Агромаркет

Візіонери

Поділитись:
Візіонери

Агрохолдинги активно цікавляться біопрепаратами і навіть беруть участь у їх створенні. Співпраця БТУ-ЦЕНТР із Кернел подарувала ринку унікальний біофунгіцид проти білої гнилі Склероцид®  

Опинившись у полоні парникових газів, пестицидів і всіляких «досягнень цивілізації», планета відчайдушно потребує порятунку. Природної й безпечної альтернативи. Здорової їжі для здоров’я людства. І що вищу планку ставить перед собою агробізнес, то потужнішими є виклики в контексті відповідального господарювання. Величезне майбутнє мають ті підходи до землеробства, що дають змогу підвищити продуктивність без шкоди для довкілля. І саме це концептуальне бачення сформувало і дало ціль українським візіонерам, що вже понад два десятиліття створюють, досліджують та запроваджують у практику нові проривні мікробіологічні препарати, а точніше, агротехнології на їх основі.  

У пошуках альтернативи 

Дедалі більше сільгоспвиробників сьогодні цікавляться біотехнологіями й намагаються запровадити якісь їх елементи в свою щоденну роботу, зменшуючи використання хімічних препаратів. А розпочинається здебільшого все з того, що якогось прекрасного дня господар каже собі: «Все, настав час щось змінювати. Не працює більше хімія на нашій землі. Не може вона взяти більше і не родить так рясно, як колись»… Що тут скажеш?…Багато вже писано-переписано про вичерпаний потенціал виснажених грунтів, про резистентність до хімії фітопатогенних мікроорганізмів та шкідників. Ба, більше! Через безвідповідальне ставлення до інтенсивного землеробства гинуть корисні види бактерій, грибів, комах та іншої біотики (а саме вони допомагали рослинам самостійно давати раду хворобам, шкідникам, виробляти потрібні ферменти, належним чином засвоювати мінерали тощо)… 

Пошук здорової альтернативи уже багатьох аграріїв привів до розуміння необхідності застосовувати мікробні засоби захисту від шкідників і хвороб рослин, засоби живлення, добрива. Ті господарства, що першими почали практикувати біопрепарати, вже мають безцінні результати. До них почали придивлятися сусіди, колеги, конкуренти…І врешті з 2015-го по 2020-й роки обсяг ринку біопрепаратів в Україні зріс практично вдвічі. Так українська земля почала оживати. І якось органічно народилося ім’я вже легендарної сьогодні лінійки біопрепаратів «Жива земля», створеної БТУ-ЦЕНТР. Як каже директор із перспективи й розвитку компанії, лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки Валентина Болоховська, піклуватися про живу землю, здорову екосистему — це не красиві слова, це — наша місія. За 21 рік діяльності компанія накопичила чимало знань і практичного досвіду з використання біотехнологій в агровиробництві. Тож нині готові ділитися ними з кожним, хто прагне їх використовувати на благо української землі. Власне, прихильників та подвижників біологізації землеробства щороку більшає. Зокрема, частка ринку біологічних ЗЗР, за різними оцінками, становила торік уже понад 5%, а до 2025-го року, за прогнозами Dunham&Trimmer, досягне 10% на світовому рівні. 

Основа прогресу й інновацій 

«Обмін науковими та практичними знаннями — основа прогресу та інновацій», — наголошує Генеральний директор БТУ-ЦЕНТР Владислав Болоховський. І цей місцний взаємозв’язок — науки, виробництва біопрепаратів й агрономічної практики — дав змогу компанії БТУ-ЦЕНТР стати найбільшим виробником мікробних біопрепаратів в Україні (27,9% ринку). Безпечні й ефективні українські мікробіологічні продукти для сталого сільського господарства здобули світове визнання. Їх застосовують не тільки вітчизняні аграрії, а й у Казахстані, Молдові, Білорусі, Сербії, Болгарії, Румунії, Литві, Німеччині. 

Як член Міжнародної асоціації виробників засобів біоконтролю (International Biocontrol Manufacturers Association чи IBMA –це глобальний гравець на ринку біотехнологій, який поширює знання про галузеві ноу-хау та бере участь у законотворчих процесах об’єднаної Європи), БТУ-ЦЕНТР пропагує концепцію біологічних методів вирощування у рамках власної навчальної програми. На запити від партнерів та охочих долучитися до їх числа в компанії завжди оперативно реагують. Тож цьогоріч у передсезоння влаштували семінар із біологізації виробництва та екскурсію на завод і лабораторії БТУ-ЦЕНТР для керівників найбільших агрономічних підрозділів компаній «Кернел», «МХП», «Укрлендфармінг», «Епіцентр К», «Вітагро» та великих агропідприємств «Галекс Агро», ПП «Агроекологія», «Магнат Агро», «Біотех ЛТД» і «Земля і воля». Організатори навчального семінару розповідають агрономам холдингів про шляхи відновлення родючості різних типів ґрунтів, про стимулювання росту культурних рослин та шляхи виходу зі стресу засобами мікробіології. До слова, БТУ-ЦЕНТР розробляє не тільки технологічні карти, враховуючи особливості кожного підприємства, а й не залишає осторонь економіку гектара — разом із виробниками прораховують, де й як можна оптимізувати витрати на виробництво. 

Власне, великий бізнес уже давно придивляється до біотехнологій. Декотрі агрокомпанії вже навіть активно розмірковують над можливостями переходу до комбінованого землеробства (тобто поступового заміщення хімічних ЗЗР біологічними). Утім, біотика грунту настільки складна і настільки розрізняється в різних регіонах, що до застосування того чи іншого засобу в практичній площині треба передусім провести певну дослідницьку роботу. Тож концептуальна співпраця між науковцями та аграріями починається з демоділянки чи дослідного поля, де народжується новий біопрепарат, а після аналізу отриманих результатів добирають найефективнішу біотехнологію. Головними конкурентними перевагами такого партнерства науковці називають системний підхід, можливість взаємодії в рамках Інституту прикладних біотехнологій, що всебічно вивчає ефективність використання препаратів, а також доступ до Консультаційного центру (у штаті компанії — понад 30 агрономів з різною спеціалізацією). 

Набагато більше, ніж здається 

Уже 8 років співпрацює БТУ-ЦЕНТР із найбільшим виробником сільськогосподарської продукції, компанією Кернел: системно вивчають ефективність нових формуляцій і вдосконалюють уже наявні, обмінюються інформацією й практичним досвідом щодо застосування мікробіологічних препаратів. Зокрема, досліджували позитивну дію використання деструктора Екостерн® на розкладання пестицидних залишків у ґрунті, знищення джерел інфекції хвороб та поліпшення біологічної активності ґрунту. 

«Ми давно замислювалися над тим, як дати рослині доступні елементи живлення і зрозуміли, що біота ґрунту грає одну із найважливіших ролей. Тепер, застосовуючи різні технології господарювання, завжди пам’ятаємо про те, що симбіоз рослини та бактерій є одним із найголовніших чинників високого врожаю. БТУ-ЦЕНТР — одна з компаній на ринку України, яка може запропонувати біологічні препарати в хорошій якості та в достатній кількості, — розповідає Ігор Макуха, керівник кластера Дружба-Нова компанії Кернел. 

Основна культура, яку вирощує кластер, — це кукурудза. На тих полях, де сіяли кукурудзу по кукурудзі, мали проблему — токсикацію сходів мікотоксинами, які виділяють патогени. Оскільки залишалося дуже багато рослинних решток на полях, почали шукати вихід. Компанія БТУ-ЦЕНТР запропонувала біодеструктор ЕКОСТЕРН®, який пришвидшив мінералізацію рослинних решток завдяки корисним бактеріям, а не патогенам. Унаслідок його застосування на полях суттєво зменшилась і проблема з сажковими хворобами та фузаріозом. Окрім ЕКОСТЕРНУ (ним обробляють70% площ господарства), застосовують і біологічне ґрунтове добриво ГРАУНДФІКС®. Це комплексний препарат, до складу якого входять азотофіксатори й фосфорно-калійні мобілізатори. Вони сприяють кращому засвоюванню цих малодоступних елементів рослиною. За словами головного агронома кластера Дружба-Нова Ігоря Тихончука, вже є розуміння, що ефективність живлення культур суттєво підвищують біопрепарати. Відтак їх локально застосовують для різних потреб агротехнологічного процесу. 

— За допомогою селекції люди вивели нові сорти пшениці, що в рази продуктивніші за дику пшеницю. Так само і з бактеріями: науковці виділяють велику кількість штамів, з яких відбирають найактивніші, агресивні, расові. Їх перевіряють на різні показники, а потім розмножують у штучних умовах, аби можна було згодом вносити на поля — це і є селекція бактерій, — ділиться він. І розповідає про досвід застосування деструктора ЕКОСТЕРН®: — Оскільки в ґрунті вже було 5 тон бактерій, внесли лише півтора літри препарату. Здавалося, який вплив він матиме? А в результаті, за різними показниками, які вимірювали наші мікробіологи, мікробіологічна активність ґрунту підвищилась у півтора рази. Тобто, півтори літри ЕКОСТЕРНУ вплинули на 5 тонн бактерій так, що ґрунт став активнішим у півтора рази. Селекція бактерій це набагато більше, ніж здається! 

Виклик, що здолали в партнерстві 

Системний та глибокий підхід простежується у всіх дослідженнях, що веде БТУ-ЦЕНТР разом із Науково-дослідним центром Кернел та його керівником, кандидатом сільськогосподарських наук Аркадієм Лунгулом. Декілька років тому партнери взялися за боротьбу з білою гниллю, від якої потерпають тисячі гектар полів по всій Україні. Як побороти білу гниль мікробіологічними препаратами стало викликом №1. Результатом цієї співпраці науковців й агрономів став надпотужний біологічний фунгіцид Склероцид®, який торік репрезентували українському ринку. 

Біла гниль або склеротиніоз повсюдно поширена хвороба, яка уражає понад 80% видів культур і завдає відчутної шкоди рослинам не тільки протягом вегетації рослин, але і під час зберігання врожаю. Біла гниль соняшника викликається грибом Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) De Bary. Розвитку склеротиніозу сприяє випадання значної кількості опадів, що обумовлюють підвищену вологість повітря. Оскільки основний запас інфекції збудника білої гнилі Sclerotinia sclerotiorum зберігається в ґрунті у вигляді склероцій (причому з року в рік цей запас зростає) заходи захисту мали бути спрямовані, насамперед, на зменшення потенціалу ґрунтової інфекції. Відтак вирішено було застосувати гриби-антагоністи і гіперпаразити, зокрема Coniothyrium minitans. Отримані результати були надзвичайно оптимістичними. Зокрема, внесення у ґрунт забезпечило суттєве зниження інфекційного потенціалу збудника білої гнилі під час вегетації рослин, а також зменшило ризик зараження наступних культур в сівозміні. Ефективність біологічного фунгіциду Склероцид® досліджували у лабораторних, вегетаційних та виробничих дослідах, на демоділянках компанії Кернел та інших агропідприємств. 

Ефективність, перевірена практикою 

Науково-виробничі дослідження препарату проти білої гнилі соняшнику фахівці БТУ-ЦЕНТРА проводили протягом двох років у різних агропідприємствах у Київській, Вінницькій та Львівській областях на різних інфекційних фонах. Високу ефективність продемонструвало застосування Склероциду, 2-3 л/га сумісно із Екостерном, 1 л/га восени за обприскування ґрунту і рослинних решток після збору врожаю попередника із наступним зароблянням у ґрунт на глибину 10-25 см. Так, за рівня розвитку хвороби у контролі 26,8% технічна ефективність сумісного застосування цих препаратів досягала 75%, кількість хворих рослин зменшувалася із 33% до 8%. 

Передусім насіння соняшнику обробляли Склероцидом (за норми витрати 4-5 л/т). Це забезпечило захист насіння від інфекції білої гнилі, аскохітозу, сірої гнилі, пліснявіння. За норми витрати 1 л/т Склероцид® ефективний проти грибної інфекції насіння сої (фузаріозу, аскохітозу); проти збудників пероноспорозу та альтернаріозу ріпаку (4 л/т); проти фузаріозної інфекції насіння кукурудзи (3 л/т). 

У насіння соняшнику енергія проростання підвищувалася– на 19-20%, а схожість — на 15-17%. У сої — на 4-7% та 9-10%; ріпаку — на 5-7% та 8% і кукурудзи — на 4-6% та 7%, відповідно. 

Найвищу ефективність на штучному інфекційному фоні Склероцид® показав за 2-х обприскувань соняшника та сої (у фазі 6-8 листків та перед цвітінням) — 87,5% і 81,6% відповідно. 

З’ясувалося, що за наявності ґрунтової інфекції склеротиніозу перше профілактичне обприскування рослин найефективніше проводити у фазі 6-8 листків (ВВСН 16-18) для захисту від стеблової форми білої гнилі. Повторне обприскування — для захисту кошика від ураження білою гниллю — у період початок — середина цвітіння (ВВСН 61-65). 

Якщо розвиток білої гнилі потужний, вищу ефективність Склероцид® забезпечить за норми витрати 2,0 л/га. За помірного розвитку хвороби та застосування у фазі 6-8 листків достатньою може бути норма витрати препарату 1,0-1,5 л/га. 

Як і під час вегетаційних дослідів, біопрепарати Склероцид® та Екостерн® позитивно вплинули на ріст і розвиток рослин — вони були вищі, мали товще стебло і зеленіший колір листя, у контролі відмічали пожовтіння листя. Це пояснюється здатністю мікроорганізмі, що входять до складу препаратів, пригнічувати розвиток фітопатогенів, нейтралізувати фітотоксини, покращувати біологічну активність ґрунту та поліпшувати його фізичні та агрохімічні показники. 

*** 

Досвід використання біопрепаратів виробництва БТУ-ЦЕНТР — а ними вже охоплено 3 млн гектарів землі — вражає багатьох, хто тільки придивляється до щадного землеробства. Як кажуть великі агровиробники, застосування біологічного захисту рослин прийнятне й перспективне у майбутньому. Нині ефективність цього методу здебільшого не поступається традиційним ЗЗР. До того ж цей підхід дозволяє запобігати появі резистентності шкідників, давати раду з проблемами зниження забруднення довкілля й агропродукції. 

Саме тому господарства, які добре прораховують ризики, спочатку тестують біологічні методи захисту, потім поєднують із традиційними, а надалі, є сподівання, знайдуться проактивні сміливці, що перейдуть від комбінованого сільського господарства повністю до біологічного чи, можливо, навіть до органічного. Маючи неабиякий науковий потенціал і потужне виробництво, БТУ-ЦЕНТР і надалі нарощуватиме обсяги виробництва й розширюватиме продуктову лінійку (нині у ній понад півсотні найменувань). Науково доведена ефективність застосування біопрепаратів у технологіях вирощування біржових культур свідчить про те, що за допомогою дбайливого господарювання агробізнес і наука таки зможуть разом створити світ, у якому хочеться жити.  

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями