесення. «Препарати з фунгіцидної групи проти цієї хвороби відсутні. Як ми переконалися на практиці, її можна подолати лише біологічним способом. З власного досвіду можу сказати, що біофунгіцид «Склероцид» компанії БТУ-ЦЕНТР — єдиний на сьогодні препарат, що здатний побороти хворобу», — вважає пан Юрій.
Чому біофунгіцид спрацював ефективно там, де хімічний препарат виявився безсилим? Джерелом білої гнилі є склероції гриба на рослинних рештках, у ґрунті чи в насінні; а протягом вегетації рослин гриб розповсюджується сумкоспорами, які вітер розносить на значні відстані. У ґрунті склероції не втрачають життєздатності 5–10 років і більше. Захист культур від них ускладнюється тим, що на ґрунті не застосуєш засобів хімічного захисту — склероції проростатимуть й уражатимуть рослини протягом усієї вегетації.
Біофунгіцид, завдяки наявності у своєму складі мікроскопічного гриба Coniothyrium minitans, перешкоджає розвитку збудників білої гнилі. Гриб блокує проростання склероції й призводить до її руйнування. Він діє суто на збудник склеротинії, не завдаючи шкоди іншим мікро та макроорганізмам; має тривалий ефект у ґрунті і на зібраному збіжжі під час його зберігання. Біофунгіцид можна застосовувати кількома способами: під час обробітку ґрунту і пожнивних решток; у передпосівній обробці насіння; під час фертигації (через систему краплинного зрошення). У «Щедрій ниві» Склероцид® вносять під час передпосівного обробітку ґрунту, у такий спосіб контролюючи його фітосанітарний стан. Внесення препарату в ґрунт забезпечує суттєве зниження інфекційного потенціалу патогену і мінімізує ризик зараження наступних культур у сівозміні.
Господарство також чотири роки застосовує у комбінації з ґрунтовими гербіцидами прилипач Липосам®. Його вносять після сівби кукурудзи, соняшнику та сої без заробляння у ґрунт. Завдяки цьому позбулися такої проблеми, як промивання активних інгредієнтів ґрунтових гербіцидів у нижні шари ґрунту (і, відповідно, зниження їх ефективності, бо після цього бур’яни знову опиняються у сприятливих умовах для росту та розвитку). Щоб діючі речовини спрацювали з потрібним ефектом, необхідні допоміжні компоненти. «Дію прилипача помітно неозброєним оком: гербіцид знищує проростки бур’янів у фазі білої нитки, — розповідає Юрій Страховяк. — Біопрепарат підтягує вологу у верхньому шарі ґрунту і сприяє утриманню позитивного гербіцидного екрану на поверхні поля». За рекомендованої виробником норми внесення Липосаму 0,5 л/га господарство виробило оптимальну для своєї кліматичної зони дозу — 0,8 л/га.
Для обробки насіння сої господарство застосовує інокулянти БТУЦЕНТР. І оскільки усі біопрепарати добре себе показали, «Щедра нива» планує розширювати площі посівів, на яких вони застосовуватимуться.
Біозахист для здорового врожаю
«Якщо господарство женеться за великими врожаями, то біотехнології — це не його», — одразу попереджає Володимир Шегедин, засновник і керівник однойменного фермерського господарства на Волині. І додає, що картопля, яку вирощено на біотехнологіях, набагато смачніша, її насіння має вищу якість і вихід, а врожай довше зберігається в овочесховищі. Такий результат влаштовує фермера, а його підприємство найближчим часом отримає сертифікат виробника органічної продукції. Тому, хто прагне мати і смачну картоплю, й великий врожай, він радить комбінувати хімічні препарати з біотехнологіями.
Своє господарство пан Володимир створив, щоб вирощувати насіння сортової картоплі. Усього волинський фермер вирощує понад 70 сортів картоплі нідерландської, німецької, польської та білоруської селекції, особливу увагу приділяючи стресостійким сортам, що здатні протистояти викликам, пов’язаним зі змінами клімату. Окрім насінництва, надає технологічний супровід із вирощування. А оскільки рекламі особливо не довіряє, то перевіряє усе на полі: вивчає якості нових сортів у тутешніх кліматичних умовах, експериментує із застосуванням різних препаратів і схем підживлення та захисту бульби, щоб дати цьому об’єктивну оцінку. Що стосується препаратів із захисту культур, то Володимир Шегедин випробовує різні, а на внесення препарату та збір урожаю обов’язково запрошує представника компанії-виробника. Адже так можна прослідкувати точність дотримання вимог щодо застосування препарату, наочно перевірити, як проявились заявлені у рекламному проспекті якості.
Крім того, господар цікавиться досвідом картоплярів із Нідерландів, Німеччини, Польщі та інших країн. Так, під час стажування у Німеччині звернув увагу, що за кордоном дедалі більшої популярності набуває продукція, яку вирощено із застосуванням біотехнологій. Тож тепер частину поля фермер виділяє під біозахист.
Результатом своїх досліджень пан Володимир ділиться з іншими сільгоспвиробниками. Цьогорічний День поля, уже десятий, фермер провів разом із компанією БТУ-ЦЕНТР, біопрепарати якої застосовує. Добрива, засоби для ґрунтообробітку й посівного матеріалу, біофунгіциди та стимулятори росту вносять згідно з технологічною картою, яку розробили фахівці компанії. На полях використовують як бактеріальні препарати, так і хелатну форму мікроелементів (комплексні сполуки, які утворені за взаємодії іонів металів із молекулами деяких органічних сполук). Так, для передпосівного ґрунтообробітку застосовували Граундфікс®, МікоХелп®; під час обробки посівного матеріалу — Липосам®, МікоХелп®, Органікбаланс®, Азотофіт® або Гуміфренд®; по сходах працювали препаратами Азотофіт®, Органікбаланс®, Гуміфренд®, Липосам®, МікоХелп®, БітоксибацилінБТУ®, ЛепідоцидБТУ®, Актовермформула® і Хелп Рост Бор®. У стадії бутонізації вносили Азотофіт®, Органікбаланс®, Липосам®, МікоХелп®, БітоксибацилінБТУ®, ЛепідоцидБТУ®, Актовермформула®, Хелп Рост Бор® і Хелп Рост Овочі®. Під час цвітіння — Органікбаланс®, Липосам®, ФітоХелп®, БітоксибацилінБТУ®, ЛепідоцидБТУ®, Актовермформула®, Хелп Рост Бор® і Хелп Рост Овочі®.
«Я застосовую препарати БТУ-ЦЕНТР уже третій сезон і пересвідчився в їх дієвості. — ділиться висновками Володимир Шегедин. — Якщо це ґрунтове біодобриво, то воно справді забезпечує збільшення у ґрунті доступних для рослин форм мікроелементів, дозволяє зменшити використання добрив і покращує біологічну активність ґрунту. Якщо ж це багатофункціональний і багатокомпонентний мікробний препарат, то від нього є позитивний ефект у боротьбі з кореневими гнилями і зміцнення кореневої системи».
Зважаючи на такі показники, фермер планує працювати з біопрепаратами далі.
Системно спрацювати на випередження
виробництва
Біологічний захист цікавий і тим підприємствам, що займаються вирощуванням свіжих фруктів, плодів і овочі. «Нині в Україні можна отримати якісний урожай плодових культур без використання пестицидів», — наголошують виробники біопрепаратів. «Ми до останнього не вірили, що таке можливо!», — зізнаються садівники. Сертифікати органічних виробників сьогодні отримали вже близько 170 садівничих господарств. Але для подальшого активного розвитку цього напряму не завадила б системність і поглиблення знань щодо технологій органічного вирощування. Новачки, як зауважує агроконсультант з органічного виробництва Богдан Гнатюк, мають зрозуміти, що біопрепарати діють по-іншому, ніж «хімія».
«Замість захисту від окремого шкідника чи хвороби, господар заповнює біоценоз корисною мікрофлорою, антагоністами збудників багатьох хвороб і шкідників. А будь-який біопрепарат, незалежно від того, чи в його основі штам бактерії, чи гриб, має комплексну дію — на ґрунт, рослину, шкідників, патогени». Наприклад, пряме паразитування ґрунтового гриба триходерма залишає після себе продукти життєдіяльності, які пригнічують розвиток шкодочинних грибів, бактерій, діючи як деструктор. Переробляючи стерню, триходерма показує кращий результат, ніж бактерія, оскільки потребує менше азоту для ферментації соломи. Тому біопрепарат Екостерн® дуже ефективний, особливо у вологому ґрунті.
Надважливого значення у застосуванні біопрепаратів має системність і робота на випередження появи шкідників та хвороб. Тільки здорові рослини з міцним імунітетом здатні протистояти сучасним кліматичним викликам і забезпечити фермеру щедрий урожай і прибуток.
Цьогоріч через аномально теплу, безсніжну зиму рослини дуже рано прокинулися і почали вегетувати, а до весни прийшли ослабленими. Затяжні весняні дощі, зниження температури поглибили проблему й призвели до поширення грибних хвороб — фузаріозу, антракнозу, септоріозу (тож передусім потрібно було захищати кореневу систему посівів). Волога весна перейшла у спеку — тижнями вдень температура сягала 35–36 °С, а вночі у липні та серпні температура опускалася до 12–14 °С. Температурний стрес — один з основних чинників для пригнічення розвитку рослин та різке зниження здатності культури відгукуватися на препарати. Тому системний полив дає мінімум 50% врожаю.
Проте навіть у таких складних умовах у господарстві «Двіпа» зібрали малини по 12 т/га, що забезпечило рентабельність. Усе завдяки тому, що діяли згідно з технологічними картами, але з урахуванням погодних умов: двічі на тиждень робили обприскування біопрепаратами, а також вносили їх перед різким похолоданням, до та після затяжних дощів. Чудовий результат у боротьбі зі склеротинією показав біопрепарат Склероцид®, який вносили профілактично. По листу найефективніше спрацьовують препарати, в яких є бактерія Bacillus subtilis (сінна паличка). У боротьбі з комахамишкідниками (молі, павутинний кліщ, попелиці, трипси тощо) завжди виручає біопрепарат з інсектицидною та акарицидною дією Актоверм Формула®, який дозволили використовувати в органічному виробництві.
На відміну від хімічних фунгіцидів, мікробні не пригнічують корисну мікрофлору в ґрунті чи в самій рослині, не викликають залежності у рослин, не забруднюють плоди. «Ефект буде лише за комплексної дії, — наголошує Богдан Гнатюк. — Схема захисту не спрацює без системного поливу, без підживлення — наприклад, внесення цинку стимулює імунну систему і дає рослині можливість боротися з грибними хворобами. Дисбаланс хоч по одному елементу живлення чи одному складнику загалом — і ми не отримаємо бажаного врожаю».
Оскільки перелік препаратів, сертифікованих для органічної технології, постійно збільшується, агровиробники мають змогу вдосконалювати і розширювати технологічні карти для окремого поля чи масиву.
***
І нехай упровадження біопрепаратів у систему захисту та живлення культур лише розпочало свій переможний хід українськими полями. Втім, щороку ринок дізнається про нові успішні кейси щодо такої інтеграції. І цей баланс — запорука здорової екосистеми. Відроджуючи її, вже понад два десятиліття український виробник БТУ-ЦЕНТР створює, досліджує й запроваджує в агрономічну практику нові мікробіологічні препарати й технологічні карти на їх основі. Ними сьогодні користуються не лише наші співвітчизники, а й фермери з Німеччини, Болгарії, Литви, Казахстану, Сербії, Молдови та інших країн світу. Дедалі більше агропідприємств нині активно розмірковують щодо переходу до землеробства із застосуванням біологічних ЗЗР. Чимало з них уже роблять перші кроки в цьому напрямі. А тим часом агровиробники — партнери компанії БТУ-ЦЕНТР вже напрацювали неоціненні результати щодо відповідального господарювання без шкоди для довкілля.
