Про особливості захисту посівів пшениці озимої від хвороб і шкідників у весняно-літній період за технологій органічного виробництва.
Основа біологічних препаратів — живі, що існують у природі, культури мікроорганізмів або їх метаболіти, безпечні для навколишнього середовища, людини, теплокровних тварин.
|
|
Обробка листя біофунгіцидами в період весняно-літньої вегетації надійний метод захисту пшениці озимої від хвороб |
Для захисту пшениці озимої від хвороб в період весняно-літньої вегетації рекомендовано проводити обробки листя біофунгіцидами починаючи з фази кінець кущіння — вихід у трубку за появи ознак хвороб і в умовах, сприятливих для їх розвитку. У цей період можуть появлятися борошниста роса, септоріоз, кореневі гнилі. Наприкінці трубкування може виникнути потреба обприскувань проти бурої листкової іржі. За теплої вологої погоди потреба в обробках проти хвороб листя може виникати до кінця цвітіння. Основна мета — захистити прапорцевий листок, який формує 60–70% усіх вуглеводів, що транспортуються в колос. У разі застосування фунгіцидів важливо не упустити строки їх унесення.
За результатами досліджень відділу захисту рослин від шкідників і хвороб технічна ефективність застосування трьох обприскувань рослин біологічними препаратами у фазу весняного кущіння, трубкування та колосіння пшениці озимої проти септоріозу листя становила 74,7%, септоріозу колоса — 66,7 і фузаріозу колоса — 75%, що стримало розвиток хвороб на низьких рівнях. Вищу технічну ефективність проти борошнистої роси мали препарати Біокомплекс БТУ-р. і Мікосан В, в. р. к.; проти септоріозу листя — Біокомплекс БТУ-р., Фітоцид, р. і Гаупсин, р.; проти септоріозу колоса — Планриз БТ і Гаупсин, р.; проти кореневих гнилей — Фітоцид, р. і Планриз БТ, в. с.
Природна регуляція шкідників
Перспективним напрямом в технологіях органічного виробництва є застосування можливостей біологічного методу захисту рослин, який ґрунтується на виявленні й використанні проти шкідників сільгоспкультур їхніх природних ворогів — ентомофагів й ентомопатогенних організмів і створенні сприятливих умов для діяльності корисних видів членистоногих і мікроорганізмів. Велику кількість шкідників сільгоспкультур і багаторічних насаджень знищують паразити й хижі комахи, кліщі, павуки, комахоїдні птахи, а також вони гинуть від хвороб.
Механізм природної регуляції ентомофагів і ентомопатогенів успішно спрацьовує на багатьох культурах: зернових, зернобобових, овочевих, цукрових буряках тощо. Так, найпоширенішими ентомофагами злакових попелиць в агроценозах пшениці озимої є малашка зелена, сонечко 7- та 13-крапкове, личинки золотоочки звичайної, їздці — афідіус, праон тощо. На хлібних клопах паразитують теленомуси, мухи фазії. Личинок клопів поїдають мурашки, хижі жужелиці. Природних ворогів мають пшеничний трипс (хижі клопи, хижі трипси, жук малашка, золотоочки, кокцинеліди); хлібна жужелиця (павуки-землекопи, хижі жужелиці, стафіліни, кліщі, тахіни, їздці, ктирі). Чисельність шведських мух обмежують червоний кліщ, паразитичні комахи тощо. Такі приклади можна навести по кожній культурі.
Визначальним в ефективному та надійному застосуванні природних популяцій ентомофагів, акарифагів і ентомопатогенів є введення критерію їхньої ефективності — рівень співвідношення чисельності хижак-жертва або відсотка уражених патогеном особин шкідника. Встановлено, що в боротьбі з попелицями на посівах зернових в Україні за співвідношення всіх видів і фаз хижаків (кокцинелід, корівок) і попелиць 1:(30–45) хімічні обробки недоцільні, оскільки ентомофаги протягом 7–8 днів зводять діяльність шкідника до господарсько-невідчутних рівнів. У початковий період розмноження попелиць захисні заходи недоцільні за співвідношення хижака й жертви 1:20.
У дослідах нашого відділу загальна кількість видів комах в агроценозі пшениці озимої становила 55 видів, із них 25 — ентомофаги. Загальна чисельність ентомофауни агроценозу пшениці озимої становила 810 екз./м².
Особливу зацікавленість викликають хижі жуки родини жужелиць. В агроценозі пшениці озимої відсоток комах родини Carabidae становив 73%. Жужелиці — неспеціалізовані хижаки. Вони знищують понад 400 видів шкідників (клоп шкідлива черепашка, дротяники, пшеничні трипси, попелиці, гусениці лускокрилих). З таким спектром об’єктів знищення може зрівнятися далеко не кожен інсектицид. Деякі жужелиці знищують близько 40 видів комах. За даними науковців (Ю. Бруннер, Л. Колесніков), одна жужелиця за добу може з’їсти до 64 попелиць. За високої агротехніки зернових культур на 1 га поля налічується близько 60 тис. особин хижих жужелиць. Для збереження жужелиць рекомендується насаджувати лісополоси, вводити в сівозміну чистий пар, висівати бобові культури, не застосовувати пестициди.
Підвищенню ефективності комплексу паразитів і хижаків — шкідників зернових культур сприяє створення флористичного різноманіття в системі землекористування. Наприклад, якщо сіяти пшеницю за такими попередникам, як кукурудза, соняшник, просо, зараженість яєць шкідливої черепашки збільшується у 2–3 рази. Штучний висів низки культурних нектароносів (коріандру, анісу й ін.) в безпосередній близькості від посівів пшениці озимої підвищує ступінь паразитування черепашки фазіями в 1,5–3 рази.
Раннє лущення пожнивних решток озимої та ярої пшениці сприяє розмноженню жука-малашки — хижака личинок пшеничного трипса, а дворазове післяжнивне лущення цих решток знижує чисельність стеблового кукурудзяного метелика й зберігає його ентомофагів.
Мікроорганізми проти фітофагів
Набуває розвитку й практичного застосування в боротьбі зі шкідниками мікробіологічний метод. Відомо близько тисячі мікроорганізмів, що спричиняють хвороби членистоногих і їх загибель. Вони належать до різних систематичних груп: бактерії, віруси, мікроскопічні гриби та найпростіші. Деякі види застосовують для виготовлення бактеріальних препаратів, ефективних проти певних фітофагів. На основі бацил Bacillus thuringiensis створено препарати Бітоксибацилін і Лепідоцид. На основі неспорової бактерії роду Pseudomonas aureofaciens — Гаупсин. Ці бактерії продукують кристалічний ендотоксин білкової природи, який містить ентомотоксичні компоненти. Спори й токсини, потрапляючи з кормом до комах, спричиняють інтоксикацію й параліч організму.
«Переліком пестицидів…» рекомендовано до застосування на пшениці озимій біопрепарати інсектицидної дії — Бітоксибацилін-БТУ, р., Гаупсин, р., Лепідоцид, в. р., Мітігейт, в. р., Натургард, в. р. та Сезар, р.
За результатами досліджень відділу захисту рослин з визначення ефективності біологічних препаратів в захисті пшениці озимої від шкідників в період весняно-літньої вегетації встановлено, що всі досліджувані в польових умовах біологічні препарати — Бітоксибацилін-БТУ, р., Лепідоцид, в. р., Натургард, в. р. і Гаупсин, р. показали високу технічну ефективність проти імаго хлібного жука — 81,3–83,7%, злакових попелиць — 74,3–80,6 і злакових трипсів — 72,5–78,8%, а тому можуть бути рекомендовані для застосування в технологіях виробництва органічної продукції.
Тамара Віннічук, канд. біол. наук, завідувач відділу захисту рослин від шкідників і хвороб
ННЦ «Інститут землеробства НААН»
Cпівавтори: Леся Пармінська, Наталя Гаврилюк
журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
