Заведено вважати, що молочна продуктивність і приріст живої ваги та загальна рентабельність у тваринництві залежать головним чином від генетики та збалансованого раціону годівлі. Звісно, що це так, однак до уваги слід брати також інші чинники. Зокрема, мова про негативний вплив мікотоксинів на здоров’я тварин.
Мікотоксини — майже неодмінні й небажані мешканці зерна основних кормових культур, таких як пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, соя тощо. На відміну від деяких інших видів мікроорганізмів їх присутність у складі кормів є вкрай небажаною та загрожує дуже неприємними наслідками для здоров’я тварин.
На сьогодні кількість визначених видів мікотоксинів, що можуть трапитися в складі кормів для тварин, досягає вже пів тисячі. Кожен із них по-різному негативно впливає на здоров’я та репродуктивну здатність тварин, однак їх об’єднує очевидна і не бажана дія на продуктивність тварин.
Причому несприятливий вплив мікотоксинів може спричинити як гостре отруєння худоби й птиці, так і загрожувати непоправними наслідками для їх здоров’я. Достатньо сказати, що зараженість тварин афлатоксинами спричиняє пошкодження печінки, пригнічення імунітету та зниження ефективності засвоєння корму.
Своєю чергою, охратоксини призводять до порушення роботи нирок і зрештою до надмірних виділень і подальшого зневоднення, що загрожує вкрай негативними наслідками, особливо у птиці.
Зеараленони порушують репродуктивну функцію і, відповідно, спричиняють зниження народжуваності. Фумонізини «б’ють» майже по всіх внутрішніх органах тварин, а дезоксиніваленол виводить із ладу кишківник, імунну і травну системи.
Цей перелік можна вести далі, однак і без того зрозуміло, що мікотоксини здатні помножити на нуль будьякий тваринницький бізнес. І тому власникам тваринницьких і птахоферм слід обов’язково контролювати цю потенційну загрозу, запобігаючи їй за допомогою сучасних спеціалізованих рішень.
Неабияку проблему становлять хронічні наслідки вживання тваринами у складі кормів малих концентрацій мікотоксинів упродовж тривалого періоду. Споживання окремих їх видів у дозах, що не спричиняють видимого миттєвого негативного ефекту, поступово пригнічують імунітет тварин і знижують їх стійкість до збудників різноманітних захворювань. Ясна річ, що це спричиняє з часом відчутні економічні втрати від зниження продуктивності, зменшення ваги, зниження ефективності корму, пошкодження внутрішніх органів, порушення в розмноженні. Також це призводить до додаткових витрат на лікування тварин, неспожитих кормів тощо. А зрештою, істотно негативно позначається на фінансових результатах ферми чи птахофабрики, включно до від’ємних показників.
До того ж наявність мікотоксикозу у тварин буває вкрай складно діагностувати, бо ознаки отруєння є малопомітними. Річ у тім, що деякі мікотоксини мають здатність взаємодіяти у травному тракті організму з рослинними сполуками, завдяки чому «маскуються» й стають непомітними. Ситуація ускладнюється ще й тим, що через величезну кількість видів мікотоксинів далеко не всі вони є як слід дослідженими, а тому проблеми, пов’язані з їх впливом на здоров’я тварин, можуть проявлятися по-різному.
Поряд із цим слід мати на увазі, якщо мікотоксини є в сировині або кормах, їх вкрай важко цілковито видалити звідти. У переважній більшості випадків можна сказати, що взагалі неможливо стандартними способами. Тому потрібно напрацювати дієву стратегію зниження ступеня їх негативної дії для тварин до безпечного.
Оптимальною стратегією вважається застосування спеціальних зв’язувачів або нейтралізаторів мікотоксинів, що дає змогу забезпечити належний ступінь захисту за умови збереження високої рентабельності утримання худоби та птиці.
Залежно від різних видів мікотоксинів, що загрожують тваринам, вирізняють окремі види боротьби із застосуванням спеціалізованих препаратів. Це неорганічна адсорбція, органічна адсорбція, зв’язування та адсорбція, а також біотрансформація.
Лінійка продуктів для деактивації мікотоксинів повинна містити ефективний комплексний набір рішень, спрямованих на забезпечення максимальної ефективності в разі частого зараження мікотоксинами.
Для цього по-справжньому якісний виробник препаратів для захисту тварин від цієї проблеми повинен провадити широке тестування та порівняння кількох активних інгредієнтів для видалення мікотоксинів, щоб відібрати найефективніші компоненти. В результаті розумне поєднання комбінацій формує асортимент, завдяки якому тварини отримують оптимальний захист від негативного впливу мікотоксинів.
Власник ферми повинен мати змогу обрати продукт, що найбільше підходить для подолання тієї чи іншої проблеми залежно від видів мікотоксинів, що було виявлено в складі кормів, і відрегулювати дозування.
Важливо, щоб кожен із продуктів для деактивації шкідливих токсинів був протестований in vivo з мікотоксинами, для знешкодження яких його призначено.
Комплексні продукти для боротьби з мікотоксинами зазвичай поєднують біотрансформуючі ферменти, міцно зв’язувальний продукт клітинної стінки дріжджів і бентонітову глину, утворюючи ефективну лінію захисту від мікотоксинів. Потужна комбінація неорганічної адсорбції, органічного зв’язування та біологічної трансформації має захищати від полізабруднених кормів. Ефективна біотрансформація мікотоксинів повинна запобігати шкідливому впливу на здоров’я кишківника тварин. Бажано, щоб препарат здійснював додатковий захист від хронічного впливу низьких концентрацій, забезпечуючи повний захист від впливу мікотоксинів, підтримуючи здоров’я та продуктивність тварин.
Універсальні препарати мають бути придатними для використання в кормах для птиці, свиней і жуйних тварин.
Окремо слід виділити препарати, спеціально розроблені для дезактивації афлатоксинів — поширеного типу мікотоксинів, які погіршують продуктивність тварин. Такі препарати нівелюють негативний вплив афлатоксину В1 на масу тіла та здоров’я печінки.
Зазвичай до їх складу входить суміш як сильно, так і швидко адсорбційних бентонітових глин, які забезпечують швидке захоплення мікотоксинів та їхню іммобілізацію під час перетравлення корму. Швидка адсорбція мінімізує вплив афлатоксинів на тварин, а сильна адсорбція забезпечує виведення афлатоксинів з травного тракту. Тому застосування таких препаратів захищає здоров’я та продуктивність тварин, максимізуючи останню.
І, нарешті, зазначимо, що у виборі засобів для деактивації мікотоксинів з метою захисту здоров’я та репродуктивної функції тварин, слід орієнтуватися на компанії-виробники, що надають відповідний консультативний супровід своєї продукції. Це є вкрай важливою умовою, бо непродумане застосування чи неправильний вибір продукту може спричинити низьку ефективність.
The Ukrainian Farmer
