Овочі-Ягоди-Сад

Чому лохина є найдорожчою промисловою ягодою в Україні?

Дорога моя лохино!

Дорога моя лохино!
Євген Харлан, директор зі стратегії та розвитку ТОВ «Нікдарія»

Чому лохина є найдорожчою промисловою ягодою в Україні? Щоб відповісти на це питання, керівництво ТОВ «Нікдарія» (ТМ iBerry) у липні цього року провело день відкритих дверей у своєму господарстві, яке опікується лохиновими плантаціями площею 120 га. Тут ягоди не лише вирощують, а й у спеціально збудованому приміщенні охолоджують, зберігають і фасують для постачання найвибагливішим клієнтам.

До поля, що розташоване біля села Раковичі Радомишльського району Житомирської області, відвідувачі приїхали цілими сім’ями, адже всім цікаво побачити улюблену ягоду не в лоточку на прилавку, а на гілці –– коли вона сиза, незаймана, тепла від сонця. Здається, наче все поетично і просто. Але насправді за цією продукцією екстра класу, що реалізується господарством на внутрішньому та зовнішньому ринках під ТМ iBerry, стоять сучасні технології й високоточне обладнання.

Кожна крапля має значення

–– Перше, про що треба подбати для успішного вирощування лохини, –– вода, бо без неї про промислове виробництво годі й думати, –– пояснює директор зі стратегії та розвитку ТОВ «Нікдарія» Євген Харлан і підводить до сітчастого паркану, за яким влаштована водойма на 8 тис. кубометрів із вистеленим плівкою дном. Воду беруть із річки Білка, що є притокою Тетерева, і акумулюють упродовж осені, зими та весни, аби під час найбільшої потреби –– влітку, коли ягода наливається –– її було вдосталь.

Ранній урожай сорту Дюк

За планом розвитку господарства водойми будуватимуть ще, бо теоретично наявного обсягу без постійного поповнення для поливу 120 га вистачить не більше ніж на тиждень. На небесну канцелярію розраховувати безвідповідально, на свердловини –– даремно, бо ґрунти в цьому районі гранітні, майже непробивні.

Аби за полем легше було доглядати, все воно розбите на клітини площею 2,5–3 га. На кожен ряд лохини прокладено по дві стрічки крапельного зрошення. Із водойми до поливних комунікацій вода потрапляє через фертигаційний вузол.

–– Саме тут розпочинається робочий день нашого агронома, –– каже про невеличку будівлю Євген. –– Визначившись, яка потреба у воді та добривах у тій чи іншій клітині, він готує суміші й програмує на полив комп’ютер: скільки, чого та в яких пропорціях подавати. Далі справа техніки. Комп’ютер вмикає та вимикає клапани і поливає клітини в тій черговості, яка задана. Тобто у нас ніхто не бігає по полю й не відкриває клапани. Керувати «мізками» фертигаційного вузла агроном може також віддалено, із власного комп’ютера.

 Із водойми вода закачується 4 насосами потужністю по 15 кВт. Перед приготуванням поживних сумішей фільтрується. Система автоматизованого поливу із використанням високотехнологічного обладнання іноземних виробників спроєктована  та змонтована українською компанією «Евкаліпт».

Метеостанція

Розповідь про полив у «Нікдарії» була би неповною, якщо не згадати про метеостанцію господарства. Встановлення цього обладнання було профінансоване американським проектом USAID. Воно дозволяє не лише прогнозувати опади для господарства, а й передає інформацію до світової метеомережі. Поряд зі станцією в ґрунт заглиблені датчики, які визначають його вологість, температуру та кислотність. Тож, коли вмикається система поливу, агроному вже відомо, на яку глибину зволожений ґрунт біля кореневої системи і яким має бути наступний вилив. У такий спосіб рослина отримує потрібне, а власники господарства заощаджують на воді й добривах. Але й це ще не все: показники датчиків потрапляють у «хмару» в інтернеті. Їх використовують аналітики, щоб  визначити, чи потрібне корегування поливу на майбутнє.

Аналіз на 88 показників

Ґрунт на полі –– суцільний пісок. На такому, ясна річ, примхлива лохина рости не буде. Субстрат для гряд готували, додавши на кожному гектарі материнського ґрунту одного лише верхового торфу по 250 кубометрів, не рахуючи перепрілої тирси. Крім того, ще до створення гряд МНСники зібрали з поля «урожай» снарядів часів Другої світової війни і навіть три від «Катюші». По цьому полю колись проходила лінія оборони, яка згодом отримала назву «Рубіж мужності». Втішно, що тепер тут мирно росте ягода для дітей і дорослих.

Від бур’янів гряду захищають агротканиною. Від хвороб і шкідників проводять обробки по листу та через крапельне зрошення. Проте зайвого не вносять. По-перше, немає сенсу даремно витрачати гроші на непотрібні ЗЗР. По-друге, зайві речовини можуть зіпсувати вміст ягід, який аналізується на 88 показників. Такі прискіпливі дослідження проводяться лише в одній українській лабораторії. На початку липня ягода «Нікдарії» склала в ній іспити й отримала «відмінно».

Липнева лохина

Ягода екстра класу, яку виробляють на полях поблизу села Раковичі, пред’являє високі вимоги до технологій на всіх етапах, включаючи збирання. Наприклад, щоб не зіпсувати сизий наліт, є рекомендація зривати лохину в рукавичках. На полі не можна курити, обідати, смітити. Як результат, поле зі зразковими розкішними кущами проєктом USAID включене в перелік демонстраційних.

Урожайність і запилення

Загалом, у рамках діяльності проєкту USAID «Нікдарія» виграла п’ять грантів. Цього року в господарстві проводять дослідження щодо запилення ягідних культур. Багато фахівців рекомендують для покращення запилення й підвищення врожайності лохини використовувати на плантаціях джмелів. Вважається, що вони ефективніші за бджіл. Але даних щодо приросту врожайності завдяки цим комахам украй мало. Американці найняли вчених, які на полях трьох українських господарств, включаючи «Нікдарію», проводять експеримент. На одних ділянках розташували будиночки з джмелями: голландськими по 1 євро за штуку та українськими. На інших за домовленістю з місцевими пасічниками розмістили вулики з бджолами. Є клітини, де джмелі співіснують з бджолами, є такі, де комах приваблюють дозволеними хімічними речовинами, та клітини, де все залишено на розсуд природи.

Джмелі-запилювачі

Поки дослід триває, після завершення сезону будуть підбиті підсумки й оприлюднені результати. У будь-якому разі, ягід зав’язалося вдосталь. Тут і комахи попрацювали, і робітники зробили грамотну зимову обрізку: тільки встигай збирати під спекотним липневим сонцем!

Арктика посеред спеки

Чим коротший проміжок часу від зривання ягід до їх переміщення в холодильник, тим якісніший продукт. Численні досліди й досвід виробничників свідчать про те, що зайва година, проведена ягодою на полі, скорочує тривалість її зберігання на один день.

Повітрям із конвеєра видаляють нестандартні ягоди

–– Без охолодження виробник не може постачати лохину до торговельних мереж, не кажучи вже про експорт, і тому шлях його лежить в одному напрямку –– на ринок, –– розповідає Євген Харлан. –– А там перекупники раді скористатися ситуацією. І людина, яка вклала в лохину гроші, сили, час, вимушена віддавати її за безцінь, адже вчасно не охолоджений продукт блискавично швидко псується. Ми це проходили. Коли в нас не було холодильника, на полі виставляли авторефрижератор, в якому за ніч ягоди охолоджувалися. Так не могло довго тривати, тож невдовзі прямо на території ягідника ми побудували холодильник для зберігання 100 тонн продукції одночасно. Охолоджувальну комп’ютеризовану систему для нас змонтувала компанія «4 Стихії». Потужність агрегатів така, що за годину одночасно можна охолодити до 3 тонн ягід.

Інтенсивне охолодження відбувається в двох камерах. За 40–45 хвилин температура ягід падає до 2 °С і за таких умов їх зберігають. Без втрати товарності ягоди лохини можуть чекати на покупця в холодильнику 21 день.

Холодильне обладнання від компанії «4 Стихії»

За словами Євгена Харлана, пропозиція, яку їм зробила компанія «4 Стихії», була найкращим варіантом за співвідношенням ціни та якості холодильного обладнання. Не було жодного технічного питання, яке би поставило спеціалістів в складне становище. Під час будівництва, що проходило в кілька етапів, фахівці компанії «4 Стихії» також допомагали вирішувати питання із дозвільними документами. Вся техніка й обладнання, використані в проєкті, сертифіковані, що вкрай важливо для такої компанії-експортера як «Нікдарія». Управління холодильним обладнанням повністю комп’ютеризоване й автоматизоване.

Оскільки компанія «4 Стихії» у співпраці з ТОВ «Нікдарія» довела свою професійність і партнерську надійність, у планах господарства з’явився проєкт створення за її допомоги першого в Україні сховища для ягід із регульованим газовим середовищем. У перспективі завдяки РГС «Нікдарія» сподівається експортувати лохину морем у контейнерах. Однак цей задум потребує значних інвестицій, тож поки він на стадії обговорення.

Під прицілом фотокамер

Коли надходить чергове замовлення від клієнтів, ягоди переміщують до сортувально-пакувальної зали. Придбання сучасної лінії спеціально для сортування лохини від провідної італійської компанії з калібрування і сортування фруктів UNITEC –– непересічна подія навіть для такого технологічного підприємства як «Нікдарія». Ця електронна машина завдяки якісній оптиці оцінює ягоду за дев’ятьма параметрами, визначаючи її розмір, колір, форму, міру стиглості, консистенцію (якщо побита чи з пліснявою) тощо. Лінія має високу продуктивність.

Процес спрощено виглядає так. Ящики з ягодами із камери зберігання переміщують до сортувально-пакувальної зали. Там робітник вивантажує ягоди з ящика на транспортер. Звідти вони потрапляють під оптику і після сканування комп’ютером якісна лохина продовжує рух, а нестандартна потоком повітря знімається з лінії.

Температура в залі, де відбувається сортування, а потім і пакування лохини у двостулкові коробочки чи стакани, становить 7–8 °С. Пов’язано це з перебуванням у залі працівників, хоча вони й одягнені по-зимовому. Вище температуру піднімати не можна, бо більші перепади не підуть продукції на користь (нагадаємо, у сховищі ягоди зберігаються за температури 2 °С). Пакувальна лінія, яка приймає відсортовані ягоди, здатна розфасувати їх відповідно до вимог замовника. Обладнання пропонує 21 варіант пакування: у стакани та коробочки різної ваги –– від 125 до 1350 г.

Останній штрих –– наліпка з торговельною маркою iBerry. У такому привабливому вигляді розфасована, відбірна лохина made in Ukraine, сертифікована за стандартами Global G.A.P. та G.R.A.S.P., може відправлятися літаком у Європу, країни Близького Сходу та Азію, де вона вже отримала постійних клієнтів.

–– Коли ціни на ягоду починають падати, ми йдемо з внутрішнього ринку і продаємо лохину за кордон, –– пояснює принцип бізнесу Євген Харлан. –– Урожай у цьому сезоні очікується добрий, тож ми плануємо в цілому поставити на внутрішній та зовнішній ринки 200–300 тонн нашої лохини.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ