Щороку публікується безліч досліджень, присвячених можливості пробіотиків покращувати здоров’я шлунково-кишкового тракту і боротися зі збудниками кишкових захворювань. В огляді наукових праць щодо застосування пробіотиків проти бактеріальних збудників травного тракту в дослідах на поросятах-відлученцях автори з’ясували, що понад 80% публікацій свідчать про позитивний вплив їх застосування, але у 20% досліджень результатів щодо впливу на перебіг захворювання виявлено не було. Отже, на цьому тлі першим висновком було б припинити пошук пробіотиків як пряму заміну антибіотиків, бо їх ефекти непорівнянні. Як альтернативу, запропоновану Європейським органом безпеки харчових продуктів, пробіотики слід розглядати як зоотехнічні добавки, що належать до категорії підсилювачів засвоюваності або стабілізаторів кишкової флори. Іншими словами, ми не повинні застосовувати пробіотик і чекати тих самих ефектів, що й від антибіотика, але ми повинні поєднувати їх з іншими кормами та/або стратегіями керування з ціліснішим підходом.
Поросята-відлученці
Інтенсивне тваринництво нерідко спричиняє фізіологічний та психологічний стрес у тварин. Зокрема через раннє відлучення, яке є найкритичнішим у циклі вирощування, — на молодняк із несформованою імунною системою зростає тиск умовно-патогенних мікроорганізмів. Від того, як тварини його подолають, залежатиме їх здоров’я та продуктивність у період відгодівлі. У зв’язку із цим у переважній більшості робіт із вивчення впливу пробіотиків на здоров’я і продуктивність свиней як об’єкт розглядають поросят-відлученців. Для використання у цій віковій групі підходять усі типи пробіотиків (таблиця), що запобігають або знижують діарею, регулюють мікробний баланс, підвищують засвоюваність поживних речовин і споживання корму. У результаті це сприяє поліпшенню росту.
Після відлучення поросята стають уразливими до впливу патогенних бактерій. Імунній системі кишківника потрібно швидко ідентифікувати шкідливі мікроорганізми та харчові антигени й протидіяти їм, проте імунна система слизової оболонки кишківника поросят дозріває приблизно через два тижні після раннього відлучення. За останні роки в багатьох дослідженнях повідомлялося про вплив пробіотиків на імунітет кишківника поросят-відлученців. Лактобактерії, бацили, дріжджі тощо та їх метаболіти (органічні кислоти, олігосахарид маннану та b-глюкан клітинної стінки дріжджів тощо) діють як активатори імунітету, що можуть запускати проліферацію та диференціювання Т- та В-лімфоцитів, а також стимулювати секрецію низки цитокінів і генерувати низку імунних реакцій.
Пробіотики на основі біфідобактерій можуть підвищувати проникність ентероцитів у період відлучення, що підвищує ризик сепсису. Ентерококові препарати можуть мати імуносупресивну дію на організм господаря. Цей ефект не має несприятливих наслідків у здоровому контексті. Водночас за потреби швидкої гуморальної відповіді активація імунітету менш ефективна, і отже, також була б шкідливою у разі захворювання.
Свині на відгодівлі
Основна мета застосування пробіотиків на цьому етапі вирощування — підвищення продуктивності. Пробіотики все ще можуть діяти й посилювати зростання, особливо на ранніх стадіях вирощування або за раціонів із високою щільністю. Поліпшення якості м’яса та органолептичних властивостей також може стати ще однією метою для пробіотиків на цьому етапі, бо було описано, що вони впливають на колір м’яса, його мармуровість і консистенцію та зменшують кількість потенційно зоонозних інфекцій, таких як Salmonella spp.
Нарешті, слабо вивчений, але цікавий потенціал пробіотиків полягає у зниженні забруднення навколишнього середовища гноєм тварин. Адже деякі пробіотики здатні знижувати вміст потенційних забруднювальних речовин гною, таких як шкідливий газ у фекаліях (H2S) або аміак (NH3), особливо у свиней, яких годують раціонами з високою щільністю поживних речовин.
Супоросні та підсисні свиноматки
Уведення пробіотиків свиноматкам продемонструвало подвійний потенціал, зокрема й користь для поросят. Додавання свиноматкам пробіотиків може збільшити споживання корму на пізніх стадіях поросності або в період лактації, покращуючи стан організму в кінці лактації. Така ситуація може призвести до зниження мобілізації енергії в період лактації, що пояснює скорочення інтервалу між відлученням поросят і охотою.
Повідомлялося також про переваги, пов’язані з репродуктивними показниками за задавання пробіотиків у свиноматок. Наприклад, збільшення поголів’я поросят, вищі темпи зростання поросят із більшою масою тіла після відлучення.
Крім того, також було описано зменшення кількості кишкових патогенів, клінічних ознак захворювань матки та/або молочних залоз, а також зменшення клінічних ознак діареї у поросят.
Бацилярні пробіотики
Пробіотики з урахуванням бактерій роду Bacіllus spp. широко застосовують у свинарстві. Види цього роду утворюють спори, що підвищує їхню стійкість до несприятливих умов, з якими вони стикаються у шлунково-кишковому тракті та під час виробництва кормів. Водночас вегетативні клітини Bacіllus spp. продукують позаклітинні ферменти, які можуть збільшити доступність поживних речовин у раціоні та поліпшити засвоюваність.
Bacіllus виділяють протимікробні речовини. На цій підставі проведено безліч досліджень, у яких поросятам-відлученцям давали спори Bacіllus spp., після чого виявляли зниження частоти випадків діареї, швидше зростання та зниження коефіцієнта конверсії корму.
Ефективною стратегією введення бацилярних пробіотиків є їхнє згодовування супоросним і лактуючим свиноматкам. Вертикальна передача пробіотика від свиноматок до їхнього потомства може відбуватися в період між народженням і відлученням. Уведення пробіотиків у ці періоди також може бути корисним для свиноматки, зводячи до мінімуму втрату ваги під час лактації та поліпшуючи репродуктивні показники та якість молока.
Серед інших плюсів — можливість збільшення кількості поросят-відлученців на одну свиноматку. Введення пробіотиків свиноматкам також призводить до поліпшення приросту маси тіла та ефективності годівлі потомства.
Пробіотик із доведеною дією
Натупро — багатоштамовий бацилярний пробіотик від компанії Bіoproton Europe Oy (Фінляндія). Завдяки поєднанню в ньому чотирьох штамів трьох видів Bacіllus (B. subtіlіs, B. lіchenіformіs і B. amylolіquefacіens (х2)) добавка має посилену дію на фізіологічні процеси, що відбуваються в кишківнику, і показує відмінні результати в практиці використання на поросятахвідлученцях і свинях на відгодівлі.
2020 року вчені з Дніпровського державного аграрно-економічного університету провели науково-господарський дослід на базі ТОВ «УкрдніпростАгро» (Дніпропетровська обл.) на чотирьох групах поросят-відлученців породи велика біла. Мета роботи — визначення ефективності Натупро в годівлі молодняку свиней після відлучення. У результаті було доведено, що введення пробіотика в рецептуру комбікорму сприяло збільшенню середньодобових приростів ваги поросят на дорощуванні й знизило витрати корму на одиницю приросту маси. Це побічно свідчить про те, що Натупро сприяє кращому засвоєнню поживних речовин поросятами в період після відлучення.
2017 року в Університеті Квінсленда (Австралія) було вивчено вплив Натупро на показники вирощування та мікрофлору кишківника свиней у період відгодівлі. Уведення кормової добавки пришвидшило зростання тварин і знизило конверсію корму. Також упродовж цього досліду було встановлено, що пробіотик сприяє виведенню патогенних бактерій з організму.
The Ukrainian Farmer
