Про те, як побудувати бізнес «з нуля» та поступово завоювати птахівничий ринок, розповів голова кооперативу «Лиманський птах» Артем Бутов.
|
| Артем Бутов |
Колишній доброволець батальйону «Донбас» Артем Бутов після поранення повернувся на свою малу батьківщину — в смт Дробишеве Лиманського району Донецької області. Чоловік виграв грант для започаткування власного бізнесу від ПРООН і почав вирощувати курчат-бройлерів. Як виникла ця ідея та якими були його перші кроки, підприємець розповів журналу «Наше Птахівництво».
– Артеме Вікторовичу, розкажіть, чому ви вирішили започаткувати саме птахівництво?
– Повернувшись на батьківщину в Донецьку область, після участі в бойових діях і волонтерства, я розмірковував, яку справу розпочати. Друзі порадили мені птахівництво, тому що ця галузь має низку переваг проти інших, а саме: постійний попит у населення, швидка окупність, короткий період вирощування птиці, висока рентабельність тощо. Так поступово сформувалася ідея, і я почав працювати в цьому напрямі. Деякий час я вивчав досі не відому мені сферу птахівництва — читав літературу, консультувався зі спеціалістами — практиками, знаходив інформацію в інтернеті тощо. Потім дізнався, що є фінансова програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) для малого та середнього бізнесу України від уряду Японії у формі грантів. Розрахована ця програма для тих підприємців, що тільки починають розвиток власної справи, створюють нові економічні можливості для своєї країни.
Отже, я зареєструвався, написав бізнес-план, потім подав його на затвердження й через деякий час отримав повідомлення, що виграв проект. Після того як надійшли кошти, почав утілювати мій бізнес-план у реальність.
– Якими були Ваші перші кроки в птахівництві?
– Спочатку я купив 350 курчат бройлерів кросу кобб-500, посадив у себе на подвір’ї, виростив до певної забійної ваги, а потім сам реалізовував тушки на місцевих ринках. Таким чином виростив поспіль три партії птиці. Я побачив, що попит на м’ясо птиці в населення існує і є нормальна рентабельність. Так, на сьогодні я збільшив кількість поголів’я до 2500 голів, і це не межа, звичайно. Вирощую птицю майже без застосування лікарських і дезінфекційних засобів, отримую повністю екологічний продукт.
Завдяки міжнародним виділеним коштам ми вже придбали автоматичний стабілізатор напруги та генератор, завдяки чому контролюємо перепади напруги та постійне освітлення в пташнику. Також зробили відеонагляд в режимі онлайн, за допомогою якого спостерігаємо, як поводиться птиця, чи достатньо в неї води, корму тощо. Таким чином, можемо контролювати роботу віддалено.
Я постійно цікавлюся новими можливостями щодо розвитку бізнесу. Так у мене виникла ідея створення кооперативу. Разом із товаришем, якого теж зацікавила ця схема розвитку, взяли участь у програмі підтримання малого підприємництва від Донецької адміністрації під назвою «Український Донецький куркуль». Ми подали документи до конкурсної комісії, захистили свої проекти на конкурсному відборі й виграли грант на реалізацію проекту в розмірі 500 тис. гривень.
– Чому саме кооперативу? Розкажіть детальніше про його створення.
– У Лиманському районі є фермери, які теж вирощують птицю. Ідея зі створенням кооперативу їх дуже зацікавила. Ті організації, які входитимуть до кооперативу, в жодному разі не заважатимуть роботі один одного, тому що буде затверджений чіткий графік роботи. Нині триває юридична реєстрація нашого кооперативу.
Взагалі метою створення кооперативу є об’єднання невеликих фермерських підприємств, які можуть разом закуповувати молодняк, комбікорми, лікарські засоби, паливо тощо. Завдяки цьому така «закупівельна група» отримує не лише нижчі ціни, а й кращі умови оплати й обслуговування, водночас підвищуючи свою конкурентоспроможність. Наприклад, кожен фермер отримує 5 тонн на місяць м’яса птиці, а якщо разом об’єднатися, то партія м’яса становитиме вже 40 тонн і більше, що для потенційного покупця цікавіше, а для нас — великі привілеї в проведенні переговорів.
Членство в кооперативі — це не лише алгоритм відбору кандидатів, постачальників, умов постачання й спільного використання вигоди. Це також насамперед здатність відважитися на бізнес на основі співпраці й взаємної довіри в рамках спільно встановлених правил, яких дотримуються всі учасники кооперативу. Жодний член кооперативу не виконає свою роботу, якщо не керуватиметься правилами довіри та прозорості. Якщо його учасники не знайдуть консенсусу щодо спільної діяльності, то жоден алгоритм не допоможе. Щодо ризиків, то їх практично немає, оскільки кожен член кооперативу, який вирішив вийти з організації, може це зробити. Збираються загальні збори, шляхом голосування виносимо рішення на позбавлення прав членства, але поки що таких випадків у нас не траплялося.
На сьогодні спільною й основною метою кооперативу є зробити забійний цех і цех із переробки м’яса птиці (пакування й охолодження), з наступною обов’язковою сертифікацією за системою безпеки НАССР. Бо ми розуміємо, що без стандартизації контролю на критичних точках на зовнішні ринки зі своєю продукцією нам не вийти.
Можна сказати, що нашу справу ми тільки починаємо, робимо ретельний огляд аграрного ринку, дивимося, які інновації для вирощування птиці слід упровадити у власне виробництво, багато спілкуємося щодо цього. Наразі шукаємо великого постачальника добового молодняку бройлерів для нашого кооперативу, бо вже є потреба в ньому.
– Чи запровадили у своєму виробництві якісь новинки?
– Так, звичайно. Наприклад, практикуємо дуже унікальний спосіб утримання птиці на ферментаційній підстилці. На мою думку, це дуже зручно й вигідно. Тому що, по-перше, така підстилка сприяє нейтралізації запаху в приміщенні, створює комфортні умови утримання. По-друге, за її використання суттєво знижується ризик виникнення різних небезпечних захворювань, а також відбувається додатковий обігрів птиці. Кисломолочні та фотосинтетичні бактерії, що входять до складу підстилки, розщеплюють відходи птиці, утворюючи компост, який далі можна використовувати як добриво.
– Однак ферментаційна підстилка коштує недешево.
– Згоден, але якщо порахувати економічну ефективність протягом усього періоду вирощування, то можна сказати, що вирощування на такій підстилці є рентабельним. Через те, що птиця майже не хворіє, ми практично не застосовуємо лікарські та дезінфекційні засоби, тому за її використання збільшилася збереженість поголів’я й екологічність м’яса. Хочу зазначити, що в зимовий період застосування цієї підстилки стає дуже актуальним, тому що пташник ми опалюємо тільки на посадці курчат. Ферментативна підстилка дуже економічна й зручна у використанні. Протягом усього періоду вирощування птиці ми її не змінюємо, тільки досипаємо, а наприкінці строку отримуємо ще й органічне добриво.
– З чого складається ваш асортиментний кошик? Яку продукцію пропонуєте населенню?
– На сьогодні ми пропонуємо населенню тушку птиці живою вагою. Проте наша мета, коли побудуємо переробний цех із пакуванням й охолодженням, тоді, звичайно, пропонуватимемо більш розширений асортимент. Тим більше, що продукція відповідатиме світовим стандартам якості та безпечності й матиме власну торгову марку.
– Як і де реалізуєте вироблену курятину?
– Поки що нашу продукцію реалізуємо через посередників. На сьогодні ми реєструємо власну торгову марку «Дробишівські курчата». В майбутньому під нашою маркою продаватимемо продукцію через торговельні мережі по всій Україні. В планах хочемо мати гарантований збут і прибуток від нього, що може дати тільки власна мережа магазинів. Також ведемо переговори з маркетинговими агентствами, які прописують стратегію та бізнес — план розвитку кооперативу. Тісно спілкуємося з Донецькою торгово-промисловою палатою, кваліфіковані спеціалісти якої консультують нас із різних питань щодо ведення власної справи.
– Як плануєте розвиватися, на чому зосередите свої зусилля?
– Планів у нас багато, хотілося б усе задумане реалізувати. Насамперед протягом кількох років плануємо збільшити поголів’я птиці до 100 тис. Я міркую, що із часом у нас все вийде, й будемо успішно працювати не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках.
Наталія Жейнова
журнал “Наше Птахівництво”, вересень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
