Обгризання хвостів — поширена проблема, з якою стикаються свинарі й ігнорування якої може призвести до зниження продуктивності та підвищення інфекцій і вибракування тварин, а відтак — до економічних втрат. Кусання хвостів уважається ненормальною поведінкою, спричиненою стресом. Основними чинниками ризику фахівці називають незбалансоване харчування, поганий мікроклімат у приміщенні, скупчення великої кількості голів біля годівниць, а також відсутність спеціальних іграшок.
На сьогодні найпоширенішим профілактичним методом боротьби з обгризанням хвостів є їх купірування, попри те, що заборону на купірування хвостів ЄС ухвалив ще 2001 року.
Як показує практика, відмова від купірування хвостів без зміни умов утримання призводить до більш негативних наслідків для здоров’я тварин. Підтверджують це і результати дослідження, яке провели вчені Університету штату Міннесота (США).
Деталі дослідження
Для експерименту було відібрано 240 поросят обох статей (породи ландрас, йоркшир, дюрок, середня вага 25,7 кг). Одній половині поросят хвости купірували одразу після народження. Інша половина лишилася з необрізаними хвостами. Поросят відлучили у віці 4 тижні й перевели в приміщення для дорощування. Свиней із різних виводків було змішано, після чого відсортовано за вагою та статтю. Площа кожного загону для поросят становила 0,34 м./голову, за винятком місця під годівницю. Підлога — щілинна пластикова. Загін для поросят було обладнано годівницею для сухого корму та напувалкою.
У віці 9 тижнів свиней перевели в приміщення для відгодівлі й розмістили в загонах по 30 свиней із повністю щілинною бетонною підлогою: чотири загони — 120 поросят із купіруваними хвостами й чотири загони — 120 поросят з не купіруваними. Площа загону становила 0,72 м./голову, за винятком місця під годівницю. Кожен загін було обладнано годівницею для сухого корму й двома напувалками.
Протягом усього періоду відгодівлі не застосовували ні рактопамін, ні будь-які інші добавки, що сприяли б росту, аби уникнути будь-яких можливих впливів на поведінку свиней, пов’язану з обгризанням хвостів. Комп’ютеризований контролер і система вентиляції забезпечували якість повітря і температуру приміщення, які найбільше відповідали контрольним показникам на кожному етапі утримання.
Від народження і до кінця дослідження свиней перевіряли принаймні один раз на день, щоб забезпечити вільний доступ до корму та води й проконтролювати наявність/відсутність слідів крові на хвостах та інших частинах тіла. Як тільки виявляли свиню зі слідами крові на хвості, вважалося, що в загоні розпочався спалах обгризання хвостів. У такому разі в усіх восьми загонах оцінювали пошкодження хвостів. Для свиней у загоні зі спалахом рівень пошкодження оцінювали щодня, щоб стежити за розвитком ситуації. Свиней з оцінкою хвоста 3 або 4 (див. класифікацію нижче) вилучали до санітарних загонів. Свині з оцінкою хвоста 2 лишали в загальній групі, але за ними ретельно спостерігали. У санітарних загонах свині перебували до моменту продажу або відбраковування через погіршення здоров’я.
Обгризені хвости виявляли за допомогою візуальних спостережень. Виявивши ушкодження та сліди крові на хвості, залучали двох кваліфікованих спеціалістів для підтвердження факту обгризання хвоста. Крім того, спеціалісти визначали свиней, які обгризали хвости, стежили за їхньою поведінкою, маючи за мету визначити чинники, що провокують їх.
Дослідження було завершено, коли вага 10% свиней досягла 131 кг. Протягом усього періоду вели регулярний контроль за продуктивністю тварин, для чого свиней в індивідуальному порядку зважували перед розміщенням в загони для відгодівлі, а потім кожні чотири тижні та після закінчення експерименту. Крім того, відбирали зразки крові постраждалих і неушкоджених свиней для аналізу загального білка плазми крові, антитіл IgG та концентрації больової субстанції P (нейропептид родини тахікінінів).
Безхвостий і неушкоджений
Протягом 16 тижнів відгодівлі відбулося 15 спалахів обгризання хвостів, зокрема 4 спалахи — в загонах свиней із купіруваними хвостами та 11 — у загонах свиней із не купіруваними. Серед свиней з купіруваними хвостами 53% взагалі не зазнали ушкоджень хвостів (оцінка — 0) протягом усього періоду відгодівлі. З усіх свиней із не купіруваними хвостами тільки 11% тварин не мали ушкоджень хвостів протягом цього ж періоду. У 5% свиней із купіруваними хвостами та 30% свиней з не купіруваними були серйозні рани з ознаками потрапляння інфекції. 21% свиней із не купіруваними хвостами були переведені до санітарних загонів.
Таким чином, відсоток свиней, які були відібрані для реалізації за повну вартість, був нижчим серед свиней із не купіруваними хвостами. До того ж, порівнюючи з іншими свинями, потерпілі свині мали менший середньодобовий приріст ваги у віці від 17 до 21 тижнів.
У ході дослідження також спостерігали підвищення концентрації білка та IgG у плазмі крові постраждалих свиней протягом п’яти днів після ушкодження хвостів. Це є ознаками запалення, що свідчить про те, що обгризання хвостів можуть викликати запалення, призводити до абсцесів туші, що надалі веде до її списання.
Експеримент підтвердив, що серед свиней з обрізаними хвостами було менше тварин із серйозними ушкодженням хвоста, як порівняти зі свинями з необрізаними хвостиками. Автори дослідження також визначили чинники, що призводять до спалахів обгризання хвоста. Серед них — ґратчаста підлога, відсутність «іграшок» і скупчення тварин біля годівниці.
Гратися будемо?
Через турботу про здоров’я тварин Євросоюз забороняє купірувати хвости на регулярній основі, тоді як в США та інших країнах це є загальноприйнятою практикою. Менше з тим, коли свинарі не хочуть проводити купірування, вони повинні змінити умови утримання свиней, щоб зменшити стрес. Рекомендується давати свиням іграшки, що допомагають зменшити стрес і запобігають обгризанню хвостів.
З початку 2013 року набула чинності директива Євросоюзу, яка передбачає обов’язково забезпечувати свиней спеціальними іграшками. Практика показує, що іграшки допомагають запобігти випадкам агресії тварин. Варто зауважити, що навіть у господарствах, де практикується купірування хвостів, додавання іграшок у загони з тваринами поліпшує добробут свиней, призводить до спокійнішої поведінки, що позитивно позначається на виробничих показниках.
Класифікація ушкоджених хвостів свиней
Ушкодження хвостів оцінювали під час спалахів, коли вік свиней становив від 9 до 25 тижнів, використовуючи шкалу від 0 до 4, де:
0 — без пошкоджень;
1 — загоєні ураження без слідів крові;
2 — наявність ран без ознак інфекції;
3 — наявність раз з ознаками інфекції або часткова втрата хвоста без ознак інфекції;
4 — часткова або повна втрата хвоста з ознаками інфекції.
Статтю надала компанія «Хог Слат»
The Ukrainian Farmer
