Завдяки великому ентузіазму та наполегливій праці Богдан Денькович перетворив занепале господарство на потужну тваринницьку ферму, на якій нині утримують 1100 голів ВРХ.
Тоді лише Богові відомо було, як підніматиметься з колін це господарство. Дехто зі скептиків прогнозував йому повну гибель. А от оптимістичний Богдан Денькович твердо вірив, що в селі Пчани таки відродиться ферма. Тому, не вагаючись, закотив рукави та приступив до нелегкої роботи. А вона на початках була саме такою. Засіяні восени зернові зібрати не вдалося — град вибив усе. «Замість очікуваних 50 центнерів із гектара ледь вдалося зібрати 15, — пригадує голова ФГ «Пчани-Денькович», що у Жидачівському районі на Львівщині,Богдан Денькович. — Звісно, що було розчарування, але я все одно не опустив рук, навпаки — працював із ще більшим завзяттям». Тож наступної осені на полях ФГ «Пчани-Денькович» знову з’явилися сівачі, а на фермі — телята.
Нині господарство спеціалізується на м’ясному та молочному тваринництві, відповідно, утримує дві різні породи ВРХ. Молочний напрям забезпечують симентали (80 корів, плюс готуються поповнити дійне стадо 60 нетелей), м’ясний – волинська м’ясна. Назагал в обох стадах налічується 1100 голів. На додачу до них є в господарстві ще й 40 коней.
Молочний вектор
Щодня фермер продає молокозаводу 1,5 т молока високої жирності. Крім того, серед постійних покупців є селяни. Так Богдан Денькович доводить, що молочне стадо вирощувати вигідно.
— Корова — це машина, яка працює без вихідних, і за умови правильної відгодівлі завжди маємо очікуваний результат, — твердить керівник господарства. — Завод розраховується за молоко вчасно. Щоправда, ціна могла би бути трохи вищою. Особливий попит на нашу продукцію восени. Тоді за молоком у черзі стоїть два-три заводи. Ще із самого початку господарювання я зробив ставку на корови. І нині про це зовсім не шкодую.
Особливо стежать на фермі за раціоном тварин. Адже від його збалансованості залежить якість молока.Усікорови тут доглянуті, вгодовані, а відтак, і молоко від них — найвищої якості.
— Що даси теляті, такою буде корова. Це основне правило, якого ми дотримуємося у відгодівлі тварин, — твердить голова ФГ «Пчани-Денькович» Богдан Денькович. — Усе має бути вчасно та в міру. Новонароджене теля має місяць пити мамине молоко, далі до 90 днів — замінник, а після тварин переводимо на збалансовані корми. Звичайно, стовідсоткову віддачу ми не завжди отримуємо, але, якщо не буде молока, то матимемо м’ясо. От, приміром, днями в нас отелилося п’ять корів, які дають лише по літру молока. Утім, я не роблю із цього проблем. Уранці до їхнього раціону додаємо два кілограми комбікормів і вигонимо тварин на пасовище. До осені жива вага однієї корови сягне 500–600 кілограмів. На таку худобу завжди є попит.
Волинська із пчанською пропискою
На початку цього року ФГ «Пчани-Денькович» отримало статус племзаводу з розведення волинської м’ясної породи ВРХ.
— Переваги волинської м’ясної насамперед у тому, що ці корови невибагливі до кормів, їдять траву, дрібні гілки кущів, — розповідає Богдан Денькович. — Із травня до пізньої осені худоба перебуває в літньому таборі, вона добре витримують холод і спеку. Я прихильник лише якісних натуральних кормів, бо вони поліпшують смакові й поживні якості м’яса та дають хороший приріст. За технологією, на пасовищі випасаються і корови, і бички, і телята, які поряд із коровою перебувають до п’яти місяців. Новонароджені телята мають вагу 25–30 кілограмів, але велика енергія росту дозволяє до 14-місячного віку отримати бичків, які важать 600–650 кілограмів.Щодо збуту, то наші закупники задоволені якісним м’ясом, а ми — його високою ціною.
Варто зауважити, що «Пчани-Денькович» — це господарство, в якому значну увагу приділяють кормозаготівлі. На переконання керівника Богдана Деньковича, це запорука не лише кількості, а й якості молока та м’яса. У середині травня у ФГ вже розпочали заготовляти корми на зиму. Богдан Степанович зауважує, що навіть улітку, коли худоба випасається, її підгодовують комбікормами, отримуючи в результаті заплановані результати. Узимку її годують силосом і сіном, до яких додають зернові концентрати.
Курс на органіку
Досвідчений аграрій також упевнений, що для успішного господарювання потрібно налагодити конвеєр рослинництво-тваринництво. «А землю не обдуриш, вона потребує підживлення, — наголошує фермер. — І, як на мене, найкращими добривами для неї є органічні. Власне, органічне виробництво і є основою фермерства. За такої організації я відповідаю за якість кормів, а відтак, упевнений в якості молока та м’яса. Щороку на поля ми вивозимо 70–80 тонн гною, крім того, цьогоріч внесли в ґрунт 2,5 тонни вапна — по 10 тонн на гектар. За це земля віддячує нам добрими врожаями».
Цього року у ФГ «Пчани-Денькович» на 720 га землі крім ярих й озимих зернових також посіяли овес, боби, гречку, кукурудзу на зерно та силос. Уперше за п’ять років господарювання засіяли сою, яку планують використати як цінний білковий корм для худоби, 300 гектарів відвели під багаторічні трави.
Дбають у ФГ «Пчани-Денькович» і про людей, які тут працюють. Як є вільна хвилина, вони мають де відпочити, попити чаю та поїсти гарячого. Адже їхня важка праця повинна достойно компенсуватися, переконаний керівник.
На початку літа у фермерському господарстві вже почали активно готуватися до жнив. Будують зерносклад, доводять до ладу техніку та діляться планами на майбутнє. «Маємо намір збудувати нові приміщення ферм, наростити поголів’я ВРХ, оновити машинно-тракторний парк, — розповідає пан Богдан. — Частину техніки придбали за сприяння проекту «Агро-Львів». Планів у нас є чимало. Для їх повної реалізації, думаю, десь із п’ять років потрібно. А далі… Далі продовжуватимемо працювати на повну потужність».
Марія Ілик
журнал The Ukrainian Farmer, липень 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал The Ukrainian Farmer з гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
