Як убезпечити посіви від погодних ризиків? Інструкцію з виживання для аграріїв можуть скласти страховики.
Здавалося б, ну що страшного в том, що температура повітря підвищиться на кілька градусів? Утім, саме цей «дріб’язок» може коштувати нам дуже дорого — від зміни пролягання кліматичних поясів до зародження природних катаклізмів. І доки вчені працюють над тим, як захистити людство від глобального потепління, аграріям уже сьогодні потрібно рятувати свій бізнес від погодних ризиків.
Зважаючи на те, що зими стали теплішими й глибина промерзання ґрунтів зменшилася, показники перезимівлі озимих культур значно поліпшилися. За даними Гідрометцентру України, якщо лише 25 років тому рівень загибелі посівів міг досягати 30%, то сьогодні критичними є показники 10–12%.
Брак снігового покриву двічі за 15 років спровокував весняні посухи, що спричинило значні втрати врожаю.
Згідно з даними Гідрометцентру України, протягом останніх 5 років спостерігаються сухі серпень і вересень, через що не накопичується достатня кількість вологи під посіви озимих, а в окремі роки навіть фізично не має можливості провести посівну кампанію.
Річні показники кількості опадів безпосередньо впливають на тривалість вегетаційного циклу, що у свою чергу коригує дати посівної. Місячні й сезонні показники опадів і температур впливають на перебіг як репродуктивного періоду, так і безпосередньо на показники врожаю.
Вирівнювання кліматичних умов між агрокліматичними зонами України вплинуло на традиції вирощування низки культур, порядок сівозміни та в цілому на структуру посівних площ. Соняшник і кукурудза стали давати високі врожаї на Поліссі, про що зовсім не йшлося 20 років тому. Вирощування кукурудзи стало можливим у Степу й Лісостепу.
Зміна клімату призводить до змін у фенології культур і вегетації, спостерігаються зрушення періодів цвітіння й збору врожаю зернових. Згідно з дослідженнями ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), за останні 30 років вегетаційний період сільськогосподарських культур збільшився в середньому на 11 днів.
Звести ризики до мінімуму
Безумовно, технології (протиградові сітки, системи зрошення, якісне насіння, ЗЗР, системи моніторингу) дають можливість значно зменшити вплив погоди на отримання бажаного результату. Без систем зрошення в окремих регіонах ведення агробізнесу є недоцільним. Разом із тим упровадження інновацій (стійке до шкідників насіння, ЗЗР, дрони, системи моніторингу умов зовнішнього середовища та системи контролю всіх етапів вирощування рослин) вимагає значних фінансових надходжень. Тож для хорошого менеджера важливо оптимізувати витрати з метою досягнення бажаного фінансового результату. Важливо прорахувати розмір можливого збитку відносно дообороту грошових потоків господарства й запланованого доходу за результатами виробничого циклу. Тут так само важливо оцінити частоту виникнення тієї чи іншої погодної ризикової події в регіоні ведення господарської діяльності. В Україні спостерігається певна закономірність неврожайності та повної втрати врожаю, а саме — циклічна неврожайність зернових відбувається раз на 4–5 років, а катастрофічні втрати, що здатні привести до повної втрати врожаю, — раз на 20–30 років. Однак, на жаль, жодні спостереження й дослідження не дають точної відповіді, коли саме настане та сама ризикова подія.
Страхування аграрних ризиків у всьому світі й в Україні зокрема є одним з основних інструментів покриття втрат, пов’язаних із впливом погодних чинників. Беручи до уваги цифри Гідрометцентру, щонаведені вище, страхування є чи не єдиною можливістю ведення стабільного аграрного бізнесу.
Якщо придивитися до структури собівартості виробництва озимої пшениці, то побачимо такі показники: насіння — 11%, ЗЗР — 15, добрива — 19, оренда — 14, інші витрати — 41%. До того ж сукупні витрати в абсолютних одиницях наближаються до 100 дол./т, тобто за врожайності 4 т/га це — 400 дол./га. Страховка майбутнього врожаю за ціни реалізації 137 дол./т обійдеться в межах 15–20 дол./га. З позиції собівартості виробництва ця цифра становить 4%.
Провівши нескладне оцінювання втрат господарства за останні 10 років і беручи до уваги жорсткі факти кліматичних змін, слід прорахувати, що ввійшло у ці 4%. З огляду на статистику Гідрометцентру та прогнози на найближче десятиліття, нескладно припустити, що частота й обсяги втрат як посівів, так і врожаю, під впливом погодних чинників тільки зростуть.
Як обрати оптимальну програму
Страхові програми, що діють сьогодні в Україні, дають можливість компенсувати втрати від погодних ризиків, що найактуальніші для конкретного регіону. Більшою мірою популярними є програми для польових культур, однак якщо господарство спеціалізується на садівництві або овочівництві, страховик готовий підібрати найоптимальнішу пропозицію. На сезон весна–літо 2017 року діють такі програми: мультиризикового страхування майбутнього врожаю (покриття впливу всіх можливих погодних ризиків), зазначені ризики — коли вибирається один або кілька погодних ризиків, найчастіше град, страхування індексів погоди — коли страхують критичний період із позиції вегетації та можливості втручання несприятливих погодних явищ.
Термін страхування. Страховий договір можна укласти як на весь період вирощування сільськогосподарської культури, так і на критично важливий період, наприклад, весняних приморозків для садівників.
Об’єкт страхування. Від того, який об’єкт застраховано, безпосередньо залежить вартість страховки й можливий рівень компенсації втрат. Наприклад, страхуючи пшеницю, є можливість вибрати, що саме застрахувати: (А) вартість насіння — 45 дол./га, (В) собівартість вирощування культури — 400 дол./га, (С) вартість майбутнього врожаю — 550 дол./га.
Вартість страховки. В Україні страховий тариф перебуває в межах від 3 до 12%. Страховий тариф відображає, як часто трапляється погодне явище, і у якому обсязі воно може знищити врожай культури, яку заплановано страхувати, залежно від регіону й застрахованої культури.
Франшиза або покриття. У страховій практиці України заведено застосовувати франшизу, проте вона дозволяє робити не зовсім прозорі розрахунки страхових платежів.
Формула 30% + 70% не дорівнює 100%. Розглянемо приклад (В), коли ми страхуємо собівартість вирощування пшениці за страхового тарифу в 5%:
(1) застосовуючи франшизу 30%, вартість страховки обійдеться у 400 дол. ? 5% = 20 дол./га, а за повної втрати врожаю страхове відшкодування буде розраховано з поправкою на % франшизи й становитиме 400 дол. ? (100% – 30%)=280 дол./га.
(2) застосовуючи покриття 70%, передусім роблять перерахунок вартості об’єкта страхування, в нашому прикладі вона становить: 400 дол. ? 70% = 280 дол./га, калькуляція вартості страховки така: 280 дол. ? 5% = 14 дол./га, і в разі повної втрати врожаю аграрій отримає ті самі 280 дол./га.
Передстраховий огляд. Перед укладанням страхового договору представник страхової компанії приїздить на передстраховий огляд і фіксує задовільний стан об’єкта страхування. У кожного андерайтера є чітка методика приймання на страхування, з якою слід ознайомитися й брати активну участь у процедурі огляду. Це той час, коли доцільно обговорити всі умови страхування, додаткові побажання щодо ризиків, які покриваються, термінів страхування.
Результатом є складання «Акта передстрахового огляду». До візиту представника страхової компанії потрібно підготувати «Карту-схему полів», а також «Заяву на страхування», де будуть вказані всі поля, що планують передати на страхування з їх точними GPS-координатами.
У разі настання страхового випадку в період дії страхового договору потрібно обов’язково повідомити страхову компанію про те, що спостерігаються погодні умови, які є причиною втрати врожаю. Залежно від погодного явища представник страхової компанії повинен приїхати протягом 3–7 днів (наприклад, град) або за 1–2 тижні до збору врожаю — посуха. Всі терміни проведення польових робіт і візити страховика мають бути узгоджені. Не можна проводити будь-які польові роботи до візиту представника страхової компанії. Якщо польові роботи зі збирання врожаю були проведені, а страховик фізично не мав можливості зафіксувати факт втрати врожаю, скажімо, приїхав через день після жнив, це є аргументом для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Страхова виплата здійснюється на підставі «Акта огляду пошкодженої ділянки», який складається представником страхової компанії у вашій присутності. Щоб уникнути розбіжностей, рекомендуємо ознайомитися з методиками оцінки збитків ще до укладання страхового договору й брати активну участь у страховому огляді. Так само зверніть увагу й обговоріть заздалегідь зі страховиком, як формуватиметься база нарахування страхового відшкодування в разі настання страхового випадку. «Акт розрахунку страхового відшкодування» є підставою для виплати страхового відшкодування. Що ж до термінів виплати, страховики дотримуються 30 календарних днів за відсутності істотних розбіжностей у врегулюванні збитків.
Перелічені вище програми надають такі страхові компанії, як: «Аска», «АльфаСтрахування», «AXA страхування», «Брокбізнес», «Здорово», «Інго Україна», «Оранта», «Оранта-Січ», УАСК, УПСК, «Універсальна», ТАС, «Фініст» й інші.
Лія Сорока, керівник Проекту Міжнародної фінансової корпорації «Розвиток фінансування аграрного сектора у Європі та Центральній Азії»
газета “АгроМаркет”, травень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
