Вапно, мінерали, солі, мікроорганізми, торф — засоби для обробки підстилки для підвищення її адсорбційних можливостей.
Одним із найважливіших питань гігієни в птахівництві є зниження вологості та мікробної забрудненості повітря в пташниках. Оскільки основним джерелом цих факторів є підстилка, то із цією метою в країнах ЄС широко застосовують адсорбенти для підстилкових матеріалів. У країнах СНД такі адсорбенти застосовують досить рідко, зважаючи на незначне їх поширення. Серед добавок, що можуть застосовуватися як можливі адсорбенти, є алюмосилікати, вапно, мікроорганізми та біопрепарати, хімічні речовини, суміші з деяких перелічених вище компонентів, торф.
Вапно
Перед настиланням підстилки низка спеціалістів-практиків рекомендують посипати підлогу вапняним порошком у кількості до 0,5 кг/м². Вапно є дезінфектантом, що зменшує небезпеку розвитку патогенних мікроорганізмів, а з другого боку — адсорбентом вологи. Однак щодо доцільності цього заходу є й інші думки. Вапно — лужний матеріал, що підвищує рН підстилки та сприяє збільшенню емісії аміаку. У цьому полягає його негативний вплив на стан мікроклімату. Позитивний бік — дезінфікує й осушує, зменшує розчинність фосфатів і позитивно впливає на ґрунт після використання підстилки як біодобрива.
Торф
Торф також можна застосовувати як добавку до підстилкового матеріалу будь-якого виду. Він може адсорбувати аміак до 2,5% своєї маси. Воду торф може адсорбувати у 15–20 разів більше за власну масу. Переваги торфу як абсорбенту аміаку полягають також у тому, що він безпечний у застосуванні, не завдає шкоди довкіллю, якщо застосовувати послід як добриво. У разі скльовування торфу птицею (що нерідко трапляється), він не причиняє організму шкідливої дії. Навпаки, його досить багатий мінеральний склад позитивно впливає на мінеральний обмін організму й виконує певні функції в сорбції мікотоксинів і патогенів.
Солі
Обробку підстилки хімічними реагентами проводять, головним чином, із метою зниження емісії шкідливих газів і дезодорації неприємних запахів. Для цього застосовують речовини окислювального типу (розчини кислот і лугореагуючі солі), що зміщують рН підстилкового посліду в «кислий» бік, пригнічуючи розвиток амоніфікуючих і патогенних мікроорганізмів, а також вступають в пряму хімічну реакцію з аміаком. Недоліком методу внесення кислих солей є те, що в підстилки після використання дещо погіршуються удобрювальні властивості, вона набуває кислого середовища (рН 3,5–4,5), і її внесення в ґрунт як органічних добрив призводить до зниження рН ґрунту, тобто до його закислення. Численні дослідження цього вітчизняними вченими засвідчили можливість зменшення емісії аміаку в пташнику за утримання птиці на підстилці шляхом додавання до підстилки різних реагентів, що дають змогу знижувати рН підстилкового посліду або вступають у реакцію з аміаком, зв’язуючи його до нешкідливих сполук. Такі хімічні сполуки, як хлористий алюміній, сульфат заліза, 9%-й розчин оцтової кислоти, суперфосфат, натрій сіркуватокислий та 7%-й розчин гіпохлориту натрію, за дози внесення 1 кг/10 кг підстилки дали змогу зменшити емісію аміаку не менше ніж в 1,5 раза протягом, відповідно, 56, 49, 28, 28, 14 та 7 днів від дня їх додавання в підстилку. Хімічні реагенти не є універсальним методом поліпшення підстилки, оскільки їх дія спрямованаздебільшого лише на зв’язування аміаку та контроль мікрофлори.
Мінерали
Природні викопні мінеральні сполуки (цеоліти, бентоніти, анальцим, глауконіти, різноманітні глини тощо) також викликають певний інтерес щодо додавання їх як адсорбентів для підстилки. Алюмосилікати на іонному рівні зв’язують мікотоксини, шкідливі хімічні сполуки, зокрема й гази, вологу тощо. Їх досить багатий мінеральний склад цікавий не лише в додаванні як адсорбентів підстилки, а й як цінних мінеральних добавок до корму. Додавання їх у кількості 0,5–2,0 кг/м² підстилки не впливає сильно на структуру використаного підстилкового матеріалу (гною) і доцільне для використання підстилки в землеробстві як джерела органіки та корисних мінералів для ґрунту. Є дані, що для досягнення оптимального адсорбційного ефекту кількість цеолітів/бентонітів має становити до 4–5% маси підстилки або 1–1,5 кг/м² площі. У цьому разі емісія аміаку може зменшитися на 40–60%.
До недоліків цих матеріалів можуть належати високий уміст пилу (адже робочий агрегатний стан мінералів — досить мілка пилоподібна фракція) і нездатність готувати підстилку заздалегідь унаслідок різної щільності матеріалів (відбувається самосортування компонентів під час перемішування). Також відомо, що деякі мінеральні сполуки, зокрема алюмосилікати в різних варіаціях, проявляють консервувальний ефект за додавання їх до складу, наприклад, вологого зерна, коренеплодів на зберіганні тощо. У ґрунті надлишкові кількості алюмосилікатів здебільшого також проявляють ефект консервування — запобігають проростанню зернових і коренеплодів, притупляють ріст рослин, тому в разі використання підстилки як добрива слід дотримуватися норм їх унесення.
Адсорбційні препарати
Сучасні препарати-адсорбенти для підстилки на основі природних мінералів і різноманітних хімічних сполук сьогодні заслуговують великої уваги, оскільки їх застосування можливе не лише для підстилки, а й у ветеринарній практиці. Ці композиції слугують не лише для сорбції надлишкової вологи, сорбції газів і шкідливих сполук, попередження перетворення азотистих сполук на аміак, а й для дезінфекції та контролю патогенної мікрофлори, як гігієнічні засоби для швидкого загоювання ран різного походження. Виробники цих продуктів (в основному це Данія, Німеччина, США, Польща) постійно вдосконалюють їх рецептури. Ці продукти не утворюють пилу, не спричиняють подразнень шкіри та дихальної системи птиці й робочого персоналу, не токсичні, мають приємний запах, нейтральний рН, безпечні для довкілля й мають тривалий термін придатності. Загалом, до складу таких продуктів входять мінеральні (вапняк, каолін, цеоліти, бентоніти. трепел) та/або рослинні адсорбенти, антибіотичні препарати, дезінфектанти, гліцерин, фосфорна кислота, рослинні ефірні олії, йод, іноді морські водорості й органічні кислоти. Застосування таких препаратів у птахівництві не лише забезпечує на належному рівні санітарний і ветеринарний стан пташників, а й позитивно впливає на збереженість птиці та її продуктивні показники. Єдиним мінусом цієї групи продуктів є дещо вища ціна порівняно з варіантами обробки підстилки, що описані вище.
Мікроорганізми
Останнім часом усе більшого поширення набувають так звані ЕМ-технології. Вони передбачають застосування замість хімічних засобів культур так званих ефективних мікроорганізмів — ЕМ. До найбільших груп мікроорганізмів, що входять до складу ЕМ-препаратів, належать:
– фотосинтезуючі бактерії, які синтезують корисні речовини, використовуючи сонячне світло й тепло ґрунту або іншого субстрату. Речовини, що синтезуються, містять амінокислоти, біологічно активні речовини й цукри, які сприяють розвитку та росту рослин;
– молочнокислі бактерії — виробляють молочну кислоту з органічних речовин, вироблених фотосинтезуючими бактеріями та дріжджами. Молочна кислота — сильний стерилізатор, що пригнічує розвиток шкідливих мікроорганізмів, таких як амоніфікуючі бактерії, і пришвидшує розкладання органічної речовини. Молочнокислі бактерії розкладають лігніни й целюлозу, ферментують ці речовини, і в той же час інгібують розвиток Fusarium, нематод;
– азотфіксуючі бактерії — поглинають атмосферний азот і закріплюють його у вигляді азотистих сполук, збільшуючи запас азоту в ґрунті;
– дріжджі — синтезують біологічно активні речовини з амінокислот і цукрів, що продукуються фотосинтезуючими бактеріями та корінням рослин. Секреції дріжджів — корисні субстрати для молочнокислих бактерій і актиноміцетів;
– актиноміцети — виробляють антибіотичні речовини (антибіотики), які пригнічують ріст шкідливих грибів і бактерій;
– ферментуючі гриби роду Aspergillus і Penicillium — швидко розкладають органічні речовини, виробляють етиловий спирт, складні ефіри й антибіотики. Вони запобігають зараженню ґрунту шкідливими комахами та личинками;
– також набуває поширення застосування таких ЕМ груп Bacillus cereus, Bacillus lentimorbius, Bacillus stearothermophilus і ферментів із груп протеаз, амілаз і ліпаз, які сприяють розкладанню органічних речовин підстилки, але нешкідливі для птиці, а також наповнювач перліт. Бактерії вводять у кількості не меншій ніж 1 × 109 живих бактерій на м² підстилки. Внесені культури бактерій і ферменти, активізуючись під впливом вологи посліду, розкладають органічні речовини підстилкового посліду і в той же час пригнічують розвиток патогенних мікроорганізмів. Застосування ЕМ-ферментованої підстилки дає змогу суттєво зменшити емісію шкідливих газів із підстилки та кількість патогенних мікроорганізмів.
У країнах ЄС ЕМ-продукти застосовують протягом останніх років і забезпечують такі результати після застосування протягом шести тижнів за вирощування бройлерів:
Марко Прибузький
журнал “Наше Птахівництво”, липень 2014 року
Наше Птахівництво
